Decision № 83546228, 07.08.2019, Cherkasy Circuit Administrative Court

Approval Date
07.08.2019
Case No.
580/1898/19
Document №
83546228
Form of legal proceedings
Administrative
Companies listed in the text of the court document
State Coat of Arms of Ukraine

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року справа № 580/1898/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:

головуючого судді – Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Салабай М.В.,

представника позивача – ОСОБА_1 (згідно з довіреністю),

представника відповідача – Татаринова О.С. (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні з правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Черкаській області до ТОВ “Агроплюс 2006” про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

14.06.2019 Управління Держпраці у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бульв.Шевченка, буд.205; код ЄДРПОУ 39881228) (далі – позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про застосування до ТОВ “Агроплюс 2006” (20815, Черкаська обл., Кам`янський р-н, с. Тимошівка, вул. Героїв Майдану, буд. 33-Б; код ЄДРПОУ 34238093) (далі - відповідач) заходів реагування у сфері державного нагляду - зобов`язати зупинити до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих: виконання робіт в електроустановках електрогосподарства, напругою до 1000 В, виконання робіт на висоті понад 1,3 м, виконання газонебезпечних робіт та у вибухонебезпечних зонах.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за наслідками перевірки виявлено відсутність у відповідача дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, що має наслідком їх зупинення. Тому просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 19.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу позивач отримав 24.06.2019, а відповідач – 25.06.2019.

08.07.2019 відповідач надав суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що станом на час вирішення спору усунув викладені в акті перевірки порушення, що підтверджується відповідним договором на виконання робіт, актом посвідчення стану безпеки електроустановок та декларацією відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та актами випробувань.

26.07.2019 позивач надав суду відповідь на відзив, в якому вказав, що відповідач не надав доказів усунення усіх, викладених в акті перевірки порушень. Оскільки не усунуто підстав, що стали приводом звернення до суду, просив позов задовольнити.

Ухвалою від 05.08.2019, внесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження, призначив судовий розгляд справи по суті.

Ухвалою від 07.08.2019 суд прийняв відмову позивача від частини позовних вимог і закрив провадження щодо позовної вимоги зобов`язати відповідача зупинити до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих, виконання робіт на висоті понад 1,3 м.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, оцінивши заявлені доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суд встановив, що на виконання наказу відповідача від 25.02.2019 №85-П та направлення №173 його посадові особи отримали доручення провести планову перевірку позивача з питань додержання законодавства у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

За результатами перевірки складено акт від 15.03.2019 №193-074 (далі – Акт). У ньому зафіксовані порушення позивачем вимог Закону України від 14.10.1992 №2694-ХІІ “Про охорону праці” (далі – Закон №2694-ХІІ), у тому числі:

здійснення виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухонебезпечних зонах без одержання дозволу відповідно до п.6 додатку 2 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107 (далі – Порядок №1107) (п.23 акту);

відсутня інформація про забезпечення роботодавцем необхідних заходів щодо утримання виробничого обладнання складу ПММ протягом року його експлуатації шляхом належного технічного обслуговування відповідно до вимог технічних документів, що є порушенням вимог п.6 Розділу 2 НПАОП 0.00-7.14-17 «Вимоги безпеки та захисту здоров`я під час використання виробничого обладнання працівниками» (п.32 акту);

не подано декларацію на виконання робіт підвищеної небезпеки (на висоті понад 3 метра), що є порушенням п.6 додатку 6 Порядку №1107(п.44 акту);

не забезпечено працівників, які обслуговують електроустановки, усіма необхідними засобами захисту для створення безпечних умов праці, що є порушенням пунктів 4.2.4., 4.2.5. НПАОП 40.1-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів» (п.55 акту);

не проведено посвідчення стану безпеки електроустановок відповідно до критеріїв безпеки. Рівень безпечного стану електроустановок не оформлено актом, у якому оцінюється стан їх безпеки, наявність експлуатаційної та оперативної документації, що є порушенням п.8.1.-8.4., 8.7. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (п.68 акту);

для вибухонебезпечних об`єктів не розроблено план ліквідації аварій, у якому передбачено оперативні дії працівників щодо ліквідації аварійних ситуацій та максимального зниження тяжкості наслідків, що є порушенням п.7.3.29. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (п.69 акту);

відсутній журнал реєстрації протоколів випробування засобів захисту і інструменту з ізолювальними ручками, переносних світильників, знижувальних трансформаторів та журнал випробувань засобів захисту із діелектричних матеріалів, що є порушенням п.8.7.3. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (п.85, 86 акту).

15.03.2019 позивач виніс припис №098-107, яким вимагав усунути виявлені перевіркою порушення, у т.ч. вищезазначені.

Вважаючи, що порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідач не усунув, позивач звернувся в суд із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з ч.4 ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Частиною 2 ст.4 Закону №2694-ХІІ передбачено, що державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Державне управління охороною праці на підставі ч.1 ст.31 Закону №2694-ХІІ здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 (далі – Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду.

На підставі п.7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, яким є позивач.

Згідно з ч.7 ст.7 Закону України 5 квітня 2007 року №877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі – Закон №877-V) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Оцінюючи обґрунтованість підстав позову суд встановив, що на виконання вимог акта перевірки та припису про усунення порушень позивач оформив та надав суду копії: декларації від 29.07.2019 відповідності матеріально-технічної бази для виконання робіт на висоті, понад 1,3 метра; журнал реєстрації протоколів випробування засобів захисту і інструменту з ізольованими ручками від 01.07.2019; протокол перевірки ізоляції електроінструмента №1332 за липень 2019 року; протокол перевірки ізоляції електропроводок і обладнання №1333 за липень 2019 року; протокол випробування захисних засобів із діелектричної резини від 01.07.2019 №93; протоколи випробування інструмента з ізолюючими рукоятками від 01.07.2019 №№94, 95, 97; протокол випробування показників напруги від 01.07.2019 №96; акт опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів з відповідними висновками про відповідність нормативним вимогам від 02.07.2019 №1; договір від 08.07.2019 №30 на виконання робіт обслуговування, ремонту та комплектації обладнання АЗС, укладений позивачем з ТОВ «АЗС-СЕРВІС-ПЛЮС».

Дослідивши їх зміст, суд дійшов висновку про обгрунтованість доводів відповідача, що ним частково усунені виявлені перевіркою порушення, зокрема зафіксовані в пунктах 32, 44, 68, 85, 86 акту перевірки.

Щодо викладених у пунктах 21, 55, 69 акту перевірки порушень суд врахував таке.

У частині 3 ст.21 Закону №2694-ХІІ встановлений обов`язок роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Частиною 1 ст.1 Закону України від 6 вересня 2005 року №2806-IV “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” визначено, що документ дозвільного характеру – дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки визначає Порядок №1107.

Пунктом 6 Порядку №1107 передбачено, що дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки за формою згідно з додатком 1 видається роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

На виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2, дозвіл видається Держпраці (п.7 Порядку №1107).

Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах згідно з п.6 Додатку 2 до Порядку №1107 Переліку видів робіт підвищеної небезпеки.

Крім того устатковання напругою понад 1000 В (електричне устатковання електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання) згідно з п.8 Додатку 3 до Порядку №1107 віднесені до Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

Отже, виконання працівниками відповідача газонебезпечних робіт, робіт у вибухопожежонебезпечних зонах, а також експлуатація елементів електричного устатковання передбачає обов`язкове отримання відповідного дозволу на їх використання. Суд встановив, а відповідач не заперечував, що такий дозвіл у нього відсутній.

Крім того, відповідачем не надано доказів розроблення плану ліквідації аварій всупереч п.7.3.29. Розділу 7.3. Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 9 січня 1998 року №4, який передбачає, що для кожного вибухонебезпечного об`єкту службою, яка відповідальна за електрогосподарство підприємства, розробляється план ліквідації аварій, у якому, з врахуванням специфічних умов, передбачаються оперативні дії працівників щодо ліквідації аварійних ситуацій, а в разі їх виникнення – з локалізації, максимального зниження тяжкості наслідків.

Також відповідно до пунктів 4.2.4., 4.2.5. Правил експлуатації електрозахисних засобів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 №253, працівників, які обслуговують електроустановки, необхідно забезпечити усіма необхідними засобами захисту, навчити правилам користування цими засобами і зобов`язати застосовувати їх для створення безпечних умов праці. Відповідальність за своєчасне забезпечення працівників і комплектування електроустановок випробуваними засобами захисту відповідно до норм комплектування, організацію належних умов зберігання, створення необхідного запасу, своєчасне проведення періодичних оглядів і випробувань, вилучення непридатних засобів і за організацію обліку їх несе власник цих засобів відповідно до ДНАОП 0.00-4.26-96 "Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту".

Наданий суду журнал обліку і зберігання захисних засобів від 01.07.2019 не доводить виконання вимог вказаної норми, оскільки не містить кількості наявних засобів захисту. Не надано доказів ознайомлення працівників з правилами користування цими засобами.

Отже, порушення, викладені в пунктах 21, 55, 69 акту перевірки не усунені.

В контексті наведеного суд врахував, що допускаючи працівників до робіт підвищеної небезпеки, експлуатуючи машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки без відповідного дозволу та з порушенням встановлених правил роботодавець створює небезпечні умови для роботи своїх працівників. Отримання такого дозволу передбачає обов`язкову експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, а її відсутність порушує право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість оцінки позивачем виявлених та вказаних в акті порушень законодавства з охорони праці як таких, що спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей.

Забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці є однією з конституційних основ правового господарського порядку в Україні (ч.2 ст. 5 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.246 Господарського кодексу України передбачено, що здійснення будь-якої діяльності, що загрожує життю і здоров`ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється.

Отже, відсутність дозволу під час виконання робіт, експлуатації машин, механізмів і устатковання підвищеної небезпеки є підставою для зупинення його експлуатації на відповідний період, оскільки в такий період існує загроза життю та здоров`ю людей (у тому числі працівників відповідача).

Стосовно доводів відповідача, що 10.07.2019 відповідач вивів з експлуатації та опломбував резервуар для заправки дизпаливом тимчасово, що підтверджується актом від 10.07.2019 (а.с.120), суд врахував, вказаний акт не є належним та достатнім доказом усунення загрози життю та здоров`ю людей, позаяк термін опломбування входить виключно у сферу контролю відповідача. Водночас саме державний контроль є гарантією створення умов, за яких усувається відповідна загроза життю та здоров`ю людей.

Доводи відповідача про укладення договорів від 10.07.2019 №0178Е-011/2019 та №0179Е-011/2019 з ДП «Черкасський експертно-технічний центр Держпраці» щодо обстеження та підготовки висновку стану безпеки промислового виробництва не спростовують факту відсутності дозволів на момент проведення перевірки та вирішення спору та існування загрози життю та здоров`ю людей внаслідок експлуатації відповідного об`єкта підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону №877-V спосіб здійснення державного нагляду (контролю) та вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюються виключно законами.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання згідно з ч.5 ст.4 Закону №877-V можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Проаналізувавши наведені нормативно-правові акти суд дійшов висновку, що застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення виконання робіт може здійснюватися на підставі рішення адміністративного суду за позовом органів Держпраці у разі, якщо виявлені порушення законодавства про охорону праці та промислової безпеки спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей. Такі заходи є гарантією усунення виявлених порушень.

Зважаючи на встановлені обставини справи, наявні підстави для повного зупинення експлуатації (застосування) відповідачем виконання робіт в електроустановках електрогосподарства, напругою до 1000 В, виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухонебезпечних зонах. до часу отримання ним відповідного дозволу.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави і застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно із рішенням ЄСПЛ у справі Олссон против Швеции (Olsson v. Sweden) від 24 березня 1988 року (скарга №10465/83) щодо порушення статті 8 Конвенції, зазначає у п.61, що Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання властей (див. Рішення у справі Гіллоу від 24 листопада 1986 Серія A, т. 109, с. 21, п. 51).

Пункт 67 постанови вказує, що відповідно до сформованої практики Суду поняття "необхідності" означає, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі та що воно пропорційне законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду (див. Серед багатьох джерел вищезазначене Рішення у справі W. проти Сполученого Королівства. Серія A, т. 121, с. 27, п. 60 "b" і "d").

"Втручання" повинно відповідати якій-небудь нагальній суспільній потребі, а мотиви, наведені для обґрунтування розглянутого втручання, "відповідними і достатніми", воно має бути пропорційно законній меті та повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Оскільки життя і здоров`я людини згідно зі ст.3 Конституції України визнаються одними з найвищих соціальних цінностей, суд дійшов висновку, що втручання в права відповідача на використання вказаного устаткування та елементів системи газопостачання відповідає нагальній суспільній потребі – охороні життя та здоров`я людей (у тому числі його працівників), а мотиви позивача є "відповідними і достатніми", оскільки пропорційні законній меті та зумовлені досягненням правомірних цілей.

Оскільки позовні вимоги обґрунтовані та доведені стверджувані позивачем факти, наявні підстави для задоволення позову.

Суд акцентує увагу сторін, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері безпеки праці. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення ризику завдання шкоди життю і здоров`ю працівникам відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.2, 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Управління Держпраці у Черкаській області про застосування заходів реагування задовольнити повністю.

Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроплюс 2006” (20815, Черкаська обл., Кам`янський р-н, с. Тимошівка, вул. Героїв Майдану, буд. 33-Б; код ЄДРПОУ 34238093) заходи реагування у сфері державного контролю та нагляду: зобов`язати його зупинити до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих, виконання робіт в електроустановках електрогосподарства, напругою до 1000 В, виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухонебезпечних зонах.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення складене у повному обсязі 08.08.2019.

Часті запитання

Який тип судового документу № 83546228 ?

Документ № 83546228 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 83546228 ?

Дата ухвалення - 07.08.2019

Яка форма судочинства по судовому документу № 83546228 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 83546228 ?

В Cherkasy Circuit Administrative Court
Previous document : 83546227
Next document : 83546230