Decision № 92872719, 12.11.2020, Dzerzhynskyi District Court of Kryvyi Rih City

Approval Date
12.11.2020
Case No.
210/5443/20
Document №
92872719
Form of legal proceedings
Civil
Companies listed in the text of the court document
State Coat of Arms of Ukraine

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5443/20

Провадження № 2/210/2099/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"12" листопада 2020 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сільченко В. Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Арселор Міттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я під час виконання трудових обов`язків,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді перебуває вказана позовна заява. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, Позивачем отримано хронічне професійне захворювання за час роботи на підприємстві відповідача.

Відповідно до акту форми П-4, професійне захворювання отримано Позивачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці з боку керівництва адміністрації РУ ім. Крова, ш. «Північна», ш. ім. «Артема»; ВАТ «Криворіжсталь», ШУ: ВКБ і Р., ш, «Прохідницька»; ШУ ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» ш. ім. Артема, які порушили вимоги ст.153 КЗпП України, ст.13 Закону України «Про охорону праці».

Позивачу визначено ступінь втрати професійної працездатності - 45% по радикулопатії, встановлено третю групу інвалідності з 04 червня 2007 року - безстроково та визначено необхідність в санаторно-курортному лікуванні, у забезпеченні медикаментозним лікуванням, виробами медичного призначення, лікувальною фізкультурою, рекомендовані масажі.

У зв`язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки Позивача, останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, він постійно відчуває тупий ниючий біль та обмеження рухів в попереково-крижовому відділі хребта, з іррадіацією в ліву ногу по задній поверхні, оніміння в лівій нозі, біль в шийному відділі хребта, обмеження рухів, біль в м`язах плечового поясу, біль та обмеження рухів в плечових, ліктьових, колінних суглобах, періодичне оніміння в руках, більше по зовнішній поверхні та 3-5 пальцях кистей. Зазначені больові відчуття турбують Позивача і в нічний час, що в свою чергу порушує його сон та позбавляє можливості нормально відпочивати, призводить до постійного відчуття втоми, загальної слабкості, зниження уваги Позивача, що завдає суттєвих незручностей в повсякденному житті.

Тривалий процес лікування, позбавляє Позивача можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання. Позивач постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття, особливостями лікування та необхідністю лікарського спостереження, вживанням лікарських засобів, що призводить до нераціонального витрачання часу, який Позивач міг би приділити своїй родині та близьким людям, на своєму духовному, інтелектуальному розвитку. Вказане постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах Позивача.

У зв`язку з викладеним позивач просить суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження його здоров`я - 212535 грн.

Сторони в судове засідання не викликались.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Так, у відзиві, поданому представником відповідача, зазначено, що останній заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки працівник несе повну відповідальність за свою працю та здоров`я, позивач був обізнаний щодо умов праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров`я, крім того, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між винними діями підприємства із наслідками у вигляді захворювання позивача, крім того розмір моральної шкоди не обґрунтований. Окрім того, зазначає, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є правонаступником прав та обов`язків шахти «Північна» та «Артема РУ ім. Кірова».

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 працював в період часу з:

08.12.1992р. по 01.07.1993р. - на посаді підземного електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування ш.«Північна» РУ ім. Кірова концерну «Укррудпром»;

01.07.1993р. по 01.03.1999р. - на посаді підземного механіка дільниці №20, №26 ш. «Північна» РУ ім. Кірова концерну «Укррудпром»;

01.03.1999р. по 30.04.2001р. - на посаді підземного механіка ш. «Артема» РУ ім. Кірова концерну «Укррудпром»;

01.05.2001р. по 22.08.2001р. - на посаді підземного дільничного механіка дільниці №35 Відділу капітального будівництва та ремонту ШУ з підземного видобутку руди Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»;

22.08.2001р. по 27.02.2002р. - на посаді дільничного механіка дільниці №35 ш.«Прохідницька» ШУ з підземного видобутку руди Криворізького державного гірничо- металургійного комбінату «Криворіжсталь»;

27.02.2002р. по 01.01.2005р. - на посаді підземного слюсаря чергового та з ремонту устаткування дільниці №31 ш. ім. «Артема» ШУ з підземного видобутку руди Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»;

01.01.2005р. по 16.05.2007р. - на посаді підземного електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування дільниці №31 ш. ім. «Артема» ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь».

У відповідності до Акту №16 форми П-4 «Розслідування хронічного професійного захворювання» (а.с. 11-14) , а саме згідно п.п. 9, 10, 14 акту №16, 12 квітня 2007 року Позивачу встановлено наступний діагноз:

«радикулопатія шийна і попереково-крижова з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромом, виражений периферичний нейросудинний синдром, нейродистрофічним синдромом у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу ПФС 2 ст., деф. артрозу ліктьових суглобів ПФ 1 ст. і колінних суглобів ПФ 1 ст., часто рецидивуючий прогредієнтний перебіг».

Відповідно до п. 17 акту №16, причиною професійного захворювання є - важка праця, несприятливий мікроклімат.

Рівень вологості та рухомості повітря - 89-92% при гранично допустимому рівні 80-30%.

Рівень фізичного навантаження (параметри, ступінь, важкість роботи): нахили тулуба (>30°С) - 175-199 разів за зміну при ГДР 51-100 разів. Маса вантажу, що піднімається та переміщується - 50 кг при ГДР до 30 кг.

Важкість роботи ІІІ клас 2 ступінь.

Відповідно до п.19 акту №16, професійне захворювання отримано Позивачем, внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці з боку керівництва адміністрації РУ ім. Кірова: ш. «Північна», ш. ім. «Артема»; ВАТ «Криворіжсталь», ШУ: ВКБ і Р., ш. «Прохідницька»; ШУ ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» ш. ім. Артема, які порушили вимоги ст.153 КЗпП України, ст.13 Закону України «Про охорону праці».

У зв`язку із заподіянням шкоди здоров`ю, Позивач 07.06.2007 року, вперше, пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності - 45% по радикулопатії, встановлено третю групу інвалідності з 04 червня 2007 року - безстроково та визначено необхідність в санаторно-курортному лікуванні, у забезпеченні медикаментозним лікуванням, виробами медичного призначення, лікувальною фізкультурою, рекомендовані масажі (а.с. 9-10).

Згідно ст.4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до частин 1, 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці",роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів,а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Так, відповідно до ч. ч. 1-4 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно з нормами Конституції України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави (ст.3 Конституції України).

Крім того, статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Водночас, пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Так, Актом №16 розслідування хронічного професійного захворювання Форми П-4 від 10.05.2007 року встановлено та підтверджено, що факт отримання професійного захворювання позивачем відбулося при виконанні ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача.

При цьому, чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування, наявність фізичного болю, що викликають складність при звичайних життєвих умовах підтверджуються чисельними медичними виписками із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 , що містяться в матеріалах справи (а.с. 15-28).

Суд не погоджується з твердженнями представника відповідача, що ПАТ «АМКР» не є правонаступником ДП «Рудоуправління ім. Кірова», оскільки згідно з наказом Державного комітету Промислової політики України № 165 від 19.04.2001 р. «Про подальшу реструктуризацію РУ «ім. Кірова»» майно державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова», на якому позивач працював, було передане на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» (правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»).

Згідно ст.37 ЦК України, в редакції 1963 року, при злитті і поділі юридичних осіб (права і обов`язки) переходять до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права та обов`язки) переходять до останньої.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону СРСР «Про державне підприємство (об`єднання)» (в редакції, що діяла станом на 09.01.1990 року) об`єднання, незалежно від територіального розташування структурних одиниць і самостійних підприємств, що входять до його складу, функціонує як єдиний виробничо-господарський комплекс, забезпечує органічне поєднання інтересів розвитку галузей і територій. Воно здійснює свою діяльність на основі єдиного плану і балансу.

Тобто, на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» майна державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» закон передбачав перехід прав та обов`язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна особи від однієї особи до іншої.

Таким чином, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є належним відповідачем по справі.

Виходячи з норм ч.1ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно доч.1ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Таким чином, в даному випадку відповідач несе прямий обов`язок по виплаті позивачу відшкодування з приводу спричинення моральної шкоди.

Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім`ї, і рівних та невід`ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру. Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини «випливають із властивої людській особі гідності».

Як зазначено в п.4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

При вирішенні спору по суті вимог, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо добровільності виконання позивачем його трудових обов`язків, обізнаності шкідливих умов праці, оскільки вказані обставини не знімають з відповідача обов`язку виконати вимоги ч.2 ст.153 КЗпП Українитаст.13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.

Також, суд приймає до уваги зазначені у позовній заяві обставини про те, що у зв`язку з захворюванням було порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, постійно виникають складнощі у зв`язку з загальною слабістю, втомою, болями.

Відповідно до частин 2, 3 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками професійного захворювання порушено звичайний життєвий ритм, нормальні життєві зв`язки, що в свою чергу призвело до моральних страждань.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди проводиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя, за наявності причинного зв`язку. Оскільки в письмових матеріалах справи всі перелічені умови знайшли своє відображення, оскільки позивач отримав професійне захворювання безпосередньо через виконання трудових обов`язків, тобто підприємство належним чином не забезпечило безпечних умов праці, суд погоджується з необхідністю грошового відшкодування, пов`язаного зі спричиненням моральної шкоди.

Обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, приймає до уваги те, що йому були спричинені моральні страждання, отримання професійного захворювання, безумовно, змінила його нормальний життєвий ритм, проте вирішуючи питання про достатній розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд погоджується з позицією відповідача щодо того, що позивачем не наведено конкретних достатніх аргументів щодо обґрунтування саме зазначеної у позові суми спричинених збитків.

Приймаючи рішення стосовно розміру суми відшкодування, слід звернути увагу на роз`яснення, що містяться у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами), де зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тощо.

Тому при вирішенні питання щодо розміру грошової компенсації, суд виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, вважає можливим стягнути на його користь з відповідача 80 000 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач переживав протягом тривалого часу та які переносить на теперішній час.

Відповідно до ст.141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За вказаних обставин суд доходить до висновку, що вказана вимога підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Арселор Міттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я під час виконання трудових обов`язків - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження його здоров`я - 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень, без урахування податків, зборів та інших платежів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В. Є. Сільченко

Часті запитання

Який тип судового документу № 92872719 ?

Документ № 92872719 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 92872719 ?

Дата ухвалення - 12.11.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 92872719 ?

Форма судочинства - Цивільне

В якому cуді було засідання по документу № 92872719 ?

В Dzerzhynskyi District Court of Kryvyi Rih City
Previous document : 92872717
Next document : 92872747