Decision № 84357141, 12.09.2019, Rokytnianskyi Raion Court of Kyiv Oblast

Справа № 379/556/18

Провадження № 2/375/348/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2019 Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Литвина О.В.,

при секретарі - Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю " Інтерагроінвест"

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду із позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що 04.05.2016 між СП "Сітанок"та його батьком – ОСОБА_2 , шляхом введення його в оману, оскільки він не уповноважував останнього (тобто батька) та не надавав на це йому жодного дозволу, було укладено договір № 262 оренди, об`єктом якого являється належна йому на праві власності земельна ділянка з кадастровим № 3224487700:02:009:0006, площею 2,431 га.

Дізнавшись про це, він 30.05.2016 вручив відповідачу під розписку заяву про дострокове припинення договору та повернення йому земельної ділянки для проведення самостійного обробітку останньої.

Натомість, як вбачається з Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, відповідач, будучи заздалегідь повідомленим про невідповідність Договору вимогам ч. 3 ст. 203 ЦК України, замість того, щоб виконати його законні вимоги, наступного дня після його звернення із заявою, а саме 01.06.2016, здійснив державну реєстрацію вказаного Договору у приватного нотаріуса Ставищенського районного нотаріального округу Київської області Кошинської Л.О..

У задоволенні його заяви було відмовлено і про що свідчить лист СП «Світанок» від 29.07.2016 року за вихідним № 202. При цьому вказане підприємство послалося на відсутність правових підстави для дострокового припинення дії договору оренди земельної ділянки, строк дії якого до 31.12.2026.

На протязі року він намагався шляхом перемовин вирішити вказане питання і 21.09.2017 ним було направлено відповідачу повідомлення про досудове врегулювання спору. На разі, своїм листом № 233 від 31.10.2017 відповідач відмовився повертати йому земельну ділянку.

Зазначає, що спірний договір оренди землі укладений у письмовій формі, в установленому законом порядку пройшов державну реєстрацію, є укладеним, а отже є оспорюваним. Зважаючи, що його волевиявлення не було направлено на укладення оспорюваного правочину, останній він не підписував, а тому наявні правові підстави для визнання договору оренди землі недійсним з підстав, передбачених частиною третьою статті 203, частиною першою статті 215 ЦК України.

Просить визнати недійсним договір №262 від 04.05.2016 оренди земельної ділянки з кадастровим № 3224487700:02:009:0006, площею 2,431 га, зареєстрований 01.06.2016 в державному реєстрі прав під №14810327, скасувати останню, застосувавши правові наслідки недійсності правочину.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали за викладених у ньому обставин і підстав та просили його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, пославшись на його необгрунтованість та просив у його задоволенні з цих підстав відмовити.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення сторін спору та їх представників, свідків, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3224487700:02:009:0006, площею 2,431 га, яка розташована на території Чапаєвської сільської ради Таращанського району Київської області.

Право власності позивача на вказану земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 081604, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 28.07.2006 за № 483 (т.1 а.с. 51).

01.08.2012 між позивачем та сільськогосподарським підприємством «Світанок» було укладено строком на п`ять років Договір № 262 оренди вказаної належної позивачеві на праві власності земельної ділянки, державна реєстрація якого була вчинена 29.12.2012 та яка була передана ним орендарю відповідно до Акту приймання-передачі земельної ділянки від 01.08.2012 (т.1 а.с. 43-47).

Таким чином, укладений 01.08.2012 між сторонами спору договір оренди набув чинності 29.12.2012.

У послідуючому, а саме 04.05.2016 між сільськогосподарським підприємством «Світанок» та позивачем було укладено строком на десять років Договір № 262 оренди вказаної належної позивачеві на праві власності земельної ділянки, державна реєстрація якого була вчинена 01.06.2016 приватним нотаріусом Ставищенського районного нотаріального округу Київської області Кошинською Л.О. (т.1 а.с. 59-63, 70-71). Саме із вказаної дати спірний договір оренди набув чинності.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що відповідно до вищезазначених договорів оренди земельної ділянки від 01.08.2012 та від 04.05.2016 розрахунок за користування земельною ділянкою проводився з позивачем у повному обсязі та в строк визначений умовами договору, що підтверджується доданими до матеріалів справи відомостями на видачу орендної плати ( т.1 а.с. 95-121). Орендну плату позивач здебільшого отримував разом зі своїм батьком ОСОБА_2 і що він посвідчив особисто у судовому засіданні.

Звернувшись до суду із позовом про визнання недійсним та скасування державної реєстрації договору № 262 оренди земельної ділянки від 04.05.2016, позивач посилається, що останній був укладений його батьком і на що він його не уповноважував і що його волевиявлення не було спрямованим на укладення такого договору. Позаяк, у судовому засіданні позивач повідомив суду протилежне, а саме, що саме ним було підписано спірний договір, а звернення до суду із позовом було ініційовано його батьком з метою передати земельну ділянку в оренду іншій особі.

Відповідно до рішення власників СП «Світанок» останнє припинило своє існування 02.08.2018 і правонаступником його прав та обов`язків відповідно до даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стало товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» і що стало підставою для заміни відповідача у справі на вказане товариство та про що свідчить ухвала Таращанського районного суду по справі від 14.08.2018.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивачу на підставі державного акту на право приватної власності серії КВ № 081604, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 28.07.2006 за № 483, належить земельна ділянка площею 2,431 га, кадастровий № 3224487700:02:009:0006, що розташована на території Чапаєвської сільської ради Таращанського району Київської області і її призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статтей 16, 18 та 19 вказаного Закону договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації у порядку, встановленому законом. Строк дії договору оренди визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до ст.ст. 78, 152 та 153 Земельного кодексу України, ст.319 ЦК України власник має право володіти, користуватися і розпоряджатися земельною ділянкою на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Згідно зі ст.125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки та право користування земельною ділянкою виникають тільки після державної реєстрації цих прав.

За ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 3 статті 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» розяснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

У судовому засіданні позивач після надання йому для огляду спірного договору оренди земельної ділянки № 262 від 04.05.2016 повідомив, що вказаний договір підписував він особисто.

Таке визнання ним вказаної обставини сумнівів у суду не викликає.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Сумнівів щодо добровільності та щирості пояснень у судовому засіданні позивача щодо обставин спору і в тому числі щодо обставини підписання ним особисто спірного договору, у суду не виникає.

Посилання у судовому засіданні з цього приводу представника позивача в тім, що позивач перебуває на обліку у лікаря-психіатра і що таким чином він не розуміє, що говорить, судом до уваги не приймаються.

При цьому суд виходить з того, що у справі відсутні докази, які б вказували на таку обставину та які б однозначно засвідчували обставину нерозуміння позивачем своїх дій, неможливості надавати їм оцінку, керувати ними, а відтак - його недієздатність.

Таким чином, вирішуючи позовні вимоги у відповідності до ч.1 ст.13 ЦПК України, оцінючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу зокрема та належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 204, 215 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю " Інтерагроінвест" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання на протязі тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.09.2019.

Суддя О.В. Литвин

Рішення набрало законної сили "____"_______20___