Решение № 121321640, 02.09.2024, Святошинский районный суд города Киева

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/8437/24

пр. № 2/759/3361/24

02 вересня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Марченко В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-Експлуатаційна дільниця №3, третя особа: Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2024 року позивач звернулася до суду із позовними вимогами, просить суд стягнути з ЖЕК №3 завдану шкоду внаслідок залиття квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на користь позивача 47 597,00 грн з них: 44 597 - відшкодування матеріальної шкоди; 3 000,00 грн - моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 19.04.2024 актом ЖЕД №2 було встановлено залиття квартири АДРЕСА_2 , яке трапилося на системі центрального опалення, гарячого або холодного водопостачання. Мешканцям квартири АДРЕСА_3 видано припис, привести в належний стан сантехніку та обладнання та виконати роботи по герметизації у ванній кімнаті. Також позивач та її чоловік намагалися домовитися із мешканкою квартири АДРЕСА_3 про відшкодування завданої шкоди, яка визнала свою вину, проте у неї немає коштів на відшкодування завданої шкоди і квартира знаходиться на балансі та порадила звертатися до ЖЕД-3. Позивач звернулася до ЖЕД-3, проте не отримала відповіді. Також позивач звернулася до ТОВ «Експертна оцінка майнових прав) з метою визначення вартості відновлювального ремонту на підставі чого було встановлено, що вартість відновлення становить 44 597,00 грн. Внаслідок чого позивач просить стягнути вказану суму з відповідача по справі.

Ухвалою судді від 29.04.2024 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (а.с. 47, 48).

Ухвалою судді відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.

Поряд з цим, відповідач ухвалу судді від 29.04.2024 року про відкриття провадження разом із позовною заявою та додатками не отримав, оскільки вказані документи повернулися разом з рекомендованим повідомленням та конвертом до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 53).

Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до суду не направив.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, свідоцтвом про право власності від 11.03.2011, витягом про реєстрацію прав від 23.11.2016, свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23.11.2016 зареєстровано в реєстрі №1260, а також витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 23.11.2016 (а.с. 10-14).

Згідно акту від 19.04.2024 складеного ЖЕД-2 була обстежена квартири АДРЕСА_4 , згідно заяви Рогачової від 27.03.2023 №76 щодо залиття квартири з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 . При візуальному огляді даної квартири було виявлено наступне: залиття (шпалери) деформація паркетної підлоги, вікна - пошкоджені відкоси та стінах; санвузол площею - 2,8 кв.м. на стелі (водоемульсійне фарбування, пошкоджена електропроводка; кухня площею 3,8 кв.м на стінах (шпалери) та стелі жовті сліди залиття, підлога (лінолеум), пошкоджена електропроводка (а.с 16).

22.10.2021 ЖЕД №3 КП «ДУОЖФ» складено акт про залиття, аварію, що трапилася на системі ЦО, ГП (або ХП) яким також встановлено, що при візуальному огляді квартири АДРЕСА_5 було виявлено: кімната (площею 11,5 кв.м.) стеля (клейове фарбування) жовті сліди залиття - 0,2 кв.м.; кухня (площею 3,8 кв.м.) стани (шпалери вищого гатунку) мають жовті сліди залиття та відшарування шпалер - 0,5 кв.м., стеля (клейове фарбування) жовті сліди залиття та відшарування фарби - 0,5 кв.м.; ванна кімната (площею 2,8 кв.м.) стеля (клейове фарбування) жовті сліди залиття та відшарування фарби - 0,5 кв.м. Залиття кв. №64 виникло з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 . Мешканцям кв. АДРЕСА_3 надано припис привести в належний стан сантехнічне обладнання та виконати роботи по герметизації в ванній кімнаті (а.с. 17).

Згідно відповіді ВО КМР (КМДА) ДБЖЗ від 23.01.2024 №056-462 встановлено, що кв. АДРЕСА_6 не надходила. За інформацію Святошинської РДА у м. Києві рішення від ТОВ «Київська МСНРПВ Майстерня» про надання кв. АДРЕСА_7 не приймалося та ордер не видавався, а також вказана квартира ні за ким не зареєстрована (а.с. 18-А).

Згідно відповіді КП «БТІ» №061/14-2224 від 28.02.2024 за даними реєстрових книг КП «БТІ» реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 відсутня (а.с. 19).

Як вбачається зі Звіту складеного ТОВ «Експертна оцінка майнових прав від 06.11.2023 про оцінку розміру збитку, завданого 1-к житловій квартирі, загальною площею 19,3 кв.м. розташованої за адресою: АДРЕСА_8 , внаслідок залиття, встановлено, що розмір збитку складає 44 597, 00 грн (а.с. 20-38).

Виходячи зі змісту положень ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право за судовий захист.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

У відповідності до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За приписами ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України); в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 Постанови від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2014 року у справі №6-183цс14 та Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №759/4781/16-ц, від 11.09.2019 у справі №203/2378/14-ц та від 28.08.2019 у справі № 638/20603/16.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 № 927/11207, передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). У додатку № 4 до цих Правил від 25.08.2005 № 927/11207, зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємств), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організацій (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік ); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності, характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин). Акт повинен бути складений у тому числі за присутності: головного інженера виконавця послуг; голови комісії; майстра технічної дільниці; майстра ремонтної дільниці слюсаря-сантехніка, представників організації обслуговуючої компанії.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Відповідно до п. 5) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

За умовами п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 7 цього Закону України, споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна); на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг.

Згідно з п.п. 1, 2, 4, 6, 7, 9, 10 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором; своєчасно проводити підготовку об`єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період; вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством; виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт у розмірі, визначеному законодавством; своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг; своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини.

Статтями 22, 24 Конституції України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Позивачем в якості відповідача по справі визначено Житлово-Експлуатаційна дільниця №3, зазначивши код за ЄДРПОУ 31711827, проте вказане ЄДРПОУ належить ДП «ЖЕД № 3» КП «ЖЕО», яке зареєстрованого за юридичною адресою: 86510, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Донська, та з 20.08.2024 має статус «припинено» (а.с. 55-56).

Як вбачається з інформації, яка є публічною та загальновідомою, що міститься за посиланням: https://kk-svyatoshin.org.ua/pro-nas/strukturni-pidrozdily, до структурного підрозділу комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва входять такі Житлово-експлуатаційні дільниці, зокрема, ЖЕД №2, що знаходиться за адресою: по вул. В. Покотило, 9-А, а також ЖЕД №3 у свою чергу знаходиться по АДРЕСА_9 .

Так, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» утворене рішенням Київської міської ради від 09 10.2014 року №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва», засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва та віднесене до сфери управління Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації.

Отже, будинок АДРЕСА_10 належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, від імені якої виступає Київська міська рада та закріплений за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва».

Таким чином Житлово-Експлуатаційна дільниця №3, (код за ЄДРПОУ 31711827) є не належним відповідачем по справі, а оскільки ЖЕД №2 та ЖЕД №3 входять до структурного підрозділу комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва», то саме це комунальне підприємство має бути відповідачем по справі.

Так, позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним, недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Позивач у цій справі клопотань про заміну відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі інших осіб як співвідповідачів не заявляла.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

Зважаючи на викладене та в зв`язку з тим, що позов подано до неналежного відповідача, відсутні клопотання позивача щодо залучення у справі належного відповідача чи заміни неналежного відповідача на належного, з урахуванням того, що суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи, наявні правові підстави для відмови у задоволенні позову.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині відшкодування збитків не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні вимог про стягнення коштів у відшкодування збитків, суд також відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення моральної шкоди, при цьому суд зауважує про неподання позивачем будь-яких належних та допустимих доказів на обґрунтування заявленого до стягнення розміру моральної шкоди.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідачів не підлягає стягненню на користь позивачів понесені останніми судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст. 11, 15, 16, 22, 386, 1166 Цивільного кодексу Украни, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 48, 51, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимогах ОСОБА_1 до Житлово-Експлуатаційна дільниця №3, третя особа: Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Ключник А.С.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_11 );

Відповідач: Житлово-Експлуатаційна дільниця №3 (код за ЄДРПОУ 31711827, адреса: 02000, м. Київ, вул. В. Покотила, 9А)

Третя особа: Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація (код ЄДРПОУ 26077520, юридична адреса: 03115, м. Київ, пр. Берестейський, 97).