Постановление суда № 125176298, 15.02.2025, Сторожинецкий районный суд Черновицкой области

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/705/25

Провадження № 1-кс/723/1643/25

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2025 року м. Сторожинець

Слідчий суддя Сторожинецького районного суду

Чернівецької області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ Головного управління національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного за ч. 3 ст. 332 КК України, -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, не працюючий, раніше не судимий

встановив:

Старший слідчий відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 (надалі по тексту - слідчий), звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 (надалі по тексту - прокурор), про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 посилаючись на те, що в провадженні знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) за № 12025262150000051 від 13 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України.

Зазначав, що ОСОБА_4 з початку лютого 2025 року до 13.02.2025 року, вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами та достовірно знаючи про обмеження щодо виїзду громадян України чоловічої статі за кордон на період дії воєнного стану, введеного 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, який неодноразово продовжувався, з корисливих мотивів, організували незаконне переправлення осіб через державний кордон України. Для цього вони підшукали громадян України призовного віку, а саме: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яким повідомили, що вартість організації та переправлення їх через державний кордон України до Республіки Румунія поза пунктами пропуску буде складати від 4000 до 10000 доларів США, на що вони погодилися.

Так, 13.02.2025 року о 06 год 20 хв. між населеними пунктами селище Красноїльськ - с. Чудей, Чернівецького району, Чернівецької області у напрямку 756 прикордонного знаку працівниками правоохоронних органів виявлено громадян України, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які діяли відповідно до вказівок, на даний час невстановлених слідством осіб, які в групі осіб з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 організували та мали намір незаконно переправити їх через державний кордон України за грошову винагороду в сумі 10000 доларів США.

У подальшому ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та невстановленими особами, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на переправлення осіб через державний кордон України та виконуючи відведену роль провідників, рухалися лісовим масивом до лінії розмежування державного кордону України та Республіки Румунія в адміністративних межах селища Красноїльськ, Чернівецького району, Чернівецької області здійснювали супровід ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , яких мали незаконно переправити через державний кордон України до Республіки Румунія за грошову винагороду в сумі 4000 доларів США з кожного.

Однак, біля 12 год. 50 хв. 13.02.2025 року ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та невстановленими на даний час слідством особами під час супроводу ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , у напрямку 768 прикордонного знаку були виявленні працівниками прикордонної служби. При цьому ОСОБА_4 вдався до втечі але був затриманий працівниками правоохоронних органів на околиці селища Красноїльськ, Чернівецького району, Чернівецької області разом із ОСОБА_7 .

Ініціатори клопотання стверджують, що підставою для його внесення є наявність в діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.332 КК України про, що зібрано достатньо доказів і він може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування більш м`яких запобіжних заходів не дасть реальної змоги запобігти вказаним ризикам.

В судовому засіданні прокурор, клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримав, посилаючись на викладені в клопотанні обставини і докази, додавши до клопотання додаткові докази проведення слідчих дій та доповнивши обгрунтування ризику щодо можливості переховування підозрюваного тим, що останній перебував за межами України.

Підозрюваний ОСОБА_4 в ході судового розгляду, клопотання не визнав. Свою винуватість у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.332 КК України також не визнав пояснивши, що дійсно разом із ОСОБА_13 показував двом невідомим йому чоловікам, за їх проханням, лінію кордону України та Румунії.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 також не визнав клопотання посилаючись на те, що прокурор не довів обгрунтованість підозри, а докази які підтверджують певні обставини справи є протирічивими. Жодного прямого доказу підозри ОСОБА_4 немає. Просив обрати більш м`який запобіжний захід або невелику суму застави.

Заслухавши доводи учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити:

- чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що 13 лютого 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстровим номером 12025262150000051 внесено запис про кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, вчинене ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

14 лютого 2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчиненого щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Виходячи із наданих суду матеріалів досудового розслідування, а саме повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від начальника ПОРВ ГОРВ НОМЕР_1 прикордонного загону, протоколу допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , протоколів пред`явлення свідкам ОСОБА_12 та ОСОБА_11 підозрюваного для впізнання за фотознімками, слідчий суддя вбачає обґрунтованою повідомлену ОСОБА_4 підозру від 14 лютого 2025 року, у вчиненні ним злочину передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

При цьому вказана підозра є очевидною, оскільки свідки, які є особами які бажали незаконно перетнути кордон України, впізнали на фотографіях підозрюваного ОСОБА_4 , як особу яка з іншою особою зустрів їх в лісі та мали вести через кордон до Румунії, внаслідок чого суд вважає, що висновок сторони захисту щодо не доведення обґрунтованості підозри оголошеної ОСОБА_4 є припущенням.

Слідчий суддя зазначає, що обґрунтованість підозри визначається, як існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що зазначено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» і наявність таких фактів та інформації беззаперечно вбачається із допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що виключає твердження захисника про не доказаність обґрунтованості підозри.

Продовжуючи вирішення питань зазначених в ст.194 КПК України, а саме щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, слідчий суддя встановив, що в розглядуваному клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також безпосередньо в судовому засіданні прокурор зазначив і посилався на наявність трьох ризиків передбачених пунктами 1, 3, та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків вчинення кримінального правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд знаходить, що зазначений слідчим та прокурором ризик щодо можливості у підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати незаконний вплив на свідків вчинення злочину в цьому провадженні є обгрунтованим, оскільки не всі свідки та співучасники, досудовим розслідуванням встановлені, але достеменно відомі підозрюваному, який в свою чергу піддався під вплив цих співучасників, погодившись вчинити кримінальне правопорушення. Саме на свідків в т.ч. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підозрюваний, внаслідок тяжкості покарання за вчинений злочин та бажання уникнути покарання, може здійснювати незаконний вплив.

Підтвердженим, на думку слідчого судді є також і ризик щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний вже здійснив таке переховування втікаючи від правоохоронного органу після затримання свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 .

При цьому суд враховує, зазначені в клопотанні та безпосередньо прокурором в суді обставини обгрунтування вказаного ризику, а саме проживання підозрюваного в безпосередній близькості до лінії державного кордону, проживання певний час за межами України, оскільки вони є переконливими.

Суд знаходить, що зазначений в клопотанні ризик щодо можливості вчинення підозрюваним аналогічних злочинів є не підтвердженим будь-якими іншими релевантними обставинами, які є необхідними в силу практики Європейського суду з прав людини, викладеної в рішеннях цього органу у справах Летельє проти Франції, Томазі проти Франції та Мансур проти Туреччини, згідно якої ризики не можуть оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, релевантних обставин, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Безпідставне ж застосування непідтвердженого ризику буде порушувати принцип справедливості, закладений в завданнях кримінального провадження, що вказані в ст. 2 КПК України та засадах верховенства права і законності які визначені статтею 7 КПК України.

Виходячи із вимог п. 2 ч.1 ст.194 КПК України, щодо існування хоча б одного ризику передбаченого в ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що не підтвердження деяких зазначених в клопотанні ризиків, ніяким чином не впливає на існування інших ризиків та на результат розгляду клопотання.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи іншого, більш м`якого, запобіжного заходу, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Виходячи з обставин вчинення злочину передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, в якому обгрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , а саме наявність прямого умислу на сприяння незаконному переправленню осіб за межі держави під час дії в Україні воєнного стану а також на наявність двох, досить серйозних, підтверджених ризиків, слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність всіх обставин передбачених пунктами 1, 2 та 3 ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про обґрунтованість клопотання. Існування всіх вказаних обставин в сукупності, свідчить про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання його під вартою.

При цьому, слідчий суддя вважає неможливим врахування суспільної репутації підозрюваного, яка могла би вплинути на визначення можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, з огляду на те, що підозрюваний не працює, не одружений і не має на утриманні жодних осіб, що могло бути стримуючим фактором до запобігання встановленим ризикам, а зазначені стороною захисту підстави суспільної репутації, а саме допомога батькові, який в даний час хворіє внаслідок перелому ноги і руки, не може служити обставиною, яка могла би стримати суд від обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою так як вказана підстава не стала стримуючим фактором до вчинення тяжкого злочину. Наявне у підозрюваного захворювання не перешкоджає утримувати його в умовах слідчого ізолятора.

Підозрюваний позитивно характеризується по місцю проживання, що слідчим суддею беззаперечно враховується, як враховується його молодий вік.

Виходячи з цього, а також з огляду на безпосередній об`єкт та суб`єктивну сторону злочину передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, а саме суспільні відносини з охорони суверенітету України, цілісності і недоторканості її кордонів та прямий умисел на порушення недоторканості кордону України особами яких переправляють через державний кордон, застосування більш м`яких запобіжних заходів, на думку суду, є неможливим.

При цьому враховується, що сприяння в переправленні через державний кордон України планувалася не однієї особи, а групи осіб і така організація здійснювалась за попередньою змовою групою осіб, а злочин скоювався з корисливих мотивів, оскільки за переправлення свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 підозрюваний правив чотири тисячі доларів США за кожного.

Разом з тим суд враховує, що згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті, яка не заперечує визначення розміру застави для злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .

Жодних заперечень проти застосування застави, слідчому судді не надійшло, тому зважаючи на норми зазначені в ч.3 ст.183 КПК України, суд на виконання свого обов`язку щодо визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає його у відповідності до положень ст.182 ч.5 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, його особу та ризики передбачені статтею 177 КПК України.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 певні обов`язки.

Виходячи із необхідності визначення розміру застави який, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя, враховуючи наявні ризики та готовність підозрюваного до сплати застави вважає, що таким розміром має бути 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Визначення саме такого розміру застави обумовлюється крім зазначених в цій ухвалі підстав також і обставинами вчинення злочину в умовах воєнного часу, коли всі зусилля країни направлені на недопущення агресивної окупації території України та повну перемогу над загарбниками, а також зважаючи на молодий вік підозрюваного.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 194-197, 206, 395, 492 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що проживає в АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів в Державній установі "Чернівецький слідчий ізолятор".

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали та строк тримання під вартою ОСОБА_4 обраховувати з моменту його затримання, а саме з 16 години 56 хвилин 13 лютого 2025 року.

Розмір застави визначити у межах 50 (п`ятидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 151400 (сто п`ятдесят одну тисячу, чотириста) гривень, які можуть бути внесені як підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код отримувача ЄДРПОУ 26311401, банк одержувача Держказначейська служба України м.Київ, код банку отримувача 37567646, рахунок UA548201720355279001000008745, одержувач коштів: ТУ ДСА України в Чернівецькій області, зазначивши у призначенні платежу платіжного документу інформацію про ухвалу суду та ПІБ підозрюваного)

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов`язок, протягом двох місяців, прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою останніми періодичністю, не відлучатися із смт. Красноїльськ Чернівецького району Чернівецької області, без дозволу слідчого, прокурора чи суду та повідомляти їх про зміну свого місця проживання та/або роботи, утримуватись від спілкування з будь-якою особою визначеною слідчим чи прокурором, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Сторожинецького районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1