Decision № 92329410, 12.10.2020, Sofiivskyi Raion Court of Dnipropetrovsk Oblast

Approval Date
12.10.2020
Case No.
193/939/20
Document №
92329410
Form of legal proceedings
Civil
Companies listed in the text of the court document
State Coat of Arms of Ukraine

ЄУН 193/939/20

Провадження №2/193/381/20

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

12 жовтня 2020 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

судді Шумської О.В.

при секретарі Мельниковій Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», треті особи: приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» з вимогою визнати виконавчий напис № 9623, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного Нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем від 17.04.2020 року щодо стягнення з неї, ОСОБА_1 на користь ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2779755 від 07.10.2019 року грошових коштів у розмірі 10275,00 грн. та витрат, пов`язаних з вчиненням виконавчого напису в розмірі 1800 грн. - таким, що не підлягає виконанню та закрити виконавче провадження.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 07.10.2019 року між позивачем та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» було укладено кредитний договір № 2779755, згідно з умовами якого позивач взяла у ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» грошові кошти у сумі 5000,00 грн. сукупна вартість кредиту складає 6147,50 грн., які вона сплатила, що підтверджується відповідними документами. Ніяких договірних відносин з ТОВ ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», які б могли потягнути боргові зобов`язання, позивач не мала. Про існування боргу перед ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» вона дізналася з постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2020 року на підставі виконавчого напису нотаріуса Колейчик Володимира Вікторовича.

Згідно ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавчі дії провадяться за місцем проживання, роботи боржника або за місцем знаходження його майна. Тобто, виконавче провадження щодо стягнення з позивача боргу перед ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», згідно ЗУ «Про виконавче провадження» повино бути відкрито за місцем її проживання, а саме у Софіївському районі Дніпропетровської області.

Приватний виконавець, згідно ст.25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Тобто, всупереч ст.25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», виконавче провадження приватним виконавцем Дорошкевич Вірою Леонідівною відкрито у виконавчому окрузі в якому вона не має права проводити свою діяльність, по тій причині, що позивач постійно проживає та перебуває в сел.Софіївка Дніпропетровської області, що підтверджується відповідними документами.

Що стосується виконавчого напису нотаріуса Колейчик В.В., то слід сказати слідуюче - документів, що підтверджують безспірність заборгованості позивача перед ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та встановлюють прострочення виконання зобов`язання нотаріусу не було надано.

У зв`язку із відсутністю документів підтверджуючих безспірність заборгованості позивача перед стягувачем, нотаріусом було допущено грубе порушення норм права, що регулюють порядок та підстави для видачі виконавчого напису, що є безсумнівною підставою для визнання виконавчого напису № 9623 від 17.04.2020 таким, що не підлягає виконанню.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення.

Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.

Крім того, в матеріалах справи щодо вчинення виконавчого напису, відсутні первинні документи щодо здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), виписки по рахунку із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості, а також розрахунок на нараховані суми боргу, а крім того, незрозуміло з чого складається сума простроченої заборгованості по кредиту та відсоткам і за який період її нараховано, стягнення заборгованості проводиться за період з 23.10.2019 року по 31.01.2020 р., але згідно умов кредитного договору, відсутні підстави для нарахування процентів за користування кредитом, тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості по кредиту та процентам, зазначених у виконавчому написі, є безспірними.

Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки. Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Документів щодо підтвердження безспірності вимог стягувача матеріали справи не містять.

Тому позивач вважає виконавчий напис № 9623 від 17.04.2020, вчинений приватним нотаріусом Колейчик В.В. таким, що не підлягає виконанню.

Позивач в судове засідання не з`явилася. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Направили суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача. Направили суду відзив на позовну заяву, просять відмовити в задоволенні позовних вимог.

Від третіх осіб: приватного нотаріуса Броварського нотаріального округу Київської області Колейчик Володимира Вікторовича, приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни заяв про розгляд справ без їх участі суду не надходило. В судове засідання не з`явились.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Судом встановлено, що 17 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №9623 (а.с.15).

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Згідно вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної у постанові №6-887цс17 від 05.07.2017 року, з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

У відповідності до правової позиції Верховного суду України, яка міститься у постанові від 20.05.2015 року №6-158цс15, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Натомість, з системного аналізу положень ст.88 Закону України «Про нотаріат» в сукупності з вище наведеними правовими позиціями Верховного суду України щодо їх застосування в контексті спірних правовідносин про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконання, вбачається, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а тому вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року за № 1172 є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

На підставі вище викладеного та керуючись 87,88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 15, 16, 18, 257, 261, 1050 ЦК України, Главою 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року за № 1172, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», треті особи: приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 9623, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного Нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем від 17.04.2020 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2779755 від 07.10.2019 року грошових коштів у розмірі 10275,00 грн. та витрат, пов`язаних з вчиненням виконавчого напису в розмірі 1800 грн. - таким, що не підлягає виконанню та закрити виконавче провадження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд.

Суддя О.В.Шумська

Previous document : 92329406
Next document : 92391536