КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
Справа № 947/24062/24
Провадження № 2/947/4960/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.10.2024 року
Київський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Калініченко Л.В.
при секретарі Матвієвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою
Моторного (транспортного ) страхового бюро України
до ОСОБА_1
про відшкодування шкоди в порядку регресу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі - МТСБУ) 06.08.2024 року звернулось до Київського районного суду міста Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування - 34697 гривень 09 копійок та вартість послуг експерта у розмірі 1700 гривень 00 копійок, що в загальній сумі складає 36397 гривень 09 копійок, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 гривень 00 копійок.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 18.11.2022 року з вини відповідача була скоєна дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений транспортний засіб. Через те, що цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника транспортного засобу, не була застрахована у встановленому законом порядку, МТСБУ було виплачено власнику пошкодженого транспортного засобу суму страхового відшкодування у заявленому до стягненні розмірі. За наслідком чого, на підставі ст.1191 ЦК України та п.п.38.2.1 п.38.2 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач має право на відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, з відповідача, як з винної особи у дорожньо-транспортній пригоді, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 23.08.2024 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення сторін по справі в судовому засіданні.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлений належним чином, однак 26.09.2024 року від останнього надійшло клопотання про підтримання позовних вимог, розгляд справи провести за його відсутності, в якому також представником зазначено про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання призначене на 01.10.2024 року не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Згідно з п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, уразі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно звідповіддю звідділу адресноїдовідкової роботиГУДМС Українив Одеськійобласті встановлено,що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,був зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 ,однак 19.04.2023року знятийз реєстраційногообліку.
За наслідкомвикладеного,повідомлення відповідачапро дату,час імісце проведення судовогозасідання здійснювалось шляхом надання оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України,з опублікуванням якого, відповідач у відповідності до приписів ч.11 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим належним чином.
Одночасно, судом здійснювалосьповідомлення останньогопро дату,час імісце проведеннясудового засіданняшляхом скеруваннясудових повісток,разом зкопією ухвали про відкриття провадження по справі та копією позовної заяви з додатками до неї за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , однак уся поштова кореспонденція, яка була скерована для вручення відповідачу, була повернута до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Також, у відповідності до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Таким чином, відповідач про дату, час і місце проведення розгляду справи повідомлений належним чином, однак,у встановлений судом строк не скористався процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, не було наданозаперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, про причини неявки до судового засідання суд не повідомив.
Відповідно доч.1ст.223ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуваннямвикладеного,судом булоухвалено провестирозгляд справив судовомузасіданні 01.10.2024року завідсутності сторінпо справі,на підставінаявних документівв матеріалахсправи та у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою підлягаючим задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.11.2022 року о 12 годині 20 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «HYUNDAI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Академіка Вільямса в місті Одесі, в порушення п.10.2 ПДР України не надав перевагу в русі автомобілю марки «AUDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 та власником якого є ОСОБА_3 . За наслідком вказаного, ОСОБА_1 допустив зіткнення з транспортним засобом, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стосовно ОСОБА_1 було розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, за наслідком розгляду якої, 25.01.2023 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено постанову по справі №947/301/23, якою визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 гривень.
Приймаючи обов`язковість постанови суду у справі про адміністративне правопорушення для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постановусуду,у відповідностідо ч.6ст.82ЦПК України,судом приймаєтьсявказана постанова в якості належного доказу підтверджуючого винність ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18.11.2022 року.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди було зокрема пошкоджено транспортний засіб марки «AUDA A3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належний ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ СК «ІНТЕР-ПОЛІС», поліс серії ЕР №209540965.
Згідно зі звітом про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданого власнику колісного транспортного засобу від 24.01.2023 року №88103, проведеного СПД ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ «AUDI A3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 11/18/2022 дорівнює з врахуванням ПДВ на запасні частини, без врахування ВТВ в сумі 39232 гривні 67 копійок.
Матеріальні збитки, заподіяні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 18.11.2022 року відповідачем потерпілій особі відшкодовані не були. Доказів, які б спростовували вказане до суду не надано.
На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «HYUNDAI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 і якого визнано винним у зазначеній пригоді, не була застрахована у встановлений законом спосіб, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ наявним в матеріалах справи. Відповідачем в спростування вказаних обставин доказів до суду не надано.
Відповідно до п.22.1ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
За правиламип.п.«а» п.41.1ст.41Закону,МТСБУ зарахунок коштівфонду захиступотерпілих відшкодовуєшкоду наумовах,визначених цимЗаконом,у разіїї заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогампункту 1.7статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі;
У зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 18.11.2022 року, МТСБУ на підставі повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяви про належне відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 , оскільки власник транспортного засобу, з вини водія якого було скоєно дорожньо-транспортну пригоду, не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, 21.02.2023 року постановлено наказ №3/3473 відповідно, яким наказано фінансовому управлінню сплатити відшкодування на рахунок ОСОБА_3 в сумі 34697 гривень 09 копійок.
З урахуванням розрахунку від 24.01.2023 року, проведеного СПД ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснило виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування в сумі 34697 гривень 09 копійок, що підтверджується платіжним дорученням №823369 від 22.02.2023 року.
Згідно з ч. 2 п. 22.1 ст. 22 Закону, у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
У відповідності до п.п. 38.2.1 п.38.2 ст. 38 Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1статті 13 цього Закону.
Згідно з ч. 1ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Відповідно дост.76ЦПКУкраїни,доказамиєбудь-якідані,напідставіяких судвстановлюєнаявністьабо відсутністьобставин(фактів),щообґрунтовуютьвимоги ізапереченняучасниківсправи,таіншихобставин,якімаютьзначення длявирішеннясправи. Ціданівстановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовимиіелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.
Згідно приписів ст.77,78 ЦПК України,докази повинні бути належними та допустимими, зокрема, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, в даному випадку поясненнями сторін.
Відповідно доч.ч.1,5,6ст.81ЦПКУкраїни,кожнасторонаповинна довеститіобставини,наяківона посилаєтьсяякнапідставу своїхвимогабозаперечень,крімвипадків,встановленихцимКодексом.Доказиподаютьсясторонами таіншимиучасникамисправи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на те, що обставини на які посилався позивач знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, виходячи з встановлених судом обставин справи та вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача, а тому вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача виплаченої останнім суми відшкодування в порядку регресу у розмірі 34697 гривень 09 копійок.
Також судом встановлено, що МТСБУ були понесені витрати в сумі 1700 гривень 00 копійок на послуги аварійного комісара (експерта), що підтверджується платіжною інструкцією №785943 від 31.01.2023 року про сплату вказаної суми коштів на рахунок ОСОБА_5 , яким проведено звіт про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданого власнику колісного транспортного засобу транспортного засобу «AUDA A3», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Одночасно послуги ФОП ОСОБА_5 підтверджуються рахунком № НОМЕР_3 від 24.12023 року та актом виконаних робіт №88103 згідно доручення МТСБУ.
У відповідності до п. 34.2 ст. 34 Закону, протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Положенням п. 40.3 ст. 40 Закону, МТСБУ має право залучати експертів або юридичних осіб, у штаті яких є експерти, упорядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених устатті 41цього Закону.
Згідно п. 41.4 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат.
Таким чином, обов`язково умовою прийняття МТСБУ рішення про здійснення регламентної виплати на користь потерпілої особи є залучення відповідного експерта для встановлення розміру збитку.
За таких обставини, на користь МТСБУ підлягає стягненню з відповідача сума понесених збитків на збір документів, послуги аварійного комісара у розмірі 1700 гривень 00 копійок.
Відповідно достатті 89ЦПК України,судоцінюєдокази засвоїмвнутрішнімпереконанням,щоґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномутабезпосередньому дослідженнінаявнихусправі доказів. Жоднідоказинемають длясудузаздалегідьвстановленої сили.Судоцінюєналежність,допустимість,достовірністькожногодоказу окремо,атакождостатність івзаємнийзв`язокдоказів уїхсукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно дост.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Привиборі ізастосуванні нормиправа доспірних правовідносинсуд враховуєвисновки щодозастосування відповіднихнорм права,викладені впостановах ВерховногоСуду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58,
Проаналізувавши усі докази наявні в матеріалах справи, надавши їм оцінку, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, за наслідком чого суд вважає позов підлягаючим задоволенню.
Відповідно доч.1,2ст.141ЦПК України,судовий збірпокладаєтьсянасторони пропорційнорозмірузадоволенихпозовних вимог. Іншісудовівитрати,пов`язанізрозглядом справи,покладаються: уразізадоволенняпозову -навідповідача; уразівідмовив позові-напозивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Задовольняючи позов, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає у відшкодування сплаченого судового збору - 3028 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. ст.ст. 2, 4, 5, 6, 76-78, 81, 141, 263-265, 279, 280-282, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 22, 1187, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про відшкодування в порядку регресу витрат задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, розрахунковий рахунок НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ 21647131) у відшкодування сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу - 34697 (тридцять чотири тисячі шістсот дев`яносто сім) гривень 09 (дев`ять) копійок та витрати понесені на послуги аварійного комісара (експерта) у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 (нуль) копійок, що в загальній сумі складає 36397 (тридцять шість тисяч триста дев`яносто сім) гривень 09 (дев`ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, розрахунковий рахунок НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ 21647131) у відшкодування витрат зі сплати судового збору - 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи,якомуповнерішення абоухваласудуне буливрученіудень його(її)проголошенняабоскладення,маєправона поновленняпропущеногострокуна апеляційнеоскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення судунабираєзаконноїсили післязакінченнястрокуподання апеляційноїскаргивсімаучасниками справи,якщоапеляційнускаргу небулоподано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Л. В. Калініченко
Судебное решение № 122032203, Киевский районный суд города Одессы было принято 01.10.2024. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить необходимые сведения.
то решение относится к делу № 947/24062/24. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: