Court decree № 92366620, 22.10.2020, Industrialnyi District Court of Dnipropetrovsk City

Approval Date
22.10.2020
Case No.
202/5979/20
Document №
92366620
Form of legal proceedings
Criminal
Companies listed in the text of the court document
State Coat of Arms of Ukraine

Справа № 202/5979/20

Провадження № 1-кп/202/522/2020

УХВАЛА

22 жовтня 2020 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Волошина Є.В.,

за участю секретаря Хвостенко К.О.,

прокурора Ражди В.В.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представники потерпілих Босенка М.М., Кузьменка Є.Ю.,Левицького В.А.,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників обвинувачених Бровка О.О.,Михальова І.О.,Орел В.Ю.,Бондаренка Є.Є.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м.Дніпропетровська обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040000000716 від 25 вересня 2020 рокувідносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2020 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020040000000716 від 25 вересня 2020 рокувідносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,за ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2020 року призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта. Також заявив клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання зазначив про наявність ризиків, передбачених п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Потерпілі підтримали позицію прокурора щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду та обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Представник ПП «ЮЕС» просив долучити до кримінальної справи цивільний позов.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник Михальов І.О. заперечували проти призначення обвинувального акта до судового розгляду, оскільки він направлений до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із порушення правил територіальної підсудності. У задоволенні клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою просили відмовити через його необґрунтованість та заявили клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби. В обґрунтування клопотання зазначили, що прокурором не було доведено ризиків, передбачених п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а також не наведено будь-яких доказів, що вказують на обізнаність приватного нотаріуса ОСОБА_5 щодо власної участі у розробленні та реалізації злочинних схем, у яких останній обвинувачується.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник Орел Д.Ю., обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник Бондаренко Є.Є., обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник Бровко О.О. заперечували проти призначення обвинувального акта до судового розгляду та просили повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки він не відповідає вимогам КПК України. Крім того зазначили, що обвинувальний акт направлений до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із порушення правил територіальної підсудності.

Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник Бровко О.О. заперечували проти призначення обвинувального акта до судового розгляду та заявили клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. Клопотання мотивовано тим, що уточнене повідомлення про підозру ОСОБА_9 було вручено по одному кримінальному провадженню, а обвинувальний акт – по іншому кримінальному провадженню, в якому останній не мав статусу підозрюваного. Крім того зазначили, що під час розкриття ОСОБА_9 матеріалів кримінального провадження, останньому не було надано можливості ознайомитись із ними на російській мові, що також є порушення права на захист.

Суд, вислухавши думки учасників судового засідання приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст.32 КК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Згідно обвинувального акта кримінальні правопорушення за ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України скоєні за адресою: м.Дніпро, Центральний район, вул.Князя Ярослава Мудрого, що територіально відноситься до Центрального району м.Дніпра, тобто за межами територіальної юрисдикції Індустріального районного суду м.Дніпропетровська.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.

Відповідно до ст.34 КПК України, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду.

Враховуючи наведене, з огляду на положення п.6 ч.2 ст.412 КПК України, згідно з якими порушення правила підсудності є підставою для обов`язкового скасування судового рішення судом апеляційної інстанції, суд вважає за необхідне направити відповідне подання до Дніпровського апеляційного суду для розгляду питання про визначення підсудності даного кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровска від 08 вересня 2020 року, залишеної без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року, ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06 листопада 2020 року.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд зазначає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , з огляду на наступне.

Ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України продовжує існувати оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 ,у разі визнання останнього винуватим у інкримінованому злочину, у суду є достатні підстави вважати, що останнійможе переховуватися від суду.

Ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України має місце у зв`язку з не проведенням у судовому засіданні допиту потерпілого та свідків .

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на потерпілих , свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи. Допит потерпілого та заявлених свідків обвинувачення судом ще не розпочато,

Ризик передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України у судовому засіданні прокурором доведений не був.

Враховуючи існування ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи ступень тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , той факт, що останній, усвідомлюючи покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків або інших учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу окрім як тримання під вартою, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому, доводи обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника щодо даних про особу ОСОБА_5 , який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, не гарантують запобігання встановлених ризиків без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення обвинуваченим покладених на нього обов`язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до обвинуваченого та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за обвинуваченого (заставодавця).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, ступень тяжкості та обставини вчинених кримінальних правопорушень, розмір завданих збитків, які невідшкодовані, майновий стан обвинуваченого, суворість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що даний випадок є виключним і для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та запобігання встановленим ризикам вважає необхідним визначити заставу у розмірі 5 000 000 ( п`ять мільйонів) грн., що буде достатнім для забезпечення досягнення мети запобіжних заходів.

У зв`язку із обранням обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, суд вважає за необхідне визначити обов`язки, а саме: прибувати до суду за викликом; не відлучатися з місця проживання, без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись 32 КК України, ст.ст.34,177,182,183,ч.1 ст.314,315 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040000000716 від 25 вересня 2020 рокувідносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України направити до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження до іншого суду за територіальною підсудністю.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 20 грудня 2020 року включно.

Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заставу у кримінальному провадженні у розмірі 5 000 000 ( п`ять мільйонів) гривень.

У випадку внесення обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановленої застави, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прибувати до суду за викликом; не відлучатися з місця проживання, без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу підлягає оскарженню на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019 року до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя Волошин Є.В.

Previous document : 92366619
Next document : 92375418