Decision № 80856260, 28.03.2019, Commercial Court of Kyiv City

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.03.2019Справа № 910/732/19Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» Акціонерного товариства «Українська залізниця»про стягнення 87 209,37 грн. Суддя Підченко Ю.О.Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - відповідач) про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку порожніх вагонів у розмірі 87 209, 37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач допустив прострочення термінів доставки порожніх вагонів, що підтверджується доданими до позовної заяви залізничними накладними та відображено в розрахунку розміру штрафу за несвоєчасну доставку залізницею порожніх вагонів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/732/19. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

19.01.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки за частиною відправлень згідно наданих позивачем залізничних накладних відповідачем був правомірно збільшений термін доставки вантажу, на підтвердження чого відповідачем надані накази та акти загальної форми про збільшення термінів доставки вантажу, а також повідомлення форми ВУ-23М (про надходження вагонів в ремонт) та ВУ-36М (про вихід вагонів з ремонту), а отже - нарахування штрафу за накладними з урахуванням вищевказаних документів є необґрунтованим.

Також, разом із відзивом від відповідача до суду надійшло клопотання про зменшення суми штрафу, у якому він просив у тому разі якщо суд дійде висновку про задоволення позовних вимог у справі, застосувати положення ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України і зменшити заявлену до стягнення суму штрафу на 50 % або у розмірі, визначеному на розсуд суду.

27.02.2019 року позивачем через канцелярію суду надано відповідь на відзив, у якому позивач вважає аргументи відповідача необґрунтованими та заперечує проти зменшення штрафу, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов'язання та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, а окрім того позивач вказує на те, що у залізничних накладних, відповідні відмітки здійснені без дотримання вимог Правил обчислення термінів доставки вантажів.

20.03.2019 відповідачем через канцелярію суду надано письмові пояснення по справі щодо перебування вагонів за допомогою яких здійснювалась доставка вантажу по накладним №№59828640, 95694675 у ремонті з посиланням на подані раніше разом із відзивом повідомлення складених за формами ВУ-23М та ВУ-36М.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Укрзалізниця" (за договором - Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» (за договором - Замовник) було укладено договір про надання послуг № 07244/ЦТЛ-2018 (надалі - договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць та інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами. (п. 1.3 Договору).

Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання Замовником договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ», або вчинення Замовником будь - якої дії на виконання умов цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018 (п.12.1 Договору)

Як вбачається із залізних накладних № № 41055674, 41055716, 41055914, 41055666, 41148198, 41337874, 41337973, 41504838, 41525809, 41554452, 41824905, 41803271, 41824871, 41739038, 41752056, 41939166, 39749288, 41055633, 41148206, 41294786, 41337858, 46077384, 41525817, 41554460, 41810284, 41782137, 41824897, 41739053, 41752064, 41939190, 39784897 (досилочна накладна), 41132408, 41243890, 41353764, 41455544, 46077400, 41483215, 41552720, 41810425, 41752072, 41795048, 41870932, 41939141, 41939182, 41113267, 41243908, 41337908, 41451428, 46077418, 41483223, 41829599, 41810334, 41746025, 41795055, 41721150, 41939158, 41978644, 39740477, 41113283, 41243916, 41337924, 41353707, 41473687, 41483231, 41824848, 41810359, 41746033, 41795063, 41882630, 41941626, 41978651, 39749304, 41148172, 41243924, 41337957, 41504812, 41566282, 41483249, 41824863, 41803297, 41739152, 41794967, 41752031, 41915356, 41978669, 39784954 (досилочна накладна), 41148180, 41223991, 41337965, 41504820, 41552746, 41554437, 41824889, 41803347, 41824855, 41739020, 41752049, 41901653, 41887415, копії яких містяться в матеріалах справи, у період з 13.08.2018 по 20.09.2018 відповідач доставив на адресу позивача, як одержувача, порожні вагони.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено терміни доставки вантажів за вказаними накладними, визначені ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, у зв'язку із чим просить суд стягнути 87 209,37 грн. штрафу на підставі ст. 116 Статуту залізниць України.

Так, відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", а також іншими актами законодавства України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).

Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Частинами 1, 2, 5 пункту 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Відповідно до частини 1 статті 919 Цивільного кодексу України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч. 1 ст. 313 Господарського кодексу України).

В силу статті 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до пункту 41 Статуту залізниць України, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в МЮ України 24.11.2000 № 644 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ____число _____місяць" (п. 2.1. Правил).

Згідно з п. 2.4 наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

За приписами п. 2.9 Правил, у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення вимог позивача, вказує на те, відносно відправки у вагоні №59828640 за залізничною накладною №41223991, у графі 49 даної накладної міститься відмітка про перебування даного вагону в ремонті, на підтвердження чого позивач надав суду повідомленням форми ВУ-23М від 12.08.2018 (про надходження в ремонт) та форми ВУ-36М від 15.08.2018 (про вихід з ремонту) та актом загальної форми №3482 від 16.08.2018, на який міститься посилання в графі 49 залізничної накладної №41223991 та згідно з яким строк доставки вантажу продовжується на період ремонту. Так, відповідно до вищезазначених повідомлень, вагон №59828640 був направлений 12.08.2018 для проходження поточного ремонту через несправність та термін проведення ремонту становить 3 доби (з 12.08.2018 до 15.08.2018). Окрім того, щодо відправки у вагоні вагону за №95694675 за залізничною накладною №41473687, відповідач зазначає, що у графі 49 даної накладної міститься відмітка про продовження строку доставки вантажу на період з 20.08.2018 до 22.08.2018 відповідно до повідомлень за формами ВУ-23 та ВУ-36, а також акту від 22.08.2018 №757.

Зокрема, відповідач, з посиланням на положення Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації ЦВ-0043, Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 №17, Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 р. №411, ст. ст. 5, 8 Статуту залізниць України та ст. 322 Цивільного кодексу України, вказує на те, що при технічному обслуговуванні вагонів на станціях Козятин-1 та їм. Т. Шевченка була виявлена несправність гальмівного обладнання вагонів №№59828640, 95694675, а саме: завар башмака та при цьому зазначає, що дана несправність загрожує безпеці руху поїздів, в зв'язку з чим вагони були відчеплені від складу поїзда для проведення ремонтних робіт, про що виписано повідомлення форми ВУ-23М від 12.08.2018 (вагон №59828640) та від 20.08.2018 (вагон №95694675) та оскільки обов'язок утримувати свою власність, а саме залізничні вагони №№59828640, 95694675 повністю покладено на його власника та з огляду на те, що вказані вагони не є власністю відповідача, термін доставки збільшується на весь час перебування вказаних вагонів у ремонті.

За приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, згідно ч. 1. ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем, у свою чергу, не надано доказів, що засвідчують право власності на вагони №№59828640, 95694675, тобто не доведено, а також не спростовано того факту що він є власником даних вагонів.

Водночас, зазначені вище повідомлення за формами ВУ-23 та ВУ-36, а також акти загальної форми від 22.08.2018 за №757 та від 16.08.2018 за №3482 не підтверджують чим було обумовлене усунення технічних несправностей вагонів №№59828640, 95694675, тобто не засвідчують обставини затримки вантажу не з вини відповідача, з огляду на що дані документи не приймаються судом в якості належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обстави, що входять до предмету доказування у даній справі, а відтак, доводи відповідача про те, що термін доставки збільшується на весь час перебування вказаних вагонів у ремонті є необґрунтованими та недоведеними.

Поряд із тим, відповідач вказує на те, що позивачем не взято до уваги інші обставини, які надають право на збільшення терміну доставки вантажів та про які є відмітка Одеської залізниці у відповідній графі 49 залізничних накладних про збільшення терміну доставки з незалежних від відповідача причин згідно п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, на підтвердження чого відповідачем надано наказ (акт) ст. Долинська №368 від 05.08.2018 про збільшення терміну доставки вантажу на 2 доби (накладні №№41055674, 41055716, 41055914, 41055666, 41055633, 41055757), наказ (акт) ст. Долинська №408 від 11.08.2018 про збільшення терміну доставки вантажу на 2 доби (накладні №№41243890, 41243908, 41243916, 41243924), наказ (акт) ст. Долинська №447 від 21.08.2018 про збільшення терміну доставки вантажу на 1 добу (накладна №41566282), наказ (акт) №530 ст. Долинська від 30.08.2018 про збільшення терміну доставки вантажу на 1 добу (накладні № 41870874, 41870932), наказ (акт) №548 ст. Шарівка від 05.08.2018 про збільшення терміну доставки вантажу на 8 діб (41752031, 41752049, 41752056, 41752064), наказ (акт) ст. Знамянка №547 від 03.09.2018 р. про збільшення терміну доставки вантажу на 3 доби (накладні №№41915356, 41901653, 41887415), акт загальної форми ст. Знамянка №255 від 20.08.2018 про збільшення терміну доставки вантажу на 2 доби (накладні №№ 41455593, 41455544, 41451428), акт загальної форми ст. Знамянка №255 від 27.08.2018 про збільшення терміну доставки вантажу на 2 доби (накладна №41721150), акт загальної форми ст. Знамянка №255 від 11.08.2018 про збільшення терміну доставки вантажу на 2 доби (накладні №№ 41148172, 41148180, 41148198, 41148206), акт загальної форми ст. Помічна №1604 від 30.08.2018 та наказ №528 від 30.08.2018 про збільшення терміну доставки вантажу на 3 доби (накладні №№41799008, 41795048, 41795055, 41755063, 41794967).

Разом із тим вищевказані твердження відповідача про повне звільнення його від сплати штрафу за несвоєчасну доставку з посиланням на вказані вище акти загальної форми та накладні є безпідставним, адже як вбачається зі змісту залізничних накладних (графа 49), належних відміток відповідно до п. 2.9. Правил у даних накладних не здійснено, а саме - у жодній з перелічених накладних не зазначена точна тривалість та причина затримки вагонів.

Окрім того, вказані вище акти загальної форми та накази не містять номерів вагонів, які були затримані та причину затримки. Посилання в окремих актах та накладних про те, що термін доставки вантажу збільшується на певну кількість діб в межах «ДН-3 Од., згідно п 2.9. наказу № 644 від 21.11.2000 р.» також не дає змоги достовірно встановити причину затримки у розумінні п. 2.9. Правил. При цьому відповідно до вимог вказаної норми Правил, у перелічених вище залізничних накладних відсутні підписи працівника станції.

Так, в силу приписів ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, відповідачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами наявності підстав для збільшення терміну доставки вантажу згідно вказаного вище переліку залізничних накладних.

Відповідно до п. 2.10 Правил, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012, нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Згідно з пунктом 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Відтак, як підтверджується календарними штемпелями на зазначених вище залізничних накладних наданих позивачем, вантаж відповідачем доставлено з порушенням встановленого терміну доставки, що визначений ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, у зв'язку із чим позивач просить суд стягнути з відповідача штраф за прострочення доставки вантажу у розмірі 87 209,37 грн.

Перевіривши розрахунок позивача про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу у загальному розмірі 87 209,37 грн., суд приходить до висновку про його обґрунтованість.

При цьому, як зазначалося вище, відповідачем зі свого боку не доведено належними та допустимими доказами правомірності затримки доставки вантажу, а також не спростовано поданий позивачем розрахунок штрафу, нарахованого позивачем у зв'язку із означеним простроченням відповідача щодо виконання взятих на себе зобов'язань щодо своєасної доставки вантажів за Договором.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оскільки факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений та документально підтверджений, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 87 209,37 грн. є обґрунтованими, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій.

Відповідачем, у свою чергу, не подано до суду жодного доказу, який би надав можливість суду застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України.

Окрім того, загальний фінансовий результат відповідача, дохід якого від вантажних перевезень, за загальнодоступною інформацією постійно збільшується. Більш того, завдання збитків внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань є очевидним, проте їх розмір не наводився у позові, оскільки не є предметом розгляду даної справи.

Відтак, оцінюючи наявні матеріали справи, доводи відповідача, оскільки відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов'язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 165, 178, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно експедиторське підприємство «Вертикаль» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 8, корпус 6; код ЄДРПОУ 40001366) штраф в сумі 87 209 грн. 37 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 29.03.2019 року.

Суддя Ю.О. Підченко