Приговор № 125763216, 11.03.2025, Мироновский районный суд Киевской области

"11" березня 2025 р. Єдиний унікальний № 371/1269/21

Номер провадження № 1-кп/371/26/25

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/1269/21

Провадження № 1-кп /371/26/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2025 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесено 09 грудня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111220000361, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Центральне, Миронівського району, Київської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, громадянки України, не працюючої, з повною загальною середньою освітою, не заміжньої, на утриманні дітей немаючої, раніше неодноразово судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи раніше судима13.03.2014року вирокомМиронівського районногосуду Київськоїобласті заст.79,ч.2ст.186КК Українидо покаранняу видіпозбавлення волістроком на4(чотири)роки,звільнену відпризначеного покаранняз випробуваннямстроком на2(два)роки,29.04.2012року вирокомМиронівського районногосуду Київськоїобласті зач.2ст.185КК Українидо покаранняу видіпозбавлення волістроком на4(чотири)роки 2(два)місяці позбавленняволі,звільнену відпризначеного покаранняз випробуваннямстроком на2(два)роки,26.09.2016року вирокомМиронівського районногосуду Київськоїобласті заст.75,ч.2ст.185КК Українидо покаранняу видіпозбавлення волістроком на2(два)роки,звільнену відпризначеного покаранняз випробуваннямстроком на1(один)рік,14.08.2017вироком Кагарлицькогорайонного судуКиївської областіза ч.1ст.71,ч.2ст.185КК Українидо покаранняу видіпозбавлення волістроком на2(два)роки 6(шість)місяців,16.03.2018року вироком Миронівськогорайонного судуКиївської областіза ст.71,ч.2ст.185КК України, до покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, звільнена 29.09.2020 року з місць позбавлення волі після відбуття строку покарання, маючи не погашену та не зняту у законному порядку судимість, на шлях виправлення не стала, належних висновків не зробила та знову обвинувачується у вчиненні нового корисливого злочину за наступних обставин.

08.12.2021 близько 18 години 50 хвилин ОСОБА_4 зустрілась разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 в м. Миронівка по вул.Бузницького, з метою здачі металобрухту, який належав ОСОБА_4 .. Згодом, через деякий час, за проханням ОСОБА_5 , до них під`їхав автомобіль червоного кольору, марки «Chevrolet» моделі «AVEO LS», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сіли до даного автомобіля.

08.12.2021близько 18години 55хвилин,перебуваючи всередині автомобіля ОСОБА_6 ,а саме,знаходячись напередньому пасажирськомусидінні, ОСОБА_4 помітила напередній панеліавтомобіля коричневийгаманець, вякому знаходилисягрошові коштита унеївиник протиправний умисел на таємне заволодіння вказаними грошовими коштами.

Реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення грошових коштів, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, пересвідчившись, що за її діями не спостерігає ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , перебуваючи в середині автомобіля, шляхом вільного доступу, ОСОБА_4 здійснила крадіжку грошових коштів з гаманця ОСОБА_6 в сумі 5200 гривень та поклала їх до своєї кишені, після чого, під`їхавши до магазину «Фора», що знаходиться по вул. Бузницького, 1, м. Миронівка Обухівського району Київської області, ОСОБА_4 залишила автомобіль, отримавши можливість вільно розпорядитися викраденим майном, довівши таким чином свій злочинний, корисливий умисел до кінця.

Своїми протиправними діями ОСОБА_4 , завдала потерпілому ОСОБА_6 , майнову шкоду на суму 5200 (п`ять тисяч двісті) гривень.

Вказані обставинипідтверджуються допитомобвинуваченої,яка усудовому засіданнісвою винув пред`явленомуобвинуваченні визналаповністю,підтвердила обставинивикладені вобвинувальному актіта пояснила,що крадіжку вчиняла спонтанно, кошти витратила на свій розсуд.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченої кваліфікацію її дій та розмір викраденого майна, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченою та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд провів судовий розгляд провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої, а також вивченням матеріалів, які характеризують особистість обвинуваченої, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченою своєї провини, а також те, що вона не піддає сумніву фактичні обставини викладені в обвинувальному акті, суд вважає доведеним винуватість ОСОБА_4 у тому, що вона з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, своїми умисними, протиправними діями вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, зокрема 08 грудня 2021 року із автомобіля «Chevrolet Aveo LS», державний номерний знак НОМЕР_1 (до якого мала вільний доступ) в м. Миронівка Обухівського району, Київської області таємно викрала грошові кошти належні потерпілому ОСОБА_6 в розмірі 5200 гривень.

При розгляді даної справи судом було детально вивчено та проаналізовано докази, які характеризують особу обвинуваченої, зокрема:

Згідно вимоги про судимість обвинувачена неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, корисливих злочинів, має не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість. Відбуває покарання у виді позбавлення волі за вироком Богуславського районного суду Київської області від 03 листопада 2023 року.

Вироком Богуславського районного суду Київської області від 03 листопада 2023 року по справі № 358/877/21 ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України та піддано покаранню у виді позбавлення волі строком 5 років та 6 місяців.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року по справі №761/30704/24, змінено покарання ОСОБА_4 призначене за вироком Богуславського районного суду Київської області від 03 листопада 2023 року по справі № 358/877/21, із 5 років та 6 місяців на 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до довідок КНП «Миронівська опорна багатопрофільна лікарня», ОСОБА_4 на диспансерному обліку в кабінеті лікарів нарколога та психіатра не перебуває за медичною допомогою не зверталася.

Згідно довідки Центральненського старостинського округу № 1 Миронівської міської ради про те, ОСОБА_4 не проживає за місцем реєстрації протягом тривалого часу.

Під час розгляду кримінального провадження, судом не встановлено обставин, які у відповідності до ст. ст. 36-49 Кримінального кодексу України, виключають злочинність діяння обвинуваченої, а також підстав для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, передбачених ст. ст. 44-49 Кримінального кодексу України.

Крім того, під час розгляду справи, судом не встановлено обставин, які свідчать про необхідність застосування до обвинуваченої примусового лікування, а також обставин, які свідчать про те, що обвинувачена вчинила вищезазначені злочини у стані не осудності чи обмеженої осудності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 Кримінального кодексу України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

У відповідності до ст. ст. 65, 66 Кримінального кодексу України судом обставин, які можливо визнати обставинами, що пом`якшують покарання за скоєне не встановлено.

У відповідності до ст. ст. 35, 65, 67 Кримінального кодексу України суд вважає доведеним наявність рецидиву злочинів як обставина, яка обтяжує покарання за скоєне.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, наявність однієї обставини, яка обтяжує покарання за скоєне, а також особу обвинуваченої: стан здоров`я, соціальне становище, характеристику за місцем проживання, відсутність стійких сімейних відносин за місцем проживання, відсутність постійного джерела доходу, що постійно спонукає її до вчинення крадіжок.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченої до вчинення кримінального правопорушення, наслідки суспільно-небезпечних діянь, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Розглянувши кримінальне провадження, суд приходить до висновку, що цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди слід задовольнити.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5 та 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 371, 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, призначивши їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

2.На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 Кримінального кодексу України, шляхом часткового складання покарання за цим вироком та покарання призначеного за вироком Богуславського районного суду Київської області від 19 листопада 2020 року, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання за сукупності кримінальних правопорушень у виді 3 років та 7 місяців позбавлення волі, зарахувавши в строк відбування покарання за цим вироком відбуту частину покарання за вироком Богуславського районного суду Київської області.

3.Цивільний позов задовольнити.

4.Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду в розмірі 5200 гривень.

5.Після набраннявироком законноїсили арештмайна,накладений ухваламислідчого суддіМиронівського районногосуду Київськоїобласті від21грудня 2021року скасувати,повернувши арештованемайно власнику.

6.Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору, надіслати потерпілому.

7.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

8.Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис ОСОБА_1

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя ОСОБА_1