Постановление суда № 119665144, 03.06.2024, Франковский районный суд города Львова

466/7139/23

1-в/465/280/24

У Х В А Л А

судового засідання

03.06.2024 року суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника органу пробації ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Львові поданняфахівця Франківськогорайонного відділуфілії Державноїустанови «Центрпробації» уЛьвівській області ОСОБА_4 про застосування ОСОБА_5 покарання занаявністю кількохвироків

в с т а н о в и в :

Фахівць Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 звернулася в суд з поданням, яке погоджено начальником про застосування ОСОБА_5 покарання за наявністю кількох вироків .

В обґрунтування подання покликається на те, що ОСОБА_5 засуджений 07.12.2023 року Галицьким районним судом м. Львова за ч.4 ст.185КК України до 5 років позбавлення волі. На підставіст. 75 КК Українибув звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки та покладенням на нього обов`язків, передбаченихст. 76 КК України. Крім того, 16.01.2024 року вказана особа була засуджена вироком Шевченківським районним судом м. Львова за ч.4 ст.185КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75КК України останній був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік та покладенням на нього обов`язків, передбаченихст. 76 КК України. А відтак, орган пробації просить розглянути подання та застосувати покарання за наявністю кількох вироків в порядкуст.70 КК України.

У судовому засіданні представника органу пробації ОСОБА_4 подання підтримала та просила його задовольнити.

Засуджений у судовому засідання подання підтримав та просила його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення подання заперечив, та просив відмовити у задоволенні такого.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом установлено, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 07.12.2023 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.185 КК України, та призначити йомупокарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75КК України ОСОБА_5 звільнено від відбуття призначеного покарання із випробуванням та визначити2 (два) роки іспитового строку.

Згідно ст.76КК України покладено на засудженого ОСОБА_5 обов`язкиперіодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Крім того, вироком Галицького районного суду м. Львова від 16.01.2024 року ОСОБА_5 визнановинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4ст.185КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставіст. 75 КК України, ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно дост. 76 КК України, зобов`язано ОСОБА_5 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Обидва вироки не оскаржувались та набрали законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст.539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

Згідно ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має вирішувати питання, зокрема, про застосування покарання за наявності кількох вироків.

У відповідності до п. 11, п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема: про застосування покарання за наявності кількох вироків; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Відповідно до питання про застосування покарання за наявності кількох вироків постає перед судом під час їх виконання, зокрема, у випадку, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що ухвалив останній за часом вирок, і тому не призначив покарання за сукупністю вироків.

Згідно з п.25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання за кількома вироками, повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім повністю або частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст.71 КК України. При складанні покарань у порядку, передбаченому зазначеною статтею, загальний його розмір не може бути більшим за максимальну межу, встановлену для цього виду покарання в Загальній частині КК. Якщо за знову вчинений злочин призначено передбачене законом максимальне покарання, не відбута частина покарання за попереднім вироком підлягає поглиненню. Коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст.70, так і ст.71 КК України: спочатку - за правилами ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч.4 ст.70 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків. За наявності щодо засудженого вироку, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, суд за місцем виконання цього вироку зобов`язаний визначити порядок застосування покарання за всіма вироками відповідно до ст.71 КК України.

Також, суд звертає увагу на роз`яснення, викладені в п.п. 10, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних із виконанням вироків», з яких вбачається, що питання, пов`язані з виконанням вироку за наявності інших вироків, розглядається судом у порядку, передбаченому ст.ст.537,539 КПК України, у випадках: а) коли щодо засудженого є вирок, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, і тому суд не призначив покарання за сукупністю вироків; б) коли під час виконання покарання, призначеного за сукупністю вироків, перший з яких скасований касаційною інстанцією, внаслідок чого необхідно виключати призначену відповідно до нього міру покарання.

Не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст. 539 КПК України, питання, які порушують суть вироку і погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків у частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.

Зокрема, відповідно до вищезазначеної постанови, не можна уточнювати призначене покарання (як основне так і додаткове) щодо його виду та строку й призначити покарання за кожний злочин окремо, якщо суд призначив покарання тільки за сукупністю злочинів, або призначити покарання за сукупністю злочинів, якщо його було призначено за кожний злочин окремо, призначити покарання за сукупністю вироків, коли при винесенні останнього за часом вироку суду було відомо про наявність інших невиконаних вироків, але питання про призначення покарання згідно зі ст. 43 КК України 1960 р. (на сьогодні ст. 71 КК України) не було вирішено.

Крім того, у порядку, передбаченому розділом VІІІ КПК України, суд може вирішувати на стадії виконання вироків, лише ті питання, які не стосуються суті вироку, і не тягнуть погіршення становища засудженого. Не підлягають розгляду в такому порядку питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.

Суд не вбачає перешкод для самостійного виконання двох вищезазначених вироків суду відносно засудженого ОСОБА_5 ..

Разом з тим, суд в цьому випадку не має процесуальних повноважень в порядку, передбаченому п. 11 ч. 1 ст. 539 КПК України, вирішувати питання, які зачіпають суть вироку, змінюють його.

Крім цього, призначивши на підставі ухвали суду покарання ОСОБА_5 за правилами ст. 70 чи ст. 71 КК України, суд фактично змінить суть призначеного йому покарання за вироком суду, що на переконання суду є неприпустимим і може вирішуватись лише вироком, а не ухвалою.

Слід також зазначити, що клопотання не містить конкретної вимоги, яким саме чином слід вирішити питання про застосування покарання за наявності кількох вироків і які труднощі виникають при виконанні вказаних вироків.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги те, що вирішення зазначеного подання порушує суть вироків та недопустимості погіршення статусу і становища засудженого, суд приходить до висновку, що задоволенні подання слід відмовити.

Натомість слід зауважити, що у даному випадку при наявності двох ідентичних покарань, зазначених у вироках судів, кожен вирок слід виконувати окремо.

Керуючись ст. ст. 107, 372, 376, 537, 539 КПК України, ч.4 ст. 70 КПК України -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні подання фахівця Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 про застосування ОСОБА_5 покарання за наявністю кількох вироків - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 07 червня 2024 року о 13:00 годині.

Суддя ОСОБА_1