Court decree № 94202517, 18.01.2021, Obukhivskyi Raion Court of Kyiv Oblast

Approval Date
18.01.2021
Case No.
372/40/21
Document №
94202517
Form of legal proceedings
Civil
Companies listed in the text of the court document
State Coat of Arms of Ukraine

Справа № 372/40/21

Провадження №2-з-3/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Сокол О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Парадайз фінанс» про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Парадайз фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочинів щодо відчуження земельної ділянки та житлового будинку недійсними, треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляпунова Ярослава Анатоліївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Романовський Богдан Петрович.

Разом з позовом представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Парадайз фінанс» подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, загальною площею 133, 4 кв.м, житловою площею 85,1 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0450 га, кадастровий номер 3223186800:04:003:0047, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровані на праві власності за ОСОБА_3 . Крім того, просив до набрання рішенням законної сили у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб укладати угоди, проводити реєстрацію та перереєстрацію, а також здійснювати будь-які дії щодо відчуження майна, яке є предметом спору. В обґрунтування заяви представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Парадайз фінанс» вказав, що між сторонами виник спір та існує велика ймовірність відчуження майна ОСОБА_3 на користь третіх осіб, а дії відповідача ОСОБА_1 свідчать про реальну мету в цих намірах, як одним із способів уникнення виконання рішення суду від 25.11.2013 року у справі №1018/6111/12 за позовом АТ «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у разі задоволення позову. Вважав за доцільним накласти арешт на спірне нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 на праві власності.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Таким чином, заява про забезпечення позову розглядається без участі сторін по справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову застосовується, якщо їх невжиття може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч.1 ст.151 ЦПК України.

З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, згідно з п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно.

За даною нормою закону однією з причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність при цьому передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові №752/6255/18 від 21 листопада 2018 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову мають бути надані докази необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.11.2019 року вбачається, що право власності на житловий будинок, загальною площею 133, 4 кв.м, житловою площею 85,1 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0450 га, кадастровий номер 3223186800:04:003:0047, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Романовським Б.П. зареєстровано на праві власності за ОСОБА_3 .

З точки зору закону заходи забезпечення позову визначаються виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини конкретної справи.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25 травня 2016 року забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Ухвала суду щодо накладення арешту на майно за своєю суттю є обмеженням, встановленим для відповідача, вільно розпоряджатися нерухомим майном, тому підстав для заборони будь-яким особам у будь-який спосіб укладати угоди, проводити реєстрацію та перереєстрацію, а також здійснювати будь-які дії щодо відчуження житлового будинку та земельної ділянки суд не вбачає.

У зв`язку з наведеним суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви в частині накладення арешту.

Керуючись ст. ст. 149-154 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Парадайз фінанс» задовольнити частково.

Накласти арешт на житловий будинок, загальною площею 133, 4 кв.м, житловою площею 85,1 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0450 га, кадастровий номер 3223186800:04:003:0047, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 право власності на які зареєстровано за ОСОБА_3 .

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Парадайз Фінанс» (адреса: вул. Г.Алмазова, буд. 18/7, сектор Ж, оф. 2, м. Київ, 01601; ЄДРПОУ: 39508383).

Боржник: ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: суду не відомо).

Копію ухвали направити сторонам для відому.

Ухвалу в частині забезпечення позову направити на виконання Обухівському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Ухвала в частині забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: Т.В. Проць

Часті запитання

Який тип судового документу № 94202517 ?

Документ № 94202517 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 94202517 ?

Дата ухвалення - 18.01.2021

Яка форма судочинства по судовому документу № 94202517 ?

Форма судочинства - Цивільне

В якому cуді було засідання по документу № 94202517 ?

В Obukhivskyi Raion Court of Kyiv Oblast
Previous document : 94202516
Next document : 94202519