Решение № 125641719, 06.03.2025, Володарский районный суд Киевской области

Справа № 364/971/24

Провадження № 2/364/76/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2025 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

за участі секретаря Бондаренко Л.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерноготовариства «ДТЕККиївські регіональніелектромережі», ЄДРПОУ 23243188, місцезнаходження: вул. Стеценка, 1а, м. Київ, 04136,

до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса: АДРЕСА_1 ,

про стягнення вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії,

встановив:

Позивач ПАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» звернулося до Володарського районного суду Київської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення коштів за електроенергію посилаючись на наступні обставини.

03 вересня 2020 року назву Позивача було змінено. Назву Приватне акціонерне товариство «КИЇВОБЛЕНЕРГО» (ідентифікаційний код 23243188) було змінено на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (ідентифікаційний код 23243188).

Відповідно до п. 2.2. статуту ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є новим найменуванням Приватного акціонерного товариства «Київобленерго». ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є правонаступником майна, прав та обов`язків Приватного акціонерного товариства «Київобленерго».

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею - продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року №2019-\ЛІІ (надалі - Закон), який набрав чинності з 11.06.2020 року.

У відповідності до Постанови НКРЕКП від 08.11.2018 року №1382 «Про видачу ПрАТ «Київобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом», з 01.01.2019 року ПрАТ «Київобленерго» - енергетична компанія, яка здійснює ліцензовану діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності відповідно до додатка і діє на підставі Статуту та ліцензії.

Між Публічним акціонерним товариством «Київобленерго» (повним правонаступником усіх прав та обов`язків якого є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі") та ОСОБА_2 укладено Договір про користування електричною енергією № 2002666433.

Відповідно до Договору постачальник бере на себе зобов`язання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до дозволеної потужності 3 кВт, з гарантованим рівнем надійності, безпеки та якості, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору.

Об`єктом електропостачання є приватний житловий будинок., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Представником Товариства було направлено запит та отримано відповідь Виконавчого комітету Володарської селищної ради Білоцерківського району від 13.08.2024 року щодо зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 , за вих. № 33 від 13.08.2024 року. Згідно наданої відповіді за зазначеною адресою зареєстрований та фактично проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /Відповідач).

Як вбачається з матеріалів позову, споживачем електроенергії за адресою: АДРЕСА_2 , був ОСОБА_2 , який, згідно відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця _ проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, якою повідомлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та знятий з реєстрації 21.02.2020 як померлий (копія відповіді від 13.08.2024 року на запит суду у справі № 364/632/24 - додається). Зазначена інформація не була відома представникам Товариства під час складення акта про порушення № К047084 від 07.06.2023 року.

Акт про порушення № К047084 від 07.06.2023 року було підписано трьома представниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та ОСОБА_1 (Відповідачем), який був присутній під час складання акту, акт про порушення підписав без зауважень, про що свідчить його особистий підпис.

Відповідач не повідомив Позивача про зміну споживача у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 (власника особового рахунку № НОМЕР_1 ) та не ініціював укладення нового договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. Відсутні відомості про те, що на виконання вимог пункту 2.1.7 ПРРЕЕ, у зв`язку зі своєю незгодою як споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, відповідач ОСОБА_1 , як споживач добровільно припинив використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі, та подав оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт.

З огляду на вище викладене, враховуючи той факт, що згідно отриманої інформації, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до складення акта № К047084 від 07.06.2023 року. Оскільки, у матеріальних відносинах з Позивачем перебуває саме він, тому ОСОБА_1 у даній справі повинен мати процесуальний статус відповідача.

07.06.2023 року уповноваженими працівниками ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» проводилась перевірка дотримання споживачами ПРРЕЕ. Під час проведення перевірки дотримання споживачами ПРРЕЕ за адресою: АДРЕСА_2 , за участю третьої особи, а саме: ОСОБА_1 (особа, що допустила представників Позивача на об`єкт споживача, документ, що посвідчує особу: паспорт серія НОМЕР_2 ) було виявлено порушення, за наслідками проведення перевірки складено акт про порушення № К047084, відповідно до якого встановлено порушення ПРРЕЕ, а саме (мовою оригіналу) : «...порушення п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електропроводки до електромережі ОСР (абр. - «оператор системи розподілу») з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом від опори до внутрішньої проводки в середині будинка. Спожита електрична енергія не враховується. Порушення продемонстровано споживачу.».

Відповідно до п. 8.2.5. Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення.

Згідно п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Акт складений та підписаний представниками ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у присутності Відповідача, а саме ОСОБА_1 . Виявлене порушення продемонстровано Відповідачу, додатково роз`яснено право надати зауваження до складеного акту. Третя особа поставив підпис, від зауважень відмовився. Крім того, факт порушення підтверджується схемою елекіроспоживання споживача, яка складена у відповідності до ПРРЕЕ та фотофіксацією виявленого порушення (копія фотофіксації порушення додається). Після складення акту про порушення особі, що допустила було вручена копія акта про порушення № К047084 та зазначено (п. 11 акту), дату, місце та час проведення засідання комісії з розгляду складеного акта про порушення, а саме: 04.07.2023 року на 11 годину ЗО хв. за адресою: м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б. Тобто ніяких заперечень зі сторони Відповідача до проведення перевірки не надавалося.

На засідання комісії по розгляду акту № К047084, яке відбулось 04.07.2023 року, Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення засідання комісії, своїм правом бути присутнім при розгляді акта про порушення № К047084 не скористався, причин неявки не повідомив, як наслідок, комісією було прийнято рішення перенести розгляд акта на іншу дату та час. Рішення комісії оформлено Протоколом № 052.

Відповідачу та ОСОБА_2 (померлий, на ім`я якого на час розгляду акту був оформлений особовий рахунок) було направлено лист-повідомлення за вих. № 04/530/6715 від 05.07.2023 року про дату та час проведення засідання комісії по розгляду акту № К047084 від 07.06.2023 року (докази направлення додаються).

Встановивши, що Факт порушення ПРРЕЕ, а також, ту обставину, що акт про порушення № К047084 від 07.06.2023 року відповідає вимогам ПРРЕЕ та містить усі передбачені законодавством дані, необхідні та достатні для визначення обсягу і вартості необлікованої електричної енергії, встановивши, що вказаний акт складено та розглянуто з дотриманням вимог чинного законодавства, належним чином дослідивши наявні докази, комісією Позивачем прийнято обгрунтоване рішення, яке зафіксовано Протоколом № 126 та визначено обсяг необлікованої електричної енергії 1081 кВт/год. та нараховано суму вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення у розмірі 6 213.56 грн.

27.07.2023 року Відповідачу було направлено лист-повідомлення за вих. № 04/530/7247. Разом з листом за вих. № 04/530/7247 на адресу Відповідача було направлено протокол засідання комісії № 126 від 25.07.2023 року, розрахунок по акту про порушення К047084 від 07.06.2023 року та рахунок до акту № К047084 рекомендованим поштовим відправленням (докази отримання додаються), проте Відповідачем вартість недорахованої електроенергії сплачена не була.

Відповідач, як споживач електроенергії, в порушення умов Правил роздрібного ринку електричної енергії завдав Позивачу, як юридичній особі, збитків у виді вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ на суму 6 213.56 грн.. які на час подання позову не погашені, тому порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом стягнення з Відповідача вартості електричної енергії, в межах заявлених позовних вимог та судового збору в сумі 3 028 грн.

Ухвалою судді Володарського районного суду Київської області від 03.01.2025 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін на 12.02.2025 року.

12.02.2025 року судове засідання відкладено 06.03.2025 року.

Відповідно до правил ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Частина 2 даної статті вказує, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін.

Згідно зі ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився повідомлений про розгляд справи належним чином

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,ч.1 ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розглядйого справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

В порядкуст. 280 ЦПК України, суд, враховуючи вказані факти, згоду позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів.

В порядку ч. 2ст. 247 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд,дослідивши матеріалисправи,приходить довисновку про те,що позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст.2ЦПКУкраїни завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст.5ЦПКУкраїни здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст.19ЦПКУкраїни суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

Встановлено, що ПАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» здійснює розподіл електричної енергії на території Київської області.

Згідно з п. 4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі ПРРЕЕ), що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018р. /зі змінами/, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Відповідно до п. 2.1.4 ПРРЕЕ, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633,634,641,642ЦКУкраїни на основі типового договору.

Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.

У відповідності 2 п. 2.1.6 ПРРЕЕ, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, а повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно з п.1 ч.1 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

Відповідно до наявної в матеріалах справи інформації з Відділу «ЦНАП» Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області про реєстрацію місця проживання, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 44).

Зазначене підтверджує споживання електричної енергії, за вказаною адресою, що в свою чергу свідчить про приєднання відповідача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п. 2.1 Договору, позивач надає послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП № 309 від 14.03.2018р., та Кодексом системи розподілу затвердженим постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018р., за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.

Згідно з п. 6.2 Договору, споживач зобов`язаний виконувати умови цього Договору, а також невідкладно повідомляти позивача про недоліки в роботі вузла вимірювання. Відповідно до п.п. 5, 7 п. 7.1 Договору, оператор системи має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про розподіл електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці, а також вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними ним під час користування електричною енергією.

Згідно з п 5.5.5 ПРРЕЕ, споживача зобов`язано, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень.

Пунктом 8.6 Договору передбачено, що у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача, він сплачує оператору системи вартість не облікованої електроенергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ. Відповідно до п. 8.7 Договору, споживач звільняється від відповідальності перед оператором системи відповідно до вимог пункту 8.6 цього Договору, лише якщо доведе, що порушення виникли з вини позивача або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Відповідно до п.8.2.4. ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Згідно з п.8.2.5. ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Відповідно до п.8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Згідно з п.п.5 п.8.4.2. ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.

Встановлено, що 07.06.2023 року уповноваженими представниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» було встановлено, що в будинку за адресою: АДРЕСА_2 споживачем ОСОБА_1 було порушено облік електричної енергії, а саме п. 2.3.1., 2.3.2, 2.3.3., 2.3.4., 5.5.5. ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме самовільне підключення, електропроводки до електричної мережі ОСР з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом від опори до внутрішньої проводки в середині будинку. Спожита електрична енергія, не враховується. Порушення було продемонстроване споживачу (а.с. 13-14).

На підставі виявленого порушення, уповноваженими представниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», у присутності Постельги О.В., було складено акти про порушення № К 047084 від 07.06.2023 року (а.с. 13-14).

З зазначеного акту убачається, що гр. ОСОБА_1 був ознайомлений з даними в акті.

04.07.2023 року комісією ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» за результатом розгляду акту про порушення № К 047084 від 07.06.2023 року було складено протокол № 052 про перенесення розгляду даного акту на іншу дату (а.с. 17).

25.07.2023 року комісією ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» за результатом розгляду акту про порушення № К 047084 від 07.06.2023 було складено протокол № 126 відповідно до якого було встановлено правомірність висновків акту, а також порушення споживачем ОСОБА_1 п.8.4.2 ПРРЕЕ, тобто самовільне підключення електропроводки без наявності відповідних договорів про розподіл та постачання електричної енергії до мережі, що не є власністю ОСР та електрична енергія, що споживається не оплочується. Також було прийнято рішення здійснити нарахування за необліковану електричну енергію за період з 06.04.2023 року по 07.06.2023 року, згідно з п. 8.4.13 ПРРЕЕ та за формулою №8, відповідач на комісії не був присутній (а.с. 24, 26).

Відповідно до абз. 1 п. 8.4.1 ПРРЕЕ, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Встановлено, що у відповідності до п. 8.4.2 ПРРЕЕ, позивачем ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» згідно акту № К 047084 від 07.06.2023 року було зроблено розрахунок обсягу вартості не облікованої електричної енергії, яка становить 5177,97 грн. (а.с. 22).

Правильність розрахунку обсягу вартості необлікованої електричної енергії не викликає у суду сумнівів.

Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ у разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Обсяг необлікованоїелектричної енергіїта сумазавданих збитківвизначені увідповідності доприписів п.8.4.13ПРРЕЕ,відповідно доякого,у разівиявлення упобутового споживачапорушень,зазначених упідпунктах 6-8пункту 8.4.2цієї глави,величина розрахунковогодобового обсягуспоживання електричноїенергії черезпроводи (кабелі),якими здійсненесамовільне підключення,розраховується заформулою №8.При цьомучас використаннясамовільного підключенняпротягом доби, приймається рівним 8 год.

Встановлено, що копія протоколу засідання комісії, разом з розрахунком вартості необлікованої електроенергії, вручені відповідачу 03.08.2023 року рекомендованим поштовим повідомленням (а.с. 25).

Проте, у в становлений 30-денний строк від дня отримання рахунка, в добровільному порядку не сплатив вартість необлікованої електричної енергії.

Відповідно до ст.509ЦКУкраїни зобов`язанням є правовідношення, в якому було нараховано, що одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст.626ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст.633ЦКУкраїни публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ст.634цьогоКодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.714ЦКУкраїни за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з ч. 3 ст.58ЗаконуУкраїни«Про ринокелектричноїенергії» споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до ст. ст. 610, 614 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.530ЦКУкраїни якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст.599ЦКУкраїни зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.629ЦКУкраїни договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.625ЦКУкраїни боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом: цивільну, адміністративну і кримінальну. Правопорушенням в електроенергетиці є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку, у тому числі порушення правил користування електричною енергією.

Верховний Суд України в своїй постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зазначив, що у частині першій статті 19Закону«Прожитлово-комунальніпослуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20цьогоЗакону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20вказаногоЗакону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Верховний Суд погоджується з тим, що відсутність укладеного договору з постачальником не звільняє відповідача від обов`язку оплачувати надані йому послуги. Поряд із цим вказаний обов`язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг. Отже, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 462/6393/15-ц.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ч. 3 ст.11ЦКУкраїни цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст.12ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом (ст. 13 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст.76ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77ЦПКУкраїни встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно до ст.81ЦПКУкраїни на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки, відповідачем ОСОБА_1 на даний час вартість без обліково використаної електроенергії не сплачена, а тому ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» правомірно звернулось до суду із вказаним позовом.

Відповідач в судове засідання не з`явився, жодних належних та допустимих доказів в спростування доводів позивача не надав.

Відповідно до ч. 4 ст.12ЦПКУкраїни кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за електроенергію, є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Частиною 1 статті 612ЦКУкраїни передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 625ЦКУкраїни боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625ЦКУкраїни розміщена в розділі «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц).

Відповідно до статті 509ЦКУкраїни зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частин 1, 5 статті 11ЦКУкраїни цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Отже, системний аналіз положень статей 11, 509, 625ЦКУкраїни дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати інфляційні втрати за невиконання зобов`язання не є зобов`язанням у розумінні статті 509 цього Кодексу.

Разом з тим у постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок: «З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контр розрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем)».

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та № 905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.

Серед іншого правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625ЦКУкраїни дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Оскільки відповідач, як встановлено судом, та не спростовано з боку останнього, дійсно має заборгованість за певний період за необліковану електроенергію.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за електроенергію є такими, що підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до вимог ст.263ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Відповідно дост. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених позивачем позовних вимог, з урахуванням обраного ним способу захисту права, на підставі поданих сторонами та витребуваних судом доказів.

Відповідно до ч. 1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (а.с. 39), а позов задоволено повністю, то з відповідача підлягає стягненню 3028,00 грн. на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимогиПриватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКППневідомо,адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (юридична адреса: вул. Стеценка, 1-А м. Київ, 04136 на P/p НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 23243188) - вартість безобліково використаної електроенергії у розмірі: 6213,56 грн. (шість тисяч двісті тринадцять гривень 56 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКППневідомо,адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (юридична адреса: вул. Стеценка, 1-А м. Київ, 04136 на P/p НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 23243188) судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складання повного тексту рішення суду 06.03.2025 року.

Суддя: О. В. Ткаченко