№ 125195483, 17.02.2025, Сиротский районный суд Одесской области

Справа № 513/981/24

Провадження № 3/513/10/25

Саратський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 року Суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В. С., розглянувши матеріали, які надійшли ВП № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно непрацевлаштованого, ідентифікаційний номер не надано,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 17 квітня 2024 року о 10 годині 22 хвилин по вул. Миру в с.Фараонівка Білгород-Дністровського району Одеської області керував автомобілем марки «ВАЗ 21099» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , яку двічі повернуто з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" та шляхом розміщення оголошення на сайті веб-порталу «Судова влада України». Відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, провадження № 14-507цс18, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зі складеним з приводу виявленого адміністративного правопорушення протоколом про адміністративне правопорушення порушник ознайомився, йому було роз`яснено права, передбачені ст.63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, повідомлено, що справа про адміністративне правопорушення буде розглянута у строки, визначені статтею 277 КУпАП, від підпису відмовився.

У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не є обов`язковою, тому враховуючи наведені положення та той факт, що ОСОБА_1 при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, не з`явився у судове засідання, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Проаналізувавши надані докази, вважаю, що з матеріалів справи вбачається, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року N 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України N 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись. Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст.278 КУпАП, орган який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вирішує також питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення і виходячи з цього, не вправі вийти за межі протоколу.

Відповідно до положень ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнаються протиправні, винні (умисні або необережні) дії або бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, а також встановлений порядок управління і які тягнуть за собою застосування адміністративно-правових санкцій.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, зокрема, ці дані встановлюються, у т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення, свідків, засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння , чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або що до вживання лікарських препаратів що, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КпАП України відсильна, що зобов`язує працівників поліції, викладаючи суть адміністративного правопорушення у точній відповідності ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначати в протоколі, на підставі яких ознак представником поліції було виявлено стан алкогольного сп`яніння, що саме пропонувалось особі, в якій послідовності, вказати дії, які свідчать про ухилення водія від огляду та які дії свідчать про керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 479443 від 17 квітня 2024 року, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21099» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких: на вимогу поліцейського, водій повинен пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Саме невиконання правопорушником п.2.5 Правил дорожнього руху України, що є об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є предметом судової перевірки.

Отже, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає також за відмову від проходження водієм встановленого порядку медичного огляду, а тому ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення повністю доведена поза розумним сумнівом та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 479443 від 17 квітня 2024 року, складеним уповноваженою особою, який містить дані щодо обставин вчиненого правопорушення, а саме: наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, його відмова від проходження огляду на місці зупинки та медичного огляду у медичному закладі у встановленому законом порядку. Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 від надання пояснень, підпису та отримання копії протоколу відмовився;

- рапортом поліцейського СРПП ВП № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області А.Келембета, який узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та доданими до нього доказами. Згідно з яким 17 квітня 2024 року о 10 годині 22 хвилині по вул. Миру в с. Фараонівка Саратського району був зупинений автомобіль марки «ВАЗ 21099» з державним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . При перевірці документів у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з рота. Останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці та у медичному закладі, на що останній відмовився;

- відеозаписом з місця події, на якому зафіксовані обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме факт відмови ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції, пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі.

Згідно з довідкою поліцейського СРПП ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області А.Келембета, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками ст. 130 КУпАП впродовж календарного року не притягувався; за обліковими даними посвідчення водія не отримував.

Вищезазначені докази підтверджують, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, так як згідно відеозапису зафіксовано факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Оцінивши зазначені докази в їхній сукупності, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, який зобов`язує водіїв на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Суддя бере до уваги також значну суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, отже керування у нетверезому стані наражає на небезпеку життя та здоров`я оточуючих людей, які за Конституцією є найвищою цінністю в державі, та невиконання ним, як водієм вимог ПДР.

За статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративні правопорушення на ОСОБА_1 повинно бути накладено у межах санкції статті, з врахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, відсутності відомостей, про те, що особа раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за аналогічне адміністративне правопорушення.

Зважаючи на те, що дані щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення на право керування транспортними засобами, а тому і позбавити його цього права неможливо, що прямо передбачене Постановою Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» та враховуючи п.1.10 Правил дорожнього руху, де зазначено, що водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч.1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок №UA848999980313080149000015001, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач коштів - ГУК у Одеській області (Одеська обл.) 21081300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять грн 60к.). Судовий збір перераховувати на рахунку №UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, призначення платежу стягнення судового збору на користь держави.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.

Суддя В. С. Миргород