Питання про створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва увійшло в перелік пріоритетних питань нової Верховної Ради. А це означає, що скоро кінцеві інвестори зможуть перевіряти дозвільні документи у забудовників через електронну систему, а відкритих даних по них стане суттєво більше. На це сподіваються учасники конференції “Електронні послуги для ефективної будівельної галузі: реєстри, кадастри та Е-ДАБІ”, котрі форсують це питання. На неї запросили і YouControl як експерта по роботі з відкритими даними, і ми вирішили розібратись більш ґрунтовно у цьому питанні разом із фахівцями.

Будівельна галузь має шанс на діджиталізацію. Один із таких проектів – Електронний кабінет забудовника, який стане частиною цілої системи. Над нею вже більше року працюють:

•  Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства;

•  Офіс ефективного регулювання (BRDO);

•  Державне агентство з питань електронного урядування; 

•  Проект USAID/UK aid “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS”;

Принаймні частина роботи над електронною системою у сфері будівництва уже вийшла на фінішну пряму. Кабінет забудовника має запрацювати у вересні, хоча для його повноцінного функціонування потрібна правова база. Тож виконавчий директор BRDO Олексій Дорогань запевнив, що законопроект, який дозволить це зробити, буде включено до пакету пріоритетних на осінь. Наразі є прийнята постанова Кабміну щодо запровадження електронного кабінету забудовника та вже зареєстрований проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. 

Однак, це лише невелика частина масштабного та амбіційного плану. Кому та для чого потрібна ця система, які проблеми вирішить та які перепони можуть завадити її роботі – поділилися думками експерти. 

Як і коли запрацює?

Як та в які терміни запрацює система – детально пояснила  колишній керівник сектору "Будівництво" BRDO, ініціатор реформи, а нині новообраний народний депутат Олена Шуляк: “Цьогоріч планується запустити електронний кабінет у сфері будівництва, який матиме обмежений функціонал. Замовник будівництва зможе лише подавати документи для отримання права на виконання будівельних робіт та прийняття закінчених будівництвом об’єктів в експлуатацію. Також у рамках цього кабінету будуть автоматично надаватися відповіді на найпоширеніші запитання в режимі реального часу через чат-бот. Подальше розширення функціоналу електронної системи буде відбуватись у два етапи вже після прийняття відповідного закону”.

За словами майбутнього парламентаря, на першому етапі (через рік з дня оприлюднення закону) будуть автоматизовані всі адміністративні та інші послуги у сфері будівництва, за винятком отримання містобудівних умов та обмежень, отримання технічних умов, проведення технічної інвентаризації, ведення електронних журналів авторського та технічного нагляду. Через два роки з дня оприлюднення закону планується запустити електронну систему у повному обсязі. Вона складатиметься із: 

1.  Електронного кабінету забудовника.

2.  Реєстру будівельної діяльності.

3.  Порталу електронної системи.

“Електронна система буде об’єктоорієнтованою: надаватиме можливість як здійснювати пошук за окремими видами документів, сукупністю цих документів за певний період, так і отримувати повну інформацію щодо певного об’єкта будівництва. Серед відомостей будуть: видані технічні умови, видані містобудівні умови та обмеження, документи, що дають право на виконання будівельних робіт, перевірки, штрафи, технічна інвентаризація та інша інформація щодо життєвого циклу об’єкта. Також буде відображена на загальнодоступній карті інформація про те, що на тій чи іншій земельній ділянці здійснюється будівництво”, – пояснила Олена Шуляк.

Які питання вирішить?

Заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Лев Парцхаладзе після прийняття постанови Кабміну, яка поклала початок створенню Електронного кабінету забудовника, назвав головні досягнення такого рішення. По-перше, це зменшить час на оформлення певних документів. По-друге, мінімізує будь-які корупційні прояви і впливи чиновників на прийняття рішень. А за підрахунками Офісу ефективного регулюванняа, рівень корупційної складової на надання дозволів на сьогодні складає близько 3 млрд грн щорічно. По-третє, сприятиме підняттю України у рейтингу Doing Business за будівельним показником.

Наталія Чорногуб, GR-менеджер, експерт з комплаєнсу компанії YouControl переконана, нововведення дійсно можуть мати дуже позитивний ефект. 

“Розробка електронних сервісів у сфері будівництва, зокрема і Кабінету забудовника, дозволить зробити ринок більш прозорим та привабливим для капіталовкладень, а роботу на ньому – в рази зручнішою. Як комерційний сектор, так і громадськість зможуть оперативно на перших етапах бачити інформацію про наявні дозволи, не “вибиваючи” її місяцями у органів влади. Якщо мислити глобальніше, то за умов якісного функціонування електронної системи міжнародні інвестори зможуть більш якісно прогнозувати ризики вкладених інвестицій, а кінцеві інвестори (власники квартир зокрема) – перевіряти забудовників”, – запевнила Наталія Чорногуб.

А Олена Шуляк наголошує, що створення єдиного цифрового простору взаємодії всіх учасників будівництва дозволить їм спілкуватися із специфічних питань на єдиній платформі. Але вона вбачає у проекті й набагато глибші зміни: “Вся система – це не просто переведення чинних процедур в електронні. Розробники зробили головний крок – одночасно переглядаються самі процедури та документообіг за процесами. Це – докорінна перебудова надання адміністративних послуг органами державного архітектурно-будівельного контролю та влади”.

Хто користуватиметься?

Здавалося би: електронна система у будівництві матиме досить вузьке коло користувачів. Та, за словами Олени Шуляк, окрім замовників будівництва, вона стане в нагоді людям багатьох напрямків діяльності та цілом відомствам. Зокрема, нею користуватимуться: 

•  Мінрегіон, ДАБІ, уповноважені органи містобудування та архітектури;

•  ліцензіати;

•  експертні організації; 

•  виконавці робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури;

•  фахівці з аудиту енергетичної ефективності;

•  фахівці з обстеження інженерних систем;

•  фахівці з технічної інвентаризації;

•  організації, які надають технічні умови (водопостачання, тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення тощо);

•  саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності та енергетичної ефективності;

•  вищі навчальні заклади, які проводять професійну атестацію осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем будівель;

Також в системі планується запровадити публічну інформаційну частину (портал), якою зможе користуватися будь-яка особа. 

Для того, аби система принесла користь якомога більшій кількості людей, відомості з неї будуть відкритими і загальнодоступними, окрім, звичайно, персональних даних. Водночас, експерт зазначає, що доступ до проектної документації на будівництво об’єктів буде лише у режимі читання без можливості копіювання та із застереженням, що вона є об’єктом авторського права. Пошук відомостей у системі буде безкоштовним та не потребуватиме реєстрації. А вже доступ до Електронного кабінету забудовника, де можна буде отримувати адміністративні та інші послуги у сфері будівництва,  здійснюватиметься з використанням електронного цифрового підпису. Водночас планується і розробка окремих платних сервісів, гроші від чого спрямовуватимуться на підтримку функціонування та розвиток електронної системи.

Що ж думають про таку ініціативу учасники ринку? 

“Такі системи прибирають свавілля чиновників і роблять процес швидким і прогнозованим, – коментує Андрій Рижиков, СEO і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution. – Але має бути максимальна автоматизація. Саме вона робить цю систему робочим механізмом, а не клоном електронної пошти, яку опрацьовують ті самі чиновники і приймають свої рішення. Виключення людського фактору – головна мета. Проте будь-яку комп’ютерну систему можна взяти під контроль в корисливих цілях. Тому рівень безпеки і автономності має бути надвисоким. І не на папері чи в новинах про “блокчейн-реєстри”. Плюс особливо увагу слід приділити оплаті послуг зі створення та подальшої підтримки цієї системи. Досвід останніх років показує, що саме там відбувається “магія”.

Які перешкоди можуть виникнути на дорозі реалізації?

Звичайно, ініціатива створення електронної системи – необхідна, вона вирішить частину справді критичних питань галузі будівництва. Все було би чудово, якби не проблеми, які можуть стати на заваді реалізації планів розробників проекту. 

“Головна перешкода – системна недосконалість законодавства. Фактично воно має логіку щонайменше минулого сторіччя. Домінують принципи “особистих візитів” та паперових погоджень. Багато системних речей потрібно просто вводити в нормативно-правову базу. Будівництво – це багатомільярдна галузь, і будь-які юридичні колізії можуть коштувати дуже дорого, а інколи через них можуть постраждати й люди, якщо будуть допущені прорахунки в частині контролю за безпекою”, – переконана Олена Шуляк. 

Також, за її словами, очікується і шалений супротив такій реформі на різних рівнях. Причини можуть бути різними, але серед основних – інертність мислення, небажання відкинути застарілі, але звичні підходи. 

Та, окрім законодавчих та ментальних проблем, є і суто технічні нюанси в реалізації проекту, наголошує Наталія Чорногуб. “По суті наразі в планах є автоматизація діючих реєстрів, до якості роботи яких та інформації, що вони надають, аж надто багато питань. Важливо, щоб не вийшла автоматизація хаосу. Аби цілі, які перед собою ставлять автори проекту, можна було успішно досягти, потрібно в першу чергу налагодити порядок у реєстрах”, – зазначає GR-менеджер компанії YouControl. На її думку, в першу чергу варто зробити прив’язку кадастрової карти до GIS (геоінформаційної системи), відкрити безперешкодний доступ до даних (без капчі), синхронізувати реєстри між собою, чого наразі немає. Необхідно оцифрувати велику кількість документації, автоматизувати процеси надання дозволів. А також існує потреба провести навчання місцевим реєстраторам і в подальшому варто буде впровадити постійний моніторинг та контроль якості внесених даних, унеможливлення видалення інформації.

“Лише якщо ці та інші умови будуть виконані, можемо бути впевненими в успіху роботи електронної системи”, – запевняє GR-менеджер компанії YouControl.