№ 119826699, 18.06.2024, Богунский районный суд города Житомира

Справа №295/6003/24

Категорія 304

3/295/2442/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Болейко А.П. розглянув матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 172-20 ч. 3 КУпАП,

встановив:

16.04.2024 близько 10 год 20 хв, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем призваного за мобілізацією в/ч НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , під час виконання службових обов`язків, перебував в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3ст. 172-20 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 18.06.2024 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки, яку згідно довідки про доставку ОСОБА_1 отримав 10.06.2024. Однак, незважаючи на викладене, у судове засідання не з`явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав.

Закон виходить з презумпції, що учасник справи повинен дізнатися про хід розгляду справи, тобто діє презумпція обізнаності. Цю ж презумпцію обізнаності слід застосувати і до випадків інформування учасника справи про дату судового розгляду альтернативними способами повідомлення. Тим більше, така презумпція застосовується під час вручення судової повістки. Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх в протоколі, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, що ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери і адреси, але не користується, чи не стежить за ними.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладається на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язані з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобі внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989).

Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022).

З метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажними і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв`язку з цим суд розглядає справу у її відсутність.

Крім того, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, участь особи за даною категорією справ не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП України, підтверджується матеріалами справи: протоколом про військове адміністративне правопорушення серії КИЖ №167 від 16.04.2024; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу №146 від 16.04.2024; рапортом від 16.04.2024; поясненнями від 16.04.2024.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-20 ч. 3 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-20 ч. 3 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцятьтисяч) грн.

Штраф стягнути на рахунок: Отримувач ГУК у Жит. обл/ТГ м. Житомир/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797, Код класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Звільнити ОСОБА_1 від сплатисудового збору.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом десяти діб з моменту її проголошення.

Суддя

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.