Решение № 119888269, 17.06.2024, Комсомольский городской суд Полтавской области

Справа №534/403/24

Провадження №2-а/534/1/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Комарової Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Лук`янчикової О.А.,

розглянувши заправилами спрощеногопозовного провадженнясправу заадміністративним позовом ОСОБА_1 доГоловного управліннянаціональноїполіціїв Полтавськійобласті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача старший сержант поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1447926 від 15.02.2024 та стягнути моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Позивач зазначає, що згідно постанови серії ЕНА №1447926 від 15.02.2024 о 16 год 36 хв. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, керуючи транспортним засобом у АДРЕСА_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху та не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.9.2.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 126 та ч.2 ст.122 КУпАП. Позивач вважає постанову серії ЕНА №1447926 від 15.02.2024 необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам законодавства та підлягає скасуванню, оскільки постанова винесена неуповноваженою особою.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 27.02.2024 заяву ОСОБА_1 залишено без руху (а.с.46).

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 11.03.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.96).

Також судом залучено до участі у справі як третю особу Департамент патрульної поліції Національної поліції України (а.с.96).

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 02.05.2024 замінено неналежного відповідача на належного - Головне управління Національної поліції в Полтавській області (а.с.213).

На адресу суду 06.05.2024 надійшла заява позивача з назвою «про роз`яснення ухвали від 02.05.2024», зі змісту якої вбачається, що позивач самостійно коментує зміст зазначеної ухвали суду, тому суд долучає її до матеріалів справи (а.с.218-220).

Крім того, 09.04.2024 надійшла заява позивача про відвід (а.с.163-187), ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 10.04.2024 у задоволенні заяви відмовлено (а.с.192). 12.06.2024 до суду надійшла заява позивача про відвід судді Комарової Д.Ю., яку залишено без розгляду на підставі абз.2 ч.3 ст.39 КАС України.

Від представника відповідача ГУНП в Полтавській області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначив, що постанова винесена згідно ст.258, 280 КУпАП уповноваженою на те особою, оскільки позивач дійсно порушив ПДР, отже позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Від позивача 03.04.2024 надійшла відповідь на відзив, в якій він просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Третя особа в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, пояснень по суті справи не надав.

Позивач у судове засідання повторно не прибув. Надіслав клопотанням про відкладення судового засідання у справі у зв`язку з його відрядженням.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що суд першої інстанції, враховуючи наявність інформації про повідомлення сторін про судове засідання, мав право прийняти рішення ще 12 червня 2024 року. Проте у зв`язку з неявкою позивача без поважної причини суд, керуючись а. 2 ч. 5 ст. 205 КАС України, відклав судовий розгляд справи, надавши позивачу можливість реалізувати своє право на участі у судовому засіданні.

Отже, 12.06.2024 позивач не прибув у судове засідання та не повідомив про причини неявки. У судове засідання, призначене на 17.06.2024 також не прибув, зазначаючи, що буде перебувати в цей час у відрядженні. У першому судовому засідання позивач повідомив, що на даний час не працює, крім того до клопотання про перенесення розгляду справи, призначеної на 17.06.2024, у зв`язку із відрядженням не долучено доказів про таке відрядження. Таким чином, суд вважає, що позивач зловживає своїми правами та навмисно затягує розгляд справи.

Крім того, пунктом другим частини третьої статті 205 КАС України передбачено, що суд розглядає справу за відсутності належним чином повідомленого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання незалежно від причин неявки.

Аналіз зазначеної вище норми вказує на те, що процесуальне законодавство дозволяє суду розглянути справи за відсутності позивача у разі його повторної неявки, незалежно від причин неявки. Суд скористався наданим йому правом.

Тому, відповідно доч.5 ст.262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Встановивши фактичні обставини справи та оцінивши досліджені письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Так, 15.02.2024 о 16 год 36 хв. у м. Горішні Плавні по проспекту Героїв Дніпра, 42, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Chevrolet Evanda, державний номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху та не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.126 та ч.2 ст.122 КУпАП. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 510 грн. та винесено постанову від 15.02.2024 серії ЕНА №1447926.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч.1, 2, 3, 5 ст. 122 КУпАП.

Частиною 1ст.9 КУпАПзазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративне правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальностіза їх вчинення регулюється КУпАП,яким серед іншого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку встановленихзаконом, а провадженняу справах про адміністративні правопорушення, в тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1,2 ст.7 КУпАП).

Згідно зч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

За нормами ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ч.2 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Частиною третьою статті 288 КУпАП визначено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.1 ст.126, ч.2 ст.122 КУпАП, інспектори відповідного органу діють не як самостійні суб`єкти владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, яка регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.

Із вказаного слідує, що органом Національної поліції, у даній справі, є Головне управління Національної поліції в Полтавській області, від імені якого виступає поліцейський старший сержант поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_2 , уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Тому твердження позивача, що протокол складено особою, яка не є представником влади, суд повністю відхиляє.

Так, 06.06.2024 надійшла заява позивача про заміну неналежного відповідача Головного управління Національної поліції в Полтавській області на належного старшого сержант поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_2 .

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 02.05.2024 вже було вирішено питання про заміну неналежного відповідача. Одночасно суд наголошує, що в судовому засіданні від 02.05.2024 позивач не заперечував проти заміни сторони, тому суд вважає, що заяву від 06.06.2024 залишено без розгляду на підставі абз.2 ч.3 ст.39 КАС України.

Відповідно дост.23КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно доч.5ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»від 30червня1993року№3353-XII (надалі за текстом Закон №3353-XII) учасники дорожнього руху зобов`язані зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону;Правил дорожнього рухута інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

За змістом п.1.1 «Правил дорожнього руху» затвердженихпостановоюКабінету МіністрівУкраїни№1306від10жовтня2001року (надалі по тексту - ПДР), ці Правила відповідно доЗакону №3353-XIIвстановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Суд наголошує, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами не погоджуючись з постановою про накладення на нього адміністративного стягнення з огляду на необґрунтованість та безпідставність, мотивуючи тим, що його безпідставно зупинили та винесли постанову про притягнення його до відповідальності.

Як убачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху. Згідно п. 9.2.а Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою.

Крім того, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії (п.2.1а ПДР).

Відеозаписом зафіксовано, що водій ОСОБА_1 не надав працівнику поліції посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Стаття 122 КУпАПвизначає відповідальністьза перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху.

Диспозицією ч.2ст.122 КУпАПвизначено серед іншого порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Відповідно до п.п. 2, 5 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року №1395 (далі за текстом Інструкція №1395), постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбаченеч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Суд не бере до уваги пояснення позивача щодо того, що його безпідставно притягнули до адміністративної відповідальності, оскільки таке твердження позивача повністю спростовується відеозаписом, що міститься у матеріалах справи. При дослідженні вказаного відеозапису чітко видно, що позивач, виїзжаючи з місця парковки, не подав сигнал лівого світлового покажчика повороту перед початком руху. Також на вимогу поліцейського не пред`явив для перевірки посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, як це передбачено п.2.4 ПДР.

Судом встановлено, що працівником поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення були дотримані усі вимоги, передбаченіКУпАП, зокрема, щодо заслуховування пояснень правопорушника та роз`яснення його прав, надання можливості порушнику ознайомитись з матеріалами справи, заявляти клопотання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом таКонституцією України.

Суд погоджуютьсяз доводами відповідача, що позивач без достатніх правових підстав не виконав вимоги п.2.1а, 9.2.а Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим була винесена постанова про притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до переконання, що відповідач належними та допустимими доказами довів факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.2ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП, постанову було винесено з дотриманням норм КУпАП, а старший сержант поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_2 , як уповноважена особа Головного управління національної поліції в Полтавській області, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом, тому постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 15 лютого 2024 року серії ЕНА №1447926 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн є правомірною та не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 242, 246, 271, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

У разі оголошення вступної та резолютивноїчастини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Головне управління національної поліції в Полтавській області, ЄДРПОУ 40108630, адреса: 36014, м. Полтава, вулиця Матвійчука Юліана, 83.

Треті особи: Департамент патрульноїполіціїНаціональноїполіції України,ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048.

Старший сержант поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Тупало Микола Анатолійович, адреса: 36014, м. Полтава, вулиця Матвійчука Юліана, 83.

Суддя Д.Ю. Комарова

Повний текст рішення виготовлений 21.06.2024.