Decision № 84063712, 05.09.2019, Commercial Court of Khmelnytskyi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"05" вересня 2019 р. Справа № 924/394/19

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Мельницькій Н.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи - підприємця Бачинської Марини Анатоліївни, м. Шепетівка Хмельницької області

до Виконавчого комітету Шепетівської міської ради, м. Шепетівка Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Шепетівської міської ради, м. Шепетівка

про стягнення 3 802 765, 93 грн.

Представники сторін:

від позивача: Федоров В.Б. - згідно ордеру №010196 від 18.06.2019р. (в судовому засіданні 02.09.2019р.);

від відповідача: Григорчук Г.П. - згідно довіреності №01-13/3637 від 13.11.2018р. (в судовому засіданні 02.09.2019р.);

від третьої особи: Ратушний Р.В., довіреність №01-09/2238 від 07.08.2019р. (в судовому засіданні 02.09.2019р.).

Рішення виноситься 05.09.2019р., оскільки в судовому засіданні 02.09.2019 року було оголошено перерву.

В судовому засіданні оголошено вступу та резолютивну частини рішення.

Суть спору. 25.04.2019 року на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Бачинської Марини Анатоліївни, м.Шепетівка до Виконавчого комітету Шепетівської міської ради, м. Шепетівка про стягнення 3802765, 93 грн. заборгованості з компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Ухвалою суду від 23.05.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/394/19 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.07.2019р. залучено до участі у справі №924/394/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Шепетівської міської ради.

Ухвалою суду від 17.07.2019р. закрито підготовче провадження у справі №924/394/19 та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 02.09.2019р. представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог. Просить стягнути з Виконавчого комітету Шепетівської міської ради, м. Шепетівка Хмельницької області 3 802 765,93 грн. заборгованості з компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Посилається на невиконання відповідачем умов договору від 29.04.2011 року на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Представник відповідача проти позовних вимог в судовому засіданні 02.09.2019р. заперечує. У відзиві зазначив, що частинами першою та третьою статті 48 Бюджетного кодексу України унормовано, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету. Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Зазначив, що зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються. Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов`язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов`язань, у судовому порядку.

Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік» та Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання передбачених законодавством пільг та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян, не передбачено. Просить застосувати до вимог позивача строки позовної давності, оскільки з моменту подання розрахунків втрат на перевезення позивач знав про порушення своїх прав.

Вказав, що ним проведено компенсацію коштів позивачу за пільгові перевезення в сумі 1321714,24грн.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Шепетівської міської ради, м. Шепетівка у судовому засіданні 02.09.2019р. підтримує позицію відповідача.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

29 квітня 2011 року між ФОП ОСОБА_1 Анатоліївною (перевізник) та Виконавчим комітетом Шепетівської міської ради було укладено Договір №4 на перевезення пасажирів в міському автотранспорті загального користування в звичайному режимі руху на Маршрут №5 «Залізничний вокзал - Автостанція». Термін дії Договору з 01 травня 2011 року до 30 квітня 2016 року (п.6.1. Договору).

Згідно із п. 1.2. договорів перевізник здійснює перевезення пасажирів в міському автотранспорті загального користування в режимі маршрутного таксі та в звичайному режимі руху на Маршрут №5 «Залізничний вокзал - Автостанція».

Згідно п.2.6. Договору замовник зобов`язався забезпечити в установленому порядку перерахування коштів за надані послуги за рахунок субвенції на покриття збитків від перевезення пільгових категорій громадян, які користуються пільгами згідно чинного законодавства, отриманої із Держаного бюджету України в міський бюджет.

У відповідності до п.3.3. Договору, перевізник забезпечує пільговий проїзд окремих пільгових категорій громадян відповідно з вимогами чинного законодавства. Згідно п.3.9. договору перевізник зобов`язався щомісячно до 25-го числа місяця, що наступає за звітним, надавати Замовнику розрахунок втрат від перевезення пільгової категорії громадян. До договору додано додатки розкладу руху автобусів на міському маршруті.

Рішенням ХХХV сесії Шепетівської міської ради V скликання № 3 від 28.08.2008р. «Про затвердження Порядку розподілу субвенцій з державного бюджету та компенсацію втрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на автобусних маршрутах міста Шепетівки» вирішено:

установити, що в м. Шепетівка правом на компенсацію втрат від пільговою перевезення окремих категорій громадян на затверджених пільгових маршрутах загального користування користуються автомобільні пасажирські перевізники (далі - перевізники) будь-якої форми власності, які отримали право на здійснення перевезень за результатами конкурсів;

компенсація перевізникам втрат від пільгового перевезення окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства користуються такими правами проводиться за рахунок і в межах субвенції з Державного бюджету міському бюджету на компенсацію за пільговий проїзд;

затвердити «Порядок розподілу субвенції з Державного бюджету на компенсацію втрат пасажирських перевізників за пільгові перевезення окремих категорій громадян на автобусних маршрутах міста Шепетівки» згідно з Додатком № 1 та запровадити його з 1 серпня 2008р.;

затвердити форму розрахунку втрат перевізників від перевезення окремих пільгових категорій громадян;

визнати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету міської ради головним розпорядником коштів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, у тому числі на компенсацію втрат перевізників за пільговий проїзд окремих категорій громадян;

установити, що управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету міської ради проводить відшкодування втрат від пільгового перевезення осіб, перевізникам, які відповідно до законодавства мають такі права, в межах фактично отриманої субвенції на підставі укладених угод.

Відповідно до Додатку 1 до рішення ХХХV сесії міської ради V скликання № 3 від 28.08.2008р. «Порядок розподілу субвенції з державного бюджету на компенсацію втрат пасажирських перевізників за пільгові перевезення окремих категорій громадян на автобусних маршрутах міста Шепетівки» розподіл субвенції між пасажирськими перевізниками, що працюють на міських маршрутах загального користування проводиться на основі розрахунку обсягу втрат кожного перевізника від пільгового перевезення окремих категорій громадян. Перевізники, які отримали право на здійснення перевезень за результатами конкурсів та у відповідності до даного рішення міської ради мають право на компенсацію втрат від пільгових перевезень окремих категорій громадян, щомісячно до 5 числа подають до міського управління праці та соціального захисту населення розрахунки втрат за формою, згідно Додатку №2 даного рішення. Головний розпорядник коштів щомісяця до 10 числа за звітнім місяцем за звітнім місяцем подає до фінансового управління виконавчого комітету міської ради інформацію про нараховані суми компенсаційних виплат пасажирським перевізникам за пільговий проїзд окремих категорій громадян та акти звіряння з пасажирськими перевізниками розрахунків втрат від пільгового перевезення окремих категорій громадян, у межах обсягів асигнувань, затверджених у бюджеті міста на зазначену мету.

Відповідно до рішення X сесії Шепетівської міської ради VI скликання №13 від 08.06.2011р. «Про внесення змін до рішення ХХХV сесії міської ради V скликання №3 від 28.08.2008р.» пункт 1 рішення XXXV сесії міської ради V скликання від 28.08.2008р. №3 “Про затвердження порядку розподілу субвенції з державного бюджету на компенсацію втрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на автобусних маршрутах міста Шепетівки” викладено в такій редакції: «Установити, що на відшкодування втрат від пільгового перевезення окремих категорій громадян мають право перевізники будь-якої форми власності, які отримали право на здійснення міських автомобільних перевезень за результатами конкурсів».

На підтвердження своїх вимог представником позивача надано копії розрахунків втрат ПП ОСОБА_2 від пільгового перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах м. Шепетівка за період з 01.05.2011 року по 30.04.2016 року на загальну суму 4 949 177,73 грн., копії актів звіряння розрахунків за пільговий проїзд окремих категорій громадян міським транспортом за період з 01.05.2011 року по 31.12.2016 року на загальну суму 1 321 714,24 грн.

Претензії від 13 лютого 2019 року до УПСЗН Шепетівської міської ради та від 14 лютого 2019 року до Виконавчого комітету Шепетівської міської ради від перевізника з вимогою здійснити виплати у повному обсязі за здійснені пільгові перевезення окремих категорій громадян на міських автобусних маршрутах м. Шепетівки залишені без задоволення.

Як вбачається із поданих позивачем банківських виписок, УПСЗН Шепетівської міської ради впродовж 2016 року здійснювало перерахунок коштів на рахунок позивача за втрати від пільгового перевезення пасажирів.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

З матеріалів справи слідує, що спірні правовідносини сторін, які виникли із договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом та актів цивільного законодавства, за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань перевезення і послуг, загальні положення про послуги і перевезення визначені главами 63-65 ЦК України, главою 32 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, загальні положення про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України.

При цьому, враховуючи, що спір виник з договору, згідно якого здійснювалось перевезення пільгових категорій пасажирів на автомобільному транспорті загального користування, на дані правовідносини сторін, зокрема, поширюються положення Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.

Згідно ч. 1 ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

В силу ч. 1 ст. 31 Закону України «Про автомобільний транспорт» відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньо обласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньо обласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Згідно ч. 2 ст. 916 ЦК України, плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку. Пільгові умови перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти транспортом загального користування можуть встановлюватися організацією, підприємством транспорту за їх рахунок або за рахунок відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями частин 1, 2, 4 ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

За змістом ч. 2 ст. 29 цього Закону, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до Закону.

Відповідно до ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті «б» пункту 4 частини 1 статті 89 цього Кодексу (державні програми соціального захисту), проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог ст. 102 Бюджетного кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок).

Як зазначено у п. 1 Порядку, в ньому відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України визначається механізм фінансування компенсаційних виплат також й за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міста Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

За змістом пунктів 2, 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. №256 розпорядниками коштів місцевих бюджетів щодо розрахунків з постачальниками послуг визначені управління праці та соціального захисту населення, зокрема таким розпорядником є третя особа у даній справі.

Пунктом 8 абзацу 2 Порядку визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п`ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг, зокрема і компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Судом відзначається, що змістом договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, укладеного між сторонами, з укладенням якого пов`язано виникнення відповідних правовідносин, засвідчується, що органом місцевого самоврядування, що зобов`язаний відповідно до ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів, компенсацію, є саме виконавчий комітет Шепетівської міської ради.

Як випливає зі змісту вищенаведених положень договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, його 2 розділом визначені обов`язки замовника, де в п. 2.6. вказано, що замовник зобов`язався забезпечити в установленому порядку перерахування коштів за надані послуги за рахунок субвенції на покриття збитків від перевезення пільгових категорій громадян, які користуються пільгами згідно чинного законодавства, отриманої із Державного бюджету України в міський бюджет.

Проаналізувавши зміст означеного договору, суд вважає, що сторонами по справі не визначено строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань згідно з договором на перевезення пасажирів автомобільним транспортом. Тому, враховуючи положення ст.530 Цивільного кодексу України, строк виконання замовником своїх договірних зобов`язань щодо провення компенсаційних виплат за здійснення пільгових перевезень окремих категорій громадян залежить від тієї обставини, чи пред`явлено позивачем вимогу відповідачеві щодо виконання своїх грошових зобов`язань.

Як встановлено судом, у претензії 14 лютого 2019 року, адресованій Шепетівському міському голові, позивачем зазначено про те, що всупереч п. 2.6. укладеного між сторонами договору замовник не в повному обсязі здійснює компенсаційні виплати. Також вказано, що ФОП ОСОБА_2 пропонує Шепетівській міській раді погасити заборгованість шляхом перерахування коштів на її розрахунковий рахунок.

Зважаючи на те, що змістом договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, результатами обстеження пасажиропотоку на маршруті від 06.05.2015 року та від 01.10.2015 року, завіреними копіями розрахунків втрат ПП ОСОБА_2 від пільгового перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах м.Шепетівка за період з 01.05.2011 року по 30.04.2016 року (підписаними перевізником, управліннями економічного розвитку та фінансового управління міськвиконкому), копіями актів звіряння розрахунків за пільговий проїзд окремих категорій громадян міським транспортом за період з з 01.05.2011 року по 31.12.2016 року підтверджується наявність у виконавчого комітету Шепетівської міської ради заборгованість з компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян перед позивачем у сумі 3 627 463, 49грн. (4 949 177,73 грн. втрати ПП ОСОБА_2 . від пільгового перевезення за період з 01.05.2011 року по 30.04.2016 року - 1 321 714,24 грн. сплата за актами звіряння розрахунків за період з з 01.05.2011 року по 31.12.2016 року), за відсутності доказів на підтвердження оплати решти суми заборгованості, суд вважає вимоги позивача правомірними.

Суд вважає, що Виконавчий комітет Шепетівської міської ради Хмельницької області зобов`язаний здійснити розрахунки із позивачем щодо спірних послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а відсутність бюджетних призначень на ці видатки не є підставою для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання.

При цьому, право позивача на отримання компенсації вартості послуг перевезення міським автомобільним транспортом, наданих пасажирам - пільговим категоріям громадян, підлягає захисту, незважаючи на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли не із зазначених Законів, а із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також із нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з виконавцями послуг, зокрема, послуг із перевезення таких категорій громадян.

Частиною 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Конституційний Суд України висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги у залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007).

Зокрема, у Рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України наголосив, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Разом із тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

При вирішенні спору судом враховано, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 р. зазначено, що органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання, взятих на себе зобов`язань. При цьому, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 р. зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, чим спростовуються відповідні доводи відповідачів.

Відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов`язання, взятого на себе відповідно до чинного законодавства України та будь-який договір незалежно від його правової природи повинен виконуватись (постанови Верховного Суду України від 13.10.2009 р. у справі № 09/209, від 15.05.2012 року у справі № 3-28гс12, від 22.03.2017 р. у справі № 3-77гс17, постанова Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 915/827/17).

Доводи відповідача судом на приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та наведеними судом нормами законодавства. Судом не беруться до уваги також посилання відповідача на пропущення позивачем строків позовної давності, оскільки у відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, позивач звернувся з вимогою до виконавчого комітету про сплату заборгованості 14.02.2019 року. Крім того, сторонами визначено строк дії договору до 30.04.2016 року.

Судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи - підприємця Бачинської Марини Анатоліївни, м. Шепетівка Хмельницької області до Виконавчого комітету Шепетівської міської ради, м. Шепетівка Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Шепетівської міської ради, м. Шепетівка про стягнення 3 802 765,93 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області (м. Шепетівка, Хмельницька область, вул. Островського, 4, ідентифікаційний код 04060789) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 Марини Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 3 627 463,49грн. заборгованості з компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, 54 411,87грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення” ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.09.2019р.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 5 прим. (надісл. всім рекомендованим листом з повідомленням про вручення):

1- до справи;

2, 3 - позивачу ( АДРЕСА_2 . 39), (30400, АДРЕСА_3 , вул АДРЕСА_4 Небесної Сотні, АДРЕСА_5 - В)

4 - відповідачу (30405, м. Шепетівка, вул. Островського, 4)

5-Управління праці та соціального захисту населення Шепетівської міської ради (30405, м. Шепетівка, вул. Островського, 4).