Справа № 595/1968/24
Провадження № 2/595/95/2025
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.03.2025 місто Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Созанської Л.І.,
з участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,
позивачів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 ,
представника позивачів, адвоката Ковалівського Б.В.,
представника третьої особи
Служби у справах дітей Бучацької міської ради Пастушак І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Ковалівський Богдан Володимирович, до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Бучацької міської ради,про позбавлення батьківських прав, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Ковалівський Б.В., звернулися до суду із позовом до відповідачки ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Бучацької міської ради, про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що їхня матір ОСОБА_3 злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Фактично із самого народження не виявляє інтересу до дітей, не спілкується з ними, не турбується про стан їх здоров`я і розвиток, не дбає про їх достаток та потреби. На зв`язок не виходить, свідомо ігноруючи їх права і інтереси, що суттєво шкодить дітям. За місцем проживання зарекомендувала себе негативно: веде аморальний спосіб життя, не створила належних умов для проживання дітей, не забезпечує їх потреби, діти постійно занедбані, періодично змінює співмешканців та місце проживання, проживає за рахунок державних соціальних виплат, які витрачає не за призначенням. Нехтування ОСОБА_3 батьківськими обов`язками створює умови, які шкодять інтересам її дітей, позбавляють їх можливості жити в нормальних умовах, отримувати належне виховання та матеріальне забезпечення. Рішенням Бучацької міської ради Тернопільської області від 09 квітня 2021 року за № 103 позивачі та їхній брат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучені з сім`ї ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , та влаштовані до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації, як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх за допомогою власних можливостей. З 28 липня 2022 року вони перебувають на повному забезпеченні релігійної організації «Жіночий Монастир Згромадження Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії», де проживають та забезпеченні всім необхідним. Крім позивачів, під опікою релігійної організації на повному забезпечення перебувають також їхні дві сестри та брат. Мати дуже рідко їх відвідує, не цікавиться їхнім побутом, станом здоров`я та навчанням. Відповідачка свідомо ухиляється від виконання юридичного обов`язку по вихованню своїх дітей, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, фактично не спілкується з ними, не створює умов отримання ними освіти, не цікавиться їхньою долею та матеріально не допомагає.
З урахуванням викладеного, позивачі просять суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою судді від 19 грудня 2024 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, справу призначено до підготовчого судового засідання. За клопотанням представника позивачів, адвоката Ковалівського Б.В. витребувано із Служби у справах дітей Бучацької міської ради письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дітей, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дітьми, брати участь у їх вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи про позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_3 відносно дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 04 лютого 2025 року закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
Присутня у судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, та суду пояснила, що мати більше трьох років не цікавиться життям її та її сестер і брата, не приймає участі у ньому взагалі, не допомагає матеріально. На даний час позивачка проживає у сестер-монахинь у монастирі в селі Язлівець Чортківського району.
Присутня у судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, та суду пояснила, що мати не цікавиться життям дітей взагалі, немає жодної матеріальної підтримки з її сторони. У сім`ї в них було п`ятеро дітей, вона - найстарша, після неї молодшою є позивачка ОСОБА_6 , інші троє дітей - менші. Усі вони разом проживають у монастирі в селі Язлівець Чортківського району. У дитинстві були моменти, коли відбувалося домашнє насильство, жертвою якого була позивачка. На позивачку, як найстаршу сестру, завжди залишали всіх дітей, мати не говорила куди і на скільки часу іде. Коли позивачці було 14 років, вона повинна була приготувати їсти, доглядати за дітьми. Мати могла бути відсутня навіть вночі. З батьком своїм позивачка не спілкується, він живе у м. Івано-Франківськ, коли дівчинка була у притулку, він старався знайти якісь контакти із нею, однак зараз, на її думку, він не має бажання з не спілкуватись. Мати позивачок зловживає алкогольними напоями. У присутності дітей вона курила, а після тривалої відсутності приходила додому в стані алкогольного сп`яніння. Коли з ними ще проживав вітчим, то вони з мамою вдвох вживали алкоголь, а коли він приходив додому п`яним, то постійно були скандали, вітчим із мамою билися, це було практично кожного вечора і це було дуже страшно.
Представник позивачів, адвокат Ковалівський Б.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, зазначив, що позивачки проживають у Язловецькому монастирі та повністю перебувають на утриманні і вихованні сестер-монахинь, які дбають та піклуються про дітей.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Бучацької міської ради Пастушак І.В. у судовому засіданні пояснила, що позов є підставним, висновок, складений Службою у справах дітей Бучацької міської ради про доцільність позбавлення відповідачки батьківських право стосовно доньок - позивачок по справі підтримує, а також додатково зазначила, що Служба у справах дітей Бучацької міської ради має на контролі сім`ю позивачок та відповідачки декілька років. Спочатку відповідачка була на обліку сама, а коли почала народжувати дітей, то уже на обліку перебувала сім`я. Були періоди, коли відповідачка пропадала на декілька днів, або була у такому сильному алкогольному сп`янінні, що не могла піклуватися про своїх дітей. Тоді діти були поміщені у монастир. Сестри-монахині намагалися відповідачці допомогти, зокрема, із роботою, проте у монастирі є режим, якого потрібно дотримуватись, відтак, мати дітей надовго там не затрималась і просто їх залишила. І навіть в той час, коли мати проживала разом з дітьми у монастирі, старшою та відповідальною за кімнату була позивачка ОСОБА_7 . Позбавлення батьківських прав матері у даній ситуації - це не спосіб покарати маму, а спосіб допомогти дітям.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справ повідомлялася, відзиву на позовну заяву до суду не подала.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, з урахуванням змісту статей 223, 280 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , сестра-монахиня релігійної організації «Жіночий Монастир Згромадження Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії» (с. Язлівець Чортківського району), суду показала, що коли вона відвідувала родину ОСОБА_9 , то її дуже вразили умови проживання дітей. Сестри-монахині приймали дітей у монастирі у п`ятницю, суботу та неділю до обіду, серед тих дітей були діти із сім`ї ОСОБА_9 та інші діти, які потребували допомоги. Одного разу, коли вона відвезла дітей додому, вечері в неділю до неї подзвонила тітка дітей на ім`я ОСОБА_10 і попросила негайно приїхати, бо їй страшно. Свідок поїхала до дітей, також зателефонувала до місцевої служби у справах дітей. Там її зустріли перелякані діти, також у домі перебував один чоловік, не батько дітей, у стані алкогольного сп`яніння. Позивачка ОСОБА_11 , сказала, що хоче їхати із сестрою-монахинею у монастир і пішла у кімнату, де увімкнула світло і зразку ж його вимкнула. Свідку стало цікаво чому дитина так зробила і пішла за нею, де у кімнаті виявила чужого чоловіка, який лежав на підлозі. Після цього свідок звернулася до Служби у справах дітей з метою опікуватись старшими дітьми. Наступний момент - коли уже була повномасштабна війна, всі п`ятеро дітей із сім`ї ОСОБА_9 проживали у монастирі, тоді матері дітей було дозволено проживати зиму разом із дітьми у монастирі. Перебуваючи у монастирі, відповідача вживала алкоголь, карала дітей, з кімнати, у якій вони проживали, постійно лунали крики, сварки через маму. До них приходили працівники поліції та звертали на це увагу. Крім цього, відповідачка виносила з монастиря речі, вони це бачили з камер відеоспостереження, відтак вона покинула монастир. Був момент, коли позивачка ОСОБА_7 була дуже неспокійна, свідок це помітила і запитала у чому причина, на що дитина пояснила, що мами немає, вона не відзивається на дзвінки. Свідок заспокоїла її, вони почали шукати відповідачку і знайшли у чужому будинку в стані алкогольного сп`яніння та з тілесними ушкодженнями. Коли відповідачка підійшла до автомобіля, у якому знаходились свідок та позивачка ОСОБА_7 , то свідок запитала чи вона їде в монастир, на що відповідачка відповіла, що поїде додому, та почала проклинати, погрожувати, що вб`є дочку ОСОБА_13 , вживати нецензурну лексику. Свідок вперше чула такі страшні слова матері до своєї дитини. Відповідачка жодного разу не підійшла до свідка з проханням відвідати дітей, мама не піклується, не цікавиться життям дітей.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , сестра-монахиня релігійної організації «Жіночий Монастир Згромадження Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії»(с. Язлівець Чортківського району), суду показала, що діти - позивачки по справі почали мешкати у монастирі на постійній основі, сестри забирали їх раніше на вихідні, оскільки удома в них не було відповідних умов. Спочатку проживали двоє старших дітей (позивачки), а потім і молодші діти. Зі сторони сестер-монахинь була пропозиція, щоб зиму мати буде проживала разом із дітьми у монастирі, однак було дуже важко, були постійні конфлікти, мати зловживала алкоголем і тому навесні вона покинула монастир. Відповідачка виїздила за кордон, так як була думка, що заробить гроші і придбає будинок. ОСОБА_3 зустрічалася з дітьми без відома сестер-монахинь та восени в магазині свідок побачила, що молодша дитина (брат позивачок) щось купує, на запитання свідка хлопчик відповів, що гроші дала йому мати. Відтак, свідок зателефонувала до відповідачки та запитала, якщо вона має змогу допомогти дітям, то потрібно заплатити за шкільну їдальню, музичну школу, придбати одяг тощо, на що відповідачка сказала, що оплатить їдальню, однак згодом свідку стало відомо, що діти не харчуються у школі, оскільки мати за шкільне харчування не оплатила. Свідок пригадує як була очевидцем сварки між матір`ю і дочкою ОСОБА_15 (позивачкою), під час якої мати сказала, що вб`є ОСОБА_13 . Дитина психологічно це не витримала і втекла з монастиря, свідок дуже хвилювалася за дитину і боялася, щоб з нею нічого не трапилося, але дитина повернулася, тому сестри-монахині попросили відповідачку без їх дозволу з дітьми не спілкуватися. Востаннє мати приходила на свято першого дзвонила, так як молодший хлопчик ішов в перший клас.
Заслухавши пояснення позивачів, їх представника, представника Служби у справах дітей Бучацької міської ради, покази свідків, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_16 є матір`ю позивачів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 04 січня 2008 року Передмістянською сільською радою Бучацького району Тернопільської області) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 28 квітня 2010 року Передмістянською сільською радою Бучацького району Тернопільської області).
Як слідує із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого повторно 29 травня 2024 року Бучацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з 20 червня 2010 року ОСОБА_17 та ОСОБА_16 перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Бучацької міської ради Тернопільської області № 103 від 09 квітня 2021 року вилучено неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителів села Передмістя Бучацького району Тернопільської області, з сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Влаштовано дітей до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації, як таких, що опинилися в складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх за допомогою власних можливостей.
Відповідно до листа-згоди від 28 липня 2022 року ОСОБА_18 надала добровільну згоду на перебування її неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у монастирі «Згромадження Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії» за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаною заявою відповідачка також підтвердила, що, відповідно до ст. 151 Сімейного кодексу України, передаючи дітей на тимчасове виховання і проживання в монастир, усвідомлює, що ці дії не звільняють її від батьківського обов`язку піклування щодо дітей.
Згідно заяви, посвідченої приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Іванів Л.І. 30 січня 2023 року, ОСОБА_18 дала свою згоду на відвідування її дітьми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Язловецької ЗОШ Ф-ІІІ ступенів Чортківського району Тернопільської області та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - Язловецького дошкільного навчального закладу «ясла-садок Струмочок» Чортківського району Тернопільської області, а також згоду на тимчасове проживання її дітей в жіночому монастирі «Згромадження Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії» за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно листа-згоди від 01 лютого 2023 року ОСОБА_18 надала добровільну згоду на перебування її неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 в монастирі «Згромадження Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії» за адресою: АДРЕСА_1 , та передала своїх дітей сестрі-монахині ОСОБА_21 , настоятельниці монастиря, яка нестиме відповідальність за них і тимчасово виконуватиме обов`язки довіреного вихователя. Вказаною заявою відповідачка також підтвердила, що, відповідно до ст. 151 Сімейного кодексу України, передаючи дітей на тимчасове виховання і проживання в монастир, усвідомлює, що ці дії не звільняють її від батьківського обов`язку піклування щодо дітей.
Згідно інформації релігійної організації «Жіночий Монастир Згромадження Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії» за №10/24 від 30 липня 2024 року, адресованій начальнику Служби у справах дітей Бучацької міської ради Ірині Пастушак, їх спільнота сестер монахинь прийняла на проживання і опікується неповнолітніми дітьми ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за згодою їх матері ОСОБА_3 від 28 липня 2022 року. Діти на повному забезпеченні релігійної організації (проживання, харчування, придбання необхідного одягу, взуття, шкільного приладдя, освіта, лікування, дозвілля та інше). Крім них, під їхньою опікою (також на повному забезпечення) перебувають малолітні діти ОСОБА_3 , а саме: ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дуже рідко відвідує своїх дітей, майже не цікавиться їхнім побутом, станом здоров`я та навчання. При і так рідких зустрічах майже постійно виникали конфлікти зі старшими дітьми. Перед тим, як діти замешкали з ними на постійній основі, вони часто брали їх на вихідні дні, так як у родинному домі не було відповідних умов для дітей, ні санітарних, ні моральних. Діти часто були голодні, брудні та перелякані.
Як слідує з довідки № 114/01-12 від 14 червня 2024 року, виданої Язловецькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів відділу освіти Бучацької міської ради Тернопільської області, відповідно до інформації класних керівників Панюса В. В. та Годісь О.І. , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживають у жіночому монастирі згромадження сестер непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії у с. Язловець. Школу відвідують регулярно. Діти завжди охайні, доглянуті. Сестри монастиря, в якому проживають діти, спілкуються з педагогами, які їх навчають, цікавляться шкільним життям, харчуванням дівчат. Учнів до школи приводять і забирають також сестри монастиря. Мати ОСОБА_18 та батьки ОСОБА_25 та ОСОБА_26 контакту зі школою, де навчаються дівчата, не підтримують, із вчителями не спілкуються.
З інформації № 02-4/249 від 08 серпня 2024 року, наданої директором КУ «Центру надання соціальних послуг Бучацької міської ради» А. Лисим на запит адвоката Б. Ковалівського № 17 від 01 серпня 2024 року, слідує, що сім`я ОСОБА_3 послугу соціального супроводу з 2021 по 2024 рік не отримувала, проте у 2021 році, згідно рекомендації комісії з питань захисту прав дітей Бучацької міської ради, фахівцем із соціальної роботи та старостою села Передмістя було здійснено візити в сім`ю ОСОБА_3 з метою надання рекомендацій матері дітей щодо виконання взятих нею зобов`язань по створенню належних санітарно-гігієнічних умов у будинку для проживання дітей. В ході роботи з матір`ю надавались соціальні послуги інформування, консультування, спрямовані на формування навиків виховання дітей, виконання батьківських обов`язків, дотримання санітарно-гігієнічних норм, задоволення потреб дітей відповідно до віку, відповідальності за невиконання батьківських обов`язків згідно чинного законодавства. Проте рекомендаціями суб`єктів соціальної роботи мати нехтувала, до вимог щодо умов проживання та функціонування сім`ї ставилася невідповідально. Спосіб життя матері негативно впливав на задоволення потреб дітей. Власних зусиль для мінімізації негативної ситуації, яка склалася, не докладала та звинувачувала у своїх проблемах родичів, суб`єктів соціальної роботи. Фактори сім`ї та середовища не сприяли вирішенню проблем, стосунки в родині слабкі, переважно конфліктні.В подальшому ОСОБА_3 за отриманням соціальних послуг не зверталась.
Згідно постанов Бучацького районного суду Тернопільської області № 595/1199/20 від 14 вересня 2020 року, № 595/650/22 від 06 липня 2022 року, які набрали законної сили, ОСОБА_27 було визнано винною у вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184, ч. 2 ст. 184 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей) та накладено адміністративні стягнення у виді штрафу.
Відповідно до інформації № 12465/103/01-2024 відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області від 08 серпня 2024 року, згідно з даними «ІПНП» ОСОБА_18 за період з 2020 року неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності щодо вчинення домашнього насильства (ч. 1 ст. 173-2 КУпАП), а також неналежного виконання батьківських обов`язків (ч. ч. 1, 2 ст. 184 КУпАП).
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України, участь органу опіки та піклування при розгляді справ щодо позбавлення батьківських справ є обов`язковою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Рішенням виконавчого комітету Бучацької міської ради Тернопільської області від 31 січня 2025 року № 19 затверджено висновок органу опіки та піклування Бучацької міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо її неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Згідно висновку, органом опіки та піклування при розгляді матеріалів про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 встановлено, що позивачки у справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , а проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Дівчата здобувають освіту в Язловецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів. Мати позивачок участі у житті дітей не бере, не забезпечує їх матеріально, не цікавиться їхнім здоров`ям та навчанням. Встановлено, що матір не виявляє свого батьківського піклування протягом останніх чотирьох років, а в 2021 році діти вилучалися в Центр соціально-психологічної реабілітації Тернопільської обласної ради через загрозу їх життю та здоров`ю. Інформація, надана позивачками по справі, негативно характеризує ОСОБА_3 , за місцем проживання відповідачка часто вчиняє скандали та сварки, зловживає алкоголем та не дбає про добробут своїх дітей. Згідно інформації, наданої фахівцями із соціальної роботи комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради», сім`я ОСОБА_3 отримувала соціальні послуги, оскільки перебувала в складних життєвих обставинах через неналежне виконання матір`ю своїх батьківських обов`язків та складних стосунків у сім`ї, як з дітьми, так і з чоловіком. Також було здійснено оцінку потреб даної сім`ї, під час якої встановлено, що вона проживає у будинку, який наданий їм для тимчасового проживання, свого житла на праві власності чи оренди вищезазначена особа немає. Будинок складається з двох житлових кімнат, кухні, коридору, опалюється дровами. У будинку відсутнє водопостачання, газопостачання, наявні борги за електроенергію призвели до його відключення. ОСОБА_3 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, зокрема і за ст.184 КУпАП. За час проживання дітей разом з матір`ю вона практично не займалася їх вихованням, діти завжди були недоглянуті, неохайні, часто одягнені в брудний одяг, не дотримувалися особистої гігієни. З 2007 року по 2021 рік сім`я ОСОБА_3 перебувала на обліку сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах у службі у справах дітей Бучацької райдержадміністрації. На початку 2021 року сім`я змінила місце проживання та виїхали в інший район, тому була знята з обліку. Та вже у 2022 році діти ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_4 були влаштовані в Жіночий монастир «Згромадження Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії» за адресою: АДРЕСА_1 . Мати ОСОБА_3 добровільно залишила дітей на альтернативного вихователя ОСОБА_28 , однак зобов`язувалася батьківські обов`язки виконувати. Для збереження сімейних зв`язків до монастиря прийняли і ОСОБА_3 , щоб вона могла піклуватися про дітей, однак остання, знехтувавши правилами проживання та порушуючи звичний режим життя згромадження, покинула дітей та поїхала влаштовувати своє життя. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в цьому році закінчують навчання в Язловецькій ЗОШ I- III ступенів та мають намір здобувати професійну освіту. Оскільки мати жодним чином не підтримує дітей, не забезпечує їх матеріально, дівчатам буде вкрай складно вступити у вищі навчальні заклади та навчатися там без підтримки держави. 29 січня 2025 року відбулася комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Бучацької міської ради, на яке запрошено ОСОБА_3 . На теперішній час мати не може забрати своїх дітей, не має чим їх забезпечувати та не готова брати відповідальність за їх життя та здоров`я. З її слів, востаннє вона спілкувалася з дівчатами ще в жовтні чи листопаді місяці 2024 року. Матір дітей неодноразово попереджали про відповідальність, яка наступає за неналежний догляд за дітьми, але її безвідповідальна поведінка свідчить про небажання змінити спосіб життя, вибір соціального оточення, які негативно впливають на задоволення основних потреб дітей. Як вбачається з наведеного, мати не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду. не бачиться з дітьми, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до їх внутрішнього світу. Враховуючи наведене, а також рішення комісії з питань захисту прав дитини від 29 січня 2025 року № 2, з метою захисту прав та інтересів неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_1 орган опіки та піклування - виконавчий комітет Бучацької міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровану в АДРЕСА_2 .
Частиною 3 ст. 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
В силу ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Також Європейський Суд в своїй прецедентній практиці виробив дві умови, які необхідно враховувати при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення у справі «Мамчур проти України»).
Таким чином, оцінка найкращих інтересів дитини повинна здійснюватися з врахування усіх вищенаведених елементів з оцінкою значимості кожного з них в порівнянні з іншими.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом тривалого часу не відвідує дітей, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не надає матеріальної допомоги на їх утримання. Доказів того, що їй чинилися перешкоди належним чином виконувати свої батьківські обов`язки або що ОСОБА_3 не виконувала і не виконує батьківські обов`язки з поважних причин, суду не надано та такі в судовому засіданні не здобуті,як і заперечень та відзиву на позов відповідачкою не подано, а тому, з огляду на вищевказане, суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_27 батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Разом з цим, суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_3 положення ст. 169 Сімейного кодексу України про те, що вона має право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав після усунення умов, які стали підставою для позбавлення його батьківських прав.
Таким чином, позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/17.
На підставі викладеного, керуючись принципом якнайкращого забезпечення інтересів дітей, суд приходить до висновку про доведеність невиконання відповідачкою батьківських обов`язків, умисність таких дій та свідоме нехтування ними, безвідповідальне ставлення до їх виконання, відтак, застосування до неї крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав відносно неповнолітніх доньок забезпечить захист інтересів дітей, а наявні мотиви для позбавлення батьківських прав в даному випадку є доречними і достатніми з урахуванням обсягу наявних доказів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258-268, 273, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 7, 150, 155, 164, 165 СК України суд, -
У Х В АЛ И В :
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_27 батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути із ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Відповідачу направити копію заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення виготовлено 11 березня 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідачка:ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Служба у справах дітей Бучацької міської ради, місцезнаходження: майдан Волі, 1 м. Бучач Тернопільської області, 48400, код ЄДРПОУ: 04058479.
Суддя: Л. І. Созанська
Судебное решение № 125744850, Бучацкий районный суд Тернопольской области было принято 06.03.2025. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные данные.
то решение относится к делу № 595/1968/24. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: