Decree № 88462184, 27.03.2020, Zavodskyi District Court of Mykolayiv City

Approval Date
27.03.2020
Case No.
487/9343/19
Document №
88462184
Form of legal proceedings
Criminal
Companies listed in the text of the court document
State Coat of Arms of Ukraine

Справа № 487/9343/19

Провадження № 1-кс/487/2107/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2020 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду місто Миколаєва Темнікова А.О., за участю секретаря Демиденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Поповича Сергія Михайловича у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016160000000664 від 17.08.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 375 КК України, про накладення грошового стягнення на підозрювану ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Попович Сергій Михайлович у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016160000000664 від 17.08.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 375 КК України, звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва із клопотанням про накладення грошового стягнення на підозрювану ОСОБА_1 за невиконання процесуального обов`язку підозрюваним прибути за викликом до слідчого, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначену особу, встановленого п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, яка як не з`явилась без поважних причин, так і не повідомила про причини свого неприбуття, будучи викликаною до слідчого на 24.03.2020 року о 09:00 годині у встановленому порядку із належним підтвердженням отримання повістки про виклик та ознайомлення з її змістомзгідно ч. 1 ст. 139 КПК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що уданому кримінальному провадженні 31.10.2019 повідомлено ОСОБА_1 про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, та 06.11.2019 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 2 ст. 375 КК України, а тому ОСОБА_1 є підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні. 20.03.2020 прокурор, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, повідомив відповідно до ст. 290 КПК України підозрювану ОСОБА_1 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, вручивши їй під розпис повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття сторонами матеріалів кримінального провадження за вих. № 15/3-3686-16 від 20.03.2020 року. Крім того, 20.03.2020 року прокурором викликано підозрювану ОСОБА_1 для проведення процесуальної дії - відкриття матеріалів іншій стороні, тобто надання доступу до матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні в порядку ст. 290 КПК України, участь у якій є обов`язковою, шляхом вручення їй 20.03.2020 повістки про виклик на 24.03.2020 о 09:00 годинідо ТУ ДБР у місті Миколаєві за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, 18, каб. № 212, до слідчого Поповича С.М. Відповідно до ч. 2 ст. 133 КПК України підозрювану ОСОБА_1 викликано до слідчого оскільки її участь у зазначеній процесуальній дії є обов`язковою. Згідно ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання ОСОБА_1 врученої їй повістки про виклик і ознайомлення з її змістом є розпис ОСОБА_1 про отримання повістки, виконаний нею 20.03.2020 в корінці повістки про виклик. Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 27.01.2020 у справі №487/9343/19 підозрювану ОСОБА_1 також зобов`язано прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора. Однак, підозрювана ОСОБА_1 , будучи викликаною 20.03.2020 року прокурором для проведення процесуальної дії - відкриття матеріалів іншій стороні, тобто надання доступу до матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні в порядку ст. 290 КПК України, участь у якій є обов`язковою, не з`явилася до слідчого без поважних причин 24.03.2020 року о 09:00годині та про причини неприбуття слідчого не повідомила. У зв`язку з чим, на підозрювану ОСОБА_1 повинно бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання процесуального обов`язку підозрюваним прибути за викликом до слідчого, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначену особу.

В судове засідання слідчий не з`явився, про час, дату та місце розгляду був повідомлений, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду була повідомлена, надала суду письмові пояснення.

Згідно ч. 1 ст. 146 КПК України неприбуття службової особи, яка внесла клопотання, та особи, на яку може бути накладено грошове стягнення, не перешкоджає розгляду питання.

Згідно наданих пояснень, ОСОБА_1 зазначила, що впровадження карантину з метою запобіганню поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 по всій території України та припинення перевезень на міжміському внутрішньо обласному і міжобласному сполученні, позбавило ОСОБА_1 можливості 24.03.2020 року особисто прибути з міста Одеси до Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, для реалізації її права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування по кримінальному провадженню №42016160000000664, про що ОСОБА_1 повідомила слідчого електронною поштою та засобами поштового зв`язку. 20.03.2020 року ОСОБА_1 особисто отримано під розписку «Повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття сторонам матеріалів кримінального провадження» від 20.03.2020 року №15/3-3686-16, тобто відповідно до норм КПК України, з вказаного часу орган досудового розслідування зупинив проведення всіх слідчих дій. В отриманому ОСОБА_1 повідомленні зазначено, що відповідно до вимог ст.ст. 283, 290 КПК України вона має право на доступ до матеріалів досудового розслідування та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них щодня з 09:00 до 18:00, починаючи з 20.03.2020 року за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, 18, каб. 212 (слідчий Попович С.М.). При цьому ОСОБА_1 також безпідставно була вручена повістка про виклик до слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Поповича С.М. за адресою: м.Миколаїв, вул. Спаська, 18, каб. 212, в період з 23.03.2020 року по 30.03.2020 року (о 10:00 та о 14:00 - щодня крім вихідних) - для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. При вручені ОСОБА_1 повістки прокурором відділу прокуратури Одеської області А. Станєвим було пояснено, що їй не обов`язково з`являтися щоденно до слідчого у вказаний у повістці час, це лише для зручності розуміння часу та періоду, в який вона може ознайомитися з матеріалами досудового розслідування, але при реалізації наміру про ознайомлення, просив заздалегідь попередити слідчого у телефонному режимі. Про які процесуальні дії «на стадії досудового розслідування», де повинна бути її, як підозрюваної, обов`язкова участь, про що вказує слідчий у клопотанні ОСОБА_1 не зрозуміло, та це суперечить дійсним обставинам справи та наведеним ним обґрунтуванням. Відповідно до вимог чинного законодавства, пунктів 9, 14 ч. 2 ст. 42 КПК України, ознайомлення з матеріалами досудового розслідування це право підозрюваного, а не обов`язок. Враховуючи, що 23.03.2020 року у ОСОБА_1 був гіпертонічний криз, їй було рекомендовано залишатися дома, вживати відповідні ліки та уникати навантаження, тому за станом здоров`я, вона не мала змоги вчиняти будь-які значимі дії. Тобто, неявка ОСОБА_1 24.03.2020 року о 10:00 годині до слідчого Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві Поповича С.М., для реалізації наданих їй КПК України прав (що не є обов`язком) по ознайомленню з матеріалами досудового розслідування, пов`язана з поважною причиною: карантином по всій території України що є загально відомим фактом, та погіршенням її стану здоров`я. З огляду на викладене ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши пояснення ОСОБА_1 та матеріали за клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Відповідно до п. 1 ч. 7ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов`язаний: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

Згідно п. 14 ч. 3 ст. 42 КПК України, підозрюваний має право вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 КПК України.

Згідно ст. 133 КПК України, слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов`язковою.

Відповідно до ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв`язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом (ч. 8 ст. 135 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

У повістці про виклик, згідно ст. 137 КПК України, повинно бути зазначено: 1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик; 2) найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв`язку; 3) ім`я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса; 4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик; 5) процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа; 6) час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи; 7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа; 8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження; 9) передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з`явитися на виклик, та нагадування про обов`язок заздалегідь повідомити про неможливість з`явлення; 10) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.

Відповідно до ст. 138 КПК України, поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Наслідки неприбуття на виклик передбачені ст. 139 КПК України, за змістом якої, якщо підозрюваний, який був у встановленому КПК України порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора.

Статтею 131 КПК України передбачено, що накладення грошового стягнення є заходом забезпечення кримінального провадження, яке застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Накладення грошового стягнення регламентовано главою 12 КПК України.

Згідно ст. 144 КПК України, грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених КПК України, за невиконання процесуальних обов`язків. Грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою.

Відповідно до ст. 146 КПК України, під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.

Про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.

Згідно ч. 3 ст. 146 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до частин 2-4 ст. 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.

Частиною 9 ст. 290 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

За змістом ч. 10 ст. 290 КПК України, сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Судом встановлено, що Другим слідчим відділом Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016160000000664, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2016 року, у якому колишньому судді Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, тобто постановлення суддею завідомо неправосудного рішення, що спричинило тяжкі наслідки.

Досудовим розслідуванням встановлено, що суддею Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 . 05.11.2014 року винесено завідомо неправосудну ухвалу по цивільній справі № 521/19272/14-ц щодо забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_2 (учасник ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» з розміром частки 50%) до ОСОБА_3 (директор ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» відповідно до наказу від 01.06.2007), ТОВ «Охоронне агентство «Гепард», третьої особи ОСОБА_4 (учасник ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» з розміром частки 50%), якою фактично задоволено позов.

06.11.2014 року відповідно до наказу в.о. директора ТОВ«ГЛАВБУД ПЛЮС» № 1, ОСОБА_5 приступив до виконання обов`язків директора товариства та цього ж дня відділом Реєстраційної служби міського управління юстиції в ЄДРПОУ внесені зміни про керівника ТОВ«ГЛАВБУД ПЛЮС» з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 .

У подальшому, 21.11.2014 року ОСОБА_2 , з метою переоформлення на себе будівель і споруд ТОВ«ГЛАВБУД ПЛЮС», діючи в особі директора цього товариства, посвідчив у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 правочини - договори купівлі-продажу нерухомого майна ТОВ«ГЛАВБУД ПЛЮС» на своїх близьких ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Після чого, 29.11.2014 року у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та ОСОБА_10 укладено договір іпотеки будівель та споруд по АДРЕСА_1 , в забезпечення виконання боргових зобов`язань ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перед ОСОБА_10

03.12.2014 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області вищевказану неправосудну ухвалу судді Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 05.11.2014 року скасовано у зв`язку з її незаконністю, а у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

Апеляційним судом зазначено, що стаття 152 ЦПК України не передбачає вжиття судом таких заходів забезпечення позову як відсторонення від посади та призначення на посаду. У зв`язку з цим суд першої інстанції в порушення вимог статей 151-153 ЦПК України вийшов за межі своїх процесуальних повноважень та без належних доказів про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, зазначив наперед про результати розгляду справи по суті. Порушення місцевим судом зазначених вимог є порушенням принципу верховенства права, проголошеного Конституцією України, та положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо вирішення справи судом, встановленим законом, оскільки ухвала про забезпечення позову прийнята судом поза межами його компетенції.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07.04.2016 №787/дл-16 встановлено порушення суддею ОСОБА_1 вимог процесуального закону під час вирішення питання про забезпечення позову, допущених внаслідок неналежного ставлення до службових обов`язків, які є істотними і призвели до перешкоджання діяльності суб`єкта господарювання, а також порочать звання судді, викликають сумнів у її об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, у зв`язку з чим рекомендовано Вищій раді юстиції розглянути питання про звільнення з посади судді ОСОБА_1 .

Постановою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2016 року у справі №800/275/16 у задоволення позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання бездіяльності противоправною, визнання незаконним та скасування рішення, відмовлено.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 23.03.2017 року № 594/0/15-17 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Малиновського районного суду міста Одеси.

Наказом Голови Малиновського районного суду міста Одеси від 03.05.2017 року №15-ОС/с «Про відрахування ОСОБА_1 зі штату Малиновського районного суду м. Одеси» ОСОБА_1 звільнено.

16.02.2016 року Малиновським районним судом міста Одеси винесено рішення у справі № 521/22624/14-ц, яким визнано недійсними три договори купівлі-продажу, укладених 21.11.2014 між ТОВ«ГЛАВБУД ПЛЮС» з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та визнано недійсним договір іпотеки нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , укладеного 29.11.2014 ОСОБА_10 з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Постановлення суддею Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 вказаного завідомо неправосудного рішення спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків потерпілому - учаснику ТОВ «Главбуд Плюс» ОСОБА_4 у розмірі п`ятдесяти відсотків від оціночної вартості об`єктів вищезазначеного нерухомого майна на день продажу 7 025 022 грн., тобто матеріальні збитки в розмірі 3 512 511 грн.

31 жовтня 2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

06 листопада 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 31.10.2019 року та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 27.01.2020 року було зобов`язано підозрювану ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.

З матеріалів клопотання встановлено, що 20.03.2020 року за №15/3-3686-16 прокурор повідомив підозрювану ОСОБА_1 та захисника Маркарова І.Р. про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016160000000664 від 17.08.2016 року, у якому повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, завершено, а зібрані під час розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту. Також цим повідомленням роз`яснено підозрюваній ОСОБА_1 та захиснику Маркарову І.Р., що відповідно до вимог статей 283, 290 КПК України, вони мають право на доступ до матеріалів досудового розслідування та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них щодня з 9:00 до 18:00 години, починаючи з 20.03.2020 року за адресою: місто Миколаїв, вулиця Спаська, 18, каб. 212 (слідчий Попович Сергій Михайлович).

Крім того, згідно запиту прокурора відділу прокуратури Одеської області Станєва А. від 20.03.2020 року №15/3-3686-16 роз`яснено зміст ч. 6 ст. 290 КПК України та запропоновано підозрюваній ОСОБА_1 та захиснику Маркарову І.Р. за наявності зазначених матеріалів надати їх 27.03.2020 року за адресою: місто Одеса, вулиця Середньофонтанська, 14-А, до третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури.

Одночасно з цим, прокурором відділу прокуратури Одеської області Ніковим М. 20.03.2020 року за №15/3-3686-16 було надано доручення слідчому Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Поповичу С.М. про відкриття матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016160000000664.

Також, 20.03.2020 року прокурором відділу прокуратури Одеської області Станєвм А. було вручено 20.03.2020 року повістку, за змістом якої ОСОБА_1 викликано у якості підозрюваної для участі у процесуальній дії: доступ до матеріалів досудового розслідування та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них (в порядку ст. 290 КПК України) з вказівкою на необхідність прибуття: 23 березня 2020 року о 9:00 годині та о 14:00 годині, 24 березня 2020 року о 9:00 годині та о 14:00 годині, 25 березня 2020 року о 9:00 годині та о 14:00 годині, 26 березня 2020 року о 9:00 годині та о 14:00 годині, 27 березня 2020 року о 9:00 годині та о 14:00 годині, 30 березня 2020 року о 9:00 годині та о 14:00 годині.

Проте, згідно п. 6 ч. 1 ст. 137 КПК України, у повістці про виклик, у тому числі, повинно бути зазначено: час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи, встановлення ж строку для ознайомлення з матеріалами регламентоване нормами ч. 10 ст. 290 КПК України, та здійснюється слідчим суддею.

Постановою Верховного Суду від 112.2019 року по справі №279/1531/17 (провадження №51-3739км19) визначено наступне. Відповідно до положень ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч. 1). Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання (ч. 2). Оголошення сторонам про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів іншій стороні є процесуальною гарантією здійснення права на захист підозрюваним та одночасно одним із засобів перевірки повноти і всебічності проведеного досудового розслідування. Сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. Поряд з тим сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (ч. 9 ст. 290 КПК України). При цьому закон не визначає певної форми процесуального документа, яким би підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення з матеріалами провадження, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому надано доступ. Такі письмові документи повинні додаватися до матеріалів кримінального провадження як підтвердження того, що кожна із сторін виконала свої обов`язки і не порушила прав учасників кримінального провадження (зокрема, права вимагати відкриття матеріалів провадження та права на ознайомлення з цими матеріалами). Водночас ч. 10 ст. 290 КПК України регламентовано спеціальний порядок встановлення факту надання протилежній стороні доступу до матеріалів кримінального провадження. Так, у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Таким чином, обмеження строку для ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ у порядку ст. 290 КПК України, допускається лише на підставі ухвали слідчого судді, якою встановлено певний строк для такого ознайомлення. Іншого порядку підтвердження факту відкриття матеріалів стороною кримінального провадження протилежній стороні в разі зловживання нею своїми процесуальними правами (зволікання при ознайомленні з матеріалами або відмови у письмовому підтвердженні факту надання доступу до матеріалів) у КПК України не передбачено.

Станом на теперішній час загально відомою обставиною є оголошення на всій території України карантину, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, відповідно до Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211«Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОУШ-19».

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. №215 затверджено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», та, відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року установлено з 12 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин. Заборонено з 12 години 00 хвилин 18 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року: регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньо обласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями); заїзд на територію автостанцій автобусів, які здійснюють перевезення пасажирів у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні, та реалізацію власниками автостанцій квитків автомобільним перевізникам, які виконують такі перевезення.

Згідно ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» :

- інфекційні хвороби - розлади здоров`я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення;

- епідемія - масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу;

- епідемічна ситуація - показник епідемічного благополуччя території (об`єкта) у певний час, що характеризується рівнем і динамікою захворювання людей на інфекційні хвороби, наявністю або відсутністю відповідних факторів передачі інфекції та іншими обставинами, що впливають на поширення інфекційних хвороб.

За змістом ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.

Згідно виписки із медичної картки амбулаторного хворого, наданої комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги №18» Одеської міської ради, 23.03.2020 року у ОСОБА_1 було діагностовано неускладнений церебральний гіперкриз та призначено лікування. ОСОБА_1 вживались заходи щодо повідомлення слідчого про причини неприбуття, шляхом направлення відповідної заяви 24.03.2020 року поштою (фіскальний чек №215600426655) та електронною поштою (з адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Як зазначалось раніше, поважними причинами неприбуття, згідно з нормами ст. 138 КПК України, є, у тому числі, обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини), а також інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик. Ці ж обставини мають враховуватись і для оцінки поважності не повідомлення про причину неприбуття в порядку ст. 139 КПК України.

Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, встановлений ст. 290 КПК України порядок надання протилежній стороні доступу до матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для накладення грошового стягнення на ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 131-133, 135-139, 144-147, 290, 309, 370, 372 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Поповича Сергія Михайловича у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016160000000664 від 17.08.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 375 КК України, про накладення грошового стягнення на підозрювану ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали слідчого судді, що не підлягають оскарженню, можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя А.О. Темнікова

Часті запитання

Який тип судового документу № 88462184 ?

Документ № 88462184 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 88462184 ?

Дата ухвалення - 27.03.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 88462184 ?

Форма судочинства - Кримінальне

В якому cуді було засідання по документу № 88462184 ?

В Zavodskyi District Court of Mykolayiv City
Previous document : 88462181
Next document : 88462186