Решение № 102207610, 24.12.2021, Харьковский окружной административный суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 р. № 520/20526/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації щодо не виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- зобов`язати Обласний цеттр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі 7354,00 грн;

- встановити строк виконання судового рішення та зобов`язати Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до 5 травня 2021 року позивач отримав грошову допомогу у розмірі 1491,00 грн. Позивач не погоджується з нарахуванням та виплатою щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації правом на подання відзиву на позов до суду не скористався.

Суд зауважує, що Верховний Суд в ухвалі від 23.06.2020 про відмову у відкритті провадження у зразковій справі №440/2546/20 констатував, що справи про виплату допомоги до 5 травня у 2020 році учасникам бойових дій мають ознаки типових справ, визначених ухвалою Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №440/2722/20, оскільки відповідачем у таких справах є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Згідно з вимогами частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 30.10.2015.

У 2021 році позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік як учасник бойових дій у розмірі 1491 грн.

Не погодившись з нарахуванням та виплатою щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд виходить з наступного.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Згідно абзацу другого статті 4 Закону до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Статтею 12 Закону встановлені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 367-XIV від 25.12.1998 статтю 12 Закону доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком".

Підпунктом 1 пункту 20 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема, зазначену вище норму викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

В подальшому, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), серед інших, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, на момент отримання позивачем спірної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік діяла редакція статті 12 Закону в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 367-XIV від 25.12.1998, яка передбачала допомогу до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Поряд із цим, внаслідок законотворчої діяльності Верховної Ради України було створено іншу норму права, присвячену регламентуванню тих самих правовідносин - пункт 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Так, пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" № 79-VIII від 28.12.2014 визначено, що норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зазначена норма діяла з 01.01.2015.

27.02.2020 рішенням Конституційного Суду України № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відтак, з 27.02.2020 позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 367-ХІV від 25.12.1998, яка передбачала розмір щорічної разової допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (частина перша статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Так, в силу вимог Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" мінімальна пенсія з 01.01.2021 складає 1769,00 грн, а тому щорічна разова допомога до 5 травня у 2021 році позивачу мала бути виплачена в розмірі 8845,00 грн.

Натомість, судом встановлено, що позивач отримав зазначену соціальну виплату в розмірі 1491,00 грн, а відповідачами не надано доказів на підтвердження обґрунтованості такого розміру виплаченої позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня.

Згідно із підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 за №112 Міністерство соціальної політики виплати організовує шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків.

Пунктом 2 вказаної Постанови установлено забезпечити подання до 23 березня 2020 року районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.

Тобто, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Відповідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 25.04.2006 №147 (зі змінами від 16.09.2016) "Про затвердження Типового положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат" виплата всіх видів соціальних допомог проводиться Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації.

На підставі підпункту 4.2 пункту 4 Положення про Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації 22.11.2016 №535, центр забезпечує у строк не більше 6 днів оформлення документів на виплату всіх видів грошових допомог і відправку їх до підприємств зв`язку та до банківських установ відповідно до узгоджених графіків.

Суд зазначає, що на Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат покладено обов`язки по визначенню кількісних показників по кожній категорії громадян, які мають право на вказані виплати. Нарахування та виплата здійснюється Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим статті 8 Конституції України та ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Верховний Суд України у своїх рішеннях також неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22 червня 2010 року у справі №21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі №21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі №21-44а10).

Також суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльності Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік в розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов`язання Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплаченої суми.

Разом з тим, позивач у позовній заяві просить зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язковості судових рішень та відсутності об`єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по зразковій справі №440/2722/20, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чернишевська, 51, м. Харків, 61002, код 03195694) про визнання бездіяльносіт протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік в розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зобов`язати Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чернишевська, 51, м. Харків, 61002, код 03195694) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплаченої суми.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя О.О. Горшкова