Решение № 119682038, 10.06.2024, Кременецкий районный суд Тернопольской области

Справа №601/1308/24

Провадження № 2/601/436/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2024 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Клим Т.П.,

з участю секретаря судового засідання Коляди О.В.,

представника позивача адвоката Булави О.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просить стягнути з державного бюджету України на його користь 10000 у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Позов обґрунтований тим, що 13.11.2021 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення №057931, оскільки позивач нібито надавав послуги з перевезення пасажирів на автомобілі обладнаному як таксі без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання та без одержання ліцензії, чим порушив п.24 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Постановою Кременецького районного суду від 13 грудня 2021 року адміністративну справу відносно нього за ч.1 ст. 164 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

18 грудня 2021 року на позивача працівниками поліції знову складено протокол про адміністративне правопорушення №817305 в зв`язку з нібито наданням послуг з перевезення пасажирів на автомобілі обладнаному як таксі без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без одержання ліцензії, чим порушено п.24 ч.1 ст.7 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та вимоги частини 1 статті 164 КУпАП. Постановою Кременецького районного суду від 05 січня 2022 року постановлено адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 164 КУпАП провадженням закрито, за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Вищевказані постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності були винесені незаконно. Зокрема, факт безпідставного притягнення ОСОБА_1 до відповідальності призвів до грубого порушення його прав та змусив неодноразово та тривалий час доводити свою невинуватість, хвилюватися, витрачати безпідставно свій час на звернення за правовою допомогою.

В результаті позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягала в піднятті артеріального тиску, нервозності, витрачання великої кількості часу на підготовку до судових засідань, доїзду до відділу ДВС для ознайомлення з матеріалами справи, звернення за безоплатною допомогою збиранням довідок, що підтверджують право на отримання безоплатної правової допомоги.

Вважає, що в даному випадку наявні підстави для відшкодування моральної шкоди, оскільки справа про адміністративне правопорушення закрита у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в його діях. Дані факти свідчать про те, що позивача було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Представник позивача адвокат Булава О.П. просив задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просив відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві на позов.

Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 24.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання з повідомленням учасників справи.

29 квітня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження фактів вказаних у позовній заяві, як і доказів заподіяння фізичного чи психологічного впливу на позивача працівниками поліції, а також визначення розміру моральної шкоди.

23 травня 2024 року представник позивача подав відповідь на відзив, в якому, посилаючись на п. 3 постанови пленумуВерховного СудуУкраїни від31.03.1995р.№ 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди), постанову Верховного Суду України від 25.05.2016р. у справі № 6-440цс16, ч. 1 ст. 18, ч. 3 ст. 19 Закону України Про Національну поліцію та ст. 2 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, вказує, що він має право на стягнення моральної шкоди, оскільки з нього було незаконно стягнуто адміністративний штраф. Притягнення його до адміністративної відповідальності, яке в подальшому скасовано в судовому порядку, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд приходить до такого висновку.

Відповідно дост.19 Конституціїоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно зіст.56 Конституції Україникожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми права відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Статтею 23 ЦК Українивизначено право особи на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.

Відповідно до ч.2 цієї статті моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно зіст.1173 ЦК Українишкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

За змістомст.1174 ЦК Українишкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Судом встановлено, що постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2021 року адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 05 січня 2022 року постановлено адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 164 КУпАП провадженням закрити, за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 21 жовтня 2020 року в справі № 312/262/18 / провадження № 61-14401св19/, яка, з точки зору ч.4ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, при застосуванні ст.1173,1174 ЦК України суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі.

За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності, а провадження в справі було закрито на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП, тобто за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення та повернуто матеріали адміністративної справи до Поліського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки для належного оформлення.

При цьому, сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідача заподіяли позивачу моральної шкоди (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі №312/262/18).

Таким чином, права позивача були захищені шляхом закриття відносно нього справи про адміністративне правопорушення.

Суд також вважає, що сам факт закриття судом справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч.1ст. 164 КУпАПта повернення для належного оформлення, не є безумовним доказом неправомірності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності спеціаліста відділу державного контролю та нагляду на вантажному транспорті Управління Укртрансбезпеки у розумінні вимог ст.1173,1174 ЦК України, а тому не тягне обов`язкового наслідку цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що його діями, як посадової особи, йому була заподіяна моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню відповідачем.

Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 307/3754/21 від 27 липня 2022 року сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року, прийнятій за наслідками розгляду справи №712/7385/17 про визнання протиправними дій щодо незаконного складення протоколу про адміністративне правопорушення, вказала на те, що оскільки дії відповідачів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для особи та не порушують його права, то вони окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються.

Таким чином, дії спеціаліста відділу державного контролю та нагляду на вантажному транспорті Управління Укртрансбезпеки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення є процесуальними діями, а не рішенням суб`єкта владних повноважень, достатніми для відшкодування моральної шкоди.

Крім того, суд враховує, що за змістом постанов Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2021 року та 05 січня 2022 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст. 164 КУпАПбуло закрито в зв`язку з відсутністю доказів вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

При вирішенні спору, суд враховує саме позиції Верховного Суду в справах №307/3754/21 від 27 липня 2022 року та № 712/7385/17 від 13 березня 2019 року щодо того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень і навіть не підлягає оскарженню в суді окремо від постанови суду.

З урахуванням цього, підстави для висновку про те, що незаконне складання адмінпротоколів є притягненням до адмінвідповідальності, а отже і підставою для стягнення моральної шкоди, відсутні.

Суд при цьому також вважає, що сам по собі факт складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача не може свідчити про його незаконне складання, тим більше не є притягненням до адміністративної відповідальності, як це зазначено в вище приведеній постанові Верховного Суду в справі № 640/16169 від 05 лютого 2020 року.

Звертаючись до суду, позивач також обґрунтовує завдання йому моральної шкоди, посилаючись наЗакон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Даною нормою закону врегульовані підстави для відшкодування шкоди з різних підстав, у тому числі окремо внаслідок незаконних дій органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

З урахуванням цього, суд вважає, що посилання представника позивача наЗакон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»є безпідставними.

За наведених обставин суд вважає, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 являються безпідставними і не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.2,4,10,12-13,76-82,89,141,259,263-265,272,273 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональної поліціїв Тернопільськійобласті про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повний текст рішення підписано 12 червня 2024 року.

Головуючий: