Решение № 125120576, 10.02.2025, Тутаевский районный суд Киевской области

10.02.2025 Провадження по справі № 2-о/940/13/25

Справа № 940/46/25

РІШЕННЯ

Іменем України

10 лютого 2025 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Самсоненка Р.В.

за участю секретаря судових засідань Зіп`юк Т.А.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тетієві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, заінтересована особа: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області із заявою, в якій просить встановити факт його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року по теперішній час.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Тетіїв, Тетіївського району Київської області. З моменту його народження постійно проживав в м. Тетіїв Тетіївського району Київської області. З 19.08.1987 року по 13.12.1990 року проживав зі своєю матір`ю ОСОБА_2 та був зареєстрований у с. Скибинці, Тетіївського району Київської області, у період з 1991 року по 1993 рік проживав разом зі своєю матір`ю у с. Скибинці, Тетіївського району Київської області без реєстрації місця проживання. У період з 02.09.1987 року по 04.06.1991 року він навчався у Скибинецькій восьмирічній школі та з 09.09.1991 року по 27.03.1992 року навчався на курсах трактористів машиністів третього класу у Тетіївському районному СТК ДОСААФ.

11.06.1991 року заявникові виповнилось 16 років та паспорт радянського зразка він не отримував так як і паспорт громадянина України.

Заявник ОСОБА_1 вказує, що звертався до відповідних державних органів з питання оформлення паспорта громадянина України, однак йому було відмовлено, оскільки необхідно підтвердити факт постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року

З огляду на зазначене ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 09.01.2025 року відкрито провадження у справі та призначено у справі судове засідання.

10.02.2025 року від представника Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області надійшли письмові пояснення на заяву про встановлення факту, що має юридичне значення (а. с. 28-36).

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав та просив задовольнити її у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області у судове засідання не прибув, до суду надав заяву про проведення судового розгляду без його участі, проти позову не заперечує.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 підтвердив, що ОСОБА_1 дійсно до 1993 року постійно проживав у селі Скибинці Тетіївського району Київської області разом із матір`ю, навчався у сільській школі та пішов служити до армії.

Заслухавши пояснення заявника, свідка, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно доп.1ч.1статті 264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 09.09.1975 року відділом загс Тетіївського райвиконкому складено відповідний актовий запис № 164 (а. с. 3).

Згідно з довідкою, виданою 05.06.2024 року № 42 Кашперівським старостинським округом виконавчого комітету Тетіївської міської ради, встановлено що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно були зареєстровані та проживали у АДРЕСА_1 , з 19.08.1987 року по 13.12.1990 року (а. с. 5).

З акту про фактичне проживання особи без реєстрації місця проживання від 15.10.2024 року виданої депутатом Тетіївської міської ради Побірайко Г.Б. встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно проживав у АДРЕСА_2 ( на даний час АДРЕСА_1 , без реєстрації місця проживання з 1991 по 1993 рік (а. с. 6).

Згідно з довідкою, виданою 21.06.2024 року № 105 Тетіївським ліцеєм № 1 Тетіївської міської ради Київської області, ОСОБА_1 , 1975 року народження, із 02.09.1987 року по 04.06.1991 року навчався у Скибинецькій восьмирічній школі, про що отримав свідоцтво про неповну середню освіту (а. с. 7-8).

З довідки № 13 від 17.09.2024 року виданої Тетіївським районним спортивно-технічним клубом ТСО України встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 09.09.1991 року по 27.03.1992 року навчався на курсах трактористів машиністів третього класу у Тетіївському районному СТК ДОСААФ (СТК ТСО України). Згідно протоколу № 8 від 27.03.1992 року він успішно склав іспит і йому було видано свідоцтво № НОМЕР_2 (а. с. 9-11).

Листом від 01.08.2024 року Тетіївський сектор оформлення документів Білоцерківського об`єднаного відділу Центрального міжрегіональногоуправління державноїміграційної службиу м.Києві таКиївській області,на звернення ОСОБА_1 про оформленняпаспорта громадянинаУкраїни увигляді ID-карткивперше, на підставі підпункту 1 п. 100 Постанови КМУ від 26.10.2016 № 745 «Про внесення змін до постанови КМУ від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України», було відмовлено в оформленні паспорта громадянина України у вигляді ID-картки (а. с. 4).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинностіЗаконом Українипроживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року (частина друга статті 3 Закону України «Про громадянство України»).

Юридичне значення має факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинностіЗаконом України «Про громадянство України», а саме 13 листопада 1991 року.

Відповідно до підпункту «а» пункту 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженогоУказом Президента України від 27.03.2001 року № 215/2001 (надалі Порядок) встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, в тому числі: осіб, які за станом на 13 листопада 1991 року проходили строкову військову службу на території України і після її проходження залишилися проживати на території України; осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України.

Відповідно до пункту 8 Порядку для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3Законуособа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: заяву про встановлення належності до громадянства України; копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Відповідно до пункту 9 Порядку Для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону особа, яка проживала на території України за станом на 13 листопада 1991 року і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її проживання в Україні на зазначену дату, подає: заяву про встановлення належності до громадянства України; копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 13 листопада 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); судове рішення про встановлення юридичного факту проживання особи на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Тобто, у таких випадках одним із необхідних документів на підтвердження зазначеної обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року.

Отже, відповідно до положень Закону України «Про громадянство України» і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.

Належність до громадянства України встановлюється на підставі статті 3 Закону України «Про громадянство України»і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час та такий факт підлягає встановленню на підставі судового рішення.

Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 24.02.2021 року у справі № 522/20494/18.

Наявні в матеріалах справи та досліджені докази підтверджують факт того, що ОСОБА_1 постійно проживав на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року по теперішній час.

Встановлення факту постійного проживання на території України породжує юридичні наслідки, зокрема дозволить реалізувати право заявника на отримання паспорта громадянина України.

Отже, з огляду на наведені вище норми права, розглянувши справу в межах заявлених вимог, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76-81, 89, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, Законом України «Про громадянство України, Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215/2001, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, заінтересована особа: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року по теперішній час.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду: 14 лютого 2025 року.

Суддя Р.В. Самсоненко