Решение № 119792132, 11.06.2024, Новомосковский городской суд Днепропетровской области

Справа № 183/1201/24

№ 2/183/1798/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2024 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д.О., за участю секретаря судового засідання Моісєєва К.А., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про:

- скасування арешту спадкового нерухомого майна, номер запису про обтяження: 36566773 (спеціальний розділ); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52314534; тип обтяження: арешт всього нерухомого майна, зареєстрований 21.05.2020 р.; підстави обтяження: постанова державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Дніпропетровська область Корсак Ірини Віталіївни, виконавче провадження № 17050522 з примусового виконання листа № 2-3357, виданого Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 04.09.2007 р.; опис предмета обтяження: все нерухоме майно ОСОБА_3 ;

- скасування арешту спадкового нерухомого майна реєстраційний номер обтяження № 10204724, тип обтяження: арешт всього нерухомого майна, зареєстрований 02.09.2010 р.; підстави обтяження: постанова державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Дніпропетровська область; опис предмета обтяження: все нерухоме майно ОСОБА_3 , без зазначення РНОКПП боржника,

В С Т А Н О В И В:

08 лютого 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати арешт спадкового нерухомого майна, номер запису про обтяження: 36566773 (спеціальний розділ).

Постановленою суддею ухвалою від 23 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку загального позовного провадження та відкрите провадження у справі, призначене підготовче засідання.

Постановленою судом ухвалою від 16 січня 2024 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

30 квітня 2024 року позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій збільшено позовні вимоги вимогою скасування арешту спадкового нерухомого майна реєстраційний номер обтяження № 10204724.

В обґрунтування позову позивач указав, що на виконанні у Новомосковському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Дніпропетровська область перебувало виконавче провадження ВП № 17050522 з примусового виконання листа № 2-3357, виданого Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 04 вересня 2007 року щодо стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до його повноліття. Постановою державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Дніпропетровська область Корсак Іриною Віталіївною накладено арешт майна боржника та оголошення заборону на його відчуження:у виконавчому провадженні ВП № 17050522 від 04 вересня 2007 року, що належить боржнику ОСОБА_3 , без зазначення РНОКПП боржника; у виконавчому провадженні від 02 вересня 2010 року, реєстраційний номер обтяження № 10204724, що належить боржнику ОСОБА_3 , без зазначення РНОКПП боржника. В подальшому виконавче провадження було завершено.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.

Позивач, як спадкоємець звернувся до держаного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Крутько Л. П. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак отримав усну відмову з посиланням на існування обтяження щодо спадкового майна після померлого батька ОСОБА_3 .

Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 звернулася до Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою щодо зняття арешту з майна померлого боржника ОСОБА_3 , оскільки вона була стягувачем по даному виконавчому провадженню, однак отримала роз`яснення щодо відсутності правових підстав для зняття арешту з майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та роз`ясненням щодо звернення до суду з позовом спадкоємця (позивача по справі). Саме це й стало підставою для звернення до суду.

Позивач у судове засідання не з`явився, представник позивача надала заяву про розгляд справи у свою відсутність та відсутність позивача /а.с.33/.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, надавши заяву про розгляд справи у свою відсутність /а.с.31/. Позов визнала у повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник третьої особи до суду не з`явився, поважних причин неявки не повідомив, заяв, клопотань про розгляд справи у відсутність представника, пояснень не надавав.

З огляду на визнання відповідачем позову, суд, з урахуванням положень ч. 4, 5 ст. 206 ЦПК України та подання заяви про визнання позову особисто відповідачем, відсутністю в перевірених судом матеріалах справи підстав для висновку про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вважає за необхідне, в порядку ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України ухвалити рішення за результатами підготовчого засідання.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, висновує таке.

З наданої суду копії свідоцтва про смерть від 05 вересня 2019 року серії НОМЕР_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.11/.

Також, з копії відповіді заступника начальника Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 05 жовтня 2023 року № 28.17-28/962029 вбачається, що за результатами АСВП установлено, що на виконанні у Новомосковському міськрайонному відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження ВП № 17050522 з примусового виконання листа № 2-3357, виданого Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 04 вересня 2007 року про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_2 , в подальшому вказане виконавче провадження було завершено 02 березня 2021 року в порядку п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Надати більш детальну інформацію не є можливим, оскільки вказані виконавчі провадження було завершено та передано до архіву відділу та в подальшому знищено, відповідно до вимог розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями. На підставі вищевикладеного повідомлено про відсутність правових підстав для зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_3 . Вказано, що в даному випадку зняття арешту можливе виключно на підставі рішення суду /а.с.12/.

З наданої представником позивача копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_3 за частковим співпадінням № 351468053 від 13 листопада 2023 року /а.с.13-19,50-53/ вбачається наявність записів про обтяження, з яких убачається, що постановою державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Дніпропетровська область Корсак Ірини Віталіївни накладено арешт майна боржника та оголошено заборони на його відчуження, арешт нерухомого майна:

- від 21 травня 2020 року у виконавчому провадженні № 17050522, що належить боржнику ОСОБА_3 , без зазначення РНОКПП боржника, на все нерухоме майно;

- від 02 вересня 2010 року у виконавчому провадженні, реєстраційний номер обтяження № 10204724, що належить боржнику ОСОБА_3 , без зазначення РНОКПП боржника, на все майно.

Відповідно до даних відкритої бази даних АСВП /https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors/ вбачається наявність завершеного виконавчого провадження № 17050522, відкритого 22 січня 2009 щодо боржника ОСОБА_3 , стягувачем у якому вказано ОСОБА_2 . Наявності інших виконавчих проваджень судом не встановлено.

Також, в Єдиному державному реєстрі судових рішень судом при перевірці за даними померлого не встановлено наявності інших судових рішень щодо фізичної особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Водночас наявні дані про справи № 3-2656/2010 та 360/490/22, правопорушником та позивачем у яких, відповідно, є особи з ідентичним до померлого іменем, однак з іншими анкетними даними та щодо яких не вбачається ухвалення рішення, яке підлягає примусовому виконанню з фізичної особи ОСОБА_3 .

Позивач указує, що майно ОСОБА_3 входить до складу спадщини, а наявність арешту на таке майно порушує його право, як спадкоємця першої черги за законом та власника майна, який позбавлений права прийняти спадщину.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Способом захисту цивільного права є припинення дії, яка порушує права відповідно до статті 16 ЦК України.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого виду судочинства (пункт 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 658/715/16-ц (провадження № 14-299цс18)).

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» регулює випадки, коли арешт з майна та коштів боржника знімається постановою державного виконавця чи постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Частиною четвертою цієї статті передбачено вичерпний перелік підстав для зняття арешту у виконавчому провадженні, що перебуває на виконанні, і знищення виконавчого документа, не є такою підставою.

Частиною п`ятої наведеної статті передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Законом України «Про виконавче провадження» не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа після знищення виконавчого документа.

В судовому засіданні наданими суду доказами встановлено, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1 , на утримання якого з померлого на користь відповідача стягувалися аліменти за судовим рішенням. Було відкрите виконавче провадження, стягувачем у якому була ОСОБА_2 . У вказаному виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт, який не знято при завершенні виконавчого провадження, на все майно ОСОБА_3 . ОСОБА_3 помер та спадкоємцем майна першої черги за законом є позивач, якому при відкритті спадкової справи стало відомо про наявність обтяження у вигляді арешту на все майно ОСОБА_3 . Станом на 05 жовтня 2023 року виконавче провадження знищено.

В матеріалах справи відсутні будь-які документально підтверджені відомості про те, що в період з 02 вересня 2010 року (дати винесення першої постанови державного виконавця про арешт майна) до дня розгляду цієї справи у суді органами державної виконавчої служби проводились виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа виконання листа № 2-3357.

На час розгляду справи виконавче провадження знищене та будь-які дії відносно спадкового майна відсутні.

Оскільки станом на день розгляду цієї справи у суді виконавчий лист виконання листа№ 2-3357 повторно не пред`явлений до виконання, за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень питання про заміну сторони виконавчого провадження чи про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не вирішувалось, особа, яка вважає себе стягувачем та повідомлена про розгляд цієї справи в суді, не ініціювала продовження виконавчих дій, і своїм визнанням позову відповідач не заперечувала щодо наявності заборгованості за виконавчим листом та відсутність у неї будь-яких майнових та/або немайнових претензій до померлого ОСОБА_3 , з урахуванням того, що вчинення будь-яких дій державним виконавцем за межами виконавчого провадження є неможливим, суд дійшов переконання, що збереження більше 13 років арешту, накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень, та майнових претензій з боку стягувача, та неможливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном боржника ОСОБА_3 .

Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 липня 2023 року у справі № 761/687/14 (провадження № 61-5887св23).

Крім того, суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України),а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У даній правовій ситуації відмова в задоволенні позовних вимог щодо зняття арешту, накладеного на майно ОСОБА_3 у виконавчому провадженні унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з майна, оскільки чинне законодавство не регулює питання зняття обтяжень з майна боржника у випадку знищення виконавчого провадження строк зберігання яких закінчився.

Викладені у цій постанові мотиви узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 01 листопада 2021 року у справі № 21/170-08, від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19).

Враховуючи правові підстави позову, а також те, що предметом позову є зняття арешту з майна боржника, який помер, накладеного в межах виконавчого провадження під час виконання судового рішення про стягнення аліментів, взявши до уваги те, що позов про зняття арешту з майна поданий спадкоємцем померлого його сином, який позбавлений можливості оформити право власності у порядку спадкування за законом, що вказує про порушення його прав та необхідність їх захисту, позов у цій справі підлягає задоволенню.

При вирішенні питання щодо стягнення судових витрат суд виходить з того, що в позовній заяві позивач просив покласти судові витрати на нього та того, що відповідачем у справі є мати позивача, в інтересах якої накладено арешт на нерухоме майно у виконавчому провадженні та яка позов визнала. Внаслідок чого, враховуючи принцип розумності, диспозитивності вважає за необхідне покласти судові витрати на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 158, 259, 263-265, 268, 272, 273, 282ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Зняти (скасувати) арешт з нерухомого майна, номер запису про обтяження: 36566773 (спеціальний розділ), зареєстрований 21.05.2020 на підставі постанови, серія та номер: 17050522, видавник Новомосковський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро); підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52314534 від 21.05.2020, ОСОБА_4 , Новомосковський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Дніпропетровська область; вид обтяження; арешт нерухомого майна; відомості про суб`єктів обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 , РНОКПП відсутній; Держава, Орган державної влади, обтяжувач: Новомосковський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ЄДРПОУ: 34893684; опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Зняти (скасувати) арешт з нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: № 10204724, зареєстрований 02.09.2010; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 02.09.2010, відділ Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції; об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно; власник: ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ; обтяжувач: відділ Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі складене та підписане 11 червня 2024 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , ID картка № НОМЕР_3 , орган що видав 1235; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

третя особа Новомосковський відділ державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); код в ЄДРПОУ 34893684; місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, буд. 7.

Суддя Д. О. Парфьонов