Решение № 125217111, 18.02.2025, Сиротский районный суд Одесской области

Справа № 515/1004/24

Провадження № 2/513/161/25

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2025 року Саратський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Миргород В.С.,

при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі АТ «Акцент-Банк) в особі представника Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд, -

В С Т А Н О В И В :

14 червня 2024 року позивач звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області із вказаним позовом, в якому послався на таке.

25 січня 2019 року з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент Банк», та приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну карту. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач підтвердила свою згоду тим, що підписана ним Анкета-Заява разом з «Умовами та правилами і Тарифами», які викладені на сайті https://a-bank.com.ua/terms, що складає між ним та позивачем кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві, однак, зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала. У зв`язку з чим, станом на 26 травня 2024 року у ОСОБА_1 перед Банком виникла заборгованість за кредитом, що складає 88 285,09 грн, а саме: 47 787,69 грн - заборгованість за кредитом, 40 497,40 грн - заборгованість по відсоткам, 0,00 грн - штрафи. В зв`язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором у розмірі 88 285,09 грн та судові витрати у розмірі 3 028, 00 грн.

Відповідно до розпорядження в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області О.А.Дем`янової від 21 червня 2024 року справу передано на розгляд Саратському районному суду Одеської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 серпня 2024 року справу передано у провадження судді Миргород В.С.

Ухвалою суду від 12 серпня 2024 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов просить задовольнити в повному обсязі, не заперечуючи проти винесення заочного рішення.

19.09.2024 року відповідач направила до суду заяву про відкладення розглядом справи у зв`язку з неотриманням позовної заяви з додатком.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачка 19.09.2024 року отримала позовну заяву з додатком, про що свідчить її власноручний підпис.

26.11.2024 року відповідачка направила до суду заяву про відкладення судового засідання призначеного на 27.11.2024 року для залучення представника - адвоката у справі.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачка особисто 30.01.2025 року отримала виклик до суду для розгляду справи на 18.02.2025 року, в судове засідання не з`явилась, причину неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву суду не направила, клопотання про відкладення розглядом справи до суду не надійшло. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 25 січня 2019 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» в АТ «Акцент-Банк», за умовами якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

У анкеті-заяві позичальника нарахування процентів, пені та штрафу не зазначено.

Факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 підтверджено випискою по рахунку за період з 25 січня 2019 року по 26 травня 2024 року, , в якій чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, а також частково сплачувала заборгованість за договором. Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженим наказом Мін`юсту від 12.04.2012 № 578/5.

Згідно з довідкою Акцент Банку, за період дії договору ОСОБА_1 було видано одну картку, строк дії якої до травня 2022 року.

У відповідності до довідки за лімітами, Акцент Банком ОСОБА_1 25 січня 2019 року відкритий кредитний ліміт у сумі 10 600,00 грн, який у подальшому зменшувався та збільшувався: 10 липня 2019 року до 13 000,00 грн; 03 серпня 2019 року до 16 000,00 грн; 17 січня 2020 року до 31 000,00 грн; 22 квітня 2020 року до 50 000,00 грн; 29 серпня 2023 року до 47 787,69 грн; 27 січня 2024 року до 47 800,00 грн.

Відповідач на погашення кредитних коштів проводила оплату, останній раз 30 листопада 2022 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача перед Банком за вказаним кредитним договором станом 26 травня 2024 року становить 88 285,09 грн, а саме: 47 787,69 грн - заборгованість за кредитом, 40 497,40 грн - заборгованість по відсоткам, 0,00 грн - штрафи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтями 1046, 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", "Універсальна GOLD" та Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в АТ Акцент-Банк ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/terms, які надані на підтвердження позовних вимог позивачем, останні не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, надав на підтвердження позовних вимог копію Паспорту споживчого кредиту, яким визначено порядок надання банківських послуг, що викладений в Умовах та правилах надання банківських послуг який підписаний відповідачем 25 січня 2019 року, однак зберігає чинність та є актуальним до 01 01 січня 2019 року. Тобто, на день підписання Анкети-заяви вказаний паспорту вже не був актуальним. Крім того, зі змісту цього паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) прийняв наступний висновок: "Під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту".

Як встановлено вище, заява-анкета, підписана відповідачем 25 січня 2019 року, не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, пені за несвоєчасне погашення кредиту та посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору.

За таких обставин, саме по собі підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування.

Отже, наданий Банком паспорт споживчого кредиту не є складовою кредитного договору, укладеного з відповідачем 25 січня 2019 року, не змінює його умов та не підтверджує укладення нового договору.

Ураховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що на день підписання анкети-заяви 25 січня 2019 року сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, Анкета-заява на отримання кредитної картки не містить посилання на конкретні умови кредитування, порядок повернення кредиту, що за відсутності належних доказів, які б достовірно підтверджували прийняття представлених банком умов та тарифів відповідачем та приєднання до них як другої сторони до запропонованого договору, є підставою для відмови у стягненні з відповідача 40 497,40 грн - заборгованості по відсоткам, оскільки такі є недоведеними.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ "А-Банк" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, та що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Разом з тим, як вбачається виписки по рахунку, за рахунок кредиту відбувалося погашення процентів на загальну суму 81 584,16 грн, сплату яких не передбачено договором.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню, та з відповідача підлягає стягненню на користь АТ "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 700,93 грн.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074, заборгованість за кредитним договором № б/н від 25 січня 2019 року станом на 26 травня 2024 року в розмірі 6 700,93 грн (шість тисяч сімсот грн 93к.), а також судові витрати у розмірі 229,83 грн (двісті двадцять дев`ять грн 83к.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Одеської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.

Дата складення повного тексту рішення 18.02.2025 року.

Суддя В. С. Миргород