Decision № 93211334, 25.11.2020, Circuit Administrative Court of Kyiv City

Approval Date
25.11.2020
Case No.
640/7706/20
Document №
93211334
Form of legal proceedings
Administrative
State Coat of Arms of Ukraine

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2020 року м. Київ № 640/7706/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Бень Я.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача: Савельїчева О.В.,

представника відповідача: Осадчого О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА»доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27 січня 2020 року №0002520504

На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 листопада 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» (далі по тексту - позивач, ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 січня 2020 року №0002520504.

В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, зокрема, про донарахування відповідачем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 44 022 160, 00 грн по взаємовідносинах з ТОВ «ТЕЙМЕЛ» (код 41850691), ТОВ «СЕРБЕН» (код 41794302) за червень 2018 року, ТОВ «ХІОНА ГРУП» (код 41315925) за квітень 2018 року, ТОВ «ІВЕРІОН ФОРТ» (код 42104554) за червень 2018 року, ТОВ «ВЕРДЕР АКТИВ» (код 42497089) за березень, травень 2019 року, ТОВ «БАРСА ІНТЕРПРАЙМ» (код 42417752), ТОВ «ДИПЛОМАТ УНІВЕРС» (код 42485995) за січень 2019 року, ТОВ «БАЗІЛІОН ГРУП» (код 42848683) за травень 2019 року, ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ» (код 42670778), ТОВ «СТОК ХОЛД» (код 41628332), ТОВ «БРАЙТОН ПУЛЬС» (код 42854503), за червень 2019 року, оскільки висновки відповідача, викладені в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам справи, ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджуються наданими доказами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2020 року відкрито загальне позовне провадження та справу призначено в підготовче судове засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

05 травня 2020 року представником ГУ ДПС у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, підстав для скасування спірного рішення не вбачається, оскільки, на думку податкового органу, операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2020 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

ГУ ДПС у м. Києві, на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 06 листопада 2019 року та направлення на перевірку від 07 листопада 2019 року №419/26-15-14-04-04, у період з 07 листопада 2019 року по 13 листопада 2019 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських операцій з контрагентами - постачальниками ТОВ «ТЕЙМЕЛ» (код 41850691), ТОВ «СЕРБЕН» (код 41794302) за червень 2018 року, ТОВ «ХІОНА ГРУП» (код 41315925) за квітень 2018 року, ТОВ «ІВЕРІОН ФОРТ» (код 42104554) за червень 2018 року, ТОВ «ВЕРДЕР АКТИВ» (код 42497089) за березень, травень 2019 року, ТОВ «БАРСА ІНТЕРПРАЙМ» (код 42417752), ТОВ «ДИПЛОМАТ УНІВЕРС» (код 42485995) за січень 2019 року, ТОВ «БАЗІЛІОН ГРУП» (код 42848683) за травень 2019 року, ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ» (код 42670778), ТОВ «СТОК ХОЛД» (код 41628332), ТОВ «БРАЙТОН ПУЛЬС» (код 42854503), за червень 2019 року.

За результатами проведення перевірки контролюючим органом складено акт від 20 листопада 2019 року №283/26-15-05-04-04/33401202 (далі по тексту - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 44 022 160, 00 грн, у тому числі: травень 2018 року на суму 347 500, 00 грн, червень 2018 року на суму 165 150, 00 грн, липень 2018 року на суму 3 483 976, 00 грн, березень 2019 року на суму 360 144, 00 грн, квітень 2019 року на суму 12 555 000, 00 грн, травень 2019 року на суму 9 281 022, 00 грн, червень 2019 року на суму 15 757 195, 00 грн, за липень 2019 року на суму 2 072 173, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, позивач подав письмові заперечення до ГУ ДПС у м. Києві.

ГУ ДПС у м. Києві листом від 22 січня 2020 року №10744/10/26-15-05-04-04 повідомило позивача про залишення висновків Акту перевірки без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі висновків Акту перевірки, ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення від 27 січня 2020 року №0002520504, яким збільшено ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 66 033 240, 00 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями на 44 022 160, 00 грн, за фінансовими (штрафними) санкціями на 22 011 080, 00 грн.

12 лютого 2020 року ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» подана скарга до ДПС України на податкове повідомлення - рішення від 27 січня 2020 року №0002520504.

Рішенням ДПС України від 23 березня 2020 року №10475/6/99-00-08-05-01-06 залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 27 січня 2020 року №0002520504, а скаргу позивача - без задоволення.

Незгода позивача з вказаним податковим повідомленням - рішенням відповідача обумовила його звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Між тим, як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з підпунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Водночас, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також, відповідно до пунктів 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 цього Закону передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Між тим, відповідно до пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення №88) первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2018 року у справі №804/5599/15 (адміністративне провадження №К/9901/42187/18) правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця (замовника) належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Матеріалами справи встановлено, що під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, податковим органом встановлено господарські взаємовідносини останнього з контрагентами ТОВ «ТЕЙМЕЛ», ТОВ «СЕРБЕН», ТОВ «ХІОНА ГРУП», ТОВ «ІВЕРІОН ФОРТ», ТОВ «ВЕРДЕР АКТИВ», ТОВ «БАРСА ІНТЕРПРАЙМ», ТОВ «ДИПЛОМАТ УНІВЕРС», ТОВ «БАЗІЛІОН ГРУП», ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ», ТОВ «СТОК ХОЛД» та ТОВ «БРАЙТОН ПУЛЬС».

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ТЕЙМЕЛ» судом встановлено наступне.

Згідно договору поставки від 20 червня 2018 року №206/18, укладеного між ТОВ «ТЕЙМЕЛ» (постачальником) та ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» (покупцем) постачальник зобов`язується передати у встановлений строк (строки) у власність покупця на умовах визначених цим договором, специфікаціями до нього товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і оплатити його на умовах визначених цим договором.

Пунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями. У специфікації можуть зазначатися і інші умови необхідні для поставки товару. Специфікацією може бути рахунок- фактура.

За приписами пунктів 5.1, 5.2 договору ціна та порядок оплати товару (партії товару) вказується у відповідних специфікаціях (додатках) до цього договору. Загальна вартість договору визначається як загальна сума вартостей всіх специфікацій (додатків) до нього. Оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в безготівковій формі.

При цьому, у відповідності до пункту 6.2 договору передача товару здійснюється постачальником уповноваженій особі покупця. Повноваження такої особи на отримання товару підтверджується належним чином оформленою довіреністю. У разі неналежного оформлення такої довіреності або її відсутності постачальник має право відмовити в передачі товару покупцю. Під час здійснення прийому-передачі товару сторонами оформлюється видаткова накладна та Акт прийому-передачі товару, які є підтвердженням передачі постачальником та прийому покупцем товару.

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності у червні 2018 року ТОВ «ТЕЙМЕЛ» виписало на адресу ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні на загальну суму 1 999 539, 40 грн, у тому числі ПДВ 333 256, 56 грн:

- від 21 червня 2018 року №№ 158, 159, 160;

- від 22 червня 2018 року № 161.

Також, на підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ «ТЕЙМЕЛ» позивачем долучено:

- рахунки - фактур від 02 липня 2018 року №14, 15, від 03 липня 2018 року №17, від 04 липня 2018 року №21, від 21 червня 2018 року №158-161;

- копії видаткових накладних від 02 липня 2018 року №18, 19, від 03 липня 2018 року №21, від 04 липня 2018 року №25, від 21 червня 2018 року №160-162, від 22 червня 2018 року №163;

- подорожні листи від 02 липня 2018 року №438151, від 03 липня 2018 року №438153, від 04 липня 2018 року №438154.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ВЕРДЕР АКТИВ» судом встановлено наступне.

Згідно договору поставки від 18 березня 2019 року №1803/19, укладеного між ТОВ «ВЕРДЕР АКТИВ» (постачальником) та ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» (покупцем) постачальник зобов`язується передати у встановлений строк (строки) у власність покупця на умовах визначених цим договором, специфікаціями до нього товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і оплатити його на умовах визначених цим договором.

Пунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями. У специфікації можуть зазначатися і інші умови необхідні для поставки товару. Специфікацією може бути рахунок- фактура.

За приписами пунктів 5.1, 5.2 договору ціна та порядок оплати товару (партії товару) вказується у відповідних специфікаціях (додатках) до цього договору. Загальна вартість договору визначається як загальна сума вартостей всіх специфікацій (додатків) до нього. Оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в безготівковій формі.

При цьому, у відповідності до пункту 6.2 договору передача товару здійснюється постачальником уповноваженій особі покупця. Повноваження такої особи на отримання товару підтверджується належним чином оформленою довіреністю. У разі неналежного оформлення такої довіреності або її відсутності постачальник має право відмовити в передачі товару покупцю. Під час здійснення прийому-передачі товару сторонами оформлюється видаткова накладна та Акт прийому-передачі товару, які є підтвердженням передачі постачальником та прийому покупцем товару.

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ «ВЕРДЕР АКТИВ» виписало на адресу ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:

1) за березень 2019 року на загальну суму 50 041 369, 00 грн, з яких ПДВ у сумі 8 340 228, 00 грн:

- від 18 березня 2019 року №№2, 4, 3, 7, 5, 6, 15, 8, 14, 16, 9, 13;

- від 19 березня 2019 року №№ 22, 26, 27, 24, 25, 23, 28, 21, 20, 47, 49, 48, 50;

- від 20 березня 2019 року №№ 33, 32, 52, 60, 54, 55, 59, 53, 58, 56, 57, 51, 238;

- від 21 березня 2019 року №№35, 37, 36, 63, 65, 68, 64, 69, 73, 62, 66, 67, 70, 71, 72, 74, 75;

- від 22 березня 2019 року №№ 40, 81, 78, 82, 79, 77, 80, 76, 84, 85, 83;

- від 25 березня 2019 року №№90, 92, 88, 89, 91;

- від 26 березня 2019 року №№95, 98, 96, 97, 100, 101, 99, 103, 102, 105, 104;

- від 27 березня 2019 року №№112, 106, 109, 108, 111, 113, 107, 110, 114;

- від 28 березня 2019 року №№123, 118, 116, 125, 117, 122, 115, 120, 124, 119, 121;

- від 29 березня 2019 року №№137, 133, 129, 136, 131, 128, 127, 132, 130, 135, 134.

2) за травень 2019 року на загальну суму 18 098 856, 00 грн, з яких ПДВ у сумі 3 016 476, 00 грн:

- від 06 травня 2019 року №505, 201, 509, 503, 504, 507, 500, 502, 210, 506, 508, 511, 473, 475, 480, 481, 474, 476, 471, 482, 487, 478, 472, 488, 485, 489, 477, 483, 479, 495, 498, 484, 497, 490, 491, 493, 492, 494, 499, 496, 486.

Також, на підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ «ВЕРДЕР АКТИВ» позивачем долучено:

- специфікацію від 18 березня 2019 року №1, від 06 травня 2019 року №2;

- видаткові накладні: від 18 березня 2019 року №№ 2, 3, 4, 5, 6, 8, 14, 15, 16; від 19 березня 2019 року №№ 20 - 28, 370 - 373; від 20 березня 2019 року №№ 32, 33, 51 - 54, 56 - 61; від 21 березня 2019 року №35, 36, 37, 62 - 75, від 22 березня 2019 року №40, 76-85, від 25 березня 2019 року №88-92, від 26 березня 2019 року №95-105, від 27 березня 2019 року №106-114, від 28 березня 2019 року №115-125, від 29 березня 2019 року №127-137, від 06 травня 2019 року №471-485.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «БАРСА ІНТЕРПРАЙМ» судом встановлено наступне.

Згідно договору поставки від 14 січня 2019 року №0114/19, укладеного між ТОВ «БАРСА ІНТЕРПРАЙМ» (постачальником) та ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» (покупцем) постачальник зобов`язується передати у встановлений строк (строки) у власність покупця на умовах визначених цим договором, специфікаціями до нього товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і оплатити його на умовах визначених цим договором.

Пунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями. У специфікації можуть зазначатися і інші умови необхідні для поставки товару. Специфікацією може бути рахунок- фактура.

За приписами пунктів 5.1, 5.2 договору ціна та порядок оплати товару (партії товару) вказується у відповідних специфікаціях (додатках) до цього договору. Загальна вартість договору визначається як загальна сума вартостей всіх специфікацій (додатків) до нього. Оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в безготівковій формі.

При цьому, у відповідності до пункту 6.2 договору передача товару здійснюється постачальником уповноваженій особі покупця. Повноваження такої особи на отримання товару підтверджується належним чином оформленою довіреністю. У разі неналежного оформлення такої довіреності або її відсутності постачальник має право відмовити в передачі товару покупцю. Під час здійснення прийому-передачі товару сторонами оформлюється видаткова накладна та Акт прийому-передачі товару, які є підтвердженням передачі постачальником та прийому покупцем товару.

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ «БАРСА ІНТЕРПРАЙМ» виписало на адресу ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні на загальну суму 4 620 384, 00 грн, у тому числі ПДВ 770 064, 56 грн:

- від 14 січня 2019 року №№236, 233, 228, 229, 235, 231, 234, 232, 237, 230.

Також, на підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ «БАРСА ІНТЕРПРАЙМ» позивачем долучено:

- специфікацію від 14 січня 2019 року №1;

- видаткові накладні: від 14 січня 2019 року №№ 228-237.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ДИПЛОМАТ УНІВЕРС» судом встановлено наступне.

Згідно договору поставки від 16 січня 2019 року №0116/19, укладеного між ТОВ «ДИПЛОМАТ УНІВЕРС» (постачальником) та ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» (покупцем) постачальник зобов`язується передати у встановлений строк (строки) у власність покупця на умовах визначених цим договором, специфікаціями до нього товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і оплатити його на умовах визначених цим договором.

Пунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями. У специфікації можуть зазначатися і інші умови необхідні для поставки товару. Специфікацією може бути рахунок- фактура.

За приписами пунктів 5.1, 5.2 договору ціна та порядок оплати товару (партії товару) вказується у відповідних специфікаціях (додатках) до цього договору. Загальна вартість договору визначається як загальна сума вартостей всіх специфікацій (додатків) до нього. Оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в безготівковій формі.

При цьому, у відповідності до пункту 6.2 договору передача товару здійснюється постачальником уповноваженій особі покупця. Повноваження такої особи на отримання товару підтверджується належним чином оформленою довіреністю. У разі неналежного оформлення такої довіреності або її відсутності постачальник має право відмовити в передачі товару покупцю. Під час здійснення прийому-передачі товару сторонами оформлюється видаткова накладна та Акт прийому-передачі товару, які є підтвердженням передачі постачальником та прийому покупцем товару.

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ «ДИПЛОМАТ УНІВЕРС» виписало на адресу ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні на загальну суму 70 069 748, 70 грн, у тому числі ПДВ 11 678 291, 46 грн:

- від 16 січня 2019 року №№ 3-26;

- від 17 січня 2019 року №№ 27-46,

- від 21 січня 2019 року №№47-69,

- від 22 січня 2019 року №№70-91,

- від 23 січня 2019 року №№92-111,

- від 24 січня 2019 року №№112-129,

- від 25 січня 2019 року №№130-147.

Також, на підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ «ДИПЛОМАТ УНІВЕРС» позивачем долучено:

- специфікацію від 16 січня 2018 року №1;

- видаткові накладні: від 16 січня 2019 року №№ 3 - 26; від 17 січня 2019 року №№ 27 - 46; від 21 січня 2019 року №№ 47 - 69; від 22 січня 2019 року №№ 70 - 91; від 23 січня 2019 року №№ 92 - 111; від 24 січня 2019 року №№ 112 - 129; від 25 січня 2019 року №№ 130 - 147;

- копії специфікацій на лічильники;

- подорожні листи від 16 січня 2019 року №022718, від 17 січня 2019 року №022719, від 21 січня 2019 року №022721, від 22 січня 2019 року №022722, від 23 січня 2019 року №022723, від 24 січня 2019 року №022724, від 25 січня 2019 року №022725.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ХІОНА ГРУП» судом встановлено наступне.

Згідно договору поставки від 02 квітня 2018 року №02/0418, укладеного між ТОВ «ХІОНА ГРУП» (постачальником) та ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» (покупцем) постачальник зобов`язується передати у встановлений строк (строки) у власність покупця на умовах визначених цим договором, специфікаціями до нього товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і оплатити його на умовах визначених цим договором.

Пунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями. У специфікації можуть зазначатися і інші умови необхідні для поставки товару. Специфікацією може бути рахунок- фактура.

За приписами пунктів 5.1, 5.2 договору ціна та порядок оплати товару (партії товару) вказується у відповідних специфікаціях (додатках) до цього договору. Загальна вартість договору визначається як загальна сума вартостей всіх специфікацій (додатків) до нього. Оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в безготівковій формі.

При цьому, у відповідності до пункту 6.2 договору передача товару здійснюється постачальником уповноваженій особі покупця. Повноваження такої особи на отримання товару підтверджується належним чином оформленою довіреністю. У разі неналежного оформлення такої довіреності або її відсутності постачальник має право відмовити в передачі товару покупцю. Під час здійснення прийому-передачі товару сторонами оформлюється видаткова накладна та Акт прийому-передачі товару, які є підтвердженням передачі постачальником та прийому покупцем товару.

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ «ХІОНА ГРУП» виписало на адресу ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні на загальну суму 2 085 000, 70 грн, у тому числі ПДВ 347 500, 00 грн:

- від 02 квітня 2018 року №№54, 59, 60, 67, 68.

Також, на підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ «ХІОНА ГРУП» позивачем долучено:

- специфікацію від 02 квітня 2018 року №1;

- видаткові накладні: від 02 квітня 2018 року №№3, 8, 10, 17, 18;

- подорожні листи від 23 квітня 2018 року №005181, від 18 червня 2018 року №005182, від 23 червня 2018 року №005187.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ІВЕРІОН ФОРТ» судом встановлено наступне.

Згідно договору поставки від 15 червня 2018 року №156/18, укладеного між ТОВ «ІВЕРІОН ФОРТ» (постачальником) та ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» (покупцем) постачальник зобов`язується передати у встановлений строк (строки) у власність покупця на умовах визначених цим договором, специфікаціями до нього товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і оплатити його на умовах визначених цим договором.

Пунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями. У специфікації можуть зазначатися і інші умови необхідні для поставки товару. Специфікацією може бути рахунок- фактура.

За приписами пунктів 5.1, 5.2 договору ціна та порядок оплати товару (партії товару) вказується у відповідних специфікаціях (додатках) до цього договору. Загальна вартість договору визначається як загальна сума вартостей всіх специфікацій (додатків) до нього. Оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в безготівковій формі.

При цьому, у відповідності до пункту 6.2 договору передача товару здійснюється постачальником уповноваженій особі покупця. Повноваження такої особи на отримання товару підтверджується належним чином оформленою довіреністю. У разі неналежного оформлення такої довіреності або її відсутності постачальник має право відмовити в передачі товару покупцю. Під час здійснення прийому-передачі товару сторонами оформлюється видаткова накладна та Акт прийому-передачі товару, які є підтвердженням передачі постачальником та прийому покупцем товару.

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ «ІВЕРІОН ФОРТ» виписало на адресу ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні на загальну суму 1 989 930, 96 грн, у тому числі ПДВ 331 655, 00 грн:

- від 18 червня 2018 року №№1-5,

- від 23 червня 2018 року №№93-97.

Також, на підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ «ІВЕРІОН ФОРТ» позивачем долучено:

- специфікацію від 15 червня 2018 року №1;

- видаткові накладні: від 18 червня 2018 року №№34-38, від 23 червня 2018 року №№ 93-97.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «СЕРБЕН» судом встановлено наступне.

Згідно договору поставки від 15 червня 2018 року №166/18, укладеного між ТОВ «СЕРБЕН» (постачальником) та ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» (покупцем) постачальник зобов`язується передати у встановлений строк (строки) у власність покупця на умовах визначених цим договором, специфікаціями до нього товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і оплатити його на умовах визначених цим договором.

Пунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями. У специфікації можуть зазначатися і інші умови необхідні для поставки товару. Специфікацією може бути рахунок- фактура.

За приписами пунктів 5.1, 5.2 договору ціна та порядок оплати товару (партії товару) вказується у відповідних специфікаціях (додатках) до цього договору. Загальна вартість договору визначається як загальна сума вартостей всіх специфікацій (додатків) до нього. Оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в безготівковій формі.

При цьому, у відповідності до пункту 6.2 договору передача товару здійснюється постачальником уповноваженій особі покупця. Повноваження такої особи на отримання товару підтверджується належним чином оформленою довіреністю. У разі неналежного оформлення такої довіреності або її відсутності постачальник має право відмовити в передачі товару покупцю. Під час здійснення прийому-передачі товару сторонами оформлюється видаткова накладна та Акт прийому-передачі товару, які є підтвердженням передачі постачальником та прийому покупцем товару.

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ «СЕРБЕН» виписало на адресу ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні на загальну суму 17 911 287, 48 грн, у тому числі ПДВ 2 985 214, 58 грн:

- від 18 червня 2018 року №№31, 32, 33, 34;

- від 19 червня 2018 року №№28, 35, 36, 48;

- від 20 червня 2018 року №37, 49, 50, 51, 52;

- від 21 червня 2018 року №№29, 38, 62, 63;

- від 22 червня 2018 року №№30, 39.

Також, на підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ «СЕРБЕН» позивачем долучено:

- специфікацію від 15 червня 2018 року №1;

- видаткові накладні: від 18 червня 2018 року №№31-34, від 19 червня 2018 року №№ 35-38, від 20 червня 2018 року №№46, 47, 49, 50-52, від 21 червня 2018 року №№59, 62, 63, від 22 червня №№№70,71;

- подорожні листи від 18 червня 2018 року №438123, від 19 червня 2018 року №438124, від 20 червня 2018 року №438125, від 21 червня 2018 року №438126, від 22 червня 2018 року №438127.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «БАЗІЛІОН ГРУП» судом встановлено наступне.

Згідно договору поставки від 15 травня 2019 року №1505/19, укладеного між ТОВ «БАЗІЛІОН ГРУП» (постачальником) та ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» (покупцем) постачальник зобов`язується передати у встановлений строк (строки) у власність покупця на умовах визначених цим договором, специфікаціями до нього товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і оплатити його на умовах визначених цим договором.

Пунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями. У специфікації можуть зазначатися і інші умови необхідні для поставки товару. Специфікацією може бути рахунок- фактура.

За приписами пунктів 5.1, 5.2 договору ціна та порядок оплати товару (партії товару) вказується у відповідних специфікаціях (додатках) до цього договору. Загальна вартість договору визначається як загальна сума вартостей всіх специфікацій (додатків) до нього. Оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в безготівковій формі.

При цьому, у відповідності до пункту 6.2 договору передача товару здійснюється постачальником уповноваженій особі покупця. Повноваження такої особи на отримання товару підтверджується належним чином оформленою довіреністю. У разі неналежного оформлення такої довіреності або її відсутності постачальник має право відмовити в передачі товару покупцю. Під час здійснення прийому-передачі товару сторонами оформлюється видаткова накладна та Акт прийому-передачі товару, які є підтвердженням передачі постачальником та прийому покупцем товару.

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ «БАЗІЛІОН ГРУП» виписало на адресу ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні на загальну суму 4 227 204, 61 грн, у тому числі ПДВ 704 534, 00 грн:

- від 16 травня 2019 року №№250-254;

- від 17 травня 2019 року №№269-273.

Також, на підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ «БАЗІЛІОН ГРУП» позивачем долучено:

- специфікацію від 15 травня 2019 року №1;

- видаткові накладні: від 16 травня 2019 року №№250-254, від 17 травня 2019 року №№269-273.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ» судом встановлено наступне.

Згідно договору поставки від 19 червня 2019 року №1806/19, укладеного між ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ» (постачальником) та ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» (покупцем) постачальник зобов`язується передати у встановлений строк (строки) у власність покупця на умовах визначених цим договором, специфікаціями до нього товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і оплатити його на умовах визначених цим договором.

Пунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями. У специфікації можуть зазначатися і інші умови необхідні для поставки товару. Специфікацією може бути рахунок- фактура.

За приписами пунктів 5.1, 5.2 договору ціна та порядок оплати товару (партії товару) вказується у відповідних специфікаціях (додатках) до цього договору. Загальна вартість договору визначається як загальна сума вартостей всіх специфікацій (додатків) до нього. Оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в безготівковій формі.

При цьому, у відповідності до пункту 6.2 договору передача товару здійснюється постачальником уповноваженій особі покупця. Повноваження такої особи на отримання товару підтверджується належним чином оформленою довіреністю. У разі неналежного оформлення такої довіреності або її відсутності постачальник має право відмовити в передачі товару покупцю. Під час здійснення прийому-передачі товару сторонами оформлюється видаткова накладна та Акт прийому-передачі товару, які є підтвердженням передачі постачальником та прийому покупцем товару.

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ» виписало на адресу ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні на загальну суму 15 765 869, 55 грн, у тому числі ПДВ 2 627 644, 92 грн:

- від 18 червня 2019 року №№245-252;

- від 19 червня 2019 року №№254-260,

- від 20 червня 2019 року №№261-272,

- від 21 червня 2019 року №№273-277,

- від 24 червня 2019 року №№280, 281,

- від 25 червня 2019 року №№284, 424, 425,

- від 26 червня 2019 року №№293, 294.

Також, на підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ» позивачем долучено:

- специфікацію від 18 червня 2019 року №1, від 03 липня 2019 року №2;

- видаткові накладні: від 18 червня 2019 року №№245-252, від 19 червня 2019 року №№254-260, від 20 червня 2019 року №№261-272, від 23 червня 2019 року №№273-277, від 24 червня 2019 року №№280, 281, від 25 червня 2019 року №№284, 287, 288, від 26 червня 2019 року №№293, 294.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «СТОК ХОЛД» судом встановлено наступне.

Згідно договору поставки від 03 червня 2019 року №103/19, укладеного між ТОВ «СТОК ХОЛД» (постачальником) та ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» (покупцем) постачальник зобов`язується передати у встановлений строк (строки) у власність покупця на умовах визначених цим договором, специфікаціями до нього товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і оплатити його на умовах визначених цим договором.

Пунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями. У специфікації можуть зазначатися і інші умови необхідні для поставки товару. Специфікацією може бути рахунок- фактура.

За приписами пунктів 5.1, 5.2 договору ціна та порядок оплати товару (партії товару) вказується у відповідних специфікаціях (додатках) до цього договору. Загальна вартість договору визначається як загальна сума вартостей всіх специфікацій (додатків) до нього. Оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в безготівковій формі.

При цьому, у відповідності до пункту 6.2 договору передача товару здійснюється постачальником уповноваженій особі покупця. Повноваження такої особи на отримання товару підтверджується належним чином оформленою довіреністю. У разі неналежного оформлення такої довіреності або її відсутності постачальник має право відмовити в передачі товару покупцю. Під час здійснення прийому-передачі товару сторонами оформлюється видаткова накладна та Акт прийому-передачі товару, які є підтвердженням передачі постачальником та прийому покупцем товару.

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ «СТОК ХОЛД» виписало на адресу ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні на загальну суму 16 714 486, 50 грн, у тому числі ПДВ 2 785 747, 76 грн:

- від 03 червня 2019 року №№188-191;

- від 04 червня 2019 року №№207-210,

- від 05 червня 2019 року №№213-216,

- від 06 червня 2019 року №№220-223,

- від 07 червня 2019 року №№226-229,

- від 10 червня 2019 року №№233-236,

- від 11 червня 2019 року №№244-246,

- від 12 червня 2019 року №№250-253,

- від 13 червня 2019 року №№257-259,

- від 14 червня 2019 року №№261-264.

Також, на підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ» позивачем долучено:

- специфікацію від 03 червня 2019 року №1;

- видаткові накладні: від 03 червня 2019 року №№188-191, від 04 червня 2019 року №№207-210, від 05 червня 2019 року №№213-216, від 06 червня 2019 року №№220-223, від 07 червня 2019 року №№226-229, від 10 червня 2019 року №№233-236, від 11 червня 2019 року №№244-246, від 12 червня 2019 року №№250-253, від 13 червня 2019 року №№257-259, від 14 червня 2019 року №№261-264.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «БРАЙТОН ПУЛЬС» судом встановлено наступне.

Згідно договору поставки від 03 червня 2019 року №0306/19, укладеного між ТОВ «БРАЙТОН ПУЛЬС» (постачальником) та ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» (покупцем) постачальник зобов`язується передати у встановлений строк (строки) у власність покупця на умовах визначених цим договором, специфікаціями до нього товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і оплатити його на умовах визначених цим договором.

Пунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями. У специфікації можуть зазначатися і інші умови необхідні для поставки товару. Специфікацією може бути рахунок- фактура.

За приписами пунктів 5.1, 5.2 договору ціна та порядок оплати товару (партії товару) вказується у відповідних специфікаціях (додатках) до цього договору. Загальна вартість договору визначається як загальна сума вартостей всіх специфікацій (додатків) до нього. Оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в безготівковій формі.

При цьому, у відповідності до пункту 6.2 договору передача товару здійснюється постачальником уповноваженій особі покупця. Повноваження такої особи на отримання товару підтверджується належним чином оформленою довіреністю. У разі неналежного оформлення такої довіреності або її відсутності постачальник має право відмовити в передачі товару покупцю. Під час здійснення прийому-передачі товару сторонами оформлюється видаткова накладна та Акт прийому-передачі товару, які є підтвердженням передачі постачальником та прийому покупцем товару.

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ «БРАЙТОН ПУЛЬС» виписало на адресу ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні на загальну суму 60 615 293, 01 грн, у тому числі ПДВ 10 102 548, 85 грн:

- від 03 червня 2019 року №1-14;

- від 04 червня 2019 року №№15-29,

- від 05 червня 2019 року №№30-42,

- від 06 червня 2019 року №№43-61,

- від 07 червня 2019 року №№62-77,

- від 10 червня 2019 року №№78-82,

- від 11 червня 2019 року №№83-89,

- від 12 червня 2019 року №№90-108,

- від 13 червня 2019 року №№109-122,

- від 14 червня 2019 року №№123-132.

Також, на підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ «БРАЙТОН ПУЛЬС» позивачем долучено:

- специфікацію від 03 червня 2019 року №1;

- видаткові накладні: від 03 червня 2019 року №1-14, від 04 червня 2019 року №№15-29, від 05 червня 2019 року №№30-42, від 06 червня 2019 року №№43-61, від 07 червня 2019 року №№62-77, від 10 червня 2019 року №№78-82, від 11 червня 2019 року №№83-89, від 12 червня 2019 року №№90-108, від 13 червня 2019 року №№109-122, від 14 червня 2019 року №№123-132.

Так, однією з підстав для висновку про відсутність реальності господарських взаємовідносин позивача з вказаними контрагентами є висновок останнього, який ґрунтується на аналізі податкової інформації щодо контрагентів позивача, згідно з якою у вказаних контрагентів позивача відсутня достатня кількість трудових ресурсів, основних засобів, активів для фактичного виконання робіт.

З приводу вищевикладеного, суд зазначає, що здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07 квітня 2014 року у справі №К/800/36098/13.

У відповідності статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

При цьому, сам по собі факт недекларування контрагентом позивача у поданій податковій звітності результатів таких окремих господарських операцій та/або наявних трудових ресурсів, на думку суду, не впливає на право позивача (покупця) сформувати податковий кредиту, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту

Наведене правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 30 січня 2018 року №К/9901/612/18 та №К/9901/630/18.

Крім того, жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність трудових ресурсів, на які посилається відповідач, не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

При цьому, аргументи відповідача ґрунтуються на інформації з АІС «Податковий блок», однак, така інформація не є належним та допустимим доказом у справі, а висновки про відсутність у контрагентів позивача умов для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання господарських операцій з позивачем нереальними (безтоварними).

Також, суд відхиляє посилання відповідача на відсутність окремих документів, оскільки така наявність або відсутність, так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Щодо посилань контролюючого органу на досудові розслідування в рамках кримінальних проваджень, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України.

У частині першій статті 23 Кримінального процесуального кодексу України закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 95 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, протоколи допиту, пояснення, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

З наведеного вбачається, що сам факт отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Також, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Крім того, про наявність кримінальних справ, чи тим більше наявність вироків, за фактом фіктивного підприємництва, що має безпосереднє значення для надання висновку, щодо діяльності господарюючих суб`єктів, а ні щодо позивача ні щодо його контрагентів надано не було.

Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17, який в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України має бути врахований судом при виборі і застосуванні.

Суд зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Також, на момент розгляду даної справи відсутня інформація щодо закінчення досудового розслідування та наявності вироку суду у кримінальній справі за кримінальними провадженнями відносно позивача, його контрагентів чи їх посадових осіб.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Однак, у разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань, то право платника на податковий кредит не можна вважати законним.

Ознаки фіктивності мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами, поняття, джерела і характеристики яких наведені у Главі 5 Кодексу адміністративного судочинства України .

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України докази оцінюються та мають ґрунтуватися на безпосередньому, повному, всебічному та об`єктивному їх дослідженні.

Суд вказує, що норми матеріального закону не пов`язують визнання ознак фіктивності юридичної особи з обов`язковим встановленням вини в діях особи (осіб), яка зареєструвала таку особу, чи попереднього кримінального провадження і постановлення обвинувального вироку щодо осіб, які вчинили фіктивне підприємництво, тобто злочин, передбачений частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, суд вважає, що в акті перевірки відсутні будь-які докази на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки договори укладені між ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» та контрагентами націлені на здійснення підприємницької діяльності та пов`язані з рухом активів підприємств.

Надані первинні документи повністю відображають суть господарських операцій, рух товарів від контрагентів позивача, отже, і реальність господарських операцій.

Натомість, відповідач під час судового розгляду справи не навів будь-яких переконливих доводів та не надав належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків.

Посилання відповідача на фіктивність господарських відносин між позивачем та його контрагентів носять загальний характер, без наведення інформації та надання доказів, які б засвідчили конкретні обставини ведення фіктивної діяльності, а тому не можуть спростовувати фактичне здійснення операцій таким суб`єктом господарювання.

При цьому, згідно пунктів 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов`язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому, платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Також, слід враховувати вимоги частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції», Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово - господарські операції між позивачем з його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги щодо визнання податкового повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, ГУ ДПС у м. Києві приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення, діяло поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27 січня 2020 року №0002520504.

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 21 020, 00 грн (двадцять одна тисяча двадцять гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 26 листопада 2020 року.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» (код ЄДРПОУ 33401202, адреса: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13А, прим. 606)

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)

Часті запитання

Який тип судового документу № 93211334 ?

Документ № 93211334 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 93211334 ?

Дата ухвалення - 25.11.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 93211334 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 93211334 ?

В Circuit Administrative Court of Kyiv City
Previous document : 93211333
Next document : 93211337