Decision № 86381137, 02.12.2019, Circuit Administrative Court of Kyiv City

Approval Date
02.12.2019
Case No.
640/6068/19
Document №
86381137
Form of legal proceedings
Administrative
State Coat of Arms of Ukraine

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 грудня 2019 року №640/6068/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Шуст Н.А, за участю представників сторін: представника позивача - Резніченко Дмитра Геннадійовича, представника відповідача - Підгорецької Оксани Юріївни, треті особи, не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінеф"

до Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної реєстрації

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицьке розвиткове товариство"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новоградагротрейд"

Коросташ С.Ю.

Комунальне підприємство "Центр реєстрації прав" Корецької районної ради

Рівненської області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 грудня 2019 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сінеф" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 18 Б, офіс 4, код ЄДРПОУ 40439334) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622), третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Галицьке розвиткове товариство" (79005, м. Львів, вул. Ференца Ліста, буд. 1, код ЄДРПОУ 14329689), товариство з обмеженою відповідальністю "Новоградагротрейд" (11700, м. Новоград-Волинський, вул. Герцена, буд. 8), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), комунальне підприємство "Центр реєстрації прав" Корецької районної ради Рівненської області (34700, Рівненська область, Рівненський район, м. Корець, пл. Київська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40427512), про «з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог»:

- визнання незаконною бездіяльності Міністерства юстиції України щодо здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав за діяльністю комунального підприємства "Центр реєстрації прав" Корецької районної ради Рівненської області;

- зобов`язання Міністерства юстиції України закрити розділ №1253223546101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для чого, у тому числі, але не обмежуючись:

- скасувати запис про рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) №35285534 від 22.05.2017;

- скасувати всі подальші записи щодо об`єкту нерухомого майна №1253223546101, які були здійснені після відкриття розділу рішенням №35285534 від 22.05.2017, а саме:

- скасувати запис про державну реєстрацію прав №20686491 від 29.05.2017;

- скасувати запис про іпотеку №22215173 від 07.09.2017;

- скасувати запис про іпотечне обтяження №22214913 від 07.09.2017;

- скасувати запис про право власності №31373721 від 26.04.2019.

Позовні вимоги мотивовано відсутністю з боку Міністерства юстиції України жодної реакції щодо незаконної реєстрації фактично неіснуючого об`єкта нерухомості №1253223546101. Позивач зазначає, що 05.10.2017 була отримана відповідь від Міністерства юстиції України, згідно якої 31.08.2017 скарга ТОВ «Сінеф» була розглянута, у її задоволенні було відмовлено наказом №3327/7 від 12.09.2017. Такі факти свідчать про фактичне невиконання повноважними особами Міністерства юстиції України вимог Закону щодо здійснення належного контролю у сфері державної реєстрації прав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2019 суд ухвалив вийти зі спрощеного позовного провадження та призначити судове засідання по справі.

Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо наявна інформація про судове провадження у зв`язку зі спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав. Крім того, Міністерство юстиції України уповноважене на здійснення контролю у сфері державної реєстрації лише в межах та спосіб, передбачений законодавством, в тому числі щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації, за результатами чого МЮУ приймає рішення, що в подальшому є обов`язковим до виконання.

Представником третьої особи в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоградагротрейд" надано письмові пояснення, в яких в хронологічному порядку викладно обставини, які слугували підставами для звернення позивача до Міністерства юстиції України зі скаргою, що в подальшому призвело до звернення до суду. Однак, на переконання третьої особи, позовні вимоги не стосуються захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

ОСОБА_1 також було подано пояснення з приводу спірних правовідносин, в яких зазначено, що у разі скасування державної реєстрації прав на об`єкт нерухомості, суд фактично позбавить його, як законного власника, на вільне володіння, користування та розпорядження нежитловим приміщенням №10, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Також, третьою особою зазначено, що даний позов носить приватно правовий характер, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Позивачем надано суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що заперечення МЮУ зводяться до твердження відповідача, зокрема, щодо того, що на момент звернення позивача зі скаргою до МЮУ у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/429/18, однак, позивач наголошує, що відповідач такими твердженнями вводить суд в оману, оскільки зазначені твердження не відповідають дійсності. Так, станом на час перевірки інформації в Державному реєстрі судових рішень відповідач не міг знати та не міг побачити, що відкриття провадження у справі №914/429/18 відбулося 12.03.2018, оскільки вказана скарга була подана ще 26.07.2017.

Третя особа - ОСОБА_1 повторно надав письмові пояснення стосовно спірних правовідносин, в яких зазначив, що Міністерство юстиції України не наділене повноваженнями на вчинення реєстраційних дій, скасування рішень про державну реєстрацію прав та на закриття виділення з Державного реєстру речових прав інформації щодо існування об`єктів нерухомості, а відтак, вимоги, заявлені ТОВ «Сінеф» є такими, що не підлягають задоволенню.

Протокольною ухвалою суду від 02.12.2019 суд на підставі ч. 7 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розпочав розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

В судовому засіданні 02 грудня 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 02 грудня 2019 року проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.

У судовому засіданні 02 грудня 2019 року на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

26.07.2017 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Сінеф» від 26 липня 2017 року №1 (надалі - Скарга) з вимогами:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 травня 2017 року №35458305, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Львівської філії комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області Зарембою О.О., (далі - державний реєстратор Заремба О.О.);

- внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме видалити запис про право власності номер 20686491, від 29.05.2017;

- видалити інформацію у Державному реєстрі прав щодо об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1253223546101;

- анулювати доступ державному реєстратору ОСОБА_2 . до Державного реєстру прав.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.09.2017 №3327/7 вирішено відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінеф» від 26.07.2017 №1 у зв`язку з тим, що розгляд питань, порушених у скарзі не належить до компетенції Міністерства юстиції України.

Позивач, не погоджуючись з бездіяльністю Міністерства юстиції України щодо невиконання повноважень стосовно здійснення належного контролю у сфері державної реєстрації прав, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

По перше, необхідно зазначити, що предметом розгляду даної справи є саме бездіяльність Міністерства юстиції України щодо здійснення контролю державної реєстрації прав за діяльністю КП «Центр реєстрації прав», яка фактично зводиться до нерозгляду по суті скарги ТОВ «Сінеф» на дії державного реєстратора.

Так, ч. ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Водночас, ч. 10 вказаної статті встановлено, що рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

При цьому, суд зазначає, що спір щодо приватно-правових відносин з приводу права власності на майно перебуває в провадженні Господарського суду Львівської області.

Разом з тим, даний спір на переконання суду відноситься саме до юрисдикції адміністративних судів.

Що стосується спірних правовідносин по суті, суд зазначає, що фактична бездіяльність відповідача щодо здійснення контролю у сфері державної реєстрації, зводиться до не розгляду по суті скарги ТОВ "Сінеф", в якій позивач просив вчинити певні дії, спрямовані на державну реєстрацію прав на нерухоме майно з реєстраційним номером: 1253223546101.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, здійснюючи розгляд даної справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV.

Разом з тим, 26 листопада 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 834- VIІІ "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України, який набрав чинності 13 грудня 2015 року.

Згідно з вищевказаним Законом Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено в новій редакції, яка почала діяти з 01 січня 2016 року.

Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону №1952-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів (абз. 3 ч. 3 ст. 37 Закону №1952-IV).

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, процедуру розгляду відповідно до законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «;Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закони) скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту (далі - суб`єкт оскарження), що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами (далі - суб`єкт розгляду скарги) визначено Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (далі - Порядок №1128), згідно з яким, для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Пунктом 2 Порядку № 1128 встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

До повноважень Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Процедура розгляду скарги визначена статтею 37 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком № 1128.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Як передбачено ч. 6 Закону за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: відмову у задоволенні скарги; задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Частиною 8 статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Таким чином, одними із підстав для відмови у задоволенні скарги є те, що розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу, а також те, що наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав.

Як зазначено судом вище, 26.07.2017 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінеф» від 26 липня 2017 року №1, у задоволенні якої Наказом Міністерства юстиції України від 12.09.2017 №3327/7 вирішено відмовити у зв`язку з тим, що розгляд питань, порушених у скарзі не належить до компетенції Міністерства юстиції України.

Також, у висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 31.08.2017, зазначено що в провадженні Львівського апеляційного господарського суду перебуває справа №914/794/17 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Галицьке розвиткові товариство» до управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю «Сінеф» про скасування рішення про державну реєстрацію та зобов`язання вчинити дії, отже, щодо нерухомого майна про яке йде мова у скарзі наявний судовий спір. А тому є підстави вважати, що розгляд питань, порушених у скарзі не належить до компетенції Міністерства юстиції України.

Однак, суд не погоджується з таким висновком Міністерства юстиції України, зокрема, щодо відсутності компетенції з розгляду порушених у скарзі питань, оскільки Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду (ч. 1 ст. 37 Закону).

Міністерство юстиції України розглядає скарги, зокрема, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір) (ч. 2 ст. 37 Закону).

В матеріалах справи наявна копія скарги ТОВ «Сінеф» від 26.07.2017 №1, зі змісту якої вбачається, що предметом оскарження стали, зокрема, рішення та дії державного реєстратора (п. 1, 4 скарги), що відповідає приписам ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що спростовує твердження відповідача стосовно відсутності його компетенції для розгляду такої скарги, зокрема в частині казаних вимог (п.1 та п.4).

Що стосується посилань Міністерства юстиції України на господарську справу №914/794/17, необхідно зазначити, що п. 4 ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо, зокрема, наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав.

Як встановлено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 по справі №914/794/17, Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицьке Розвиткове Товариство» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської та ТОВ «Сінеф» про скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34346784 від 20.03.2017, яким зареєстровано право приватної власності на нежитлові приміщення загальною площею 250,6 кв.м., що розташовані за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Винниченка В., 1 за ТОВ «Сінеф» та зобов`язання Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради вчинити дії щодо приведення у відповідність інформації про державну реєстрацію права власності об`єктів нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень загальною площею 250,6 кв.м., що розташовані за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Винниченка В., 1 відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом з тим, в скарзі ТОВ «Сінеф» від 26.07.2017 №1 порушувалось питання, зокрема, щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35458305 від 31.05.2017, прийнятого державним реєстратором Зарембою О.О..

Тобто, спір, який виник між сторонами в межах господарської справи №914/794/17, є відмінним від тих спірних питань, які порушувались позивачем у скарзі до Міністерства юстиції України від 26.07.2017 №1, оскільки мова йде про різні реєстраційні рішення, а саме: 34346784 від 20.03.2017 (у справі №914/794/17) та 35458305 від 31.05.2017 (у скарзі ТОВ «Сінеф» від 26.07.2017 №1).

Водночас, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву твердження щодо того, що підставою для відмови в задоволенні скарги позивача стали ті обставини, що на момент звернення позивача зі скаргою до Міністерства юстиції України в провадженні Господарського суду Львівської області перебувала господарська справа №914/429/18, судом відхиляються, враховуючи наступне.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що «з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою 26.07.2017, тоді як у цей час у провадженні господарського суду Львівської області перебувала справа №914/429/18».

Дослідивши зазначені доводи, суд наголошує на їх безпідставності, оскільки провадження в господарській справі №914/429/18, на яку посилається відповідач, було відкрито ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.05.2018, що підтверджується інформаційними даними з Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/73792756, в той час, як ТОВ «Сінеф» звернулось до відповідача зі скаргою ще в 2017 році, тобто об`єктивно неможливим є факт відмови позивачеві у розгляду скарги по суті з підстав наявності відкритого провадження в господарській справі №914/429/18, оскільки таке провадження було відкрито лише у 2018 році, крім того, у висновку відповідача від 31.07.2017 мова йшла зовсім про іншу господарську справу (№914/794/17), аніж зазначено відповідачем у відзиві, оцінку чому надано судом вище.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні законні підстави для відмови у розгляді скарги ТОВ «Сінеф» по суті, адже наведені у наказі від №3327/7 від 12.09.2017 року обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінеф" заявленим ним шляхом, водночас, з урахуванням ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного суду України, на переконання суду, ефективним способом захисту прав позивача, беручи до уваги встановлені обставини справи буде саме визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №3327/7 від 12.09.2017 року про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінеф" від 26 липня 2017 року № 1 та зобов`язання відповідача розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінеф" від 26 липня 2017 року №1 відповідно до законодавства України.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для частково задоволення позовних вимог, зазначеним вище шляхом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінеф" задовольнити частково;

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №3327/7 від 12.09.2017 року про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінеф" від 26 липня 2017 року № 1;

2. Зобов`язати відповідача розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінеф" від 26 липня 2017 року № 1 відповідно до законодавства України;

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.12.2019.

Суддя Н.Г. Вєкуа

Часті запитання

Який тип судового документу № 86381137 ?

Документ № 86381137 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 86381137 ?

Дата ухвалення - 02.12.2019

Яка форма судочинства по судовому документу № 86381137 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 86381137 ?

В Circuit Administrative Court of Kyiv City
Previous document : 86381134
Next document : 86381138