Решение № 10696689, 05.08.2010, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа №2-941/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2010 р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Болоніної М.Б.

при секретарі Шараповій О.О.

за участю представника позивача Звягінцевої С.Ю.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Вільногірську цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось КП «Жилсервіс» з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, в якому зазначає, що квартира в АДРЕСА_1, де проживають відповідачі, знаходиться у приватній власності відповідача ОСОБА_4 і з нею 22.12.2008 р. КП «Виробниче обєднання житлово-комунального господарства» було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

01.08.2009 р. було створено нове комунальне підприємство «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, яке є виконавцем житлово-комунальних послуг. Для укладення договору відповідачі до позивача не звернулись, запрошення позивача проігнорували.

Відповідно до ст.151 ЖК України власники квартири зобовязані забезпечувати схоронність житла, проводити його поточний і капітальний ремонт, утримувати у порядку прибудинкову територію. У ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» вказано, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобовязані брати участь у загальних витратах, повязаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Положеннями ч.4 ст.319 та ст.322 ЦК України встановлено, що власність зобовязує і власник зобовязаний утримувати належне йому майно. Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. №572 (із змінами та доповненнями), споживач зобовязаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Однак, відповідачі своїх обовязків щодо оплати не виконують, у звязку з чим станом на 01.06.2010 р. утворилась заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 833,74грн., що складається з щомісячної плати за утримання будинку і прибудинкової території, яка визначається на підставі встановлених рішеннями Вільногірської міської ради тарифів. Позивач просить стягнути на свою користь з відповідачів у солідарному порядку заборгованість та відшкодувати за їх рахунок витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги повністю, суду пояснила, що заборгованість по житлово-комунальних послугах відповідачами не відшкодована.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 до суду не зявились, своїми заявами (ар.с.9,10) просили розглядати справу та виносити рішення без їх участі, позов визнали у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, в тому числі договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, укладений 22.12.2008 р. між КП «ВО ЖКГ м.Вільногірська» та відповідачем ОСОБА_2 (ар.с.4), довідку про паспортну реєстрацію відповідачів та склад їх сімї (ар.с.5), витяг з особового рахунку НОМЕР_1 по нарахуванню за житлово-комунальні послуги на імя ОСОБА_4 (ар.с.6), суд вважає можливим прийняти визнання позову відповідачем, оскільки це передбачено діючим законодавством, не порушує прав інших осіб.

Згідно до ст.88 ЦПК України за рахунок відповідачів підлягають відшкодуванню судові витрати позивача по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., які підтверджені документально (ар.с.1), а також підлягає стягненню в доход держави судовий збір (державне мито) в сумі 51 грн.

Керуючись ст.ст.88,130,174,209,212,213,215,218 ЦПК України, ст.ст.319,322,325 ЦК України, п.7 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. №572 (із змінами та доповненнями), суд

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які мешкають у АДРЕСА_1 (відомості про місце народження, місце роботи та ідентифікаційний номер відсутні), на користь КП «Жилсервіс» Вільногірської міської ради (юридична адреса: 51700, м.Вільногірськ Дніпропетровської обл., вул.Лен.Комсомолу, буд.53, банківські реквізити: р/р 26002060243574 ДГРУ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ОКПО 36489096) заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в сумі 833 грн. 74 коп. та у відшкодування судових витрат 30 грн., всього 863 грн. 74 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави державне мито в сумі 51 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію повного рішення направити відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 в порядку ст.222 ЦПК України.

СУДДЯ М.Б.БОЛОНІНА