Постановление суда № 119597917, 06.06.2024, Тячевский районный суд Закарпатской области

Справа № 307/4991/22

Провадження №1-кп/307/335/22

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

06 червня 2024 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі колегії:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретар судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

представника потерпілої ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 липня 2022 року за №12022070000000204про обвинувачення ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 липня 2022 року за № 12022070000000204про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.

Згідно ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 травня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 липня 2024 року без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначила, що відповідно до ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 травня 2024 року строк тримання ОСОБА_7 під вартою закінчується 18 липня 2024 року. При цьому наступне судове засідання згідно узгодженого учасникам кримінального провадження графіку призначено на 23 липня 2024 року. Однак, наявні ризики передбачені п.п.1,3,5ч.1ст.177КПК України, у зв`язку з якими до ОСОБА_7 застосований запобіжний захід не зменшилися та продовжують мати місце і виправдовують його подальше тримання під вартою у зв`язку з чим є необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу.

Зокрема, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, пов`язаний з умисним протиправним заподіянням смерті малолітньої дитини та за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі. З огляду на вагомість доказів про вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, а також беручи до уваги, що він офіційно не працевлаштований, у нього відсутнє постійне місце роботи, у власності об`єктів нерухомого майна немає, періодично виїжджав закордон для роботи, стабільний дохід у нього відсутній, після вчинення злочину залишив місце події та до моменту його затримання переховувався у лісовому масиві неподалік будинку у АДРЕСА_1 , у якому він тимчасово проживав, місце його проживання зареєстровано у населеному пункті на території Закарпатської області, що межує з трьома країнами Європейського Союзу - останній, усвідомлюючи неминучість покарання, може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, ризик передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_7 на потерпілу ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 пов`язаний з тим, що вони будучи допитані дали показання, що свідчать про причетність до вбивства ОСОБА_7 .

Окрім цього, перебуваючи на волі, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов`язаного із позбавленням життя малолітнього сина та вказаний злочин скоїв на ґрунті погіршення стосунків з дружиною, яка є потерпілою у кримінальному провадженні. Крім того, беручи до уваги, що між обвинуваченим та потерпілою протягом тривалого періоду часу відбулися суперечки, сварки, наявні обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 може завдати шкоди життю та здоров`ю своїй дружині ОСОБА_9 , та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України. У зв`язкуз викладеним,вважає,що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не зможе запобігти настанню вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Представник потерпілої ОСОБА_9 -адвокат ОСОБА_6 підтримав клопотанняпрокурора пропродовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 .

Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні просив в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відмовити. Мотивуючи тим, що ризик впливу на потерпілу відсутній так, як остання була допитана в судовому засіданні. Крім того, як було встановлено в судовому засіданні свідки знаходяться за кордоном, а тому ризик впливу на них теж відсутній. У зв`язку з наведеним просить змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.

Вислухавши думку учасників судового провадження, з`ясувавши обставини заявленого клопотання, колегія суддів приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 1 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 липня 2022 року до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, без визначення розміру застави, який неодноразово продовжувався ухвалами слідчого судді та колегії суддів.

Востаннє вказаний запобіжний захід відносно ОСОБА_7 згідно ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 20травня 2024 року продовжено до 18 липня 2024 року.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютавосьмоюстатті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184цього Кодексу,повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 не має постійного місця роботи чи джерела доходів. Суд не володіє жодними належними доказами на підтвердження міцності його соціальних зв`язків. Лікарських протипоказань проти утримання обвинуваченого під вартою суду не надано.

Натомість, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного позбавлення волі, що в свою чергу саме по собі може спричинити бажання обвинуваченого ухилитися від суду.

У межах зазначеного кримінального провадження усі свідки ще не допитані. Таким чином, перебуваючи на волі, обвинувачений може ухилитися від суду, матиме змогу вплинути на свідків.

Також судом враховується міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченому у разі доведення його винуватості, а усвідомлення обвинуваченим цієї обставини, переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про обвинуваченого, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки не відпали ризики, які були встановлені під час обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відтак, клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ,а взадоволенні клопотаннязахисника прозміну обвинуваченомузапобіжного заходу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 331, 371, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомдо 24 год. 00 хв. 04 серпня 2024 року, без визначення розміру застави.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3