Решение № 120848646, 06.08.2024, Ахтырский городской суд Сумской области

Справа № 583/2519/24

2/583/746/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Соколової Н.О.,

з участю секретаря судового засідання Верби Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 цивільну справу №583/2519/24 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

24.05.2024 представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, згідно з яким просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №230513-61127-4 від 13.05.2023 станом на 20.05.2024 у загальному розмірі 31250,00 грн, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 5000,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами за період з 13.05.2023 по 10.10.2023 (включно) в сумі 26250,00 грн, а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн судового збору та 9000,00 грн витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» та ОСОБА_1 в електронному вигляді договору №230513-61127-4 від 13.05.2023, останній отримав кредит у розмірі 5000,00 грн, строком на 150 днів (до 10.10.2023), шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування. В порушення умов договору відповідач свої зобов`язання не виконує, внаслідок чого станом на 20.05.2024 виникла заборгованість у розмірі 31250,00 грн, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

03.06.2024 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

06.02.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що він заперечує проти повного стягнення заборгованості, так як він хворів 120 днів у вказаний період та фізично не міг сплатити вказані відсотки. Йому робили операцію та він був на лікарняному, що, на його думку, є підставою для зменшення розміру заборгованості. Також він заперечує проти стягнення витрат на правову допомогу, так як позов зразковий і поданий не вперше, тому сплаті може підлягати 500 грн у разі задоволення позову.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у поданій письмовій заяві просив справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, про причину неявки не повідомив.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Установлено, що 13.05.2023 між ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» та ОСОБА_1 укладено договір №230513-61127-4, відповідно до якого товариство зобов`язується надати позивальникові грошові кошти в розмірі 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом не пізніше строку, визначеного п. 1.3 цього договору (а.с. 19-23).

Відповідно до п. 1.2 договору сторони погодили процентну ставку за користування кредитом - 3,5% від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 1277,50%) користування кредитом у межах строку, визначеного в п. 1.3 цього договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів.

Пунктом 1.3 договору визначено, що строк надання кредиту та строк дії договору становить 150 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку №1. Строк надання кредиту може бути продовжений.

Згідно з п. 1.6 договору товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1, що належить позичальникові.

Пунктом 3.3 договору визначено, що у випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених п. 1.3 договору (з урахуванням пролонгації строку договору). Позичальник сплачує товариству проценти за неправомірне користування кредитом за процентною ставкою - 3,5% від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожний день користування (річна процентна ставка становить 1277,50%) кредитом понад строк, зазначений у п. 1.3 договору.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи. ОСОБА_1 договір підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 426395, який був надісланий на його номер телефону НОМЕР_2 , що підтверджується кредитним договором та довідкою ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ ІННОВЕЙШИНС» від 14.03.2024 №120028 (а.с. 15).

Також ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором додаток №1 до договору - Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за договором (а.с. 22).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 ст. 639 ЦК України).

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає порядок укладення електронного договору.

Так пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З квитанції від 13.05.2023 №575367994 вбачається, що 13.05.2023 о 21.50 год. на картку НОМЕР_3 було перераховано 5000,00 грн, призначення платежу: перерахування коштів за договором №230513-61127-4 від 13.05.2023 на умовах фінансового кредиту (а.с. 40).

З виписки по рахунку банківської картки № НОМЕР_4 , емітованої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_1 , вбачається зарахування кредитних коштів відповідачеві (а.с. 73 зворот).

Таким чином, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 5000,00 грн.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Ст. 527 ЦК України передбачає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до підписаної відповідачем Таблиці обчислення загальної вартості кредиту споживача, графіків платежів та реальної річної процентної ставки за договором сума платежів за розрахунковий період, а саме з 13.05.2023 по 10.10.2023, та загальна вартість кредиту складають 31250,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума кредиту, 26250,00 грн - проценти за користування кредитом (а.с. 22).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №230513-61127-4 від 13.05.2023 станом на 20.05.2024 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за цим договором становить 31250,00 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5000,00 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам становить 26250,00 грн, що відповідає умовам кредитного договору.

Правильність вищезазначеного розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростована.

В ході розгляду справи відповідачем надано дублікат квитанції від 27.06.2024 про сплату 5000,00 грн в рахунок погашення кредиту за договором №230513-61124-4 від 13.05.2023 (а.с.81).

З огляду на викладене, враховуючи часткове погашення заборгованості відповідачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 26250,00 грн.

При цьому суд зауважує, що правові підстави для зменшення розміру відсотків через перебування відповідача на лікуванні, на підтвердження чого ним надані копії медичної документації (а.с. 58-64), відсутні.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову, а також те, що часткове задоволення позовних вимог пов`язано з добровільним частковим погашенням боргу відповідачем після звернення позивача до суду, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень Глави 8 ЦПК України.

Так положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір №02/06/2022 про надання юридичних послуг від 02.06.2022 про надання правничої допомоги ФОП ОСОБА_2 , який є адвокатом відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2412 від 23.10.2018 (а.с. 17-18, 33); акт приймання-передачі наданих послуг від 12.01.2024 №207 до договору №02/06/2022 про надання юридичних послуг від 02.06.2022 (а.с. 13); витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих плугу №207 до договору №02/06/2022 про надання юридичних послуг від 02.04.2022 (а.с. 14); платіжна інструкція №1104 від 12.01.2024 про оплату за надання юридичних послуг по договору №02/06/2022 від 02.06.2022 згідно акту №207 від 12.01.2024 (а.с. 23 зворот).

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд виходить з наступного.

У детальному описі виконаних робіт представником позивача зазначено, що ним здійснено таку роботу: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором №230513-61127-4 від 13.05.2023 та клопотання про витребування доказів - 8000 грн; складання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику ОСОБА_1 за договором №230513-61127-4 від 13.05.2023 - 1000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 9000,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідачки.

Крім того, при подачі позовної заяви до суду позивачем був сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн (а.с. 8).

Таким чином, з урахуванням того, що враховуючи задоволення позовних вимог на користь позивача підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування судових витрат 5422,40 грн (3000,00 грн + 2422,40 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 5, 7, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 263-265, 272, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» заборгованість за кредитним договором №230513-61127-4 від 13.05.2023 у розмірі 26250 (двадцять шість тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» в рахунок відшкодування судових витрат 5422 (п`ять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО», код ЄДРПОУ 43492595, місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, 4 м. Київ, 03124.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Наталія СОКОЛОВА