Решение № 120648711, 11.07.2024, Хозяйственный суд города Киева

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.07.2024Справа № 910/2001/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Панасюк Ю.М. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ - Маркет»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амелі Транс»

про стягнення 425305,13 грн

за участі представників:

від позивача - Гусак Ю.В. (уповноважений представник);

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ - Маркет» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амелі Транс» про стягнення 425305,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору поставки №СР-77655 від 01.04.2021 в частині повної та своєчасної поставки товарів та реєстрації податкової накладної, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції у розмірі 85823,13 грн, штраф за відсутність реєстрації податкової накладної у розмірі 168095 грн та збитки у розмірі 171387 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 призначено розгляд справи №910/2001/24 за правилами загального позовного провадження.

Судом здійснювалась повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, а також про дату, час та місце призначених судових засідань, проте надіслані на адресу місцезнаходження відповідача поштові відправлення було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення ТОВ «Амелі Транс» у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, протягом усього часу розгляду справи відзиву на позов не подав.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ - Маркет» (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екобіохім» (після зміни найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Амелі Транс») (далі - Постачальник) було укладено Договір поставки №СР-77655 (далі - Договір) відповідно до умов якого, Постачальник зобов`язується в порядку і строки, встановлені Договором, передати товар у власність Покупцю, у певній кількості, відповідної якості та за погодженою ціною, а останній прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі. (п.1.1. Договору)

Товар поставляється партіями. Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару на умовах DDP (згідно з правилами Інкотермс у редакції 2010 року) за адресам РЦ, що зазначені у додатку №9 до цього Договору, якщо інша адреса не зазначена в заявках. Кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, що поставляється, зазначаються у видатковій накладній, складеній на підставі електронної заявки Покупця. (п.2.1. Договору)

Товар, зазначений у специфікаціях, поставляється Постачальником окремими партіями відповідно до електронних заявок Покупця. Електронна заявка формується в розрізі кожного магазину і зберігається в особистому кабінеті постачальника на сайті ТОВ «АТБ - Маркет». (п.2.1.1. Договору)

Специфікацією до Договору сторони визначили, зокрема найменування товарів, їх кількість та закупівельну ціну без та з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, ТОВ «АТБ - Маркет» формувались електронні заявки на поставку товару №90191668 від 03.08.2021, №90191684 від 03.08.2021, №90191667 від 03.08.2021, №90194360 від 05.08.2021, №90187538 від 30.07.2021, №90194407 від 05.08.2021, №90191636 від 03.08.2021, №90191669 від 03.08.2021, №90194361 від 05.08.2021, №90194562 від 05.08.2021, №90191637 від 03.08.2021, №90194482 від 05.08.2021, №90194563 від 05.08.2021, №90223062 від 26.08.2021.

Проте, відповідачем поставка товарів за вказаними заявками здійснювалась з порушенням строків поставки та не в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №РН-464 від 10.08.2021, №РН-461 від 10.08.2021, №РН-463 від 10.08.2021, №РН-458 від 10.08.2021, №РН-452 від 10.08.2021, №РН-460 від 10.08.2021, №РН-462 від 10.08.2021, №РН-456 від 10.08.2021, №РН-454 від 10.08.2021, №РН-459 від 10.08.2021, №РН-455 від 10.08.2021, №РН-453 від 10.08.2021.

Позивачем на підтвердження здійснення оплати за поставлений товар до матеріалів справи додано виписки з банку АТ «Райффайзен Банк» від 02.08.2023.

Також, відповідачем було укладено Угоду про взаєморозрахунки за період з 01.11.2021 по 30.11.2021, відповідно до якої станом на 30.11.2021 заборгованість на користь ТОВ «АТБ - Маркет» становить 1008569,97 грн.

01.04.2021 між сторонами було укладено Додаткову угоду, зокрема, відповідно до умов якої Постачальник надає Покупцеві знижу в розмірі 0,61% від вартості товару, поставленого Постачальником Покупцеві протягом звітного періоду (незалежно від періодичності поставок).

27.11.2021 сторонами було складено Акт про надання знижки №6 з якого вбачається, що в листопаді 2021 року покупець здійснив повернення товару за попередні періоди на суму 3297644,28 грн та згідно додаткової угоди від 01.04.2021 в листопаді 2021 покупцем проводилось повернення знижки в розмірі 0,61% від суми повернутого товару, що складає 19755,94 грн в т.ч. ПДВ 3292,65 грн.

Крім того, позивачем до матеріалів справи додано податкову накладну №244 від 27.11.2021 та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників №77 від 27.11.2021, №78 від 27.11.2021, №79 від 27.11.2021, №80 від 27.11.2021, №81 від 27.11.2021, №82 від 27.11.2021, №83 від 27.11.2021, №84 від 27.11.2021до податкових накладних №106 від 15.06.2021, №126 від 30.06.2021, №158 від 15.07.2021, №184 від 31.07.2021, №186 від 15.08.2021, №219 від 31.08.2021.

Проте, матеріали справи не містять доказів реєстрації вказаних податкових накладних, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №9572869 та заявами про допущення продавцем товарів помилок при зазначені обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією-вимогою №08/11/23 від 08.11.2023 у яких вимагав сплатити у семиденний строк штрафні санкції за не поставку та несвоєчасно поставку товару, штраф за відсутність реєстрації податкової накладної та збитки у вигляді втраченого права на податковий кредит.

Відповіді на вказану претензію матеріли справи не містять, так само як і не містять заперечень відповідача щодо вищевикладених обставин.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3. Договору визначено, що у разі не поставки, недопоставки або прострочення поставки товару на 1 або 2 календарних дня постачальник зобов`язаний сплатити покупцеві штрафну санкцію в розмірі 5% від вартості невчасно поставленого або недопоставленого товару, вказаного в заявці, а у разі не поставки, недопоставки або прострочення поставки товару понад 2 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити покупцеві штрафну санкцію в розмірі 20% від загальної суми непоставленого, недопоставленого або невчасно поставленого товару.

Відповідно до п.6.14.2 Договору у разі відсутності реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або їх реєстрації порушенням встановленого п.6.13. даного договору терміну, а саме у період після останнього дня другого місяця, що слідує за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування (у т.ч. зупинки реєстрації з боку контролюючих органів), Постачальник сплачує штраф в розмірі ПДВ, що зазначені в такій податковій накладній/розрахунку коригування, але не менше 10000 грн за кожний випадок такого порушення.

Нормами статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Перевіривши надані позивачем розрахунки штрафних санкцій у розмірі 85823,13 грн та штрафу за відсутність реєстрації податкової накладної у розмірі 168095 грн, суд встановив їх правильність, відповідність умовам Договору та арифметичну вірність, а тому позовні вимогу в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем збитків у вигляді втраченого права на податковий кредит, суд зазначає наступне.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. 14.1.181 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

У свою чергу, пункт 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не передбачає можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Підставою для відшкодування збитків відповідно ст. 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Так, оскільки відповідач не виконав вимог ст. 201 Податкового кодексу України, зокрема, не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ у розмірі 171387 грн до складу податкового кредиту, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амелі Транс» (04082, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 28/1; ідентифікаційний код 40182871) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ - Маркет» (49031, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 40; ідентифікаційний код 30115243) штрафні санкції у розмірі 85823 (вісімдесят п`ять тисяч вісімсот двадцять три) грн 13 коп., штраф за відсутність реєстрації податкової накладної у розмірі 168095 (сто шістдесят вісім тисяч дев`яносто п`ять) грн, збитки у розмірі 171387 (сто сімдесят одна тисяча триста вісімдесят сім) грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 6379 (шість тисяч триста сімдесят дев`ять) грн 58 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 29.07.2024.

Суддя Я.В. Маринченко