Decision № 97390509, 31.05.2021, Circuit Administrative Court of Kyiv City

Approval Date
31.05.2021
Case No.
640/8908/20
Document №
97390509
Form of legal proceedings
Administrative
Companies listed in the text of the court document
State Coat of Arms of Ukraine

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року м. Київ № 640/8908/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, рішень про застосування штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.01.2020 №0003604203, №0003674203, №0003614203, №0003654203, №0003664203;

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.01.2020 №Ф-18;

визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.01.2020 №0003644203;

визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 20.01.2020 №0003624203;

визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.01.2020 №0003834203.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про необґрунтовані висновки відповідача, викладені в акті перевірки, оскільки відповідачем при перевірці досліджено здійснення позивачем господарської діяльності у 2016 році, який не охоплюється періодом перевірки, зазначеним у наказі контролюючого органу на проведення перевірки, а відтак рішення винесені на підставі таких висновків є протиправними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

В судовому засіданні 23.06.2020 протокольно закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, про відповідність оскаржуваних рішень вимогам чинного законодавства.

Позивачем подано відповідь на відзив відповідача, в якій позивач заперечує проти доводів останнього, викладених у його відзиві.

В судовому засіданні представник позивача підтримав аргументи, викладені в адміністративному позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та скасувати рішення.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив у їх задоволенні відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

На підставі частини третьої статті 194 КАС України суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі наказу про проведення перевірки від 0129.11.2019 №3835, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 21.12.2019 №835/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 .

Проведеною перевіркою встановлення порушення:

підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2017, 2018 роки;

пунктів 44.1, 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України - книга обліку доходів і витрат до перевірки не надана;

пунктів 177.1, 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 317 948,80 грн.;

пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме не нараховано та не сплачено військового збору у розмірі 26 495,74 грн.;

статті 6 пункту 2 підпункту 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме не своєчасне подання за невстановленою формою звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску за 2017 та 2018 роки;

абзацу 3 пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме не нараховано суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу 234 655,28 грн.;

пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме несвоєчасна сплата єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців на 28.02.2018, 19.04.2018, 19.07.2018, 19.07.2018, 19.10.2018;

пункту 181.1 статті 181, пункту 183.2 статті 183, статті 187 Податкового кодексу України, а саме занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 497 830,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено:

податкове повідомлення - рішення від 20.01.2020 №0003604203, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 872 277,50 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 1 497 830,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 374 457,50 грн.;

податкове повідомлення - рішення від 20.01.2020 №0003674203, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 397 436,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 317 948,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 79 487,20 грн.;

податкове повідомлення - рішення від 20.01.2020 №0003614203, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 33 319,68 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 26 495,74 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 623,94 грн.;

податкове повідомлення - рішення від 20.01.2020 №0003654203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 340,00 грн.;

податкове повідомлення - рішення від 20.01.2020 №0003664203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн.;

вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.01.2020 №Ф-18, згідно з якою сума заборгованості зі сплати єдиного внеску становить 234 655,28 грн.

рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.01.2020 №0003644203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 56 636,36 грн.;

рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 20.01.2020 №0003624203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн.;

рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.01.2020 №0003834203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 4 310,15 грн.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів пункту 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування

Положеннями пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України, визначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є чистий дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно з пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Слід зазначити, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності як спеціальний податковий режим встановлена Главою І розділу ХІV Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Вимоги щодо обов`язкової реєстрації особи платником податку на додану вартість передбачено статтею 181 Податкового кодексу України. Зокрема, вказаною нормою Кодексу передбачено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

При цьому, відповідно до пункту 2 підпункту 298.2.3 статті 298 Податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

З аналізу вказаних норм слідує, що у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Податкового кодексу України, останній має перейти з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення, на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України.

Як вбачається з акта перевірки, ФОП ОСОБА_1 здійснювала діяльність з надання рекламних послуг та з 01.01.2016 по 30.06.2016 перебувала на спрощеній системі оподаткування, була платником єдиного податку 2 групи, а з 01.07.2016 по 30.06.2017 здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування.

У періоді з 01.07.2017 по 31.12.2018 відповідно до поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування перебувала на спрощеній системі оподаткування та була платником єдиного податку 2 групи.

Контролюючим органом під час проведення перевірки зазначено, що за результатом співставлення задекларованих показників податкових декларацій ФОП ОСОБА_1 з даними центральної бази Державного реєстру фізичних осіб виявлені розбіжності за 2017 рік.

За даними ДРФО загальна сума виплаченого доходу ФОП ОСОБА_1 за 2017 рік за ознакою « 157» (дохід виплачений самозайнятій особі) склав 1 948 467,00 грн., а самостійно задекларована підприємцем сума доходу згідно податкової декларації - 1 458 000,00 гривень.

Відповідно до поданої податкової декларації платника єдиного податку за 2016 рік, ФОП ОСОБА_1 задекларовано дохід від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2016 по 30.06.2016 у сумі 431 277,69 грн., а за період з 01.07.2016 по 31.12.2016 відповідно до поданої декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік обсяг доходу від здійснення підприємницької діяльності склав 1 342 205,99 грн., що разом становить 1 773 483,68 грн.

Відповідно до банківських виписок, наданих до перевірки дохід ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 становить 2 890 377,30 грн., а за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 становить 1 856 256,05 гривень.

Крім того, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 надавала послуги юридичним особам (не платникам єдиного податку), чим порушено вимоги пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, а саме 07.07.2017 від TOB «Транс Медіа», (код за ЄДРПОУ 32490690), яке перебуває на загальній системі оподаткування, на розрахунковий рахунок підприємця надійшли кошти у розмірі 31 000,00 грн., як оплата за послуги з розміщення рекламного матеріалу у вагонах КМП відповідно рахунку №121 від 07.07.2017.

З огляду на встановлене, контролюючий орган дійшов висновку, що дохід отриманий ФОП ОСОБА_1 за період з 01.07.2017 по 31.12.2018 підлягає оподаткуванню на загальній системі оподаткування.

На підставі наданих позивачем первинних документів до перевірки та інформації, отриманої з Центральної бази даних ДРФО, перевіркою встановлено, що сума загального оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 складає 7 541 149,87 грн., у т.ч. за 2017 рік - 4 746 633,35 грн., за 2018 рік - 2 794 516,52 гр., сума витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням підприємцем доходу (вартість виконаних робіт, наданих послуг, комісія банку, оплата ЄСВ) становить - 5 789 467.68 грн., у тому числі за 2017 рік - 3 698 483,53 грн., за 2018 рік - 2 076 284,15 гривень.

Таким чином, перевіркою визначення чистого оподатковуваного доходу встановлено його заниження у сумі 1 766 382,19 грн., чим порушено вимоги підпунктів 177.1, 177.2,177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.

В обґрунтування протиправності вказаного висновку відповідача, позивач посилається на відсутність у контролюючого органу правових підстав для перевірки здійснення нею господарської діяльності у 2016 році, який не охоплюється періодом перевірки, зазначеним у наказі контролюючого органу на проведення перевірки.

Однак, суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки під час проведення перевірки податковим органом перевірялась правомірність здійснення позивачем своєї діяльності на спрощеній системі оподаткування у 2017 році, для чого податковий орган правомірно використав наявну у нього податкову інформацію виключно в частині дотримання умов перебування на спрощеній системі під час провадження господарської діяльності у попередньому податковому періоді, яким являється 2016 рік.

Варто зазначити, що під час проведення перевірки, результати якої оформлено актом перевірки №21.12.2019 №835/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 , ГУ ДПС у м. Києві не досліджувало (не перевіряло) питання дотримання фізичною особою-підприємцем вимог податкового, валютного та іншого законодавства, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за 2016 рік та не встановлювало (не фіксувало в акті перевірки) будь-яких порушень за вказаний податковий період.

Позивачем, у свою чергу, не надано доказів для спростування встановлених відповідачем порушень, а тому податкове повідомлення-рішення від 20.01.2020 №0003674203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування винесено відповідачем правомірно.

При цьому, перевіркою встановлено одержання ФОП ОСОБА_1 доходів (отриманої виручки) від провадження господарської діяльності, які мають оподатковуватись податком на додану вартість з 11.01.2017 по 31.12.2018 на загальну суму 7 489 151,00 грн., що свідчить про порушення позивачем пункту 181.1 статті 181, пункту 183.2 статті 183, статті 187 Податкового кодексу України, у зв`язку із чим, суд доходить висновку про правомірність збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 16-11, підрозділу 10, розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Отже об`єктом оподаткування військового збору є чистий оподатковуваний дохід.

Відповідно до пункту 4, частини 1, статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в пункті 4 частини 1 статті 4 Закону є сума доходу (прибутку), отриманого від здійснення господарської діяльності, що обкладається податком на доходи фізичних осіб.

Оскільки суд дійшов висновку про правомірне збільшення контролюючим органом податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб позивачу, тому відповідно, нарахування позивачу суми військового збору, єдиного внеску є також обґрунтованим та правомірним.

Відповідно до пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

А в силу положень пункту 7 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

За змістом підпункту 14.1.7 статті 14, підпункту 17.1.7 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на оскарження рішень контролюючих органів в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Оскільки суд визнав обґрунтованим донарахування контролюючим органом податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску згідно оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки), то відповідач правомірно здійснив донарахування позивачу єдиного внеску та застосував штрафні санкції згідно оскаржуваних позивачем рішень.

Підпунктом 177.5.2 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України передбачено, що фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності цим Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування.

Відповідно до підпунктів 49.18.2, 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Перевіркою встановлено, що позивачем не подані податкові декларації про майновий стан і доходи за перший квартал 2017 року та за 2017 рік до контролюючого органу.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Оскільки позивачем не спростовано висновки перевірки щодо неподання нею податкових декларацій про майновий стан і доходи, суд доходить висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 20.01.2020 №0003654203 та відсутність підстав для його скасування.

Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Втім, до перевірки не було надано Книги обліку доходів і витрат, чим порушено вимоги пунктів 44.1, 44.3 статті 44 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 121 статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Позивачем доказів надання книги обліку суду не надано.

Таким чином, суд вбачає правомірним винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 20.01.2020 №0003664203, яким позивачу нараховано адміністративний штраф на суму 510,00 грн.

За таких обставин, у суду наявні підстави для висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень та вимоги відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування вказаних рішень та вимоги.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, оскільки позивачем не доведено суду достовірності своїх доводів, які покладені в основу позову, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко

Часті запитання

Який тип судового документу № 97390509 ?

Документ № 97390509 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 97390509 ?

Дата ухвалення - 31.05.2021

Яка форма судочинства по судовому документу № 97390509 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 97390509 ?

В Circuit Administrative Court of Kyiv City
Previous document : 97390508
Next document : 97390511