Повідомити про помилку або ідею
YouControl
logo youcontrol
0 800 309 077
Дзвінок безкоштовний
УКР

Зареєструйтесь і перевірте 10 компаній безкоштовно, або отримайте консультацію по номеру 0 800 309 077.

Чи “дозріли” відкриті дані у Європі?

18 травня 2019 р.
youcontol

Наскільки “дозріли” відкриті дані в Європі та в чому їхня цінність? Розповідають провідні дослідники та експерти.

Об’єднана Європа асоціюється у нас, в першу чергу, з демократичністю та прогросивністю. При чому багато реформ, інновацій та ефективних підходів до управління базується на відкритості, у тому числі – даних. Звичайно, кожна країна Європи сама обирає рівень доступу до певної інформації, деякі держави навіть встигли вийти на зворотній до відкритості шлях. Однак Україні саме на Заході варто шукати приклади того, як не лише ефективно оприлюднювати дані, а й як та де ними скористатися.

До Дня Європи експерти аналітичної системи YouControl вирішили зібрати думки західних експертів та поцікавитися, що зараз там відбувається з відкритими даними. До речі, цікаво, що одразу декілька дат у травні ми можемо назвати Днем Європи. Це і 5 травня, коли була створена Рада Європи. І 9 травня – як річниця декларації Шумана та День прапора ЄС. А в Україні на офіційному рівні День Європи відзначають у третю суботу травня (цього року вона припала на 18 день місяця).

А чи “дозріли” ваші дані?

Нещодавно компанія Capgemini Invent провела дослідження то опублікувала звіт за 2018 рік, що має назву “Зрілість відкритих даних у Європі”. Одна із головних думок, озвучених в ньому, полягає в тому, що робота з відкритими даними у ЄС є стратегічно важливою та пріоритетною. Останнім часом в Європі прикладають все більше зусиль, спрямованих на забезпечення публікації державних даних на національному, регіональному та місцевому рівнях. Згідно з висновками дослідження, відкриті дані стають засобом створення прозорого урядування та контролю за держвитратами. Вони допомагають залучати громадян до процесу прийняття рішень у країні, дозволяють людям ставати більш мобільними завдяки відкритим відомостям про міста. Загалом Open Data вже стала сприятливим фактором для впровадження інновацій та розширення знань у сучасному світі.

Автори дослідження розглянули відкриті дані за кількома аспектами: політика в цьому напрямку, наявність порталів та інших джерел інформації, якість відкритих даних та їхній вплив на країни, життя людей.

Політика щодо відкритих даних в ЄС досягла зрілості на 82%. Це середній показник для 28 країн Європи і він є досить високим. Однак автори дослідження наголошують, що результати в різних державах дуже відрізняються і загалом спостерігається неоднорідність у швидкості трансформації та відкритості як пріоритету. Менш розвинені країни лише роблять початкові кроки назустріч відкритим даним, інвестують у модернізацію своїх національних порталів як головних воріт у світ прозорості. Більш зрілі країни прямують до підвищення якості публікації даних. А найбільш прогресивні держави вже працюють над тим, аби підвищити вплив та можливості відкритих даних,  а також проводять моніторинг та вимірюють охоплення цього впливу.

Портали, що надають відкриті дані у ЄС, “зрілі” на 63%. Третина із 28 країн має дуже високі показники роботи таких порталів, а от перед двома іншими третинами держав відкривається величезне поле можливостей для покращення.

Якість відкритих даних має показник зрілості у 62%. Автори дослідження вважають, що це не дуже хороший результат. Причому лише 7 із 10 країн, що створили ефективні портали відкритих даних, відзначилися рівнем їхньої якості вище 75% та загалом стрімким вдосконаленням у цьому напрямку.  

А от вплив відкритих даних в ЄС відзначився зрілістю лише у 50%. Результати 2018 року в цьому напрямку, як і темпи їхнього росту, досить скоромні, вважають дослідники. “Це підкреслює необхідність впровадження більш стратегічних дій, які допоможуть підвищити обізнаність щодо ролі відкритих даних, розробки стратегічного підходу для моніторингу та вимірювання впливу цих даних”, – наголошують вони.

Сила відкритих даних: думки європейських лідерів думок

 Користь для всіх: Кетрін Стіхлер, CEO Open Knowledge International, представник Шотландії в Європарламенті (1999-2019 рр.).

Ще у минулому столітті філософ та соціолог Карл Поппер стверджував, що відкритість в аналізі та опитуваннях сприятиме соціальному та політичному прогресу. Його бачення можна перенести на те, як відкриті дані зараз можуть покращити наше життя.

Є міста в Європі, що використовують інформацію з датчиків у реальному часі, щоб допомогти автомобілістам знайти вільне паркомісце чи мешканцям відслідкувати рух громадського транспорту. Відкриті дані можуть допомогти зберегти довкілля через аналіз викидів побутових відходів. Це, в свою чергу, може поліпшити здоров'я нації шляхом прогнозування спалахів захворювань. Прогнози, отримані в тому числі на основі відкритих даних, дозволяють органам влади реагувати та скоординовано діяти при  екстремальних погодних умовах. Відкрита інформація дозволяє створювати різноманітні інструменти. Один з таких, наприклад, дозволяє покупцям перевіряти, чи не є продукт підробкою, а продавець – шахраєм.

Коли відкриті дані стають доступними, вільними у використанні, коли вони можуть допомогти комусь вирішити проблему, – вони перетворюються у відкриті знання. І справа не лише в тому, як вони можуть покращити наш побут. Відкриті знання спонукають державні установи бути більш підзвітними і на глобальному рівні вирішити такі проблеми, як бідність, хвороби та зміна клімату.

 Основа для науки: Туулі Тойвонен, доцент і керівник лабораторії цифрової географії Університету Гельсінкі, Фінляндія

Коли я починав свою роботу 15 років тому, я залежав від наявності даних, якими володіли деякі державні органи. Переговори щодо їх отримання займали багато часу, а ціна іноді була занадто високою. Було неприємно усвідомлювати, що цінні відомості зібрані, але доступу до них немає. Особливе розчарування було тоді, коли дані опинялися в руках тих держустанов, які не мали ресурсів для їхнього подальшого аналізу. Від них було б значно більше користі, якби вони були доступні для всіх без обмежень. Це би зменшило адміністративне навантаження і бар'єри для співпраці між вченими, компаніями та активними громадянами. Пізніше так і сталося: державні органи у Фінляндії почали відкрито ділитися своїми даними, що допомогло з'являтися новим дослідженням.

Світ з набагато більшою кількістю відкритих даних може дати відповідь на дуже важливі наукові питання, сприяти прийняттю важливих для суспільства рішень та створенню бізнес-можливостей. Хоча і важливо визнати, що не всі дані можуть бути передані у відкритий доступ.

 Рушій для розвитку та інновацій: Сер Найджел Шадболт, директор Коледжу Ісуса в Оксфорді, професор Оксфордського університету, голова та співзасновник Інституту відкритих даних (Лондон).

Ми звикли думати, що слово “інфраструктура” стосується, наприклад, транспорту чи енергетика. І інвестиції в ці галузі є важливими для економічного благополуччя та майбутнього процвітання нації. Однак відкриті дані та їхня інфраструктура не менш важливий актив для країни. Від переліку компаній до геопросторових даних – вся інфраструктура даних повинна правильно управлятися, підтримуватися, в деяких випадках будуватися, а головне – бути загальнодоступною.

У нас у Великобританії, аби отримати максимальну користь для економіки та скоротити витрати на надання державних послуг, дані гарантовано мають бути адаптованими, надійними та максимально відкритими. А для того, щоб використати відкриті дані максимально, “будуються мости” між науковими дослідженнями, відомостями від державних, приватних та інших секторів. Це формує “процвітаючу екосистему”, де можуть зростати нові ідеї та підходи, де можна відкрити корисний стартап.

Для того, щоб послуговуватися перевагами “революції даних”, політики і громадяни повинні зрозуміти, як ними користуватися. Має сформуватися “інформаційна грамотність”, яка повинна бути затверджена на рівні системи освіти. А зміцнення інфраструктури даних, підтримка та сприяння інноваціям, що використовують цю інфраструктуру, буде головним ключем до успіху у ХХІ столітті.