Справа № 304/639/24 Провадження № 2/304/234/2024
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2024 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/639/24 за позовом заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури начальника Перечинського відділу окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, -
У С Т А Н О В И В:
заступник керівника Ужгородської окружної прокуратури начальник Перечинського відділу окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на користь держави в особі Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації в Закарпатській області матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у сумі 55 203,13 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що Ужгородською окружною прокуратурою вивчено питання стану повернення надміру виплачених коштів у вигляді соціальної допомоги сім`ям з дітьми внаслідок приховання чи навмисного подання неправдивих даних про їх дохід і майновий стан та з інших питань. Вивченням матеріалів кримінального провадження №12021075130000007 від 06 січня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, встановлено, що така 21 лютого 2020 року з метою незаконного збагачення та знаючи, що не має права на отримання допомоги як одинока мати, умисно подала до Управління праці та соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації заяву № 127 від 15 жовтня 2018 року, що містила неправдиві відомості як підставу для нарахування такої соціальної допомоги, приховавши те, що постійно проживає з батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого за період із січня по червень 2018 року незаконно отримала соціальну допомогу на загальну суму 6 117,54 грн, чим спричинила державі збитки на вказану суму. Вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 12 травня 2021 року у справі №304/263/21, який набрав законної сили 15 червня 2021 року та в апеляційному порядку не оскаржувався, ОСОБА_1 визнано винною та засуджено за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. Поряд з цим, вивченням матеріалів кримінального провадження № 12021071130000004 від 19 січня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, встановлено, що така 13 липня 2018 року, 15 січня та 11 липня 2019 року, а також 15 січня та 15 липня 2020 року з метою незаконного збагачення та знаючи, що не має права на отримання допомоги соціальної допомоги як одинока мати, умисно, потворно подала до Управління праці та соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації відповідні заяви № 3077 від 13 липня 2018 року, № 99 від 15 січня 2019 року, № 2311 від 11 липня 2019 року, № 105 від 15 січня 2020 року та № 1647 від 15 липня 2020 року, що містила неправдиві відомості як підставу для нарахування такої соціальної допомоги, приховавши те, що постійно проживає з батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого за період з липня 2018 року по грудень 2020 року незаконно отримала соціальну допомогу на загальну суму 49 084,59 грн, чим спричинила державі збитки на вказану суму. Вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 03 червня 2021 року у справі № 304/353/21, який набрав законної сили 06 липня 2021 року та в апеляційному порядку не оскаржувався, затверджено угоду про визнання винуватості обвинувачену ОСОБА_1 визнано винною та засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки, а також на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 рік. Згідно з інформацією Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації завдана вказаними кримінальними правопорушеннями шкода в розмірі 55 203,13 грн, встановленими вироками Перечинського районного суду Закарпатської області від 12 травня 2021 року у справі № 304/263/21 та від 03 червня 2021 року у справі № 304/353/21, на даний час засудженою не відшкодована. Звертає увагу на те, що збитки, які з вини ОСОБА_1 , заподіяні державні, негативно впливають на фінансування інших бюджетних програм, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина та в галузі соціального забезпечення, пов`язаних з ними державних гарантій. Оскільки цивільні позови у даних кримінальних провадженнях не заявлялися, а в добровільному порядку ОСОБА_1 завдану шкоду не відшкодувала, тому просить позов задовольнити.
У судове засідання прокурор ОСОБА_4 не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі та просив позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
Представник Управління соціального захисту населення Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області Путінцева О.В. у судове засідання також не з`явилася, однак подала заяву, у якій просила судовий розгляд справи провести без її участі, цивільний позов прокурора до ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, вирішення справи по суті позовних вимог залишає на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 12 травня 2021 року, що набрав законної сили 15 червня 2021 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, і призначено покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн (а. с. 13-15).
Вказаним вироком встановлено, що 21 лютого 2020 року обвинувачена ОСОБА_1 з метою незаконного збагачення та знаючи, що не має права на отримання допомоги як одинока мати, умисно подала до Управління праці та соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації заяву № 127 від 15 жовтня 2018 року, що містила неправдиві відомості як підставу для нарахування такої соціальної допомоги, приховавши те, що постійно проживає з батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого за період із січня по червень 2018 року незаконно отримала соціальну допомогу на загальну суму 6 117,54 грн, чим спричинила державі збитки на вказану суму.
Також суд встановив, що вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 03 червня 2021 року, що набрав законної сили 06 липня 2021 року, затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 12 травня 2021 року між в. о. начальника Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури Запольським Денисом Євгеновичем та обвинуваченою ОСОБА_1 . ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначено узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання (а. с. 16-18).
Вказаним вироком встановлено, що 13 липня 2018 року, 15 січня та 11 липня 2019 року, а також 15 січня та 15 липня 2020 року обвинувачена ОСОБА_1 з метою незаконного збагачення та знаючи, що не має права на отримання допомоги соціальної допомоги як одинока мати, умисно, потворно подала до Управління праці та соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації відповідні заяви № 3077 від 13 липня 2018 року, № 99 від 15 січня 2019 року, № 2311 від 11 липня 2019 року, № 105 від 15 січня 2020 року та № 1647 від 15 липня 2020 року, що містила неправдиві відомості як підставу для нарахування такої соціальної допомоги, приховавши те, що постійно проживає з батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого за період з липня 2018 року по грудень 2020 року незаконно отримала соціальну допомогу на загальну суму 49 084,59 грн, чим спричинила державі збитки на вказану суму.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З повідомлень Управління соціального захисту населення Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області від 19 лютого 2024 року № 209/01-27 та від 26 лютого 2024 року № 256/01-27 вбачається, що цивільні позови у вказаних кримінальних провадженнях не заявлялися, а в добровільному порядку ОСОБА_1 завдану шкоду у розмірах 49 084,59 грн та 6 117,54 грн не відшкодовувала (а. с. 22, 26).
Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.
Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.
Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).
Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Отже, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому особа, яка заявляє вимоги щодо відшкодування майнової шкоди доводить лише факти заподіяння такої шкоди.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 06 березня 2023 року у справі справа № 341/2087/13 (провадження № 61-11395св21).
Також частинами першою та другою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» одержувачі державної допомоги зобов`язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, тощо), стягуються згідно з законом. Органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, мають право перевіряти матеріальний стан сімей з дітьми.
Відповідно до пункту 28 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженим Постановою Кабінет Міністрів України № 250 від 24 лютого 2003 року, якщо малозабезпеченою сім`єю приховано або подано недостовірні дані про доходи та майновий стан або органом соціального захисту населення отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого надміру виплачено кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів з місяця призначення державної соціальної допомоги та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану малозабезпеченої сім`ї; повідомляють уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення. Суми надміру виплаченої державної соціальної допомоги повертаються: отримувачем державної соціальної допомоги самостійно; за згодою отримувача державної соціальної допомоги у повному обсязі за рахунок її наступних виплат; за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок суми наступних виплат державної соціальної допомоги у розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги. У разі неможливості добровільного повернення або утримання надміру виплачених сум державної соціальної допомоги такі суми стягуються в судовому порядку.
Враховуючи вищенаведене та те, що вина ОСОБА_1 у завданні майнової шкоди унаслідок незаконного отримання соціальної допомоги встановлена вироками суду, які набрали законної сили і нею не оскаржувалися, така шкода відповідачем у добровільному порядку не відшкодована, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 цього Кодексу якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідач позовні вимоги визнала до початку розгляду справи по суті, тому з врахуванням ціни позову суд приходить до висновку, що судовий збір, який би мав понести позивач у сумі 1 514 грн (3 028 грн - 50%), підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.
На підставі наведеного та керуючись ст. 22 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», п. 28 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 24 лютого 2003 року, ст. 1166, 1212 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 142, 258-259, 263, 265 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
позов заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури начальника Перечинського відділу окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області (код ЄДРПОУ 03192951, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, розрахунковий рахунок UA988201720343190023000013553) матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, у загальному розмірі 55 203 (п`ятдесят п`ять тисяч двісті три) грн 13 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Позивач: заступник керівника Ужгородської окружної прокуратури начальник Перечинського відділу окружної прокуратури, ЄДРПОУ 02909967; місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 6.
Позивач: Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, ЄДРПОУ 03192951; місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, Ужгородський район, смт Середнє, вул. Лінська, 9.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий: Ганько І. І.
Судебное решение № 120259868, Перечинский районный суд Закарпатской области было принято 26.06.2024. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 304/639/24. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: