№ 124086507, 26.12.2024, Московский районный суд города Харькова

Справа № 643/15378/24

Провадження № 3/643/4295/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2024 м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ

Обставини адміністративного правопорушення, визнані судом доведеними

19.11.2024 о 21-27 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , біля буд. 120 по вул. Академіка Павлова в м. Харкові в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 3282 від 20.11.2024, складеним Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер».

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Підстави розгляду справи за відсутності її учасників

ОСОБА_1 у судове засідання 26.12.2024 не з`явився, викликався до суду належним чином шляхом направлення судової повістки та смс-повідомлення про виклик до суду.

Судова повістка направлялась на адресу місця проживання ОСОБА_1 , зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, і повернулась неврученою адресату.

Смс-повідомлення про виклик до суду направлялось на номер мобільного телефону ОСОБА_1 , зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, і завчасно доставлено адресату.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про складення відносно неї матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності та його розгляд в Московському районному суді м. Харкова. Як вбачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце складання протоколу про адміністративне правопорушення, не з`явився на процедуру складення вказаного протоколу і, таким чином, не скористався правом висловити свої зауваження щодо його змісту, в тому числі щодо правильності зазначення його місця проживання та номеру мобільного телефону.

Таким чином, судом було вжито передбачених законодавством України заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи (ст. 277-2 КУпАП), та реалізації його права приймати участь у розгляді справи у суді.

Незважаючи на зазначене, ОСОБА_1 станом розгляду справи не цікавився, до суду не з`явився.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника не є обов`язковою.

В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законівУкраїни,поваги доправ,честі ігідності іншихгромадян,до правилспівжиття,сумлінного виконаннясвоїх обов`язків,відповідальності передсуспільством (стаття 1 КУпАП).

За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху (ПДР) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 (Порядок).

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 179377 від 22.11.2024, згідно з яким ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;

- даними рапорту співробітника поліції, згідно з яким ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;

- даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 3282 від 20.11.2024, складеного Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер», згідно з яким під час огляду 19.11.2024 о 22-20 год. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння;

- даними повідомлення про запрошення до підрозділу поліції, згідно з яким ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце складання протоколу про адміністративне правопорушення;

- даними відеозапису, на якому зафіксований рух та подальша зупинка вказаного вище автомобіля. Також зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

ОСОБА_1 не скористався правом з`явитись до суду та надати суду свої пояснення, докази та заперечення проти доказів, наданих працівниками поліції.

За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів вказані вище докази, які надані працівниками поліції на підтвердження вини ОСОБА_1 .

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище правопорушення та факт порушення ним вимог п.п «а» п. 2.9 ПДР.

Накладення стягнення

Оскільки ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у суду, виходячи з положень ч. 2 ст. 33 КУпАП, відсутні підстави враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Харківського апеляційного суду від 07.11.2023, винесеної у справі № 645/2694/23.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 605,60 грн., які підлягають стягненню з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких даних відносно того, що під час вказаних вище подій, з приводу яких складений протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 виконував військові або службові обов`язки. Ураховуючи наведене, суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких даних відносно того, що вказаний вище транспортний засіб відноситься до транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту. Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для передачі матеріалів про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (ч. 3 ст. 15 КУпАП).

Ураховуючи наведене, суд стягує з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. 33-35, 40-1, 130, 251-252, 279, 283-285 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

ВизнатиОСОБА_1 винним у вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.130КУпАП,та накластина ньогоадміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі одної тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень) (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, UА168999980313020149000020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху») з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути зОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Д.А. Крівцов