Решение № 120492308, 19.07.2024, Кировоградский окружной административный суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2024 року справа № 811/1826/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку загального позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративний позов Фермерського господарства «Холод» (далі Господарство) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі Управління) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду зі заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі Управління 2) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 21 березня 2018 року, якими:

- збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3211218 грн і накладено штрафну санкцію в сумі 802805 грн;

- збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачує податковий агент із доходів платника податку (відмінних від заробітної плати), на 3520991,47 грн, накладено штрафну санкцію в сумі 2531355,87 грн і нараховано пеню 2787646,97 грн;

- збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 264656,35 грн, накладено штрафну санкцію в сумі 190092,49 грн і нараховано пеню 209510 грн.

Водночас просив суд визнати протиправною і скасувати податкову вимогу від 18 липня 2018 року на загальну суму 9515768,41 грн (Том 1 а.с.112а-113).

12 липня 2018 року суд відкрив загальне позовне провадження (Том 1 а.с.2-3).

08 травня 2019 року суд призначив додаткову судово-економічну експертизу і зупинив провадження у справі (Том 1 а.с.220-225).

19 листопада 2019 року суд призначив судово-економічну експертизу і зупинив провадження у справі (Том 2 а.с.123-128).

11 березня 2021 року суд поновив провадження у справі (Том 4 а.с.208-209).

07 квітня 2023 року суд замінив Управління 2 правонаступником владних повноважень, яким стало Управління (Том 5 а.с.229-230).

15 лютого 2024 року суд прийняв заяву Господарства про зменшення позовних вимог (Том 6 а.с.123-124).

Змін зазнала вимога в частині оскарження податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість (Том 6 а.с.115-117).

Господарство визнало законність податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість в частині визначення грошового зобов`язання у сумі 10083 грн і штрафу 2520,75 грн.

У судовому засіданні представник Господарства підтримала вимоги позову.

Пояснила, що орган досудового розслідування вилучив документи бухгалтерського і податкового обліку, не склавши їх переліку. На перевірку до податкового органу не надав документи у повному обсязі, що призвело до помилкових висновків.

Зазначила, що керівник Господарства отримав готівкові кошти з рахунків юридичної особи в банківських установах, які використав у господарській діяльності і належним чином відзвітував.

Водночас стверджувала, що у юридичної особи не виник обов`язок зареєструватися платником податку на додану вартість на загальних підставах (перейти зі спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства), так як частка реалізованої продукції не власного виробництва (сільськогосподарський товаровиробник) не досягла 25%.

Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 1 а.с.127-131).

У судовому засіданні представники пояснили, що перевірку проведено в межах кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді. Досліджували лише документи бухгалтерського і податкового обліку, що надав орган досудового розслідування.

Зазначили, що керівник Господарства отримав готівкові кошти з рахунків юридичної особи в банківських установах і не відзвітував про використання (не підтверджено використання).

Водночас стверджували, що у позивача виник обов`язок зареєструватися платником податку на додану вартість на загальних підставах (перейти зі спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства), так як частка реалізованої продукції не власного виробництва (сільськогосподарський товаровиробник) перевищила 25%.

15 березня 2024 року представники сторін до суду не з`явилися, будучи належним чином повідомленні про час і місце розгляду справи (Том 6 а.с.125-126, 131).

Подали заяви про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження (Том 6 а.с.130, 132-133).

Керуючись приписами частини 9 статті 205 КАС України, суд прийняв ухвалу про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши експерта і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені факти і обставини, що стали підставами звернення до суду.

Так, Господарство вирощує сільськогосподарські культури на орендованих землях.

15 липня 2016 року орган досудового розслідування під час обшуку за місцем знаходження юридичної особи в межах кримінального провадження вилучив документи бухгалтерського і податкового обліку та комп`ютерну техніку, за допомогою якої вели бухгалтерський облік (Том 1 а.с.8-19, 217).

Під час обшуку не склали детальний опис документів, зазначивши про вилучення папок з документами.

15 січня 2018 року слідчий суддя Ленінського районного суду м.Кіровограда прийняв ухвалу за поданням органу досудового розслідування (матеріали №405/59/18) про надання дозволу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки Господарства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2014 року по 31 грудня 2015 року (Том 1 а.с.30-68).

19 лютого 2018 року керівник Управління 2 прийняв відповідний наказ №356 (Том 1 а.с.30-68).

З 20 по 26 лютого 2018 року податкові інспектори провели перевірку (Том 1 а.с.30-68).

Висновки інспекторів, з якими не погоджується платник податків:

-керівник юридичної особи за липень-грудень 2014 року не відзвітував за використання і не повернув кошти у сумі 4906692 грн, а за 2015 рік 17610360,51 грн;

-кошти визнані доходом ОСОБА_1 , з якого мали бути сплачені податковим агентом податок із доходів платника податку (відмінних від заробітної плати) і військовий збір;

-Господарство (сільськогосподарський товаровиробник) не могло перебувати на спеціальному режимі оподаткування у сфері сільського господарства, так як частка реалізованої продукції не власного виробництва перевищила 25%;

-платник податків мав зареєструватись платником податку на додану вартість на загальних підставах.

Керівник Управління 2 погодився з висновками інспекторів і прийняв податкові повідомлення-рішення від 21 березня 2018 року, якими:

- збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3211218 грн і накладено штрафну санкцію в сумі 802805 грн;

- збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачує податковий агент із доходів платника податку (відмінних від заробітної плати), на 3520991,47 грн, накладено штрафну санкцію в сумі 2531355,87 грн і нараховано пеню 2787646,97 грн;

- збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 264656,35 грн, накладено штрафну санкцію в сумі 190092,49 грн і нараховано пеню 209510 грн.

Штрафна санкція з податку на додану вартість становить 25% суми грошового зобов`язання.

18 липня 2018 року Управління 2 склало податкову вимогу на загальну суму 9515768,41 грн (Том 1 а.с.114).

Сума боргу складається з трьох доданків за трьома податковими повідомленнями-рішеннями, два з яких оскаржує платник податків.

Оскаржує зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачує податковий агент із доходів платника податку (відмінних від заробітної плати), і військового збору (8839994,31 грн і 664258,84 грн).

Платник податків не ініціював процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги.

Позов подано до суду 15 червня 2018 року (Том 1 а.с.86).

Юридична оцінка, встановлених судом, фактів і обставин справи.

Стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень з податку на доходи фізичних осіб, що сплачує податковий агент із доходів платника податку (відмінних від заробітної плати), і військового збору.

Так, податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновку, що керівник юридичної особи за липень-грудень 2014 року не відзвітував за використання і не повернув кошти у сумі 4906692 грн, а за 2015 рік 17610360,51 грн.

Податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням приписів статті 102 ПК України (з урахуванням граничного строку нарахування зобов`язання) (Том 1 а.с.60).

Податкові інспектори досліджували документи, які надав виключно орган досудового розслідування (матеріали кримінального провадження).

Орган досудового розслідування вилучив документи бухгалтерського і податкового обліку, не склавши їх переліку (відсутній опис вилученого).

Тому незрозуміло, чи надав орган досудового розслідування до перевірки усі вилученні документи.

Висновок про повноту надання документів можна було би зробити, порівнявши опис вилучених документів і тих, які досліджували податкові інспектори.

Орган досудового розслідування повернув платнику податків вилученні документи, які разом з іншими дослідила судовий експерт ОСОБА_2 в рамках проведення судово-економічної експертизи на підставі ухвали суду (Том 4 а.с.1-207).

Представник Господарства зазначила, що повернули не усі документи, а частину з них не змогли відновити.

Таке твердження неможливо спростувати, так як відсутній опис вилучених документів.

Судовий експерт дослідила банківські виписки з рахунків Господарства і встановила, що його керівник зняв готівкові кошти для закупівлі товарів, послуг і видачі готівкових коштів (Том 4 а.с.138).

Упродовж з 01 липня 2014 року по 31 грудня 2015 року зняв готівку на загальну суму 22517052,51 (4906692 + 17610360,51) грн (Том 4 а.с.138).

Водночас судовому експерту надали звіти про використання коштів.

До звітів надано первинні і розрахунково-платіжні документи.

Проаналізувавши їх, судовий експерт встановила, що керівник Господарства своєчасно і в повному обсязі відзвітував за використання готівкових коштів.

Висновок судового експерта ґрунтуються і на аналізі бухгалтерських проводок.

Висновок судового експерта містить пояснення у виді таблиці про осіб, яким сплачено кошти (Том 4 а.с.138-143).

Судовий експерт зробила однозначний висновок, який підтримала під час допиту у суді.

Висновок заборгованість після звітування керівником юридичної особи відсутня.

Суд, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком судового експерта, оскільки він обґрунтований аналізом допустимих письмових доказів, частину яких не досліджували податкові інспектори з причин, що не залежали від волі платника податків (вилучення документів під час обшуку і нескладання їх переліку).

Приписами частини 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи спір між платником податків і податковим органом, Верховний Суд зробив такий правовий висновок (постанова від 07 грудня 2022 року у справі №200/6156/20) (Том 18 а.с.14-20).

«За приписами пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

При цьому суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.»

Отже, Господарство могло подати до суду документи, які були відсутні під час перевірки, а у судового експерта виник обов`язок їх дослідити.

Тому суд визнає протиправними і скасовує податкові повідомлення-рішення від 21 березня 2018 року, якими:

- збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачує податковий агент із доходів платника податку (відмінних від заробітної плати), на 3520991,47 грн, накладено штрафну санкцію в сумі 2531355,87 грн і нараховано пеню 2787646,97 грн;

- збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 264656,35 грн, накладено штрафну санкцію в сумі 190092,49 грн і нараховано пеню 209510 грн.

Отже, позов в цій частині вимог належить задовільнити.

Стосовно правомірності податкової вимоги від 18 липня 2018 року.

Так, податкова вимога на загальну суму 9515768,41 грн (Том 1 а.с.114).

Сума боргу складається з трьох доданків за трьома податковими повідомленнями-рішеннями, два з яких оскаржує платник податків.

Оскаржує зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачує податковий агент із доходів платника податку (відмінних від заробітної плати), і військового збору (8839994,31 грн і 664258,84 грн).

Податкова вимога похідна від податкових повідомлень-рішень.

Тому вимога позову про визнання протиправною і скасування податкової вимоги похідна від вимоги про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

Приписами пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що похідна позовна вимога вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Так як суд визнав протиправними і скасував два податкові повідомлення-рішення, то визнає протиправною і скасовує податкову вимогу на суму 9504253,15 (8839994,31 + 664258,84) грн.

У скасуванні податкової вимоги в іншій частині суми боргу суд відмовляє, так як платник податків не оскаржив третього податкового повідомлення-рішення.

Отже, позов в цій частині вимог належить задовільнити частково.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість.

Так, податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновку, що у Господарства виник обов`язок зареєструватися платником податку на додану вартість на загальних підставах (перейти зі спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства), так як частка реалізованої продукції не власного виробництва (сільськогосподарський товаровиробник) перевищила 25%.

Приписами пункту 209.11 статті 209 ПК України (в редакції станом на 2014-2015 роки) встановлено, що якщо суб`єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов`язане визначити податкове зобов`язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Податкові інспектори встановили, що питома вага вартості несільськогосподарських товарів/послуг (які вироблялись (не вирощувались) на власних або орендованих посівних площах) протягом попередніх 12 послідовних звітних періодів сукупно (за період з червня 2014 року по травень 2015 року) становить 25,4% (2060865 : 8113920 х 100%) (Том 1 а.с.45-49).

Податкові інспектори зробили висновок, що з травня 2015 року Господарство не могло перебувати на спеціальному режимі оподаткування, тому обсяги реалізації і податкове зобов`язання з податку на додану вартість з цього місяця мали бути відображенні в загальних податкових деклараціях цього ж податку (Том 1 а.с.45-49).

Податкові інспектори досліджували документи, які надав виключно орган досудового розслідування (матеріали кримінального провадження).

Орган досудового розслідування вилучив документи бухгалтерського і податкового обліку, не склавши їх переліку (відсутній опис вилученого).

Тому незрозуміло, чи надав орган досудового розслідування до перевірки усі вилученні документи.

Висновок про повноту надання документів можна було би зробити, порівнявши опис вилучених документів і тих, які досліджували податкові інспектори.

Орган досудового розслідування повернув платнику податків вилученні документи, які разом з іншими дослідила судовий експерт ОСОБА_2 в рамках проведення судово-економічної експертизи на підставі ухвали суду (Том 4 а.с.1-207).

Представник Господарства зазначила, що повернули не усі документи, а частину з них не змогли відновити.

Таке твердження неможливо спростувати, так як відсутній опис вилучених документів.

Фактичні обставини, які встановили податкові інспектори:

-з 01 липня по 31 грудня 2014 року реалізовано продукцію, яку не виростили, і яка не перебувала у залишках станом на 30 червня 2014 року (122,31 т сої на суму 685627,87 грн і 97,98 т кукурудзи 169505,40 грн);

-з вересня 2014 року по квітень 2015 року реалізовано соняшника на 57,86 т більше, аніж вирощено (590046,45 грн);

-у травні 2015 року реалізовано 101,08 т соняшника, який не значився у залишках (970038,80 грн);

-за період з липня 2014 року по травень 2015 року надано послуги по плануванню кладовища, автокрана і реалізовано трубу димову на загальну суму 57098,32 грн і послуги несільськогосподарського характеру на суму 550 грн;

-загальний обсяг постачання з червня 2014 року по травень 2015 року (включно) склав 8113920 грн;

-за період з липня 2014 року по травень 2015 року не встановлено придбання сільськогосподарської продукції у інших товаровиробників.

Отже, за висновком податкового органу Господарство реалізувало частину сільськогосподарської продукції невідомого походження (не вирощену ним).

Представник позивача не заперечувала реалізації сільськогосподарської продукції в обсягах, які встановили податкові інспектори.

Твердила, що Господарство реалізовувало лише вирощену ним продукцію.

Звернула увагу, що податковий орган не врахував наявність продукції минулих років, котра перебувала на зберіганні третіх осіб на підставі письмового договору.

Висновок податкових інспекторів перевірила судовий експерт ОСОБА_2 .

Судовий експерт встановила, що у травні 2015 року питома вага (частка) вартості реалізованої сільськогосподарської продукції власного виробництва (яку виробляли (вирощували) на власних або орендованих посівних площах) протягом 12 послідовних звітних податкових періодів, включаючи поточний, сукупно становить 99,41% (8065737 : 8113920 х 100%) (Том 4 а.с.73).

Питома вага вартості несільськогосподарських товарів/послуг (які не вироблялись (не вирощувались) на власних або орендованих посівних площах) протягом попередніх 12 послідовних звітних періодів сукупно (за період з червня 2014 року по травень 2015 року) становить 0,59% (48183 : 8113920 х 100%) (Том 4 а.с.73).

Господарство з травня 2015 року не втратило статусу суб`єкта спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства і правильно відобразило податкові зобов`язання з податку на додану вартість у спеціальній декларації цього ж податку (Том 4 а.с.73).

Відмінність між висновками податкових інспекторів і судового експерта полягає в обсягу документів, які досліджувались ними.

Податкові інспектори не досліджували договору відповідального зберігання від 10 жовтня 2019 року №19, який укладено Господарством і ОСОБА_3 (Том 4 а.с.51).

ОСОБА_3 прийняв на зберігання 132 т сої, 103 т кукурудзи, 125 т соняшника.

Сільськогосподарську продукцію повернуто упродовж з 03 липня по 09 грудня 2014 року.

Суд не зміг допитати свідка ОСОБА_3 (відсутній за місцем проживання).

Тому зробив висновок, що відповідач не спростував дійсність договору зберігання і повернення майна.

Суд, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком судового експерта, оскільки він обґрунтований аналізом допустимих письмових доказів, частину яких не досліджували податкові інспектори з причин, що не залежали від волі платника податків (вилучення документів під час обшуку і нескладання їх переліку).

Приписами частини 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи спір між платником податків і податковим органом, Верховний Суд зробив такий правовий висновок (постанова від 07 грудня 2022 року у справі №200/6156/20) (Том 18 а.с.14-20).

«За приписами пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

При цьому суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.»

Отже, Господарство могло подати до суду документи, які були відсутні під час перевірки, а у судового експерта виник обов`язок їх дослідити.

Судовий експерт на вимогу суду розрахувала частку реалізованої продукції невласного виробництва за кожний місяць упродовж до 01 січня 2016 року за умови, що продукція, котру повернули з відповідального зберігання, є не власно вирощеною (Том 5 а.с.72-82).

Жодного разу величина показника не перевищила 25%.

Висновок експерта поділяє і орган досудового розслідування (Том 5 а.с.17-23).

04 серпня 2020 року орган досудового розслідування закрив кримінальне провадження за відсутності складу злочину, передбачено частиною 2 статті 212 КК України (ухилення від сплати податків).

Орган досудового розслідування досліджував акт перевірки, на підставі якого прийняли податкове повідомлення-рішення, договір зберігання сільськогосподарської продукції, допитав свідків і інше.

Орган досудового розслідування спростував висновок податкових інспекторів.

Тому суд визнає протиправним і скасовує податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3211218 грн і накладено штрафну санкцію в сумі 802805 грн, в частині грошового зобов`язання 3201135 грн і штрафу 800284,25 грн.

Суд задовільнив позов в межах змінених вимог.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про часткове задоволення позову.

Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 142905,86 грн і витрат на проведення судово-економічної експертизи 103947,84 грн (Том 1 а.с.92., Том 4 а.с.223-226).

Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 21 березня 2018 року, яким Фермерському господарству «Холод» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачує податковий агент із доходів платника податку (відмінних від заробітної плати), на 3520991,47 грн, накладено штрафну санкцію в сумі 2531355,87 грн і нараховано пеню 2787646,97 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 21 березня 2018 року, яким Фермерському господарству «Холод» збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 264656,35 грн, накладено штрафну санкцію в сумі 190092,49 грн і нараховано пеню 209510 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 21 березня 2018 року, яким Фермерському господарству «Холод» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3211218 грн і накладено штрафну санкцію в сумі 802805 грн, в частині грошового зобов`язання 3201135 грн і штрафу 800284,25 грн.

Визнати протиправною і скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 18 липня 2018 року відносно Фермерського господарства «Холод» в частині зобов`язання сплатити податковий борг з військового збору у сумі 664258,84 грн і з податку на доходи фізичних осіб, що сплачує податковий агент із доходів платника податку (відмінних від заробітної плати), 8839994,31 грн.

Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області на користь Фермерського господарства «Холод» судові витрати в сумі 246853,70 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ