Verdict № 92199275, 15.10.2020, Pokrovskyi Raion Court of Dnipropetrovsk Oblast

Approval Date
15.10.2020
Case No.
189/848/20
Document №
92199275
Form of legal proceedings
Criminal
State Coat of Arms of Ukraine

Справа № 189/848/20

1-кп/189/131/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2020 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області:

в складі головуючого судді Степанової О.С.

при секретарі Комеристій І.А.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Литвиненко В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Осмоловського Б.Л.

захисника Носкова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з застосуванням звуко - та відеозаписувальних технічних засобів фіксації в смт. Покровське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040540000253 від 11.06.2020 року по обвинуваченню: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с-ще Покровське Покровського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, який має середньо - технічну освіту, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , розлучений, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2007 року народження, державних нагород не має, групи інвалідності не має, депутатом не являється, не судимий,-

- який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 10.06.2020 року близько 23.30 години, будучи в стані алкогольного сп`яніння, прибув до прилеглої території магазину «Скіф», що розташований за адресою: вул. Набережна, 36 - А смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області, де в цей час знаходився потерпілий ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В подальшому між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла словесна перепалка, під час якої ОСОБА_1 , стоячи навпроти ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, по раптово виниклому умислу, направленому на спричинення умисних тілесних ушкоджень, тримаючи в правій руці розкладний ніж, марки «Grand Way», який приніс з собою, із застосуванням фізичної сили наніс ОСОБА_3 , який в цей час здійснював рухи вбік задля уникнення словесної перепалки, одного неприцільного удару, при цьому влучивши у ліву половину грудної клітини, тим самим довів свій злочинний умисел до кінця. В результаті своїх умисних, протиправних дій, ОСОБА_1 згідно висновку експерта № 113-2020 р. Е від 24.07.2020 року, спричинив ОСОБА_3 наступні тілесні ушкодження: проникаючого колюче-ріжучого поранення лівої половини грудної клітини, лівосторонній гемопневмоторакс /стан після операції ПХОР рані - дренування лівої плевральної порожнини/. Під час операції - торакоцентезу було отримано 200 мл геморальної рідини. На РО грамі ОГК ліворуч - легеня колабірувана, визначається горизонтальний рівень рідини, по своєму характеру тілесні ушкодження у потерпілого відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення, відповідно до п. 2.1.3, підпункт «й» Правил судово - медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та суду показав, що 10.06.2020 року близько 23:30 год., він перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прийшов до магазину «Скіф», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де на той час знаходились ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на ґрунті неприязних відносин між ними виникла сварка, в ході якої він дістав ніж, який приніс з собою, із застосуванням фізичної сили наніс ОСОБА_3 вказаним ножем одного удару в область лівої половини грудної клітини, чим спричинив тілесні ушкодження. В скоєному розкаюється. Надавав допомогу на лікування потерпілому.

Представник потерпілого Бондаренко М.В. направила до суду заяву про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за її відсутності. Претензій до обвинуваченого не має. Покарання просить призначити на розсуд суду, на суворому покаранні не наполягає.

Визнаючи себе повністю винним та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_1 просив суд не досліджувати докази, зібрані по справі під час досудового розслідування справи і після роз`яснення положень ч.3 ст.349 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого і суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає, що вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому діяння доведено у повному обсязі, його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України: «Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння».

По справі заявлено позовну заяву прокурором Покровського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області молодшим радником юстиції Сосницьким П.С. в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Покровська центральна районна лікарня» Покровської районної ради до ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь Комунального підприємства «Покровська центральна районна лікарня» Покровської районної ради, кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 38,80 грн. та 2725,92 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 позовну заяву прокурора про стягнення з нього на користь Комунального підприємства «Покровська центральна районна лікарня» Покровської районної ради, кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 визнав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд виходить з наступного щодо розгляду цивільного позову.

Так, відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Суд вважає за необхідне позовну заяву прокурора Покровського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області молодшого радника юстиції Сосницького П.С. в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Покровська центральна районна лікарня» Покровської районної ради до ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь Комунального підприємства «Покровська центральна районна лікарня» Покровської районної ради, кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 38,80 грн. та 2725,92 грн. задовольнити, як таку, що визнана обвинуваченим ОСОБА_1 та доказана і обґрунтована матеріалами справи.

11.06.2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Ухвала втратила чинність 09.08.2020 року.

У відповідності до ст.65 КК України суд призначає покарання як у межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, так і відповідно до положень Загальної частини КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, у відповідності до ст.ст. 66-67 КК України.

Згідно зі ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ «Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства».

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст.10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, щиро розкаявся, надавав допомогу на лікування потерпілому, представник потерпілого претензій до нього не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2007 р.н., раніше не судимий, однак офіційно не працює, вчинив умисне кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи, вказане кримінальне правопорушення вчинив перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння щодо особи похилого віку.

Враховуючи, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд вважає, що покарання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно обрати в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України та виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень.

Витрати на залучення експерта по справі відсутні.

Долю речових доказів по справі суд вирішив у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України, а саме: тапок на праву ногу, футболку, джемпер, джинсові шорти обвинуваченого ОСОБА_1 , які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути ОСОБА_1 ; спортивні штани потерпілого ОСОБА_3 , які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути ОСОБА_5 ; металеву миску, складний ніж, залишки змивів з об`єктів № № 1-4, витяжки з об`єкту №1, контроль марлі (один конверт), зразки крові ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (два конверти), які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 371, 373,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі п.1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Витрати на залучення експерта по справі відсутні.

Позовну заяву прокурора Покровського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області молодшого радника юстиції Сосницького Павло Сергійовича в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Покровська центральна районна лікарня» Покровської районної ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Покровська центральна районна лікарня» Покровської районної ради, кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 38,80 грн. (тридцять вісім гривень вісімдесят копійок), зарахувавши стягнену суму на р/р НОМЕР_1 в ДКСУ м. Київ МФО 820172 Код ЄДРПОУ 01988953 та 2725,92 грн. (дві тисячі сімсот двадцять п`ять гривень дев`яносто дві копійки), зарахувавши стягнену суму на р/р НОМЕР_2 КБ ПриватБанк МФО 305299.

Речові докази:

- тапок на праву ногу, футболку, джемпер, джинсові шорти обвинуваченого ОСОБА_1 , які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути ОСОБА_1 ;

- спортивні штани потерпілого ОСОБА_3 , які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути ОСОБА_5 ;

- металеву миску, складний ніж, залишки змивів з об`єктів № № 1-4, витяжки з об`єкту №1, контроль марлі (один конверт), зразки крові ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (два конверти), які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Покровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: О.С. Степанова

Previous document : 92161761
Next document : 92220235