Decision № 93963198, 16.12.2020, Donetsk Circuit Administrative Court

Approval Date
16.12.2020
Case No.
200/8328/20-а
Document №
93963198
Form of legal proceedings
Administrative
State Coat of Arms of Ukraine

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2020 р. Справа№200/8328/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., за участю секретаря судового засідання Кульматицького Я.В., представників: позивача – Нечепоренко Н.М. (довіреність б/н від 21.04.2020 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю), відповідача – Вовченка С.П. (підписант згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська газова компанія «Центр» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.02.2020 року №00001020514, №00001000514 та №00001010514,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Українська газова компанія «Центр» (далі – ТОВ «УГК «Центр», позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (надалі – ГУ ДПС, відповідач), про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2020 року №00001020514 на суму 48 363 889,00 грн.

21 жовтня 2020 року до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій представник позивача просить суд: визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.02.2020 року №00001020514, №00001000514 та №00001010514 (далі за текстом – Спірні ППР).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача висновки ГУ ДПС, викладені у акті перевірки від 10.01.2020 року №28/05-99-05-14/41285283 щодо порушення позивачем податкового законодавства в частині формування податкового кредиту по господарським операціям з контрагентами, які не пов`язані з основною господарською діяльністю підприємства, є необґрунтованими та безпідставними. Як зазначає позивач, підприємство здійснювало виключно передбачені статутом та Протоколом установчих зборів, визначені КВЕД та зареєстрованих в ЄДРПОУ види економічної діяльності з метою отримання прибутку, що не суперечать законодавству України, а факт реальності здійснення господарських операцій підтверджується первинними документами. Таким чином, позивач вважає незаконними податкові повідомлення-рішення від 07.02.2020 року №00001020514, №00001000514 та №00001010514, прийняті відповідачем на підставі наведеного вище акту перевірки, а тому просить у судовому порядку їх скасувати.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що актом перевірки від 10.01.2020 року №28/05-99-05-14/41285283 було встановлено, що позивач не знаходиться за місцем реєстрації, фактично «покупцем» здійснюється реалізація товару невідомого походження, що доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність здійснення постачання (продажу) ТМЦ по всьому ланцюгу постачання, а також відсутність підтвердження місця зберігання ТМЦ. Крім того, позивач є фігурантом відкритих кримінальних проваджень по контрагентам-постачальникам, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень. Таким чином, на думку відповідача, спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними, а тому просить суд відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 30 вересня 2020 року відкрито провадження щодо розгляду даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, з проведенням підготовчого провадження.

02 грудня 2020 року ухвалою суду закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «УГК «Центр» зареєстроване 14.04.2017 № 10731020000034066, код ЄДРПОУ 41285283, місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 116 А, перебуває в стані припинення (т. 6 а.с. 51-52).

Як вбачається з договору суборенди приміщення №3 від 30.04.2019 року, укладеного між ТОВ «ЛОМТЕРА» (орендар) та ТОВ «УГК «Центр» (суборендар), орендар зобов`язується передати суборендарю, а суборендар зобов`язується прийняти на умовах суборенди в строкове платне користування для здійснення його господарської діяльності частину приміщення площею 12 кв.м., що знаходиться за адресою: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, Центральний район, вул. Італійська, 116-А. Договір діє до 31.12.2020 року (т. 5 а.с. 82-89).

З пояснень представника позивача слідує, що ТОВ «УГК «Центр» фактично знаходиться за наведеною вище адресою, згідно укладеному договору суборенди, який є діючим станом на час проведення перевірки.

Підприємство має право на здійснення наступних видів діяльності: 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (основний); 35.14 Торгівля електроенергією; 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н. в. і. у.; 49.50 Трубопровідний транспорт; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Господарську діяльність позивач здійснює згідно зі статутом, затвердженим рішенням учасника від 21.06.2020 року (т. 1 а.с.19).

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що відповідно до наказу №813 від 02.12.2019 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська газова компанія «Центр» та повідомлення від 02.12.2019 №268, виданих Головним управлінням ДПС у Донецькій області, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «УГК «Центр», податковий номер платника податків 41285283, за період діяльності з 01.01.2019 по 17.12.2019 з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, про що складений акт від 10.01.2020 року №28/05-99-05-14/41285283 (надалі – Акт перевірки, т. 6 а.с.2-36) .

Вказаним Актом перевірки встановлені наступні порушення вимог Податкового Кодексу України, а саме:

- пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті занижено, за період який перевіряється, значення по ряд. 18 Декларації з ПДВ «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 – рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету» на загальну суму 91 567 566 грн., у тому числі по періодам:

01.2019 - 14 222 913,

02.2019 - 38 428 956,

03.2019 - 38 915 697,

- 91 567 566;

- та завищення від`ємного значення по ряд. 21 Б Декларації «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 – рядок 9 декларації) (позитивне значення) на загальну суму 5 160 211 грн. за 03.2019;

- пунктів 201.1 та 201.4 статті 201 Податкового кодексу України не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних зведені податкові накладні всього на суму ПДВ 96 727 777 грн., у тому числі по періодам:

01.2019 - 16 783 963,

02.2019 - 38 376 716,

03.2019 - 41 567 098,

- 96 727 777.

За наслідками Акту перевірки, 07.02.2020 року ГУ ДПС у Донецькій області прийняті податкові повідомлення-рішення (т. 3 а.с. 229-231):

- № 00001020514 від 07.02.2020 року про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Українська газова компанія «Центр» штрафу у розмірі 48 363 889,00 грн. у зв`язку з відсутністю складання та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 96 727 777,00 грн.

- № 00001000514 від 07.02.2020 року про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Українська газова компанія «Центр» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 22 891 892,00 грн. у зв`язку із збільшенням суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 91 567 566,00 грн.

- № 00001010514від 07.02.2020 року про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Українська газова компанія «Центр» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 5 160 211,00 грн.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що під час перевірки відповідачем була використана податкова інформація, отримана від інших ДПС по ТОВ «УГК «Центр».

Згідно даних ЄРПН в ході проведення перевірки було здійснено аналіз даних ЄРПН, за результатами якого не підтверджено ланцюг постачання ТМЦ, придбаних підприємством ТОВ «УГК «Центр» у:

- ТОВ «МЕГА ОПТ ТОРГ» податковий номер 40810024 ГУ ДПС у Львівській області (Франківський район м. Львова);

- ТОВ «АВЕРАЖ ЗАХІД» податковий номер 42103079 ГУ ДПС у Львівській області (Франківський район м. Львова);

- ТОВ «МОТОР КВ ГРУП» податковий номер 41965804 ГУ ДПС у м. Києві (Оболонський район м. Києва);

- ТОВ «НАФТОРЕЙДИНГІНВЕСТ» податковий номер 40985657 ГУ ДПС у м. Києві (Печерський район м. Києва);

- ТОВ «БРЮМЕР СИСТЕМ» податковий номер 42421232 ГУ ДПС у Запорізькій області (Олександрівський район м. Запоріжжя);

- ТОВ «ГЕРМЕС ТРАСТ» податковий номер 42536562 ГУ ДПС в Одеській області (Приморський район м. Одеси).

Разом з цим, відповідачем встановлено обрив ланцюга постачання, а саме відсутність первинного постачання (продажу) ТМЦ, унеможливлює подальше реальне одержання (купівлю) кожним із СГ по ланцюгу постачання відповідного обсягу ідентифікованого товару, що свідчить про нереальність одержання (купівлі) саме цього ідентифікованого товару та засвідчує недійсність формування у кожного з цих СГ відповідного активу, а відтак його наступного постачання (продажу) кожним СГ по всьому ланцюгу його документально оформленого нереального руху, включно до ТОВ «УГК «Центр».

Як встановлено судом з матеріалів справи, 01.01.2019 року між позивачем (покупець) та ТОВ «АВЕРАЖ ЗАХІД» (постачальник) укладено договір №01/1133 поставки нафтопродуктів (скрапленого газу), згідно якому постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити скраплений газ (товар), відповідно до умов цього договору. Кількість товару в рамках кожної поставки фіксується в видаткових накладних. Відвантаження товару здійснюється окремими партіями автотранспортом як постачальника, так і покупця. Покупець здійснює розрахунок за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом одного року з дати отримання товару покупцем. Договір діє до 31.12.2020 року (т. 3 а.с. 108-109, т. 4 а.с. 68-71).

Як слідує з витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 6 а.с.39-40) ТОВ «АВЕРАЖ ЗАХІД» є юридичною особою, зареєстроване за адресою: 79053, Львівська область, м. Львів, вул. Володимира Великого, 63/81, інформації відносно відсутності за юридичною адресою, припинення, знаходження в стані ліквідації наведений витяг не містить.

Факт здійснення поставки підтверджується: видатковими накладними (т.3 а.с. 110-114), податковими накладними (т. 3 а.с. 115-119).

Факт заборгованості поставленого товару підтверджується оборотно-сальдовою відомістю (т. 5 а.с. 164-165).

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків між підприємствами, за позивачем рахується кредит у сумі 3 687 057,70 грн. (т. 4 а.с. 55, 200).

З претензії на оплату заборгованості за скраплений газ від 14.05.2020 року вбачається, що ТОВ «АВЕРАЖ ЗАХІД» просило перерахувати суму основного боргу в розмірі 3 687 057,70 грн. на поточний рахунок протягом десяти календарних днів з моменту отримання цієї претензії (т. 5 а.с. 166).

Як слідує з договору поставки нафтопродуктів (скрапленого газу) №450/01-19 від 10.01.2019 року, ТОВ «МЕГА ОПТ ТОРГ» (постачальник) зобов`язується передати (поставити) ТОВ «УГК «Центр» (покупець)у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити скраплений газ (товар), відповідно до умов цього договору. Кількість товару в рамках кожної поставки фіксується в видаткових накладних. Відвантаження товару здійснюється окремими партіями автотранспортом як постачальника, так і покупця. Покупець здійснює розрахунок за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом шести місяців з дати отримання товару покупцем. Договір діє до 31.12.2020 року (т. 1 а.с. 27-28).

Як слідує з витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 6 а.с. 37-38) ТОВ «МЕГА ОПТ ТОРГ» є юридичною особою, зареєстроване за адресою: 69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 60. Стан суб`єкта: припинено на підставі судового рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом від 01.10.2020 №908/959/20.

Факт здійснення поставки підтверджується: видатковими накладними (т.1 а.с. 29-122), податковими накладними (т. 1 а.с. 123-250, т. 2 а.с. 1-173).

Часткова оплата поставленого товару підтверджується оборотно-сальдовою відомістю (т. 5 а.с. 164-165) та випискою по особовому рахунку (т. 5 а.с. 143, 147-148, 153).

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків між підприємствами, сальдо кінцеве позивача складає 282 065 320,19 грн. (т. 4 а.с. 57-65, 186-194).

З претензії від 01.06.2020 року вбачається, що ТОВ «МЕГА ОПТ ТОРГ» вимагає погасити суму боргу в повному обсязі шляхом перерахування 282 065 320,19 грн. на банківський рахунок (т. 5 а.с. 167-168).

05.02.2019 року між позивачем (покупець) та ТОВ «НАФТОРЕЙДИНГІНВЕСТ» (постачальник) укладено договір №0502-23, згідно якому постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю ПММ (товар), а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати оплату. Поставка товару здійснюється партіями. Відвантаження товару здійснюється транспортом постачальника, перевізника. Кількість товару визначається в видаткових накладних. Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (т. 2 а.с. 174-175).

Як слідує з витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 6 а.с. 41-42) ТОВ «НАФТОРЕЙДИНГІНВЕСТ» є юридичною особою, зареєстроване за адресою: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7, офіс 39/4, інформації відносно відсутності за юридичною адресою, припинення, знаходження в стані ліквідації наведений витяг не містить.

Факт здійснення поставки підтверджується: видатковими накладними (т.2 а.с. 176-184), податковими накладними (т. 2 а.с. 185-202).

Часткова оплата поставленого товару підтверджується оборотно-сальдовою відомістю (т. 5 а.с. 164-165) та випискою по особовому рахунку (т. 5 а.с. 148, 152).

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків між підприємствами, сальдо кінцеве позивача складає 33 865 286,71 грн. (т. 4 а.с. 53, 199).

З претензії від 04.05.2020 року вбачається, що ТОВ «НАФТОРЕЙДИНГІНВЕСТ» просило протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання цієї претензії сплатити на банківський рахунок заборгованість в сумі 33 865 286,71 грн. (т. 5 а.с. 169-170).

Як слідує з договору поставки нафтопродуктів (скрапленого газу) № 11/02-19КВ від 12.02.2019 року, ТОВ «МОТОР КВ ГРУП» (постачальник) зобов`язується передати (поставити) ТОВ «УГК «Центр» (покупець) у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити скраплений газ (товар), відповідно до умов цього договору. Кількість товару в рамках кожної поставки фіксується в видаткових накладних. Відвантаження товару здійснюється окремими партіями автотранспортом як постачальника, так і покупця. Покупець здійснює розрахунок за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом одного року з дати отримання товару покупцем. Договір діє до 31.12.2020 року (т. 2 а.с. 203-204).

Як слідує з витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 6 а.с. 45-46) ТОВ «МОТОР КВ ГРУП» є юридичною особою, зареєстроване за адресою: 04114, м. Київ, пров. Макіївський, 2. Стан суб`єкта: в стані припинення на підставі внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Факт здійснення поставки підтверджується: видатковими накладними (т.2 а.с. 205-250, т. 3 а.с. 1-6), податковими накладними (т. 3 а.с. 7-107).

Факт заборгованості поставленого товару підтверджується оборотно-сальдовою відомістю (т. 5 а.с. 164-165).

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків між підприємствами, сальдо кінцеве позивача складає 43 907 670,40грн. (т. 4 а.с. 66-67, 195-196).

З претензії від 25.06.2020 року вбачається, що ТОВ «МОТОР КВ ГРУП» просить позивача протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання цієї вимоги сплатити на банківський рахунок підприємства заборгованість в сумі 43 907 670,40 грн. (т. 5 а.с. 171-172).

12.02.2019 року між позивачем (покупець) та ТОВ «БРЮМЕР СИСТЕМ» (постачальник) укладено договір №12/02-Д поставки палива, згідно якому постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити паливо (бензин, дизельне пальне або скріплений газ – надалі – товар), відповідно до умов цього договору. Кількість товару в рамках кожної поставки фіксується в видаткових накладних. Покупець здійснює розрахунок за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 180 банківських днів з дати отримання товару покупцем. Договір діє до 31.12.2020 року (т. 3 а.с. 120-121, т. 4 а.с. 72-75).

Як слідує з витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 6 а.с. 43-44) ТОВ «БРЮМЕР СИСТЕМ» є юридичною особою, зареєстроване за адресою: 79024, Львівська область, м. Львів, вул. Бандери С., 41/2А, інформації відносно відсутності за юридичною адресою, припинення, знаходження в стані ліквідації наведений витяг не містить.

Факт здійснення поставки підтверджується: видатковими накладними (т.3 а.с. 122-130), податковими накладними (т. 3 а.с. 131-159).

Факт заборгованості поставленого товару підтверджується оборотно-сальдовою відомістю (т. 5 а.с. 164-165).

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків між підприємствами, сальдо кінцеве позивача складає12 183 175,75 грн. (т. 4 а.с. 54, 198).

З претензії від 09.07.2020 року вбачається, що ТОВ «БРЮМЕР СИСТЕМ» просило сплатити грошові кошти в сумі 12 183 175,75 грн. протягом п`яти календарних днів з моменту отримання цієї вимоги (т. 5 а.с. 173).

Також, відповідно до видаткових накладних (т.3 а.с. 160-175), в березні 2019 року ТОВ «ГЕРМЕС ТРАСТ» поставило, а позивач отримав товар (газ скріплений), про що складено податкові накладні (т.3 а.с. 176-191).

Як слідує з витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 6 а.с. 47-48) ТОВ «ГЕРМЕС ТРАСТ» є юридичною особою, зареєстроване за адресою: 08441, Київська область, Києво-Святошинський район, село Святопетрівське, вул. Білгородська, 28, інформації відносно відсутності за юридичною адресою, припинення, знаходження в стані ліквідації наведений витяг не містить.

Факт заборгованості поставленого товару підтверджується оборотно-сальдовою відомістю (т. 5 а.с. 164-165).

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків між підприємствами, сальдо кінцеве позивача складає 29 022 589,13 грн. (т. 4 а.с. 56, 197).

З претензії від 07.05.2020 року вбачається, що ТОВ «ГЕРМЕС ТРАСТ» просило перерахувати на рахунок підприємства суму боргу 29 022 589,13 грн. протягом одного місяця з моменту отримання цієї претензії (т. 5 а.с. 174).

Наведені податкові накладні за зазначеними договорами відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість, та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечується відповідачем (т. 4 а.с. 242-250, т. 5 а.с. 1-57, 71-73, 79-86).

Для зберігання придбаного позивачем товару, 28.12.2017 року між позивачем (замовник) та ТОВ «АНЕКС-ПРОМ» (зберігач) укладено договір №28-12/17 відповідального зберігання, відповідно до якого замовник доручає, а зберігач приймає на себе зобов`язання забезпечити своєчасне прийняття, облік і відповідальне зберігання скрапленого газу (далі – газ) замовника, у випадку необхідності зливати скраплений газ в ємкості, призначені для його зберігання, забезпечити налив скріпленого газу в автоцистерни замовника. Адреса бази зберігання: ємкість ГНС: Донецька область, м. Слов`янськ, Новосодівський майданчик, 2, корп.. 2-А (т. 4 а.с. 79-81).

Факт часткової оплати за зберігання товару підтверджується випискою по особовому рахунку (т.5 а.с. 114-162, 192-238).

Як вбачається з претензії від 04.08.2020 року, ТОВ «АНЕКС-ПРОМ» вимагає від позивача сплатити суму боргу в повному обсязі шляхом перерахування 113 734 000,00 грн. на банківський рахунок підприємства (т. 5 а.с. 175).

19.02.2018 року між позивачем (замовник) та ТОВ «ЄВРОГАЗГРУП» (виконавець) укладено договір надання послуг №19-02/18, відповідно до якого замовник передає, а виконавець приймає на себе зобов`язання із зберігання скрапленого газу замовника в строки та на умовах укладеного виконавцем договору відповідального зберігання скріпленого газу №ЮР-ЕВГ 2018 від 16.02.2018 року з ТОВ «ЮРАТЕ», а замовник зобов`язується відшкодувати виконавцю фактичні витрати останнього, понесені ним у зв`язку з виконання цього договору і оплатити послуги виконавця у строки та порядку, визначені умовами цього договору. Місце зберігання: Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Залізнична, 1-Б. Договір діє до 31.12.2019 року (т.4 а.с. 76-78).

Для подальшої реалізації придбаного за вказаними вище договорами товару, між позивачем (постачальник) та ТОВ «ОЛВЕКС» (покупець) 19.12.2019 року укладено договір поставки нафтопродуктів №19/12-19, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця нафтопродукти в кількості та асортименті, що погоджені сторонами відповідно до умов цього договору, в подальшому – товар, а покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах цього договору. Загальна кількість товару за цим договором становить суму кількості поставленого товару, протягом дії цього договору. Найменування, кількість та ціна товару вказані в Специфікації №1. Ціна за одиницю виміру кількості товару погоджується сторонами у відповідних документах. Розрахунок безготівковий у національній валюті. Договір діє до 31.12.2020 року (т. 5 а.с. 176-184).

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1 від 16.03.2020 року до договору поставки нафтопродуктів №19/12-19 від 19.12.2020 року, пункт 5 Специфікації №1 від 20.12.2019 року до договору поставки нафтопродуктів викласти в наступній редакції:

«5. Товар поставляється покупцю на умовах EXW (Інкотермс-2010) – передача погодженого сторонами об`єму товару в резервуарі постачальника за правом самовивозу покупцем протягом 90 календарних днів, що обчислюється з дня закінчення карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19» (зі змінами та доповненнями), але в будь-якому разі не пізніше 16 березня 2021 року». (т. 5 а.с. 185).

Разом з тим, на думку відповідача, оскільки встановлено обрив ланцюга постачання товару включно до ТОВ «УГК «Центр», то фактично, покупцем здійснюється реалізація товару невідомого походження, що доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність здійснення постачання (продажу) ТМЦ по всьому ланцюгу постачання, в результаті чого перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України по операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Крім того, фахівцями ГУ ДФС у Донецькій області здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ «УГК «Центр», за результатами якого складений акт від 18.07.2019 про незнаходження підприємства за юридичною адресою, у зв`язку з чим був наданий запит до оперативного управління, однак згідно відповіді – місцезнаходження не встановлено.

Разом з цим, на нафтобазі, на якій зберігається придбаний позивачем скраплений газ, здійснює господарську діяльність ТОВ «ОДАЛ СЕРВІС», проте перевіркою взаємодії ТОВ «УГК «Центр» з ТОВ «ОДАЛ СЕРВІС» не встановлено.

При цьому, позивачем не зареєстровані протягом граничних строків податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 96 727 777 грн., у тому числі по періодам:

01.2019 - 16 783 963,

02.2019 - 38 376 716,

03.2019 - 41 567 098,

- 96 727 777.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов`язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).

З приписів статті 6 Цивільного кодексу України (надалі за текстом – ЦКУ) вбачається, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Отже, одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Згідно ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом.

У відповідності до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За положеннями ст.ст. 42-44 цього ж Кодексу підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Підприємництво здійснюється на основі в тому числі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У розумінні підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Так, пунктом 189.1 статті 189 ПК України встановлено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з підпунктом 198.2 статті 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як зазначено у пункті 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням (виготовленням) товарів/послуг та необоротних активів, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування (пункт 198.4 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України, порушення якого зазначено в акті перевірки позивача, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 Кодексу).

Разом з цим, в акті перевірки не зазначено, що спірні податкові накладні, виписані контрагентами позивача ТОВ «МЕГА ОПТ ТОРГ», ТОВ «АВЕРАЖ ЗАХІД», ТОВ «МОТОР КВ ГРУП», ТОВ «НАФТОРЕЙДИНГІНВЕСТ», ТОВ «БРЮМЕР СИСТЕМ» та ТОВ «ГЕРМЕС ТРАСТ» за наведеними вище правочинами не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто, цей факт не є спірною обставиною, а відповідач зокрема зазначає, що позивачем завищено податковий кредит по податкових накладних, складених контрагентами позивача по операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Стосовно заниження ПДВ на загальну суму 96 727 777 гривень суд зазначає, що в таблицях акту перевірки зазначені податкові накладні, виписані ТОВ «МЕГА ОПТ ТОРГ», ТОВ «АВЕРАЖ ЗАХІД», ТОВ «МОТОР КВ ГРУП», ТОВ «НАФТОРЕЙДИНГІНВЕСТ», ТОВ «БРЮМЕР СИСТЕМ» та ТОВ «ГЕРМЕС ТРАСТ», які зареєстровано в ЄРПН.

Податковий кодекс України визначає податкову накладну, як єдиний документ, який підтверджує суми податкового кредиту і на підставі якого платник податків має право формувати податковий кредит. При цьому, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від факту декларування та сплати контрагентом його зобов`язань.

Податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, виписані контрагентами ТОВ «МЕГА ОПТ ТОРГ», ТОВ «АВЕРАЖ ЗАХІД», ТОВ «МОТОР КВ ГРУП», ТОВ «НАФТОРЕЙДИНГІНВЕСТ», ТОВ «БРЮМЕР СИСТЕМ» та ТОВ «ГЕРМЕС ТРАСТ», які були зареєстровані в ЄРПН, що не спростовано в акті перевірки та за результатами аналізу яких відповідачем встановлено обрив ланцюга постачання, а саме відсутність первинного постачання (продажу) ТМЦ, що на думку відповідача унеможливлює подальше реальне одержання (купівлю) кожним із СГ по ланцюгу постачання відповідного обсягу ідентифікованого товару, що свідчить про нереальність одержання (купівлі) саме цього ідентифікованого товару та засвідчує недійсність формування у кожного з цих СГ відповідного активу, а відтак його наступного постачання (продажу) кожним СГ по всьому ланцюгу його документально оформленого нереального руху, включно до ТОВ «УГК «Центр».

Однак, аргументи відповідача щодо обриву ланцюгу постачання товарів, не може бути самодостатнім підтвердженням нереальності господарських операцій.

Окрім того, висновки про порушення податкового законодавства контрагентами позивача не можуть автоматично підтверджувати порушення податкового законодавства самим позивачем, а позивач як платник податку не повинен нести наслідків невиконання своїми контрагентами вимог закону.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженість дій між ними.

Таким чином, висновки про можливе порушення податкового законодавства контрагентами позивача не можуть автоматично підтверджувати порушення податкового законодавства самим позивачем, а позивач як платник податку не повинен нести наслідків невиконання своїми контрагентами вимог закону.

Водночас, доказів на підтвердження того, що позивач був обізнаний щодо неправомірної, на думку контролюючого органу, діяльності контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди, відповідачем не надано.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява №3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Суд також виходить з того, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій суб`єкта у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Судом також взято до уваги, що станом на час розгляду даної адміністративної справи спірні господарські операції в судовому порядку недійсними не визнавались, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави, що дає підстави вважати, що такі операції мали реальний характер, тоді як підтвердження нереальності господарських операцій не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

В свою чергу, представлені позивачем первинні документи в своїй сукупності підтверджують підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, а також фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд приходить до висновку, що в межах спірних правовідносин відповідачем в ході проведення перевірки позивача не наведені та не встановлені докази, які б вказували на невідповідність господарських операцій з ТОВ «МЕГА ОПТ ТОРГ», ТОВ «АВЕРАЖ ЗАХІД», ТОВ «МОТОР КВ ГРУП», ТОВ «НАФТОРЕЙДИНГІНВЕСТ», ТОВ «БРЮМЕР СИСТЕМ» та ТОВ «ГЕРМЕС ТРАСТ» меті та цілям діяльності платників податків, збитковості таких операцій чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б підтвердити фіктивність здійснених операцій, відсутність факту поставки товару, виконання робіт, надання послуг, а також про те, що реалізацію вказаних операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту з ПДВ та його відображення у податкових деклараціях.

Суд зазначає, що основним видом господарської діяльності позивача є торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи, в тому числі,оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Відтак, з огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позивачем під час визначення бази оподаткування було правомірно застосовано пункт 198.5 статті 198 ПК України.

Разом з цим, суд не приймає доводи відповідача щодо відсутності позивача за юридичною адресою оскільки в матеріалах справи міститься договір суборенди приміщення №3 від 30.04.2019 року, укладеного між ТОВ «ЛОМТЕРА» та ТОВ «УГК «Центр», за яким позивач орендує приміщення за адресою: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, Центральний район, вул. Італійська, 116-А.

Крім того, твердження відповідача щодо не встановлення взаємодії позивача з ТОВ «ОДАЛ СЕРВІС», яке здійснює діяльність на нафтобазі, на якій зберігається придбаний позивачем скраплений газ спростовується матеріалами справи, оскільки позивач зберігав товар на підставі договору від 19.02.2018 року №19-02/18 про надання послуг, укладеного між позивачем та ТОВ «ЄВРОГАЗГРУП», тому не мав взаємовідносин безпосередньо з ТОВ «ОДАЛ СЕРВІС».

Щодо посилань відповідача на відкриті кримінальні провадження, в яких фігурантом є позивач, суд зазначає, що вироки в цих кримінальних провадженнях відсутні, з ухвали слідчого судді від 17.07.2019 року по справі №758/9274/19 не вбачається посилань на реквізити договорів, укладених позивачем з його контрагентами, що наведені у описовій частині даного судового рішення, відсутні пояснення посадових осіб позивача та його контрагентів щодо не укладання наведених договорів, їх не підписання, тощо, а отже за даних обставин сам по собі факт відкритих кримінальних проваджень не може слугувати належним доказом фіктивності господарських операцій із вищенаведеними контрагентами та не тягне за собою правових наслідків для позивача, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування показників податкової звітності від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податків до бюджету.

Відносно податкового повідомлення-рішення № 00001020514 від 07.02.2020 року про нарахування позивачу штрафу у розмірі 48 363 889,00 грн. у зв`язку з відсутністю складання та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 96 727 777,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку на додану вартість зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до вимог пункту 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 120.1-2 ст.120-1 ПК України передбачено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

З акта перевірки вбачається, що контролюючим органом виявлено відсутність реєстрації позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 96 727 777 грн., у тому числі по періодам: 01.2019 -16 783 963 грн.; 02.2019 - 38 376 716 грн.; 03.2019 - 41 567 098 грн., 96 727 777 грн., при цьому відповідачем не зазначено, які саме податкові накладні мають бути зареєстровані.

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, товар, придбаний позивачем, не реалізований, оскільки відповідно до договору поставки нафтопродуктів №19/12-19 від 19.12.2020 року, укладеного між позивачем та ТОВ «ОЛВЕКС», та Додаткової угоди №1 від 16.03.2020 року до нього, передача погодженого сторонами об`єму товару в резервуарі постачальника за правом самовивозу покупцем протягом 90 календарних днів, що обчислюється з дня закінчення карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19» (зі змінами та доповненнями), але в будь-якому разі не пізніше 16 березня 2021 року.

Відтак, відсутні докази несвоєчасної реєстрації податкових накладних, оскільки відсутні докази реалізації придбаного позивачем товару і, відповідно, виписки податкових накладних за цими операціями.

Таким чином, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми доказами здійснення операцій, що не є господарською діяльністю та за якими мають бути зареєстровані податкові накладні.

Отже, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідають обставинам справи, а отже підлягають скасуванню.

На думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, а також необґрунтовано, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 21 020,00 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Українська газова компанія «Центр» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.02.2020 року №00001020514, №00001000514 та №00001010514 – задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 00001020514 від 07.02.2020 року про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Українська газова компанія «Центр» штрафу у розмірі 48 363 889,00 грн. у зв`язку з відсутністю складання та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 96 727 777,00 грн.

3. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 00001000514 від 07.02.2020 року про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Українська газова компанія «Центр» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 22 891 892,00 грн. у зв`язку із збільшенням суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 91 567 566,00 грн.

4. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 00001010514від 07.02.2020 року про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Українська газова компанія «Центр» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 5 160 211,00 грн.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: вулиця Італійська, будинок 59, місто Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 43142826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українська газова компанія «Центр» (місцезнаходження: вулиця Італійська, будинок 116 А, місто Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 41285283) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 21 020 (двадцять одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 16 грудня 2020 року. Повне судове рішення складене 28 грудня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Чучко

Часті запитання

Який тип судового документу № 93963198 ?

Документ № 93963198 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 93963198 ?

Дата ухвалення - 16.12.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 93963198 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 93963198 ?

В Donetsk Circuit Administrative Court
Previous document : 93963195
Next document : 93963199