Решение № 120214005, 05.07.2024, Тернопольский горрайонный суд Тернопольской области

РІШЕННЯ

Іменем України

05.07.2024 Справа №607/7360/24 Провадження №2-а/607/193/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 22.03.2024 інспектором взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області Бойком Д.В. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 728310, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Позивач зазначив, що відповідно до змісту вказаної постанови йому інкримінується те, що 22.03.2024 о 12 год. 50 хв. на перехресті вул. Острозького бульвар Шевченка у м. Тернополі водій транспортного засобу марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 здійснив зупинку (стоянку) на перехресті, не пов`язану із наданням переваги у русі, чим порушив п. 15.9 (ґ) Правил дорожнього руху України.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та прийнятою з порушенням вимог чинного законодавства України.

Позивач зазначив, що належний йому транспортний засіб марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , був припаркований вже за межами перехрестя, а уявна лінія перехрестя вул. Острозького бульвар Шевченка у м. Тернополі була розташована позаду автомобіля на відстані більше 10 метрів.

Також посадова особа, яка винесла оскаржувану постанову у порушення вимог ст. 280 КУпАП не врахувала доводи позивача щодо зазначених обставин та не надала позивачу докази на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення.

Крім цього, позивач вказав, що після початку розгляду справи йому не були роз`яснені права, а також поліцейський не надав позивачу час для ознайомлення зі змістом оскаржуваної постанови.

За таких підстав позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 728310 від 22.03.2024, якою на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн, та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП.

04.04.2024 позовна заява залишена без руху та позивачеві наданий строк для усунення недоліків позовної заяви. 10.04.2024 позивач усунув недоліки позовної заяви.

У період з 15.04.2024 до 26.04.2024 суддя Марциновська І.В. перебувала у щорічній основній відпустці.

29.04.2024 відкрите провадження у справі, призначене судове засідання на 09.05.2024, визначений відповідачу строк для подання відзиву.

03.05.2024 відповідач подав відзив, в якому позов не визнав та просив у позові відмовити. Відзив мотивований тим, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та здійснення зупинки транспортного засобу на перехресті зафіксований на відеозаписі з нагрудної камери патрульного поліцейського. На думку відповідача, оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, є обґрунтованою та винесена з урахуванням об`єктивних обставин справи.

09.05.2024 судове засідання відкладене на 16.05.2024.

16.05.2024 судове засідання відкладене на 06.06.2024.

06.06.2024 судове засідання відкладене на 21.06.2024.

21.06.2024 розгляд справи не відбувався. Судове засідання призначене на 05.07.2024.

У судовому засіданні 05.07.2024 позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити повністю.

У судове засідання 05.07.2024 представник відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції не з`явилась у зв`язку із службовою зайнятістю.

Указане відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд установив, що 22.03.2024 інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області Бойком Д.В. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 728310. Даною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн.

У постанові зазначено, що 22.03.2024 о 12 год. 50 хв. на перехресті вул. Острозького бульвар Шевченка у м. Тернополі водій транспортного засобу марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 здійснив зупинку (стоянку) на перехресті, не пов`язану із наданням переваги у русі, чим порушив п. 15.9 (ґ) Правил дорожнього руху України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Так, п. 15.9 (ґ) Правил дорожнього руху передбачає, що зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, полягає, зокрема у порушенні правил зупинки, стоянки.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У силу вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частини 1-3ст.90КАС України визначають, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що належний йому транспортний засіб марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , був припаркований вже за межами перехрестя, а уявна лінія перехрестя вул. Острозького бульвар Шевченка у м. Тернополі була розташована позаду автомобіля на відстані більше 10 метрів.

На спростування доводів позивача та на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови відповідач надав відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського № 472560 (назва файлу «Панченко») та викопіювання зі схеми організації дорожнього руху на перехресті вулиці Острозького та бульвару Т.Шевченка у м. Тернополі.

Так, з відеозапису вбачається, що транспортний засіб марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , припаркований на узбіччі проїзної частини з правого боку у напрямку бульвару Т.Шевченка. При цьому місце, де указаний автомобіль здійснив зупинку, знаходиться поза межами заокруглення краю проїзної частини дороги.

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.

Так,під часдослідження викопіювання зі схеми організації дорожнього руху суд встановив, що під час проведення уявної лінії від початку заокруглення на бульварі Т.Шевченка з лівого боку дороги (у напрямку бульвару Шевченка) та до початку заокруглення на бульварі Т.Шевченка з правого боку дороги (у напрямку бульвару Шевченка) уся частина узбіччя з правого боку після заокруглення знаходиться поза межами перехрестя.

При цьомув оскаржуванійпостанові ОСОБА_1 не інкриміновановчинення адміністративногоправопорушення увиді здійсненнязупинки ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу. Відтак навіть за умови вчинення ОСОБА_1 такого порушення суд не може перебирати на себе функцію органу поліції та встановлювати у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не зазначеного в оскаржуваній постанові.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що сама по собі постанова від 22.03.2024 без інших достатніх доказів не підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відтак постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 728310 від 22.03.2024 є такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

При цьому суд відхиляє доводи позивача у тій частині, що ОСОБА_1 не оголошувались його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, оскільки такі обставини спростовуються змістом наданого відповідачем відеозапису. Посилання позивача на те, що такі права роз`яснювались йому патрульним поліцейським ще до повідомлення про початок розгляду справи, суд вважає надмірним формалізмом та зловживанням позивачем його процесуальними правами, оскільки такі права позивачу були зрозумілі та позивач користувався ними шляхом заявлення відповідних клопотань.

Так само суд вважає необґрунтованими доводи позивача в тій частині, що відповідач не давав позивачу часу для ознайомлення із оскаржуваною постановою. Суд зауважує, що вимоги чинного законодавства передбачають можливість такого ознайомлення шляхом вручення особі копії постанови, а не шляхом перевірки правильності її заповнення. У разі незгоди зі змістом постанови особа має право на її оскарження.

Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зважаючи на те, що суд дійшов переконання про існування підстав для скасування оскаржуваної постанови через недоведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, то є усі правові підстави для закриття справи про це адміністративне правопорушення.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно дост. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 484,48 грн, що підтверджується квитанцією від 31.03.2024 (а.с. 12). Відтак сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 9, 122, 245, 280 КУпАП, ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 268, 269, 271-272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 728310 від 22.03.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Закрити відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль.

СуддяІ. В. Марциновська