Court decree № 92327873, 21.10.2020, Zhovtnevyi District Court of Dnipropetrovsk City

Approval Date
21.10.2020
Case No.
201/7726/20
Document №
92327873
Form of legal proceedings
Criminal
State Coat of Arms of Ukraine

Єдиний унікальний номер судової справи 201/7726/20

Номер провадження 1-кп/201/1402/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року м. Дніпро

вул. Паторжинського, 18 а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді Ополинської І.Г.,

при секретарі судового засідання - Кінаші Я.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Смирнова А.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання прокурора Смирнова А.В. про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане під час підготовчого судового засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному 06 червня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650001182 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Курахово, Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 06 червня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650001182 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором Смирновим А.В. подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що враховані судом при застосуванні до останнього такого запобіжного заходу ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Так, в обґрунтування своїх доводів прокурор зазначив, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, а тому є підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, при цьому, перебуваючи на волі, останній може незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані в суді.

Також зазначив, що ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі, шляхом вільного спілкування з іншими особами, які вже за його проханням можуть незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів, а також останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, вказав, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних, у тому числі, і корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, що свідчить про можливість останнього вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім того, зазначив, що ОСОБА_1 під час досудового розслідування переховувався від органу досудового розслідування та був оголошений у розшук.

Таким чином, на переконання прокурора, застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , є недоцільним, оскільки не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив клопотання задовольнити і продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти продовження йому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, підтвердив, що дійсно раніше був неодноразово судимий за вчинення злочинів і на теперішній час відбуває покарання за вироком суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 вказано, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження. Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу).

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до трьох років, виключно, у разі, якщо прокурором крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до вимог ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Так, відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2020 року ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів до 27 вересня 2020 року, який в подальшому був продовжений.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених у клопотанні ризиків, суд вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такі ризики, як можливі спроби обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшилися на час розгляду клопотання і продовжують існувати, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.

При цьому, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи та джерела доходу, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних, у тому числі, і корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, що є достатніми обставинами, які характеризують обвинуваченого, як особу схильну до вчинення злочинів.

Поряд із цим, встановлено, що під час досудового розслідування даного кримінального провадження ОСОБА_1 переховувався від органу досудового розслідування та був оголошений у розшук.

А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_1 переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, ступень яких є досить високою.

Таким чином, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Поряд із цим, суд вважає недоведеним під час розгляду клопотання наявність ризиків визначених п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з підстав їх необґрунтованості та відсутності будь-яких достатніх доказів на підтвердження їх існування.

Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченими злочину, покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватими, а також доведення прокурором обставин викладених у п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України стосовно факту переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування, суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, ураховуючи встановлені обставини, суд не знаходить підстав для скасування або зміни щодо обвинуваченого ОСОБА_1 раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, і вважає за доцільне продовжити тримання ОСОБА_1 під вартою строком на 60 днів до 19 грудня 2020 року.

В той же час, продовжуючи обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення та обставини правопорушення, суд вважає, що розмір застави, визначений у попередньому судовому рішенні у сумі 42 040 гривень, належним чином забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182-184, 199, 315, 314-316, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Смирнова А.В. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 19 грудня 2020 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, є 19 грудня 2020 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 42 040, 00 (сорок дві тисячі сорок) гривень.

Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою № UA 158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 42 040, 00 (сорок дві тисячі сорок) гривень ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 , зобов`язати останнього прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов`язки не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Суддя І.Г. Ополинська

Previous document : 92327867
Next document : 92327887