Решение № 125100484, 12.02.2025, Тутаевский районный суд Киевской области

12.02.2025 Провадження по справі № 2/940/110/25

Справа № 940/1689/24

РІШЕННЯ

Іменем України

12 лютого 2025 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Самсоненка Р.В.

за участю секретаря судових засідань Зіп`юк Т.А.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тетіївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається з житлового будинку загальною площею 53,0 кв.м., житловою площею 34,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилася спадщина на майно, яке складається зокрема із житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка претендує на цю спадщину, як спадкоємиця за заповітом. Оскільки правовстановлюючі документи на будинок, який належав спадкодавцю ОСОБА_2 , відсутні, нотаріус відмовив позивачці у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

За вказаних обставин, позивачка не має можливості реалізувати своє право на спадщину.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 19.12.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

У підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 не прибула. Представник позивачки адвокат Порхун О.П. надіслала до суду клопотання, в якому просить розгляд справи здійснювати за відсутності позивачки та її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Тетіївської міської ради у підготовче засідання не прибув, через канцелярію суду подав клопотання про визнання позову у повному обсязі. Разом з тим, просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи подані учасниками справи заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно доп.1ч.1статті 264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи тавстановлено судом,ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07.12.2022 року (а. с. 5).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яку позивачка, як спадкоємиця за заповітом, прийняла, що підтверджується копією заповіту посвідченого 24.03.2022 року державним нотаріусом Тетіївської районної державної нотаріальної контори Київської області Бурлаченко О.Г. та копією спадкової справи № 318/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (а. с. 6, 38-71).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної 13.11.2024 року № 2794/02-31, державний нотаріус П`ятої київської державної нотаріальної контори Марцинкевич Л.А. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Оригіналу документу, що підтверджує право власності ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у спадкоємиці немає (а. с. 13).

Із архівної довідки (виписки з погосподарської книги 5 на 2016-2023 роки) виданої 10.02.2022 року за № 02-30/39 виконавчого комітету Тетіївської міської ради, встановлено, що згідно запису в погосподарській книзі № 5 за 2011-2015 роки фонду Р-3, «Горошківська сільська рада» на 2016-2023 роки житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить померлому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 7).

На зазначений житловий будинок ОСОБА_2 замовила технічний паспорт, який був виготовлений 23.04.2021 року комунальним підприємством «Тетіївське бюро технічної інвентаризації» виконавчого комітету Тетіївської міської ради (а. с. 8-10).

Факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , на день відкриття спадщини підтверджується рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 03.10.2024 року по справі № 940/920/24 встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , на день відкриття спадщини ( а. с. 82-86).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 1 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки позивачка позбавлена можливості здійснити своє право на спадкування у зв`язку з відсутністю у неї правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, таке право підлягає захисту в судовому порядку.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55,124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 року у справі № 227/3750/19.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, враховуючи наведені вище норми права, оцінюючи надані докази, беручи до уваги визнання відповідачем позову, встановивши фактичні обставини справи, а саме, що житловий будинок,що розташованийза адресою: АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_2 ,її спадкоємицею за заповітом є позивачка, яка спадщину прийняла, втім в позасудовому порядку позбавлена можливості оформити право власності на це майно у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а будь - яких інших спадкоємців, які б претендували на вказане майно судом не встановлено, тому це право позивачки підлягає захисту судом шляхом його визнання.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 16, 328, 1216, 1218, 1296 ЦК України, статтями 3, 10, 12, 81, 200, 206, 247,264-268, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Тетіївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок загальною площею 53,0 кв.м., житловою площею 34,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р.В. Самсоненко