№ 124486027, 17.01.2025, Московский районный суд города Харькова

Справа № 643/13377/24

Провадження № 3/643/124/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2025 м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ

Обставини адміністративного правопорушення, визнані судом доведеними

20.10.2024 року о 21-10 год. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Nissan Navara», державний номерний знак НОМЕР_2 , на перехресті кільцевої дороги (М-03) та Салтівського шосе у м. Харкові не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду бетонні блоки. При ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 124 КУпАП як порушення учасниками дорожнього рухуправил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Позиція учасників справи

ОСОБА_1 викликався в судове засідання шляхом направлення судової повістки, яка повернулась до суду неврученою адресату, а також шляхом направлення смс-повідомлення про виклик до суду.

Через підсистему «Електронний суд» захисник ОСОБА_1 адвокат Стеганцов М.С. надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Просив не карати суворо ОСОБА_1 . Надав характеристику, згідно з якою солдат ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем служби.

Як зазначено Європейським судом з прав людини, ані текст, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі за вільним власним його або її бажанням відмовлятися, прямо або автоматично, від права на гарантії справедливого судового розгляду. Проте така відмова повинна, якщо вона є, бути ефективною для цілей Конвенції, бути встановлена однозначно і повинні бути застосовані мінімальні гарантії, які відповідають її важливості (Pfeifer та Plankl проти Австрії, § 37). Крім того, вона не повинна суперечити жодному важливому інтересу суспільства (Ермі проти Італії [ВП], § 73; Сейдович проти Італії [ВП], § 86; Дворскі проти Хорватії [ВП], § 100). «Право на судовий розгляд» не є абсолютним, воно має встановлені обмеження (Девеєр проти Бельгії, § 49; Карт проти Туреччини [ВП], § 67).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та його захисник обізнані з фактом перебування в провадженні суду даної справи.

З урахуванням наведеного та обставин даної справи, суд приходить до висновку, що відмова особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності, та його захисника від права бути присутніми під час розгляду даної справи не порушує їх право на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не суперечить завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, визначеним ст. 245 КУпАП, та жодним важливим інтересам суспільства.

Ураховуючи факт належного виклику до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника, наявність клопотання захисника про розгляд справи за його відсутності, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду даної справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних осіб.

Застосовне законодавство

Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 155124 від 20.10.2024, згідно з яким ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;

- даними схеми місця ДТП від 20.10.2024, на якій зафіксоване розташування транспортного засобу;

- даними відеозапису, на якому зафіксовані механічні пошкодження транспортного засобу.

ОСОБА_1 та його захисник не скористались правом з`явитись до суду та надати суду свої пояснення, докази та заперечення проти доказів, наданих працівниками поліції.

За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів вказані вище докази, які надані працівниками поліції на підтвердження вини ОСОБА_1 .

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеними поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище правопорушення та факт порушення ним вимог п.п. 12.1 ПДР.

Накладення стягнення

Оскільки ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у суду, виходячи з положень ч. 2 ст. 33 КУпАП, відсутні підстави враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Харківського апеляційного суду від 07.11.2023, винесеної у справі № 645/2694/23.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 605 грн. 60 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких даних відносно того, що під час вказаних вище подій, з приводу яких складений протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 виконував військові або службові обов`язки. Ураховуючи наведене, суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких даних відносно того, що транспортний засіб ««Nissan Navara», державний номерний знак НОМЕР_2 , відноситься до транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту. Так, згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення, автомобіль належить благодійному фонду. Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для передачі матеріалів про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (ч. 3 ст. 15 КУпАП).

Керуючись ст. 33-35, 40-1, 124, 251-252, 279, 283-285 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн. (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, р/р UA168999980313020149000020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху»).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 7тачастиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченогостаттею 32або32-1Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Д.А. Крівцов