Decision № 99059598, 18.08.2021, Ternopil Circuit Administrative Court

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2366/21

18 серпня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Шаблій Ю.П., представника відповідача - Чайківської М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-53369-17 від 08.04.2021, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - відповідач) в якому просив суд визнати протиправною та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.21 №Ф-53369-17 на суму 4180,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) нарахована за період коли позивач не отримував будь-якого доходу від здійснення підприємницької діяльності. Вважає, що нарахування податковим органом зроблені на підставі закону, окремі положення якого на даний час оскаржуються в Конституційному суді України.

Крім того, позивач зазначає, що контролюючий орган не зазначив за який період нарахована йому заборгованість зі сплати ЄСВ.

Всі ці обставини в сукупності, на думку позивача свідчать про протиправність оскаржуваної вимоги про сплату боргу від 08.04.2021.

Ухвалою суду від 28.04.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Відповідач 19.05.2020 подав відзив на позовну заяву (аркуш справи 20-22) у якому зазначив, що борг позивача зі сплати ЄСВ виник у зв`язку з тим, що ним не сплачено нарахування до 1 січня 2017 року. У відзиві також зазначено, що станом на 31.12.2012 борг позивача зі сплати ЄСВ становив 6337, 46 грн. У 2014 році ОСОБА_1 частково сплатив недоїмку, а станом на 31.12.2016 у нього був наявний борг в сумі 4180, 30 грн. Крім того, борг за 2017 -2019 р.р. був списаний на підставі відповідного рішення від 17.03.2021.

З врахуванням наведеного, відповідач вважає, що підстав для скасування вимоги про сплату боргу від 08.04.2021 немає.

Розгляд справи неодноразово відкладався ухвалами суду на підставі клоптань як представника позивача так і представника відповідача.

Ухвалою суду від 21.07.2021 строк розгляду справи було продовжено до 26.08.2021.

Представник позивача в судове засідання 18.08.2021 не з`явилася, подала клоптання про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав викладених у відзиві.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі Закон - №2464) .

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону № 2464-VI).

Пунктами 2 і 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VIII), яким було внесено зміни, зокрема, до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ щодо нарахування єдиного внеску його платниками.

Так, відповідно до абзаців першого та другого пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ (у редакції Закону № 1774-VIII зі змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій») єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, у зв`язку із внесеними до Закону № 2464-VІ змінами щодо нарахування єдиного внеску його платниками у фізичних осіб - підприємців з 01 січня 2017 року виник обов`язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску незалежно від того, чи отримували вони дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу.

У розглядуваній справі позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що у нього немає обов`язку сплачувати ЄСВ бо він не отримував будь-якого доходу від здійснення підприємницької діяльності. При цьому ні позивач ні його представник не уточнює за який саме період від здійснення своєї діяльності він не отримував доходу.

Як видно з аналізу вищенаведених норм Закону №2464-VІ, сплата ЄСВ була пов`язана з отриманням доходу до 01.01.2017 (до внесення змін). Після 01.01.2017 у підприємців виник обов`язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску незалежно від того, чи отримували вони дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу.

В судовому засіданні встановлено, що борг позивача в сумі 4 180 грн 30 коп. виник у позивача, ще за період з 18.02.2010 по 31.12.2016, а саме: станом на 31.12.2012. Дані обставини підтверджуються даними Інтегрованої картки платника ЄСВ (а.с.29-32).

Крім того, судом встановлено, що згідно поданої позивачем податкової декларації платника єдиного податку (а.с.51), ОСОБА_1 самостійно відобразив суму доходу за 2012 рік - 40 291 грн. Також, дохід в сумі 6882 грн був відображений позивачем за звітний 2013 рік (а.с.35).

Таким чином, твердження позивача з приводу того, що нарахування ЄСВ йому проведено за період коли він не здійнював підприємницької діяльності не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються вищенаведеними доказами.

Судом також встановлено, що заборгованість позивача зі сплати ЄСВ в сумі 20112, 84 грн, яка була нарахована за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 на підставі рішення №522/19-00-13-03 від 17.03.2021 була списана контролюючим органом (а.с.35).

Суд не приймає до уваги посилання позивача на неконституційність положень п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VІ, оскільки рішення Конституційного суду України з даного питання станом на 18.08.2021 немає.

Враховуючи наведені обставини, та докази, якими вони підтверджуються, суд прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог та до переконання про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-53369-17 від 08.04.2021, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 серпня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003, код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637);

Головуючий суддя Осташ А.В.