Решение № 105033898, 21.06.2022, Хозяйственный суд Одесской области

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" червня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/452/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

розглянувши справу №916/452/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКР ГАЗ РЕСУРС (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, оф. 201, код ЄДРПОУ 41427817)

до відповідача Комунального підприємства ІЗМАЇЛ-СВІТЛО (68604, м. Ізмаїл, вул. 51 Перекопської дивізії, буд. 1А, код ЄДРПОУ 36913445)

про стягнення 1 139 394,92грн.

Представники:

від позивача - Невструєв Л.Б. за довіреністю № 01-Ю1 від 13.01.2022р.;

від відповідача - не з`явився,

Товариство з обмеженою відповідальністю УКР ГАЗ РЕСУРС звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Комунального підприємства ІЗМАЇЛ-СВІТЛО про стягнення 1 139 394,92грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №595-ПВЦ від 04.10.2021р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.03.2022 року було відкрито позовне провадження у справі № 916/452/22 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 31.05.2022р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи по суті було призначено в засіданні суду.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлялись судом за юридичною адресою, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення від 28.03.2022р. (вх. ГСОО №5352/22 від 11.04.2022р.), від 29.04.2022р. (вх. ГСОО№6920/22 від 17.05.2022р.), та від 02.06.2022р. (вх. ГСОО №8488/22 від 13.06.2022р.). Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

04.10.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю УКР ГАЗ РЕСУРС (Постачальник) та Комунальним підприємством ІЗМАЇЛ-СВІТЛО (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №595-ПВЦ, за умовами якого Постачальник продає електричну енергію код ДК 021:2015 - 09310000- 5 «Електрична енергія» (Електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами нього Договору (п.2.1 договору).

Обсяг продажу електроенергії у 2021році за договором становить 1050000 кВт. год. (п.2.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заявці-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору. Строк (термін) постачання електричної енергії: з 04.10.2021р. до 31.12.2021р. (п.3.2 договору). Місце постачання електроенергії: місто Ізмаїл, Одеська область, об`єкти КП «Ізмаїл-Світло» (п.3.5 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що ціна договору становить 3 108 000грн. в т.ч. ПДВ 518 000грн. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до договору (п. 5.2 договору). Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.5 договору).

Відповідно до п. 5.6. договору, розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (спецрахунок). Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору.

Оплата рахунка Постачальника за цим договором здійснюється за фактом поставки протягом 20 календарних днів з моменту отримання рахунку та акта приймання-передачі (п.5.7 договору).

Згідно п.6.2 договору Споживач зобов`язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами договору, а Постачальник зобов`язується забезпечити належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору (п.7.2 договору).

Пунктом 13.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення їх печатками (у разі використання) і діє 31.12.2021р.

Відповідно до п.1.3 Комерційної пропозиції (Додаток 2 до Договору) ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі тариф па передачу електричної енергії, що включений в ціну електричної енергії затверджено постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2353: вартість за 1 кВт*год становить 2.46666 гри. без ПДВ; 2.959992 з ПДВ.; загальний обсяг постачання електричної енергії, кВт.год.: 1050000; спосіб оплати: Післяоплата. Оплата рахунка Постачальника за ним Договором здійснюється за фактом поставки протягом 20 календарних днів з моменту отримання рахунку та акта приймання-передачі.

14.12.2021р. між сторонами було підписано Додаткову угоду №1 про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії споживачу №595-ПВЦ від 04.10.2021р., згідно якого Сторони, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та умовами Договору, дійшли згоди внести наступні зміни до Договору: викласти п.2.2. Договору в наступній редакції: « 2.2. Обсяг продажу електроенергії у 2021 році за Договором становить - 965783 567 кВт.год.; викласти п. 1 Додатку 3 до Договору у наступній редакції: « 1) ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну електричної енергії затверджено постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2353: вартість за 1 кВт.год становить 2,68176027 гри. без ПДВ; 3,218112324 з ПДВ»; викласти п. 2 Додатку 3 до Договору у наступній редакції: « 2) загальний обсяг постачання електричної енергії, кВт.год.: 965783567»

Позивач вказує, що на виконання умов договору в період з 01.12.2021 року по 31.12.2021 року на об`єкти відповідача поставив електричну енергію обсягом 347 703,000 кВт/год на загальну суму 1 118 947,31 грн. Вказана поставка електричної енергії підтверджується Актом приймання передачі електричної енергії №УГР00004483 від 31.03.2021р.

Проте, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості поставленої електричної енергії не здійснив, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованості в сумі 1 118 947,31грн.

Відповідно до п.6 Комерційної пропозиції, яка є Додатком 2 до Договору у разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

Також, позивачем в зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором, було нараховано відповідачу пеню в сумі 17 780,53грн. та 3% річних в сумі 2 667,08грн.

Отже, невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №595-ПВЦ від 04.10.2021р., стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю УКР ГАЗ РЕСУРС до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до п. 1. ст. 627 ГПК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю УКР ГАЗ РЕСУРС (Постачальник) та Комунальним підприємством ІЗМАЇЛ-СВІТЛО (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №595-ПВЦ, за умовами якого Постачальник продає електричну енергію код ДК 021:2015 - 09310000- 5 «Електрична енергія» (Електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами нього Договору (п.2.1 договору).

Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оплата рахунка Постачальника за цим договором здійснюється за фактом поставки протягом 20 календарних днів з моменту отримання рахунку та акта приймання-передачі (п.5.7 договору).

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору в період з 01.12.2021 року по 31.12.2021 року на об`єкти відповідача було поставлено електричну енергію обсягом 347 703,000 кВт/год на загальну суму 1 118 947,31 грн. Вказана поставка електричної енергії підтверджується Актом приймання передачі електричної енергії №УГР00004483 від 31.03.2021р.

В той же час, судом встановлено що відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості поставленої електричної енергії на суму 1 118 947,31грн. не здійснив. При цьому, відповідачем встановлені судом обставини належним чином не спростовано.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу №595-ПВЦ від 04.10.2021р. в сумі 1 118 947,31грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх грошових зобов`язань перед позивачем за договором про постачання електричної енергії споживачу №595-ПВЦ від 04.10.2021р., що зумовило нарахування останнім пені в сумі 17 780,53грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 Комерційної пропозиції, яка є Додатком 2 до Договору у разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення з Комунального підприємства ІЗМАЇЛ-СВІТЛО пені в розмірі 17 780,53грн., суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком необхідність задоволення позовних вимог в названій частині у повному обсязі.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Позивачем було нараховано три відсотки річних в розмірі 2 667,08грн. Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань, суд доходить висновку, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Комунального підприємства ІЗМАЇЛ-СВІТЛО трьох відсотків річних в сумі 2 667,08грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні Товариства з обмеженою відповідальністю УКР ГАЗ РЕСУРС є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справив зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з орієнтовним розрахунком судових витрат, який наведений ТОВ УКР ГАЗ РЕСУРС у позовній заяві, судові витрати останнього складаються із:

- судового збору в розмірі 17 090,92грн., який сплачено за подання до суду позовної заяви, згідно платіжного доручення № 7470 від 18.02.2022р.;

- витрат на правову допомогу у розмірі 17 500 грн.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У ч.ч. 2, 3, 4 ст.126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В підтвердження розміру понесених судових витрат позивачем до суду надані:

1) договір про надання правничої допомоги № 13/5, укладеного 20 травня 2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Укр Газ Ресурс (клієнт) та адвокатом Невструєвим Леонідом Борисовичем (адвокат), відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту. Адвокат надає правову допомогу у вигляді: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта; надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення судочинства, а також в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 1.4 договору від 20.05.2019 р. клієнт погоджується, що позиція адвоката в справі визначається лише самим адвокатом залежно від обставин справи, з урахуванням думки клієнта та відповідно до вимог законодавства і правил адвокатської етики. Клієнт не вправі вимагати від адвоката засобів, способів і методів представництва, які заборонені законом, не відповідають вимогам адвокатської етики, можуть зашкодити інтересам клієнта.

Згідно п. 4.1 договору від 20.05.2019 р. гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової/правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 4.2 договору від 20.05.2019 р. гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги, тарифи яких узгоджені сторонами.

Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт (п. 4.3 договору від 20.05.2019 р.).

В п. 4.6 договору від 20.05.2019 р. сторони погодили, що факт наданої правової допомоги підтверджується актом наданих послуг.

Положеннями п.п. 6.1, 6.2 договору від 20.05.2019 р. передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 12 наступних календарних місяців. Після закінчення строку дії договору, сторони мають право на автоматичну пролонгацію його умов у випадку відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення умов договору.

2) додаткову угоду №1/22 від 18 січня 2022 р. укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Укр Газ Ресурс (клієнт) та адвокатом Невструєвим Леонідом Борисовичем (адвокат) до договору про надання правничої допомоги № 13/5 від 20.05.2019 р., відповідно до п.п. 2.1 та 2.2 якої сторони погодили розмір погодинної ставки адвоката за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги на рівні 2500,00 грн. за 1 (одну) годину. Гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги.

Згідно п.п. 2.3, 2.6 додаткової угоди № 1/22 розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт. Факт наданої правової допомоги підтверджується актом наданих послуг.

3) детальний опис наданої професійної правничої допомоги на загальну суму 17 500грн.

4) акт № 1/1/22 про прийняття-передачі наданих послуг від 18.02.2022 р., який складений Клієнтом та Адвокатським бюро, та згідно з яким Адвокатом надано послуги професійної правничної допомоги в рамках справи про стягнення з Комунального підприємства «Ізмаїл-Світло» на загальну суму 17 500грн.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд дійшов висновку про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу саме у заявленому позивачем розмірі 17 500 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю УКР ГАЗ РЕСУРС (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, оф. 201, код ЄДРПОУ 41427817) до Комунального підприємства ІЗМАЇЛ-СВІТЛО (68604, м. Ізмаїл, вул. 51 Перекопської дивізії, буд. 1А, код ЄДРПОУ 36913445) задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства ІЗМАЇЛ-СВІТЛО (68604, м. Ізмаїл, вул. 51 Перекопської дивізії, буд. 1А, код ЄДРПОУ 36913445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКР ГАЗ РЕСУРС (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, оф. 201, код ЄДРПОУ 41427817) основний борг в сумі 1 118 947 (один мільйон сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот сорок сім)грн. 31коп., пеню в розмірі 17 780 (сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят)грн. 53коп, 3% річних в сумі 2 667 (дві тисячі шістсот шістдесят сім)грн. 08коп., судовий збір в сумі 17 090 (сімнадцять тисяч дев`яносто)грн. 92коп. та витрати на професійно-правничу допомогу в розмір 17 500 (сімнадцять тисяч п`ятсот)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01 липня 2022 р.

Суддя К.Ф. Погребна