Решение № 125194538, 13.02.2025, Ивановский районный суд Одесской области

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1418/24

Провадження № 2/499/83/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

заочне

13 лютого 2025 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Тимчука Р.М. за участю секретаря судового засідання Чумаченко А.М. розглянувши у порядку спрощеного провадження з викликом сторін в селищі Іванівка Березівського району Одеської області цивільну справу № 499/1418/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», в інтересах якого діє представник Пархомчук Сергій Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на такі обставини.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив те, що 17.02.2022 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу №01-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

24.06.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 197991 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

На виконання вимог п. 2.4. кредитного договору Відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів (ч. 7 кредитного договору).

На підтвердження виконання Товариством п. 2.4 Кредитного договору, позивач надає інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» від 20.05.2024 року, відповідно до якої 24.06.2021 року на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 25.06.2024 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 10400,00 грн., (Десять тисяч чотириста гривень 00 копійок) яка складається з:

Прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 2000,00 гривень (Дві тисячі гривень 00 копійок).

Прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 8400,00 грн (Вісім тисяч чотириста гривень 00 копійок).

Представник позивача просить стягнути із відповідача вищезазначену заборгованість.

У справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

На адресу зареєстрованого місця проживання відповідача судом направлялась ухвала про відкриття провадження та судова повістка. Конверт з поштовим відправленням відповідачем отримано, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Тому вважається, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. Проте у судове засідання 16 січня 2025 року не з`явився, та розгляд справи було відкладено.

Повторно судовий виклик відповідачу направився поштовим зв`язком, про те на адресу суду повернувся конверт з відміткою про відсутність адресата.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомлені відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що судове поштове відправлення (копія позову з додатками, ухвала про відкриття спрощеного провадження) направлялося за адресою за місцем реєстрації відповідача (згідно адресної довідки), а згідно позначки працівника вручити поштове відправлення не представляється можливим, так як адресат відсутній за вказаною адресою, тому у суду є підстави розцінювати, що відповідач отримав ухвалу про відкриття спрощеного провадження та повідомлений про порядок розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).

Представник позивача просив справу розглядати у їх відсутність, на позовних вимогах наполягають та не заперечують у разі можливості проти заочного рішення.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за ст.625 ЦК України не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Свій висновок суд мотивує тим, що дійсно доведеною є та обставина, що 17.02.2022 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу №01-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

24.06.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 197991 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах:

Сума виданого кредиту: 2000,00 гривень

Дата надання кредиту: 24.06.2021 року

Строк кредиту : 29 днів

Валюта кредиту: UAH

Стандартна процентна ставка - 2 % в день або 730 % річних

На виконання вимог п. 2.4. кредитного договору Відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів (ч. 7 кредитного договору).

На підтвердження виконання Товариством п. 2.4 Кредитного договору, позивач надає інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» від 20.05.2024 року, відповідно до якої 24.06.2021 року на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів.

Умовами п. 6.1 Договору Цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до 6.2 Сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних ними у Договорі реквізитів, і зобов`язується своєчасно у письмовій формі, по електронній пошті, повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення - несе ризик настання пов`язаних із цим несприятливих наслідків.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 25.06.2024 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 10400,00 грн., (Десять тисяч чотириста гривень 00 копійок) яка складається з:

Прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 2000,00 гривень (Дві тисячі гривень 00 копійок).

Прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 8400,00 грн (Вісім тисяч чотириста гривень 00 копійок).

На виконання вимог ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач повідомляє, що останнім на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором № 197991 від 24.06.2021 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена Відповідчаем без виконання.

Суд, застосовуючи норми матеріального права виходить з такого.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори ).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Змістом ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Порядок укладення електронного договору передбачено нормою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» а саме електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з абзацом другим частини другої статті 639ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Відповідачем, всупереч ст. 81 ЦПК України, не надано доказів щодо добровільного погашення кредитної заборгованості та будь яких доказів.

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до матеріалів справи позивачем при подачі позову сплачено судовий збір за розгляд справи у розмірі 2422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією, доданими до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір в розмірі 2422,40,00 грн. понесені позивачем при звернені до суду з даним позовом, що підтверджується платіжною інструкцією .

Згідно ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано довіреність від 30.12.24, договір про надання правової допомоги від 29.12.23, акт про отримання правової допомоги, платіжна інструкція №34109 та розрахунок згідно яким, витрати на правничу допомогу склали 10500 грн.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.

Суд вважає, що супровід даної справи не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, регулювання даної категорії справи здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн. є завищеною і непропорційною до предмету спору.

Відтак, з урахуванням викладеного, складності цієї справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та критерію розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу розмір витрат, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, необхідно зменшити з 10 500,00 грн. до 5000,00 грн..

Керуючись ст.12,13,81,274,279,265,268,273,280-282 ЦПК України, ст.ст.11,207,525,526, 598,610,611,615,628,629,1049,1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» , в інтересах якого діє представник Пархомчук Сергій Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 , Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська будинок 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за заборгованість за Кредитним договором №197991 від 24.06.2021 року, в сумі 10400 грн., (Десять тисяч чотириста гривень 00 копійок) яка складається з:

Прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 2000 гривень (Дві тисячі гривень 00 копійок).

Прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 8400 грн (Вісім тисяч чотириста гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 , Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська будинок 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) суму сплаченого судового збору в розмірі 2422.4 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяРуслан ТИМЧУК