Решение № 115071352, 21.11.2023, Киевский окружной административный суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2023 року № 320/4632/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Панда» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Панда» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.02.2023 № 00025280703 (форми «В4») та від 10.02.2023 №00025300703 (форми «Р»).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки позивача є безпідставними, оскільки господарські відносини позивача з контрагентами та здійснювані господарські операції були реальними та підтверджені первинними документами, а також належним чином відображені у податковому, і бухгалтерському обліку та звітності, отже, спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Представником відповідача подано письмовий відзив на позов, в якому зазначено, що спірні рішення прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством, за результатами перевірки позивача, якою виявлені порушення вимог Податкового кодексу України, а також встановлено здійснення позивачем нереальних господарській операцій з контрагентами, отже спірні рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

За клопотанням представників сторін суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 20.01.2023 №1107/10-36-07-03-14/31189253 (далі - акт).

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 44.1., 44.3. статті 44, підпункту «а» пункту 198.1 та абзаців першого і другого пункту 198.3. пункту 198.5., пункту 198.6. статті 198, пункту 200.1., пункту 200.2., пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України, оскільки ним занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 9378742 грн. та завищено від`ємне значення у розмірі 16730171 грн.

Висновки акту сформовані на підставі таких обставин, встановлених під час перевірки позивача.

Позивач за жовтень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість задекларував наступні показники: р.1.1. Операції на митній території України, що оподатковуються основною ставкою 32131508 грн.; р.9 Усього податкових зобов`язань - 32131508 грн; р.10.1. Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основою ставкою 23656987 грн; 10.2. Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за ставкою 7 % - 193701 грн; р. 10.3. Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за ставкою 14 % - 20486052 грн; р. 14 коригування податкового кредиту; р. 16 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду 4581200 грн; р. 17 Усього податкового кредиту 48861679 грн; р. 19 Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду 16730171 грн; р. 21 Сума від`ємного значення, що зараховуєтеся до складу податкового кредиту наступного звітного періоду - 16730171 грн.

Основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ є: придбання кукурудзи, природного газу, буряку цукрового, коксу.

Згідно з додатком 2 до декларації за жовтень 2022 року, сума від`ємного значення з ПДВ попередніх звітних періодів сформовано у липні та жовтні 2022 року.

В охопленому перевіркою звітному періоді позивач оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у декларації від`ємного значення з ПДВ.

Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації (рядок 9 (колонка Б Декларації) встановлено її заниження на 4378016,64 грн, внаслідок декларування фінансово-господарської операції з ТОВ «ПОЛІДОР», ТОВ «АГРОСПЕЦТРЕЙДИН», ТОВ «СІЛЕНОПТ», ТОВ «ВІЛТОР», ТОВ «КРІСТАЛ-АГРО ТД», ТОВ «МАЕСТРО АЛВІ», ТОВ «КЛЕВЕР МАРКЕТ».

До перевірки по зазначеним контрагентам позивачем надані первинні бухгалтерські документи щодо реалізації вищезазначених товарів: договір, рахунки-фактури, платіжні доручення, інструкції на відвантаження товару, видаткові накладні, сертифікати відповідності, перепустки на вивіз вантажу.

За даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) позивач зареєстрував на адресу ТОВ «ПОЛІДОР» (44493987) податкові накладні на загальну суму 87895,04 грн.

Відповідно до податкової інформації по ТОВ «ПОЛІДОР» встановлено: чисельність працюючих осіб 1; стан платника 0; звіт податкового розрахунку 1 ДФ не подано; відсутні здійснення та декларування імпортних/експортних операцій; товариство віднесено до ризикових за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку (рішення від 29.06.2022 №50055); у товариства наявні два офіси і склад; відсутні управлінський, технічний та інший персонал, без відповідного придбання послуг по залученню персоналу за договорами цивільно-правового характеру, послуг аутсорсингу та аутстафінгу тощо. Отже встановлено неправомірне визначення позивачем контрагента-покупця у відповідному регістрі бухгалтерського обліку по Дебету рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

За даними ЄРПН позивачем зареєстровані податкові накладні на адресу ТОВ «АГРОСПЕЦТРЕЙДИН» (38529973) на суму 59379,61 грн.

Відповідно до податкової інформації по ТОВ «АГРОСПЕЦТРЕЙДИН» встановлено: чисельність працюючих осіб 3; стан платника 0; директор товариство одночасно виконує обов`язки керівника/бухгалтера/засновника на 4 окремих суб`єктах господарювання, які зареєстровані в Одеській, Дніпропетровській областях та м. Києві, що у свою чергу унеможливлює одночасне здійснення фінансово-господарських операцій, контроль, управління, декларування та інші заходи для ведення господарської діяльності на підприємствах; товариство віднесено до ризикових за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку (рішення від 15.07.2022 № 27775); у товариства наявні офіс, склад та автомобіль; на підприємстві незначна кількість працівників, відсутні управлінський, технічний та інший персонал, без відповідного придбання послуг по залученню персоналу за договорами цивільно-правового характеру, послуг аутсорсингу та аутстафінгу тощо. Отже встановлено неправомірне визначення позивачем контрагента-покупця у відповідному регістрі бухгалтерського обліку по Дебету рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

За даними ЄРПН позивач зареєстрував на адресу ТОВ «СІЛЕНОПТ» (43744274) податкові накладні на суму 61296,27 грн.

Відповідно до податкової інформації по ТОВ «СІЛЕНОПТ» встановлено: чисельність працюючих осіб 3; стан платника 0; товариство віднесено до ризикових за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку (рішення від 13.07.2022 №21523); у товариства наявні три офіси, 3 складські приміщення та 2 автомобіля; у товариства незначна кількість працівників, відсутні управлінський, технічний та інший персонал, без відповідного придбання послуг по залученню персоналу за договорами цивільно-правового характеру, послуг аутсорсингу та аутстафінгу тощо. Отже встановлено неправомірне визначення позивачем контрагента-покупця у відповідному регістрі бухгалтерського обліку по Дебету рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

За даними ЄРПН позивач зареєстрував на адресу ТОВ «ВІЛТОР» (44144578) податкові накладні на суму 26098,76 грн.

Відповідно до податкової інформації по ТОВ «ВІЛТОР» встановлено: чисельність працюючих осіб 4; стан платника 0; звітність 1 ДФ відсутня; товариство віднесено до ризикових за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку (рішення від 08.08.2022 №153741); у товариства наявні склад та 2 автофургони гараж; у товариства незначна кількість працівників, відсутні управлінський, технічний та інший персонал, без відповідного придбання послуг по залученню персоналу за договорами цивільно-правового характеру, послуг аутсорсингу та аутстафінгу тощо. Отже встановлено неправомірне визначення позивачем контрагента-покупця у відповідному регістрі бухгалтерського обліку по Дебету рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

За даними ЄРПН позивач зареєстрував на адресу ТОВ «КРІСТАЛ-АГРО ТД» (44680243) податкові накладні на суму 22682,09 грн.

Відповідно до податкової інформації по ТОВ «КРІСТАЛ-АГРО ТД» встановлено: чисельність працюючих осіб 3; стан платника 0; звітність 1 ДФ відсутня; товариство віднесено до ризикових за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку (рішення від 01.11.2022 №38139); у товариства наявні офіс, склад та автомобіль; у товариства незначна кількість працівників, відсутні управлінський, технічний та інший персонал, без відповідного придбання послуг по залученню персоналу за договорами цивільно-правового характеру, послуг аутсорсингу та аутстафінгу тощо. Товариство згідно з відомостями інформаційно-аналітичних систем ДПС України, суб`єкт господарювання приймає участь у ймовірних схемах формування, використання та розповсюдження ризикового податкового кредиту.

За даними ЄРПН позивач зареєстрував на адресу ТОВ «МАЕСТРО АЛВІ» (43643090) податкові накладні на суму 22682,09 грн.

Відповідно до податкової інформації по ТОВ «МАЕСТРО АЛВІ» встановлено: чисельність працюючих осіб 5; стан платника 0; товариство віднесено до ризикових за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку (рішення від 01.11.2022 №38139); у товариства наявні 4 офіси, 2 склади, морозильна камера, переробний склад; у товариства незначна кількість працівників, відсутні управлінський, технічний та інший персонал, без відповідного придбання послуг по залученню персоналу за договорами цивільно-правового характеру, послуг аутсорсингу та аутстафінгу тощо. Отже встановлено неправомірне визначення позивачем контрагента-покупця у відповідному регістрі бухгалтерського обліку по Дебету рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

За даними ЄРПН позивач зареєстрував на адресу ТОВ «КЛЕВЕР МАРКЕТ» (43612538) податкові накладні на суму 20015,43 грн.

Відповідно до податкової інформації по ТОВ «КЛЕВЕР МАРКЕТ» встановлено: чисельність працюючих осіб 2; стан платника 0; директор товариство одночасно виконує обов`язки керівника/бухгалтера/засновника на 3 окремих суб`єктах господарювання, які зареєстровані в Закарпатській області та м. Києві, що у свою чергу унеможливлює одночасне здійснення фінансово-господарських операцій, контроль, управління, декларування та інші заходи для ведення господарської діяльності на підприємствах; товариство віднесено до ризикових за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку (рішення від 06.07.2022 № 179774); у товариства наявні офіс, склад та автомобіль; на підприємстві незначна кількість працівників, відсутні управлінський, технічний та інший персонал, без відповідного придбання послуг по залученню персоналу за договорами цивільно-правового характеру, послуг аутсорсингу та аутстафінгу тощо. Встановлено відсутність у ТОВ «КЛЕВЕР МАРКЕТ» об`єктивно необхідних для вчинення господарських операцій виробничих потужностей, офісних приміщень, унеможливлюють вчинення товариством тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, також відсутня інформація в друкованих виданнях та всесвітній мережі інформації щодо офіційного сайту, заходів/контактів зв`язку тощо, відсутнє придбання товарів та послуг для здійснення господарської діяльності. Отже встановлено неправомірне визначення позивачем контрагента-покупця у відповідному регістрі бухгалтерського обліку по Дебету рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника р. 19 Декларації суми податкового кредиту (р.17 колонки Б) встановлено її завищення на суму 21730896 грн., оскільки було завищено на 21730896 грн. показник у рядку 10.2. колонки Б Декларації за жовтень 2022 року, внаслідок декларування нереальної фінансово-господарської операції з ТОВ «ТОТЛЕНД» (38743855), ТОВ «ВУГІЛЛЯІНВЕСТ ЗАХІД» (40919652), ТОВ «АГРОБРІКС» (33359355).

До перевірки надано договір поставки від 10.10.2022 № 1010к, укладений між позивачем та ТОВ «ТОТЛЕНД», за умовами якого контрагент зобов`язувався передати позивачу товар (кукурудзу 3-го класу українського врожаю, 2021 року), а останній прийняти і оплатити товар. При передачі товару продавець зобов`язаний передати покупцю оригінал договору та належним чином засвідчені копії таких документів: рахунку фактури на передачу партії товару, видаткову накладну на товар, акт прийому-передачі права власності на товар, товарно-транспортну накладну. Згідно з умовами договору постачальник повинен здійснити поставку товару в місце призначення (Одеса-Порт, термінал ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешл» у період з 10.10.2022 до 31.10.2022. До перевірки надано акт приймання-передачі товару, складений у місті Києві 10.10.2022. Згідно з реєстром, який міститься у вказаному акті, товар був доставлений до місця поставки у період з 04.09.2022 по 10.10.2022 включно, автомобільним та залізничним транспортом.

В межах вказаних договірних правовідносин позивачем виписано на адресу ТОВ «ТОТЛЕНД» видаткову та податкову накладні на суму 20468051,52 грн. (у тому числі ПДВ 166668419,52 грн). До перевірки не надано товарно-транспортної накладної.

Відповідно до податкової інформації по ТОВ «ТОТЛЕНД» товариство придбавало транспортні послуги для транспортування товару в період з 01.09.2022 по 31.10.2022.

З наданих до перевірки пояснень вбачається, що затвердженої процедури перевірки постачальників у позивача немає, перевага надається постачальнику виходячи з співвідношення ціни, якості, строків виконання, репутації тощо.

Придбаний у ТОВ «ТОТЛЕНД» товар позивач реалізував на адресу «BG TRADE SA» (Швейцарія). При цьому позивач придбавав кукурудзу за ціною 9428 грн. за тону, а реалізовував за ціною 8301 грн. При здійсненні господарської операції платник податків обов`язково прагне економічного ефекту. Проте враховуючи той факт, що реалізація товару відбулась за ціною нижче ціни придбання, об`єктивні економічні причини для здійснення експортної операції відсутні. Тобто здійснена фінансово-господарська операція з ТОВ «ТОТЛЕНД» вчинена поза межами господарської діяльності позивача та спрямована лише на формування платником податкового кредиту, оскільки товар придбавається зі ставкою 14 %, а в подальшому реалізується (експортується) з нульовою ставкою.

Відповідно до податкової інформації по ТОВ «ВУГІЛЛЯІНВЕСТ ЗАХІД» (40919652), товариство віднесено до ризикових за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку (рішення від 17.06.2022 № 212741), в якому зазначено, що підприємство формує податковий кредит по ризиковим контрагентам-постачальникам. Перевіркою встановлено зо реєстрацію податкових накладних зупинено. У товариства наявний офіс, проте у ЄРПН відсутнє придбання комунальних послуг, канцелярії тощо, що може підтвердити ведення господарської діяльності. За адресою реєстрації офісу товариства одночасно зареєстровано понад 15 суб`єктів господарювання, які не є платниками ПДВ та перебувають у категорії «сплячі». За 2022 рік фінансова звітність не подавалась. Тож перевіркою встановлено, що у ТОВ «ВУГІЛЛЯІНВЕСТ ЗАХІД» відсутні об`єктивно необхідні для вчинення господарських операцій основних фондів, виробничих потужностей, транспортних засобів, земельних ділянок, матеріально-технічної та технологічної можливості щодо перевезення (навантаження, розвантаження), тимчасового зберігання відповідних обсягів товарів (його фізичного руху) в обмежені проміжки часу та з урахуванням віддаленості контрагентів постачальників від контрагентів покупців, унеможливлюють вчинення ТОВ «ВУГІЛЛЯІНВЕСТ ЗАХІД» тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій.

Отже перевіркою встановлено неможливість придбання позивачем у ТОВ «ВУГІЛЛЯІНВЕСТ ЗАХІД» відповідної кількості ідентифікованого товару, що доводить нереальність одержання (купівлі) позивачем товару у ТОВ «ВУГІЛЛЯІНВЕСТ ЗАХІД». Фактично останнім здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з позивачем при одержанні (купівлі) товарів, складено первинні документи та відображено їх в бухгалтерському та податковому обліку всупереч нормами частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Тобто відсутній факт формування відповідного активу.

Відповідно до податкової інформації по ТОВ «АГРОБРІКС» (33359355), товариство віднесено до ризикових за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку (рішення від 30.11.2022 № 82168), в якому зазначено, що наявна податкова інформація, яка визначає ризиковість здійснення господарських операцій, а саме відсутність будь-якої інформації про наявність виробничих приміщень та складських приміщень необхідних для ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Перевіркою встановлено, що у ТОВ «АГРОБРІКС» відсутні об`єктивно необхідні для вчинення господарських операцій основних фондів, виробничих потужностей, транспортних засобів, земельних ділянок, матеріально-технічної та технологічної можливості щодо перевезення (навантаження, розвантаження), тимчасового зберігання відповідних обсягів товарів (його фізичного руху) в обмежені проміжки часу та з урахуванням віддаленості контрагентів постачальників від контрагентів покупців, унеможливлюють вчинення ТОВ «АГРОБРІКС» тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій.

Згідно з даними ЄРПН встановлено, що ТОВ «АГРОБРІКС» не купувало товари, який був реалізований позивачу. Отже перевіркою встановлено неможливість придбання позивачем у ТОВ «АГРОБРІКС» відповідної кількості ідентифікованого товару, що доводить нереальність одержання (купівлі) позивачем товару у ТОВ «АГРОБРІКС». Фактично останнім здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з позивачем при одержанні (купівлі) товарів, складено первинні документи та відображено їх в бухгалтерському та податковому обліку всупереч нормами частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Тобто відсутній факт формування відповідного активу.

Таким чином позивачем сформовано податковий кредит по нереальним господарським операціям. Позивач при виборі контрагентів не проаналізував контрагентів на предмет наявності у них майнових (вартісних) активів, наявності працівників, наявності складів для збереження товарів, наявності основних засобів для здійснення господарської діяльності, відсутності інших ознак ризиковості платника. Тобто позивач діяв без належної обачності.

На підставі акта відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

-від 10.02.2023 № 00025280703, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2022 року на суму 16730171 грн.;

-від 10.02.2023 № 00025300703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 992811 грн.

Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Для вирішення спірних правовідносин судом застосовано, окрім іншого, норми Конституції України та Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс), у відповідних редакціях, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Кодекс визначає, що податкове законодавство ґрунтується, зокрема на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Кодексу).

Згідно з пунктом 16.1. статті 16 Кодексу, платник податків зобов`язаний, окрім іншого: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2.); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4.); подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.5.).

Відповідно до пунктів 44.1., 44.3. статті 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Таким чином, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У свою чергу, відповідно до статей 19, 20 Кодексу, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, окрім іншого: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Контролюючі органи мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4. пункту 20.1.); визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (підпункт 20.1.18. пункту 20.1.); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.19. пункту 20.1. статті 20 Кодексу).

Відповідно до підпунктів 14.1.36., 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1. статті 185 Кодексу, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

За приписами пункту 187.1. статті 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 198.1. статті 198 Кодексу, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2. статті 198 Кодексу).

Пунктом 198.3. статті 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6. статті 198 Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 200.1.-200.4. статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пунктів 201.1., 201.10., 201.11. статті 201 Кодексу, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредит

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу сум податку встановлює Кабінет Міністрів України;

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу;

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, наведені норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та від`ємне значення податку на додану вартість у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних первинних документів, у тому числі, розрахункових, платіжних та інших документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За змістом статей 1, 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та від`ємного значення з податку на додану вартість, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, за умови подання платником податків належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду та підтвердження суми ПДВ податковими накладними, зареєстрованими відповідно до вимог статті 201 Кодексу, задекларовані платником податків дані податкового обліку вважаються підтвердженими (правомірними), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Наведене узгоджується як з нормою абзацу першого пункту 56.4 статті 56 Кодексу, відповідно до якої обов`язок доведення, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених Кодексом або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладено саме на контролюючий орган, так і з нормою підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК щодо презумпції правомірності рішень платника податків, які в сукупності закріплюють презумпцію добросовісності податкової поведінки платника податків.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував свої дані податкового обліку, не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень як протиправних, прийнятих контролюючим органом з підстав формування платником податків даних свого податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.

Тобто, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.

Визначальним щодо податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є сукупність обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Отже висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі №908/1719/21(908/2090/21).

При цьому, за приписами частин п`ятої, шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таки чином, при розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм.

У взаємозв`язку з вищенаведеними обставинами та нормами Кодексу, здійснивши юридичний аналіз зібраних у справі доказів суд встановив, що у перевіряємий період позивач мав договірні взаємовідносини з ТОВ «ПОЛІДОР», ТОВ «АГРОСПЕЦТРЕЙДИН», ТОВ «СІЛЕНОПТ», ТОВ «ВІЛТОР», ТОВ «КРІСТАЛ-АГРО ТД», ТОВ «МАЕСТРО АЛВІ», ТОВ «КЛЕВЕР МАРКЕТ», ТОВ «ТОТЛЕНД», ТОВ «ВУГІЛЛЯІНВЕСТ ЗАХІД», ТОВ «АГРОБРІКС».

Так, між позивачем (продавець) та ТОВ «КРІСТАЛ-АГРО ТД» (покупець) укладено договір № 04/08-3 від 04.08.2022, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця цукор білий, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Транспортні витрати здійснюються за рахунок покупця. Ціна товару, кількість та загальна вартість визначається рахунками-фактурами та видатковими накладними. Продавець зобов`язується відвантажити товар за узгодженою з продавцем адресою (том 1, а.с. 101).

В межах взаємовідносин за вказаним договором сторонами складені такі первинні документи: рахунок-фактура, видаткова накладну та податкова накладну (зареєстровану в ЄРПН); інструкція на відвантаження товару; перепустка на вивіз товару; справка-сводка до журналу-ордеру № 11; відомість по товарно-матеріальних рахунках; оплата товару підтверджена платіжними дорученнями (том 1, а.с. 102-119).

Між позивачем (продавець) та ТОВ «ПОЛІДОР» (покупець) укладено договір № 16/02-3 від 16.02.2022, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця цукор білий, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Транспортні витрати здійснюються за рахунок покупця. Ціна товару, кількість та загальна вартість визначається рахунками-фактурами та видатковими накладними. Продавець зобов`язується відвантажити товар за узгодженою з продавцем адресою (том 1, а.с.120).

В межах взаємовідносин за вказаним договором сторонами складені такі первинні документи: відомість по товарно-матеріальних рахунках; інструкції на відвантаження товару; рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні (зареєстрована в ЄРПН); перепустки на вивіз товару; справки-сводки до журналу-ордеру; оборотно-сальдова відомість по рах. 681; оплата товару підтверджена платіжними дорученнями (том 1, а.с. 121-198).

Між позивачем (продавець) та ТОВ «АГРОСПЕЦТРЕЙДИН» (покупець) укладено договір № 25/03-3 від 25.03.2022, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця цукор білий, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Транспортні витрати здійснюються за рахунок покупця. Ціна товару, кількість та загальна вартість визначається рахунками-фактурами та видатковими накладними. Продавець зобов`язується відвантажити товар за узгодженою з продавцем адресою (том 1, а.с.197).

В межах взаємовідносин за вказаним договором сторонами складені такі первинні документи: відомість по товарно-матеріальних рахунках; інструкції на відвантаження товару; рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні (зареєстрована в ЄРПН); перепустки на вивіз товару; справки-сводки до журналу-ордеру; оборотно-сальдова відомість по рах. 681; оплата товару підтверджена платіжними дорученнями (том 1, а.с.198-250; том 2, а.с. 1).

Між позивачем (продавець) та ТОВ «СІЛЕНОПТ» (покупець) укладено договір № 27/05-3 від 27.05.2022, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця цукор білий, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Транспортні витрати здійснюються за рахунок покупця. Ціна товару, кількість та загальна вартість визначається рахунками-фактурами та видатковими накладними. Продавець зобов`язується відвантажити товар за узгодженою з продавцем адресою (том 2, а.с.2).

В межах взаємовідносин за вказаним договором сторонами складені такі первинні документи: відомість по товарно-матеріальних рахунках; інструкції на відвантаження товару; рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні (зареєстрована в ЄРПН); перепустки на вивіз товару; справки-сводки до журналу-ордеру; оборотно-сальдова відомість по рах 681; оплата товару підтверджена платіжними дорученнями (том 2, а.с.3-52).

Між позивачем (продавець) та ТОВ «ВІЛТОР» (покупець) укладено договір № 29/07-1 від 29.07.2022, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця цукор білий, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Транспортні витрати здійснюються за рахунок покупця. Ціна товару, кількість та загальна вартість визначається рахунками-фактурами та видатковими накладними. Продавець зобов`язується відвантажити товар за узгодженою з продавцем адресою (том 1, а.с.53).

В межах взаємовідносин за вказаним договором сторонами складені такі первинні документи: відомість по товарно-матеріальних рахунках; інструкції на відвантаження товару; рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні (зареєстрована в ЄРПН); перепустки на вивіз товару; справка-сводка до журналу-ордеру; оборотно-сальдова відомість по рах 681; оплата товару підтверджена платіжними дорученнями (том 2, а.с.54-67).

Між позивачем (продавець) та ТОВ «МАЕСТРО АЛВІ» (покупець) укладено договір № 25/10-7 від 25.10.2022, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця цукор білий, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Транспортні витрати здійснюються за рахунок покупця. Ціна товару, кількість та загальна вартість визначається рахунками-фактурами та видатковими накладними. Продавець зобов`язується відвантажити товар за узгодженою з продавцем адресою (том 2, а.с.68).

В межах взаємовідносин за вказаним договором сторонами складені такі первинні документи: відомість по товарно-матеріальних рахунках; інструкції на відвантаження товару; рахунок-фактура, видаткова накладна та податкова накладна (зареєстрована в ЄРПН); перепустка на вивіз товару; справка-сводка до журналу-ордеру; оборотно-сальдова відомість по рах 681; оплата товару підтверджена платіжним дорученням (том 2, а.с. 69-81).

Між позивачем (продавець) та ТОВ «КЛЕВЕР МАРКЕТ» (покупець) укладено договір № 02/12-1 від 02.12.2021, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця цукор білий, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Транспортні витрати здійснюються за рахунок покупця. Ціна товару, кількість та загальна вартість визначається рахунками-фактурами та видатковими накладними. Продавець зобов`язується відвантажити товар за узгодженою з продавцем адресою (том 2, а.с.83).

В межах взаємовідносин за вказаним договором сторонами складені такі первинні документи: відомість по товарно-матеріальних рахунках; інструкції на відвантаження товару; рахунок-фактура, видаткові накладні та податкова накладна (зареєстрована в ЄРПН); перепустка на вивіз товару; справка-сводка до журналу-ордеру; оборотно-сальдова відомість по рах 681; оплата товару підтверджена платіжним дорученням (том 2, а.с. 84-96).

Між позивачем (продавець) та ТОВ «Агробрікс» (покупець) укладено договір поставки № І-22/03 від 24.03.2021, за умовами якого продавець продає, а покупець купує хімічні препарати, дозуючі насоси і установки, технологічне обладнання та запасні частини (товар.) передача-приймання товару за кількість та якістю здійснюється на підставі транспортних супровідних та інших документів (том 2, а.с.98).

В межах взаємовідносин за вказаним договором сторонами складені такі первинні документи: специфікацію на товар; рахунок на оплату; видаткова накладна та податкова накладна (зареєстрована в ЄРПН); товарно-транспортна накладна; відомість по товарно-матеріальних рахунках; оплата товару підтверджена платіжним дорученням (том 2, а.с. 99-109).

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «ВУГІЛЛЯІНВЕСТ ЗАХІД» (покупець) укладено договір поставки № 100622/Кпр від 10.06.2022, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (коксову продукцію) відповідно до специфікації. Товар доставляється залізничним або автотранспортом (в залежності від чого передбачався пакет товаросупровідних документів) (том 2, а.с.110).

В межах взаємовідносин за вказаним договором сторонами складені такі первинні документи: специфікацію на товар; рахунок на оплату; накладна та податкові накладні (зареєстрована в ЄРПН); акт приймання-передачі вугільної продукції; транспортна імпортна накладна; свідоцтва на транспортні засоби; оборотно-сальдова відомість по рах 681; оплата товару підтверджена платіжними дорученнями (том 2, а.с.111-140).

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «ТОТЛЕНД» (покупець) укладено договір № 1010к від 10.10.2021, за умовами якого постачальник зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (кукурудзу 3-го класу українського походження, врожаю 2021 року) (том 2, а.с.141-145).

В межах взаємовідносин за вказаним договором сторонами складені такі первинні документи: рахунок на оплату; акт приймання-передачі товару; видаткова накладна; податкова накладна (зареєстрована в ЄРПН) (том 2, а.с. 146-159).

Також позивачем подано докази (первинна документація) подальшої реалізації придбаного у контрагентів товару (цукру білого, кукурудзи 3-го класу) іноземних контрагентам за контрактами (том 2, а.с. 160-218), а також докази подання податкової звітності за липень-жовтень 2022 року.

Судом встановлено, що первинні документи, складені в межах договірних правовідносин позивача з контрагентами - ТОВ «ПОЛІДОР», ТОВ «АГРОСПЕЦТРЕЙДИН», ТОВ «СІЛЕНОПТ», ТОВ «ВІЛТОР», ТОВ «КРІСТАЛ-АГРО ТД», ТОВ «МАЕСТРО АЛВІ», ТОВ «КЛЕВЕР МАРКЕТ», ТОВ «ТОТЛЕНД», ТОВ «ВУГІЛЛЯІНВЕСТ ЗАХІД», ТОВ «АГРОБРІКС» складені відповідно до вимог Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Окрім того, господарські операції з контрагентами відображені позивачем належним чином в податковому та бухгалтерському обліку. Підписи представників позивача та контрагентів на первинних документах є достатнім та належним доказом приймання-передачі товарів, що свідчить про товарність господарських операцій між позивачем та контрагентами. Окрім того, придбання позивачем відповідних товарів відповідає профілю його господарської діяльності.

Відповідні документи подавалися позивачем відповідачу під час перевірки.

Разом з тим судом встановлено, що висновки акту перевірки про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами сформовані виключно на підставі податкової інформації по контрагентам, а не оцінці складених за результатами господарських операцій первинних документів. Відповідач не навів зауважень до змісту і форми наданих під час перевірки первинних документів з контрагентами. Окрім того, висновки акту перевірки не спростовують фактичного руху активів позивача за договірними відносинами зі зазначеними контрагентами.

Натомість відповідач дійшов висновку, що позивачем сформовано податковий кредит по нереальним господарським операціям. Позивач при виборі контрагентів не проаналізував контрагентів на предмет наявності у них майнових (вартісних) активів, наявності працівників, наявності складів для збереження товарів, наявності основних засобів для здійснення господарської діяльності, відсутності інших ознак ризиковості платника. Тобто позивач діяв без належної обачності.

Враховуючи наведені норми Кодексу та численну судову практику в аналогічних спорах, суд зазначає таке:

деякі помилки в документах чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися) (постанова Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 820/1124/17 тощо);

документи про перевезення (транспортування) товару у доказуванні факту здійснення господарської операції не є визначальними і підлягають оцінці нарівні з іншими доказами (постанови Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 820/477/18, від 11.09.2018 у справі №815/6105/17, від 11.09.2018 у справі № 821/995/17 тощо);

податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого обов`язку передбаченого податковим законодавством або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-замовника права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту (постанови Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 826/7270/18, від 24.01.2018 у справі №824/942/13, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16);

виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків (неподання звітності) не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків (постанови Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 12.06.2018 у справі № 2а-1484/12/1370 тощо);

відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутсорсингу (оренда персоналу);

податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону (постанова Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №804/939/16).

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, норм податкового законодавства та правових позицій Верховного Суду, суд доходь висновків про те, що наведені відповідачем в акті перевірки висновки є необґрунтованими та не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентами.

Натомість суд констатує, що не спростовано відповідачем під час судового розгляду, що реальність господарських операцій позивача із контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку для такого виду послуг та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне здійснення таких операцій.

Відповідно, за наведених вище мотивів та враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає спірні податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають критеріям правомірності та підлягають скасуванню в силу своєї протиправності.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Вищенаведене в сукупності свідчить про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 10.02.2023 № 00025280703 (форми «В4») та від 10.02.2023 №00025300703 (форми «Р») та, відповідно, про наявність правових підстав для їх скасування.

У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 26840 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Панда» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управління Державної податкової служби у Київській області податкові повідомлення-рішення від 10.02.2023 №00025280703 (форми «В4») та від 10.02.2023 №00025300703 (форми «Р»).

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Панда» (код ЄДРПОУ 31189253) сплачений судовий збір в сумі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.