Постановление суда № 125552597, 03.03.2025, Володарский районный суд Киевской области

Справа № 364/976/24

Провадження № 2/364/81/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2025 , Володарський районний суд Київської області, у складі:

головуючої судді Моргун Г. Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши в селищі Володарка, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю « Українські Фінансові операції» ( код ЄДРПОУ 40966896, адреса Україна, 03045, місто Київ, вул.Набережно-Корчуватська,27, приміщення 2, ел. пошта: ufc75334@gmail.com, № тел: 380688375174, інформація щодо наявності електронного кабінета не зазначена),

представник позивача Дідух Євген Олександрович (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , № тел: НОМЕР_2 , інформація щодо наявності електронного кабінета не зазначена)

до

ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , № тел.: НОМЕР_4 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , інформація щодо наявності електронного кабінета відсутня)

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИЛА:

31.12.2024 позивач звернувся до суду в підсистемі «Електронний суд» з позовною заявою в якій, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та на ст. ст. 514, 516, 525, 526, 530, 553, 554, 1046, 1048, 1049 ЦК України, ст. ст. 4,19, 175, 184, 274, 280 ЦПК України, просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 186497,45 грн;

- стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

02.01.2025 судом відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 03.02.2025. Одночасно суд витребував та зобов`язав позивача надати до канцелярії суду не пізнішеніж затри днідо часурозгляду справи оригіналидокументів (електронні докази, що відповідають вимогам чинного законодавства), які містяться в кредитній справі відповідача ОСОБА_1 , а саме: договір про надання кредиту, додаткові угоди до нього; документи щодо погодження на надання кредиту: кредитний висновок та додатки до нього; умови надання послуг; фінансову бухгалтерську звітність позичальника; картку кредитної справи встановленого зразка в якій міститься загальна інформація про позичальника і т.п.; контрольні документи (інформація щодо моніторингу кредиту): картку контролю виконання позичальником умов кредитного договору; документація з бухгалтерського обліку кредиту та процентів: розпорядження на відкриття кредитного рахунку та рахунку нарахованих процентів, позабалансових рахунків для обліку кредитних зобов`язань, забезпечення, про зміни умов кредитного договору; виписки з кредитного рахунка; розрахунки заборгованості по позиці, процентів, комісійних, штрафних санкцій; статистичну табухгалтерськузвітність;розшифровку дебіторської,кредиторської заборгованості;довідку прорухгрошових коштівзарахунком;звітпро фінансовірезультати (первинні бухгалтерські документи, якіпідтверджують існування певних банківських операцій, нарахування позичальнику кредитнихкоштів, боргу по основній суміпозикита процентам) тощо. Договір факторингу, за яким позивачу відійшло право вимоги, додаткові угоди до нього, реєстр боржників до договору факторингу, повідомлення відповідачу про перехід вимоги до позивача

Позивачу вказано на наслідки не подання до суду витребуваних доказів, які передбачені п. 9 ч.1ст.257 ЦПК України.

Сторонам роз`яснено їх права передбаченіст. 278 ЦПК України, щодо порядку та строків подання відзиву, заперечень тощо.

03.02.2025 судовий розгляд справи не відбувся та був відкладений на 03.03.2025, у зв`язку з перебуванням головуючої судді на навчанні НШСУ ( а.с. 158).

Станом на час розгляду справи клопотань про розгляд справи у судовому засіданні із викликом сторін до суду не надходило.

03.03.2025 позивач надіслав на адресу суду заяву, якою просив провести розгляд справи за відсутності його представника, не враховуючи, що у судовий розгляд справи сторони не викликалися та одночасно надіслав заяву про усунення недоліків, хоч судом позовна заява ТОВ «Українські фінансові операції» без руху не залишалася ( а.с. 162, 164).

Про відкриття провадження та про час і місце розгляду справи позивач і його представник повідомлені належним чином, про що свідчать роздруківки з електронного кабінета про доставку електронного документа ( а.с. 153, 154, 155, 156, 159, 160).

Відповідно до частини другоїстатті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цьогоКодексупроходив за відсутності учасників справи.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, розглянувши матеріали справи, вважає, що така позовна заява підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Так, станом на 03.03.2025 позивач не виконав ухвалу суду від 02.01.2025, оскільки не надав оригіналів письмових та електронних доказів на ствердження своїх позовних вимог, які стосуються безпосередньо позовних вимог, зокрема кредитних правовідносин, які перейшли йому за договором факторингу, та інші оригінали, які повинні міститися у кредитній справі боржника ОСОБА_1 . Наразі позивач звернувся до суду в якості стягувача за кредитними зобов`язаннями, на які, набув права за договором факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024 укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та позивачем, щодо: кредитного договору № 4122817 від 08.11.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Розмір заборгованості за яким склав 24499,99 грн, боржником у яких є ОСОБА_1 , однак на вимогу суду оригіналів таких не надав. Не надано позивачем і оригіналу договору факторингу, за яким до нього відійшли права грошової вимоги за зазначеним грошовим зобов`язанням. Окрім того позивачем не надано, первинних бухгалтерських документів, які б свідчили про зарахування певних кредитних коштів на рахунок відповідача.

Суд зобов`язав позивача надати для огляду оригінали письмових (електронних) доказів на які він посилається у позовних вимогах, однак всупереч наведеному позивач не виконав вимоги суду викладені в ухвалі від 02.01.2025, яку позивач та його представник отримали у електронному кабінеті ( а.с. 153, 154).

З наведеного випливає, що наразі позивач не надав належних та допустимих доказів про перехід права грошової вимоги за кредитними зобов`язаннями ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості перевірити достовірність передання права вимоги за кредитними зобов`язаннями відповідача. Не надання позивачем належних і допустимих доказів, щодо переходу права грошової вимоги ( договору факторингу (портфеля документів) та належних і допустимих доказів зарахування відповідачу кредитних коштів, про стягнення яких було заявлено позивачем вказує на не виконання ухвали суду від 02.01.2025 та відсутність можливості доведеності позивачем заявлених ним позовних вимог, а як наслідок неможливості розгляду такої справи по суті.

Одночасно, суд вважає, що слід зазначити, що оригіналомелектронногодокумента вважається електроннийпримірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" стаття 7.

Постанова Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 755/1549/22: зазначає, що отримавши процесуальні документи в електронній формі, суд має здійснити перевірку, чи містить такий документ електронний підпис. Доступ до перевірки електронного підпису є відкритим, а тому суд має можливість та зобов`язаний достовірно встановити, що особа, яка подає процесуальний документ до суду, підписала його електронним підписом, який прирівнюється до власноручного. Апеляційний суд не врахував, що оригіналом є саме документ в електронній формі, а його паперова форма відтворена на папері копія. Тож передусім суд має досліджувати на предмет підписання електронний документ, а не його паперову копію.

Наразі процесуальний закон оперує трьома поняттями «оригінал», «електронна копія» та «письмова копія» електронного доказутощо.

Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» тлумачить «оригінал електронного документа» як електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним чи прирівняним до власноручного підписом автора. У випадку, коли автор створює ідентичні за інформацією та реквізитами електронні документи або коли надсилає електронний документ кільком адресатам чи зберігає його на кількох носіях, то усі вони є оригіналами та мають однакову юридичну силу.

Суд доходить висновку, що за наведених обставин на час розгляду справи, не видається можливим установленим порядком, безспірно, з`ясувати обставини щодо договірних відносин між сторонами та умов, на яких були, як стверджує позивач, отриманні ним права грошової вимоги за кредитними зобов`язаннями відповідача, зокрема, щодо відповідальності за порушення ним грошових зобов`язань.

Позивач жодним чином не відреагував на ухвалу суду від 02.01.2025, зокрема не навів обґрунтованих, належних причин неможливості виконання ухвали суду та не надав витребуваних судом оригіналів письмових доказів. Слід зазначити, що тягар доведення неможливості належно виконати ухвалу суду лежить на виконавцеві. Позивач не навів жодної обґрунтованої причини, яка би звільнила його від обов`язку щодо доказування правомірності звернення до суду з таким позовом. Стаття 81 ЦПК України закріплює правило, за якимкожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно ч.2 ст. 100 ЦПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України"Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Одночасно слід зазначити, що при купівлі права вимоги позивачем, фактор зобов`язується самостійно (без участі клієнта) щодо прав вимоги, стосовно яких здійснюється примусове стягнення заборгованості в судовому порядку або у виконавчому провадженні, підготувати та подати заяви про заміну сторони у таких провадженнях до відповідних інстанцій для здійснення процесуального правонаступництва. Після підписання сторонами реєстру відступлених прав вимоги, в день такого підписання, клієнт передає, а фактор зобов`язаний прийняти документацію, про що сторонами складається Акт приймання-передачі.

Тобто при укладенні договору факторингу за якими позивачу перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , ТОВ «Українські фінансові операції» повинні були отримати і пакет документів, щодо кредитних правовідносин за якими вони отримали право грошової вимоги, а відтак в подальшому при виникненні спору надати їх на ствердження своїх вимог, при цьому позивач повинен врахувати, щооригіналом є саме документ в електронній формі, а його паперова форма - відтворена на папері копія.

Окрім наведеного, слід вказати позивачу, що електронна копія оригіналу паперового документа (фотокопія), це візуальне подання паперового документа в електронній формі, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа, відповідність оригіналу та правовий статус якого можливо засвідчити кваліфікованою електронною печаткою установи чи електронним підписом представника, однак суд в ухвалі про відкриття провадження витребовував від позивача оригінали для огляду.

Згідно положеньвизначених ч.7ст.14ЦПК України,що перегукуєтьсяз пунктом17розділу ІІІПоложення проЄСІТС визначено,що особі,яка зареєструвалаелектронний кабінетв Єдинійсудовій інформаційно-комунікаційнійсистемі абоїї окремійпідсистемі (модулі),що забезпечуєобмін документами,суд вручаєбудь-якідокументи усправах,в якихтака особабере участь,виключно велектронній формішляхом їхнаправлення доелектронного кабінетутакої особи,що непозбавляє їїправа отриматикопію судовогорішення упаперовій форміза окремоюзаявою.

Однак незважаючи на належне повідомлення та отримання позивачем процесуальних документів суду, як вже зазначалося вище, станом на 03.03.2025 ухвала від 02.01.2025 не виконана і як наслідок витребувані судом оригінали письмових (електронних)доказів на ствердження виниклих кредитних правовідносин позивачем надані не були, належного обґрунтування щодо причин ненадання таких доказів також позивачем не наведено.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини, Україна зобов`язана гарантувати дотримання «справедливого і публічного розгляду справ впродовж розумного строку» в судочинстві.

За приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно вимог ч. 1ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 10ст. 84 Цивільного процесуального кодексу Україниу разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 9 частини першоїстатті 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.92, (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.98 та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду свідчить не про допущення судом надмірного формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки відповідно до частини 2 статті 257 ЦПК України не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Враховуючи викладене, та, що для вирішення такого спору і для прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, не надання позивачем витребуваних письмових ( електронних) доказів, а також не повідомлення про неможливість подання таких доказів у строк встановлений судом, унеможливлює встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а відтак в силу наведених вище положеньстатті 257 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись п. 9 ч. 1ст. 257 ЦПК України,суд,

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Роз`яснити позивачу право на повторне звернення до суду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г. Л. Моргун