Постановление суда № 119755425, 11.06.2024, Франковский районный суд города Львова

465/2265/24

1-кс/465/1046/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

заявника ОСОБА_3 ,

судді ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові заяву прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №12023141370000777 від 05.09.2023 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.190, ч. 4 ст.190, ч. 1 ст.200, ч. 2 ст. 200, ч.1 ст.209, ч.1 ст.361, ч. 2. ст. 361 КК України,

встановив:

У провадженні судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.190, ч. 4 ст.190, ч. 1 ст. 200, ч.2 ст. 200, ч.1 ст.209, ч.1 ст.361, ч. 2. ст. 361 КК України.

Прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 звернувся до Франківського районного суду м.Львова із заявою про відвід судді Франківського районного суду м.Львова ОСОБА_4 від участі в розгляді кримінального провадження №12023141370000777 від 05.09.2023, справа №465/2265/24 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.190, ч. 4 ст.190, ч. 1 ст.200, ч. 2 ст. 200, ч.1 ст. 209, ч.1 ст.361, ч. 2. ст. 361 КК України.

Мотивує заяву тим, що суддею Франківського районного суду м.Львова ОСОБА_4 було допущено порушення ст.ст. 1, 3, 8, 10 Кодексу суддівської етики затвердженого рішенням ІХ чергового з`їзду суддів України від 22.02.2013 р.

А саме, в ході підготовчого судового засідання суддею ОСОБА_4 допущено нетактовні та не ввічливі висловлювання в сторону учасників процесу та прокурора.

Вказана поведінка продовжилась і під час судового розгляду, зокрема суддя ОСОБА_4 в ході судового розгляду допустив нетактовні висловлювання про юридичну особу, яка визнана потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, а саме Акціонерне товариство комерційного банку «Приватбанк», представники якої перебували у залі судового засідання. Окрім цього, в ході підготовчого судового засідання та судового розгляду, до визначення порядку дослідження доказів, розпочав дослідження письмових документів, з метою встановлення обставин кримінального правопорушення та фактично здійснював допит як обвинуваченого так і представників АТ КБ «Приватбанк».

Окрім цього, під час оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, головуючим суддею ОСОБА_4 постійно здійснювався тиск на прокурора, перешкоджання йому у зачитуванні такого, внаслідок чого порушив право обвинуваченого на захист.

Після чого, заявив прокурору, що він може не розраховувати на розгляд справи у спрощеному порядку на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, хоча фактично визначення порядку дослідження доказів не відбувалося та головуючим не оголошувалася, тим самим суддя ОСОБА_4 здійснював тиск напрокурора. Надалі здійснив фактичний допит обвинуваченого, постійно здійснюючи психологічний тиск на нього з метою введення його у стан невизначеності.

Надалі 15.05.2024 суддею ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 до 13.06.2024, тобто менше ніж на місяць, та зменшив розмір застави до 151 400 грн., що враховуючи тяжкість злочину, суму завданої шкоди у розмірі 445 634 грн., є невиправданим та свідчить із врахуванням вищевикладеного про упереджене ставлення головуючого до сторони обвинувачення та відповідно є порушенням принципу змагальності.

Після чого, 04.06.2024 суддею ОСОБА_4 в ході судового розгляду, незважаючи на свої ж раніше наведені аргументи стосовно складності кримінального провадження, постановив проводити судовий розгляд без участі захисника ОСОБА_5 , який не з`явився на судове засідання вперше, та висловив секретарю судового засідання, що «все пішло не за планом» та почав сміятися, що заявником сприйнялося як, безпідставне звинувачення прокурора у забезпеченні неявки захисника, що окрім іншого вищенаведеного, свідчить про упереджене ставлення головуючого до публічного обвинувача, не відповідає засадам об`єктивності та неупередженості судового розгляду.

Заявник вважає, що головуючим суддею ОСОБА_4 порушені засади рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, внаслідок чого у сторони обвинувачення викликають сумнів щодо неупередженості судді.

В судовому засіданні Прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 підтримав заяву про відвід судді ОСОБА_4 з підстав, викладених у заяві, просив задоволити заяву та відвести суддю ОСОБА_4 від розгляду даного кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_4 в судовому засіданні в задоволенні заяви просив відмовити, вказав що розглядає дане кримінальне провадження з дотриманням вимог кримінально - процесуального законодавства, засад рівності та змагальності сторін не порушував.

Дослідивши доводи, викладені в заяві про відвід, заслухавши заявника та суддю, в провадженні якого перебуває справа, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ст.ст. 75, 76 КПК України визначено підстави відводу судді.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.75 КК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч. 3 ст.80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Нормами ч. 5 ст.80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує усунення судді від участі в судовому провадженні.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності.

Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Судом встановлено, що в провадженні судді Франківського районного суду м.Львова ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.1 ст.200, ч.2 ст.200, ч.1 ст.209, ч.1 ст.361, ч.2. ст.361 КК України (судова справа №465/2265/24).

З заяви прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 вбачається, що головуючим у даному кримінаьному провадженні, суддею ОСОБА_4 допущено нетактовні та не ввічливі висловлювання в сторону учасників процесу та прокурора. Зокрема, нетактовні висловлювання про юридичну особу, яка визнана потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, здійснив фактичний допит обвинуваченого, постійно здійснюючи психологічний тиск на нього з метою введення його у стан невизначеності. Продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому менше чим на місяць та зменшив розмір застави.

На думку суду, вказані обставини не можуть свідчити про порушення засад рівності чи змагальності сторін, а внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання, не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Сама ж по собі незгода з діями судді у провадженні, чи постановленими ним процесуальних рішень, також не є підставою для відводу.

Судом встановлено, що зазначені Прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 підстави для відводу судді ОСОБА_4 зводяться до незгоди сторони обвинувачення з поведінкою судді у судовому засіданні та з процесуальними рішеннями судді, що, на думку суду, не є підставою для відводу судді від розгляду даного кримінального провадження.

Таким чином, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення заяви Прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_4 а відтак заява про його відвід не підялягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81 КПК України, суд, -

постановив :

У задоволенні заяви прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про відвід ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №12023141370000777 від 05.09.2023 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.1 ст.200, ч.2 ст.200, ч.1 ст.209, ч.1 ст.361, ч.2. ст.361 КК України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний тескс ухвали проголошено 17.06.2024 року о 10год.30 хв.

Суддя ОСОБА_1