Постановление суда № 122049993, 30.09.2024, Подольский районный суд города Киева

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7786/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва

в особі головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

засудженої - ОСОБА_4 ,

її захисника адвоката - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського районного суду м. Києва заяву засудженої ОСОБА_4 про перегляд вироку Подільського районного суду м. Києва №758/7786/17 від 20.06.2017 року за нововиявленими обставини,

встановив:

ОСОБА_4 звернулась до Подільського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить скасувати вирок Подільського районного суду м. Києва №758/7786/17 від 20.06.2017 року за нововиявленими обставинами.

Заяву обгрунтовано тим, що вироком від 20.06.2017 року Подільського районного суду міста Києва, кримінальне провадження № 1-кп/758/535/17, справа №758/7786/17, затверджено угоду від 09 червня 2017 року між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про визнання винуватості. Визнано ОСОБА_4 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України і призначено їй покарання у виді трьох років позбавлення волі, з позбавлення права обіймати посади пов`язані з виконанням владних, організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на один рік, без застосування штрафу. Згідно із частиною другою ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються: 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №758/5941/20 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди (збитків), завданих кримінальним правопорушенням. Позовні вимоги в цій господарській справ обґрунтовані тим, що вироком Подільського районного суду міста Києва від 20.06.2017 року в справі № 758/7786/17 встановлено прямий безпосередній зв`язок діяння Відповідача із зникненням коштів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» з кореспондентського рахунку, відкритого в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ліхтенштейн) в сумі 15 749 729,36 доларів США. 11.04.2024 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано до господарського суду м. Києва письмові пояснення по справі №758/5941/20 з додатками, з якими її представник адвокат ОСОБА_5 ознайомився 08.05.2024 року. Надані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до Господарського суду м. Києва документи, на думку Заявника, повністю виключають кваліфікуючу ознаку об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 367 Кримінального кодексу України, за якою було засуджено ОСОБА_4 . Таким чином, наявні інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі та разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути.

Так, 20.04.2012 року з метою перерахування (зарахування) клієнтських платежів, міжбанківських депозитних та кредитних операцій, здійснення платежів в іноземній валюті ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» було відкрито кореспондентський рахунок у ІНФОРМАЦІЯ_2 Впродовж 25.09.2012 - 03.02.2014 на коррахунок ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» в ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювалось перераховання коштів, що в кінцевому рахунку призвело до акумулювання суми в еквіваленті 154 677,4 тис. грн. 10.02.2014 року ОСОБА_4 була призначена на посаду Голови Правління Публічного акціонерного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_5» код ЄДРПОУ НОМЕР_1. Таким чином, розміщення коштів ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» на кореспондентському рахунку, відкритому в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ліхтенштейн) відбувалося без сприяння і безпосередньої участі ОСОБА_4 . У період з 24.03.2014 по 30.04.2014 Національним банком України було проведено інспекційну перевірку ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» за період діяльності з 01.05.2011 по 01.03.2014. Відповідно до звіту за результатами перевірки ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» встановлено, що станом на 01.03.2014 найбільша концентрація коштів на рахунках типу « ОСОБА_7 » спостерігається за коштами розміщеними у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ліхтенштейн) в сумі, що еквівалентна 154 677,4 тис. грн. або 81,23% загального обсягу коштів розміщених на рахунках та 7,17% загальних активів, 74,80% невідкорегованого капіталу 1 рівня. За результатами перевірки Національний банк України зобов`язав керівництво ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» відобразити в обліку на рахунку кредитної заборгованості кошти, розміщені на кореспондентському рахунку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ліхтенштейн (враховуючи кредитний характер зазначеної операції) та здійснити заходи щодо термінового їх повернення. 12.02.2015 року постановою правління Національного банку України № 96 ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» віднесено до категорії неплатоспроможних та в цей же день, на підставі вказаної постанови, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) прийнято рішення №29 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5», згідно з яким з 13.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5». Пунктом 1 частини першої статті 36 Закону України № 4452-УІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року визначено, що з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісіїта внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

12.06.2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» відповідно до постанови Правління НБУ від 11.06.2015 № 370 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» та рішення виконавчої дирекції Фонду прийнято від 12.06.2015 № 115 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

Пунктом 1 частини другої статті 46 Закону України № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року визначено, що з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку.

Таким чином, на момент відсторонення ОСОБА_4 від виконання обов`язків Голови правління (12.02.2015 р.) і до фактичного її звільнення з цієї посади (12.06.2015р.) кошти ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» знаходилися на кореспондентському рахунку ІНФОРМАЦІЯ_3 », відкритому в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19.01.2016 року за заявою уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» Головним слідчим управлінням Національної поліції України відкрито досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016000000000008, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 205, ч.2 ст. 367, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України.

12.05.2017 року ОСОБА_4 було вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яким обсяг підозри визначено таким чином, що своїми діями, які виразились в неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало шкоди охоронюваним законом державним інтересам, що спричинили тяжкі наслідки, ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 367 КК України.

07.06.2017 року постановою про закриття кримінального провадження за окремими кримінальними правопорушеннями, винесеною старшим слідчим в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_8 кримінальне провадження №12016000000000008 від 19.01.2016 в частині вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України - за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

07.06.2017 року постановою про виділення матеріалів досудового розслідування, винесеною прокурором відділу Генеральної прокуратури України старшим радником юстиції ОСОБА_6 виділено з матеріалів кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016000000000008 від 19.01.2016, матеріали кримінального провадження щодо заволодіння невстановленими особами шахрайським шляхом майном ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5», а саме: коштами у сумі 15'749'729,36 доларів США, що знаходилися на кореспондентському рахунку, відкритому в ІНФОРМАЦІЯ_6 (Ліхтенштейн) та нерухомим майном, переданим банком в іпотеку фізичним особам ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , тобто вчинення невстановленими особами кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190 КК України; зареєструвати виділені матеріали в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, доручити досудове розслідування Головному слідчому управлінню Національної поліції України.

У вищезазначеній постанові прокурора вказано, що злочин щодо заволодіння невстановленими особами шахрайським шляхом майном ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5», а саме: коштами в сумі 15'749'729,36 доларів США, що знаходилися на кореспондентському рахунку, відкритому в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ліхтенштейн) та нерухомим майном, переданим банком в іпотеку фізичним особам ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , не пов`язані із злочином, скоєним ОСОБА_4

09.06.2017 року між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України старшим радником юстиції ОСОБА_6 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12016000000000008 від 19.01.2016, з одного боку та підозрюваною у цьому провадженні ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 , з іншого боку на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості (далі - Угода).

Сторонами Угоди визнається, що діяння обвинуваченої (Відповідача по справі) полягає в тому, що вона несумлінно ставлячись до своїх службових обов`язків керівника банківської установи не виконала вимоги Національного банку України щодо негайного повернення коштів з коррахунку в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ліхтенштейн). Тобто, останньою не були здійснені заходи (не винесене питання на розгляд Спостережної ради, не видані відповідні постанови/накази, не надані розпорядження підлеглим) необхідні для виконання вимог НБУ.

Під час укладення Угоди було враховано, що цивільний позов не заявлявся, потерпілих від кримінального правопорушення не має.

20.06.2017 року вироком Подільського районного суду міста Києва в справі №758/7786/17 (провадження № 1-КП/758/535/17) затверджено угоду від 09 червня 2017 року між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про визнання винуватості. Визнано ОСОБА_4 винуватою у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 367 КК України і призначено їй покарання у виді трьох років позбавлення волі, з позбавлення права обіймати посади пов`язані з виконанням владних, організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій строком на один рік, без застосування штрафу. Згідно ст.75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, якщо протягом іспитового строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї судом обов`язки. Іспитовий строк ОСОБА_4 встановлено один рік.

27.07.2020 року Подільським районним судом міста Києва відкрито провадження у цивільній справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 15'749'729,36 доларів США. Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.06.2017 р. вироком Подільського районного суду міста Києва відповідача - ОСОБА_4 , визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Справа неодноразово розглядалася судами різних інстанцій. Наразі розгляд даної справи перебуває в провадженні Господарського суду міста Києва.

11.04.2024 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано до Господарського суду міста Києва письмові пояснення по справі №758/5941/20 з додатками, з якими представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 ознайомився 08.05.2024 року. Під час ознайомлення з матеріалами справи серед додатків містилися документи, які підтверджують відсутність кваліфікуючої ознаки об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 367 Кримінального кодексу України за якою було засуджено ОСОБА_4 .

Статтею 367 КК України в редакції Закону України від 07 квітня 2011 року № 3207-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення», яка діяла на час притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, визначено, що службова недбалість - це невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб Частиною другої цієї ж статті встановлюється відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

До обов`язкових ознак об`єктивної сторони службової недбалості належить також настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам (свободам) та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб або тяжкі наслідки.

Законом України від 13.05.2014 року № 1261-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» (далі - Закон України №1261-УІІ), який набув чинності 04.06.2014 року, було викладено в новій редакції пункти 3 і 4 примітки до статті 364 КК, у яких містяться нормативні визначення для складів злочинів у сфері службової діяльності ознак - «істотна шкода» та «тяжкі наслідки».

До набрання чинності Законом № 1261-VII, зокрема на час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , тобто у квітні-травні 2014 року, ознака «тяжкі наслідки» у складах злочинів, передбачених статтями 364-367 КК, розумілась як така, що охоплює і суспільно небезпечні наслідки у вигляді майнової шкоди, і наслідки у вигляді шкоди немайнової.

Так, законодавець вживав у пункті 4 примітки статті 364 КК формулювання «якщо вони [тяжкі наслідки] полягають у завданні матеріальних збитків». Сполучник «якщо» прямо вказував на можливість заподіяння істотної шкоди у вигляді, відмінному від матеріальних збитків.

Як зазначено в постанові Верховного Суду України від 27.10.2016 року в проваджені №5-99кс16, правові висновки якого неодноразово підтверджені в ухвалах та постановах Верховного Суду судова практика спрямовувалась відповідно до роз`яснення, даного в абзаці третьому пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №15 «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень»: «Якщо шкода полягає у заподіянні суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру, питання про її істотність вирішується з урахуванням конкретних обставин справи. Зокрема, істотною шкодою можуть визнаватися порушення охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини і громадянина (право на свободу й особисту недоторканність та недоторканність житла, виборчі, трудові, житлові права тощо), підрив авторитету та престижу органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, порушення громадської безпеки та громадського порядку, створення обстановки й умов, що утруднюють виконання підприємством, установою, організацією своїх функцій, приховування злочинів».

З набранням чинності Законом № 1261-VII виклад пункту 3 (та 4) примітки статті 364 КК зазнав змін, оскільки законодавець уже не використовує у нормативних визначеннях ознаки «істотна шкода» («тяжкі наслідки») сполучник «якщо» і тому чинна редакція цього положення охоплює майнову шкоду, яка досягла розміру, що у 100 (250) і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Водночас, Суд вважає, що диспозиція частини першої статті 364 і частини першої статті 365 КК, якими передбачено відповідальність за заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або громадським чи державним інтересам, чи інтересам юридичних осіб, може становити не лише майнову шкоду, а й включати прояви немайнової шкоди, але тільки ті, які можуть одержати майнове відшкодування (як істотна шкода може враховуватися будь-яка за характером шкода, якщо вона піддається грошовій оцінці та відповідно до такої оцінки досягла встановленого розміру).

Так, за конкретних обставин справи, наслідки нематеріального характеру, які піддаються грошовій оцінці (реальна шкода) та відповідно до такої оцінки досягли встановленого розміру («істотної шкоди» чи «тяжких наслідків») із заподіянням шкоди охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини і громадянина (соціального, політичного, морального, організаційного чи, іншого характеру), можуть бути із: спричинення фізичної шкоди - витрати на лікування чи протезування потерпілої особи; порушення законних прав та інтересів громадян - витрати на відновлення таких прав (виплати незаконно взятому під варту чи ув`язненому або незаконно звільненому з роботи чи навчання, відшкодування за невиконання судового рішення, компенсацію шкоди від поширення відомостей, які ганьблять особу тощо); політичної шкоди (витрати на проведення нових виборів та заходів антитерористичного характеру тощо); організаційної шкоди (витрати на відновлення роботи установи).

При цьому Суд вважає, що у вироку (ухвалі) має бути чітко встановлено і доведено, що саме вчинення того чи іншого службового злочину стало причиною відповідних наслідків. Обчислення їх розміру також має бути належним чином підтверджено (в т.ч. цивільним позовом, як підтвердження факту та розміру реальної майнової шкоди) та не викликати сумніву.

11.04.2024 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано до Господарського суду міста Києва письмові пояснення по справі № 758/5941/20 з додатками.

Так Фондом гарантування вкладів фізичних осіб додано в якості додатків Довідку від 09.04.2024 року по балансовим рахункам ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» та Виписку по особовому рахунку банку за 14.05.2020 року.

Із змісту цих документів вбачається, що дебіторська заборгованість по кореспондентському рахунку банку ІНФОРМАЦІЯ_4 в сумі 15'648'744,91 доларів США (еквівалент в гривні 419'693'078,99) продано за 1'209'414,26 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_8», код ЄДРПОУ 40033382 (лот № GL2N617149/300272).

Відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-ЕА-2020-04-02-000003-b від 08.04.2020 (додається) через електронний майданчик dgf.prozorro.sale, оператором якого виступило ТОВ «Центральна універсальна товарна біржа» було продано лот № GL2N617149, власником якого є ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» та до складу якого входив пул активів, що складається в тому числі з майнових прав на дебіторську заборгованість ІНФОРМАЦІЯ_4 та переможцем торгів було визнано ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7».

За даними Публічного паспорту активу, складеного Фондом гарантування вкладів фізичних осіб станом на 01.02.2020 року (додається) за майновими правами на дебіторську заборгованість в сумі 15'648'744,91 доларів США звернення стягнення в судовому порядку не проводилось.

Відповідно до Договору № 9 від 12.05.2020 року ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНФОРМАЦІЯ_8» право вимоги за майновими правами на дебіторську заборгованість в сумі 15'648'744,91 доларів США.

Довідкою від 09.04.2024 року за підписом Заступника директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_13 визначено, що сума збитку від продажу активу складає 418'483'664,73 грн.

Таким чином, надані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб документи в справу № 758/5941/20, яка розглядається Господарським судом міста Києва, підтверджують повну відсутність кваліфікуючої ознаки об`єктивної сторони складу злочину (істотна шкода, тяжкі наслідки), передбаченого ст. 367 Кримінального кодексу України за якою було засуджено ОСОБА_4 .

Все вищевикладене доводить, що діяння ОСОБА_4 вчинене в квітні-травні 2014 року, яке полягало в неналежному виконання нею своїх службових обов`язків Голови правління ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5», яка не здійснила належний контроль за розміщенням коштів банку на кореспондентських рахунках в інших банківських установах та за доцільністю вказаних операцій, не здійснила всі заходи для виконання вказівок Національного банку України, наданих за результатами інспектування банку, ніяким чином не завдало шкоди державі у вигляді недоотримання ліквідаційної маси ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_5» в сумі 15 749 729,36 доларів США, оскільки право вимоги цих коштів було продано Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНФОРМАЦІЯ_8».

При ухвалені вироку щодо затвердження угоди про визнання винуватості Подільський районний суд міста Києва не проводив дослідження матеріалів кримінального провадження, а отже і не мав можливості визначити наявність чи відсутність заподіяння шкоди державі діянням ОСОБА_4 як кваліфікуючої ознаки складу злочину, передбаченого ст. 367 Кримінального кодексу України.

Надані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб документи доводять, що збитки Фонду, а не державі, є наслідком непроведення самим Фондом роботи щодо судового стягнення дебіторської заборгованості в сумі 15'648'744,91 доларів США та стали результатом продажу права вимоги цієї дебіторської заборгованості всього за 1'209'414,26 грн.

Надані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб документи, доводять, що викладені в них обставини не могли бути відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі та разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку щодо засудження ОСОБА_4 .

Вважають, що вирок Подільського районного суду міста Києва від 20 червня 2017 року в справі № 758/7786/17, яким затверджено угоду від 09 червня 2017 року між прокурором ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про визнання винуватості та визнано ОСОБА_4 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю того, що в її діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_4 та її захисник адвокат ОСОБА_5 просили заяву задовольнити з підстав, зазначених у ній.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви ОСОБА_4 не вбачаючи законних підстав для перегляду вироку за нововиявленими обставинами. Зазначив, що наслідком укдадення угоди є відмова від здійснення прав, передбачених ст. 474 КПК України, а саме подавати докази, що свідчать на користь обвинуваченої, також є виключні випадки оскарження вироку. Тому підстави для перегляду вироку відсутні.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Вироком Подільського районного суду м. Києва №758/7786/17 від 20.06.2017 року затверджено угоду від 09.06.2017 року між прокурором та ОСОБА_4 про визнання винуватості. Визано ОСОБА_4 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України і призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням владних, організаційно-розпорядчих та адміністативно-господарських функцій строком на один рік, без застосування штрафу. Згідно ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, якщо протягом іспитового строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї судом обов`язки. Іспитовий строк встановити терміном один рік.

Глава 34 Кримінального процесуального кодексу України передбачає особливий вид провадження провадження за нововиявленими обставинами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Згідно з п. 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 4 листопада 2019 року у справі № 496/4533/17, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, в ході якої суд не розглядає обвинувачення по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути. Предметом судового розгляду в порядку провадження за нововиявленими обставинами виступає не обвинувальний акт, а судове рішення, зокрема вирок суду, що набрав законної сили, яким установлено наявність чи відсутність винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину.

Так, ОСОБА_4 , визнавши себе винуватою за ч. 2 ст. 367 КК України, за обставин її обвинувачення у кримінальному провадженні у межах здобутих органом досудового розслідування доказів, подаючи до суду клопотання про перегляд ухваленого відносно неї вироку за наслідками укладеної угоди про визнання винуватості, фактично здійснює оскарження цього вироку, шляхом спростування висновку про наявність у її діях складу кримінального правопорушення.

Окрім того, ОСОБА_4 визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, повністю усвідомила зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнала себе винуватою, цілком розуміла свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки її невиконання, передбачен ст. 476 КПК України. Цей вирок в апеляційній інстанції не переглядався, що також свідчить про добровільність укладеної угоди.

Враховуючи зазначене, та вимоги ст. 26 КПК України, відповідно до якої сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах і у спосіб, передбачених КПК України, та положень ст. 459 КПК України, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами, залишити без задоволення, оскільки останньою не надано доказів наявності, передбачених ч. 2 ст. 459 КПК України, нововиявлених обставин, які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути.

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви засудженої ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 459-467 КПК України, суд

постановив:

Заяву засудженої засудженої ОСОБА_4 про перегляд вироку Подільського районного суду м. Києва №758/7786/17 від 20.06.2017 року за нововиявленими обставинами - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня оголошення ухвали через Подільський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено і оголошено о 15 год. 15 хв. 03.10.2024 року.

СуддяОСОБА_1