Решение № 124511386, 20.01.2025, Переяслав-Хмельницкий горрайонный суд Киевской области

Справа № 373/2778/24

Номер провадження 2/373/237/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Переяслав

Переяслав - Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Керекези Я.І.,

з участю секретаря судових засідань Ткалі І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 373/2778/24 за позовом ОСОБА_1 до Переяславської міської ради про надання додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

Представник позивача адвокат Овсієнко Ю.А. звернувся до суду з позовом та просить визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_2 протягом трьох місяців з дня набрання рішенням законної сили.

Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка є матір`ю позивача. ІНФОРМАЦІЯ_2 померлою було складено заповіт, яким вона все своє майно заповіла сину ОСОБА_1 . Після її смерті залишилося спадкове майно у виді грошового вкладу у АТ «Райффайзен Банк Аваль». Мати позивача померла у м. Донецьк, що знаходиться на ТОТ України. Позивач проживав з нею та доглядав. На підконтрольну територію України зміг приїхати лише у жовтня 2024 року. Оскільки свідоцтва про смерть матері, яке було б видане згідно чинного законодавства України, він не мав, відразу звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті матері на ТОТ. Отримавши рішення суду та свідоцтво про смерть матері, відразу звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено в зв`язку з порушенням строків для подання заяви про прийняття спадщини. Вважає, що смерть матері на ТОТ, відсутність його в Україні (на підконтрольній території), неможливість безперешкодного виїзду на підконтрольну територію України та відсутність свідоцтва про смерть матері, яке видане згідно чинного законодавства України, є поважними причинами для продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги підтверджує копією свого закордонного паспорта з відміткою про перетин кордону України 21 жовтня 2024 року та довідкою про взяття на облік ВПО від 01 листопада 2024 року (а.с. 10, 11), копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , яке видане 07 листопада 2024 року, та рішенням суду про встановлення факту смерті ОСОБА_2 у м. Донецьк від 06 листопада 2024 року (а.с. 19-21); копіями свого свідоцтва про народження та свідоцтва про одруження матері (а.с. 13, 14); листом нотаріуса від 13 листопада 2024 року (а.с. 22); копіями заповіту від 27 травня 2004 року та договору на банківський вклад (а.с. 16, 17); експертним висновком від 31 жовтня 2024 року Українського бюро лінгвістичних експертиз, з якого вбачається, що субнормативні українські записи прізвища ОСОБА_1 і ОСОБА_1 виникли при міжмовному перетворені цього прізвища через посередництво російського запису і є ідентичними. Аналогічно, по батькові ОСОБА_1 та ОСОБА_1 також є ідентичними (а.с. 18).

В судовому засідання представник позивача адвокат Овсієнко Ю.А. подав заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник Переяславської міської ради Сірош А.В. подала заяву про визнання позову, не заперечує проти задоволення позовних вимог. Просила розглянути справу у їх відсутність.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 цього Кодексу, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша, друга статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Отже, прийняття спадщини є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

В силу ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Актами цивільного стану є, зокрема, смерть особи.

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.

Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Отже, зважаючи в сукупності на місце смерті матері позивача та місце його проживання на момент її смерті, час його приїзду на підконтрольну Україні територію, чітко законодавчо визначений порядок встановлення смерті особи на ТОТ України, можливість реєстрації факту смерті, якщо смерть наступила на ТОТ України, та тримання свідоцтва про смерть особи після встановлення такого факту рішенням суду, можливість звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини лише після отримання свідоцтва про смерть особи на підтвердження часу та факту відкриття спадщини, суд дійшов висновку про наявність у позивача поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, які пов`язані з об`єктивними та істотними труднощами для нього.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Крім того, відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Представник міської ради позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших (не сторін у справі) осіб, позивачем доведено наявність поважних причин пропуску строку, тому суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 49, 1216, 1217, 1220, 1233, 1235, 1236, 1268. 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12,13, 19, 80, 81, 141, 206, 211, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Переяславської міської ради про надання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце перебування як ВПО: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач - Переяславська міська рада, вул. Богдана Хмельницького, 27/25, м. Переяслав, код ЄДРПОУ 04054978.

Суддя: Я. І. Керекеза